29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"09" вересня 2025 р.Справа № 924/1022/22
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В., при секретарі судового засідання Нечаюк А.О., розглянувши матеріали заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі
за позовом Заступника керівника Кам'янець - Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Жванецької сільської ради, с. Жванець, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область
до Фермерського господарства "Еко-Земля", м. Кам'янець-Подільський
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський,
ОСОБА_2 , Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Велика Слобода
про витребування з незаконного володіння у Фермерського господарства "Еко-Земля" у комунальну власність Жванецької сільської ради земельної ділянки площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0011
За участі:
від позивача Жванецької сільської ради - не з'явився
від відповідача Фермерського господарства "Еко-Земля"- ОСОБА_3 згідно ордера ВХ № 1102438
від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явилися
від прокуратури - Веселовська О.П. згідно службового посвідчення 072551
В судовому засіданні відповідно до ч.6 ст. 233 ГПК України проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2023 року у справі №924/1022/22 позов задоволено. Витребувано з незаконного володіння Фермерського господарства "Еко-Земля" (код 43532443) у комунальну власність Жванецької сільської ради ( код 04404036) земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0011, яка розташована за адресою: с. Межигір, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області. Стягнуто з фермерського господарства "ЕКО-ЗЕМЛЯ" (код 43532443) на користь Хмельницької обласної прокуратури ( код 02911102) судовий збір в сумі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2023 року у справі №924/1022/22 залишено без змін.
30.07.2025 на адресу Господарського суду Хмельницької області від відповідача - Фермерського господарства "Еко-Земля", надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій останній, посилаючись на ч. 2 ст. 320 ГПК України, просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.06.2023 у справі №924/1022/22 та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Ухвалою від 11.08.2025 заяву прийнято до розгляду, призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.08.2025. У судовому засіданні 25.08.2025 оголошено перерву до 09.09.2025.
Обґрунтовуючи заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідач посилається на обставини, встановлені ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 15 липня 2025 року у справі 676/3277/23 та вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21.11.2024р. у кримінальному провадженні №42022242230000034.
Вказує, що суд першої інстанції послався на те, що стороною обвинувачення його не доведено, свідки з числа депутатів та працівників сільської ради в судовому засіданні спростували обвинувачення, висунуте ОСОБА_4 в частині того, що на 46 сесії Сокільської сільської ради 6 скликання від 29.08.2014 не розглядалися питання про затвердження технічної документації та передачу у власність громадянам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_2 земельних ділянок. Суд зважив на те, що допитані свідки, які отримали земельні ділянки, вказали про їх звернення із відповідними заявами до Сокільської сільської ради з метою отримання у власність земельних ділянок та отримували їх у встановленому законом порядку.
Зауважує, що допитані в суді першої інстанції свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , які були депутатами Сокільської сільської ради, а ОСОБА_23 - депутатом та головою земельної комісії даної сільської ради, підтвердили розгляд 27 грудня 2013 року на 41 позачерговій сесії VI скликання та 29 серпня 2014 року на 46 позачерговій сесії VI скликання сесіях Сокільської сільської ради питань підтвердили суду надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, подальше затвердження матеріалів про відведення земельних ділянок, за які голосували, та надання земельних ділянок серед інших осіб, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_2 .
Зазначає, що колегія суддів апеляційної інстанції в ухвалі від 15 липня 2025 року у справі 676/3277/23 зробила висновок про те, що питання з приводу затвердження матеріалів про відведення земельних ділянок та їх надання вказаним громадянам розглядалися 29.08.2014 року на сесії 46 Сокільської сільської ради де були прийняті відповідні рішення.
Заявник зауважує, що вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області у справі №676/3277/24 визнано ОСОБА_4 невинуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України та виправдано на підставі п.3 ч.1 ст.373 КПК України у зв'язку із не доведенням, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення; визнано ОСОБА_4 невинуватою у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст.366 та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв'язку із не доведенням, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
Кам'янець-Подільська окружна прокуратура у письмових поясненнях від 18.08.2025 вважає, що жодних аргументів про встановлення вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду підстав визначених п.1 ст.320 ГПК України не наведено, натомість всі твердження відповідача зводяться до переоцінки доказів, оцінених судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в процесі розгляду справи №924/1022/22. У задоволенні заяви просить відмовити.
Розглядаючи заяву ФГ «Еко-Земля» про перегляд рішення від 01.06.2023 судом береться до уваги таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою спеціальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
Частинами 2, 4 ст. 320 ГПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Отже, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
За відсутності принаймні однієї з цих ознак обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі №910/6052/16, від 07.08.2018 у справі №915/1708/14.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 01.06.2023р у справі №924/1022/22 позов задоволено, витребувано з незаконного володіння Фермерського господарства "Еко-Земля" (32316, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Пушкінська, буд. 35, кв. 47, код 43532443) у комунальну власність Жванецької сільської ради (32365, Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Жванець, вул. Центральна, 57, код 04404036) земельну ділянку площею 2 га кадастровий номер 6822487900:03:002:0011, яка розташована за адресою: с. Межигір, Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області. Стягнуто з фермерського господарства "ЕКО-ЗЕМЛЯ" (32316, Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Пушкінська, буд. 35, кв. 47, код 43532443) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, м. Хмельницький, провулок Військоматський, 3, код 02911102, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, рахунок UA188201720343120002000002814) судовий збір в сумі 2481 грн.
При ухваленні вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що з наявних у матеріалах справи засвідчених архівних копій протоколу 46 позачергової сесії VI-го скликання Сокільської сільської ради Кам'янець-Подільського району від 29 серпня 2014 року та усіх прийнятих рішень відповідної сесії, як документів постійного зберігання архівного фонду Сокільської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області за 2014 рік, встановлено, що питання про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу її у власність ОСОБА_2 на відповідній сесії не розглядалося, рішення Сокільської сільської ради від 29 серпня 2014 року №22, яке слугувало підставою для реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6822487900:03:002:0011, сільська рада не приймала.
З огляду на викладене, наявна в матеріалах справи копія рішення від 29 серпня 2014 року №22, яке слугувало підставою для реєстрації права власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку, судом оцінена критично.
Відсутність спрямованого на відчуження земельної ділянки на користь ОСОБА_2 рішення повноважного органу місцевого самоврядування (про затвердження проєкту землеустрою та передачу в приватну власність) - Сокільської сільської ради - означає, що орган місцевого самоврядування, як власник землі, волю на відчуження цієї ділянки не виявив, тому вона вибула з володіння власника поза його волею - без прийняття ним відповідного рішення.
Спосіб, у який земельна ділянка, з кадастровим номером 6822487900:03:002:0011, вибула із комунальної власності, свідчить про низку послідовних дій щодо отримання в приватну власність з комунальної власності земельної ділянки з одночасним вчиненням дій щодо унеможливлення подальшого повернення такої земельної ділянки.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 листопада 2023 року у справі №924/1022/22 рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2023 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постанова аргументована тим, що ОСОБА_2 як особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки, виконав всі взаємопов'язані, послідовні дії, спрямовані на досягнення результату відповідно до вищенаведених норм. Орган місцевого самоврядування також вчинив такі ж взаємопов'язані, послідовні дії, що передували передачі земельної ділянки у власність громадянину: так, сільською радою надано дозвіл і в подальшому за участі голови сільради відбулося погодження меж земельної ділянки із суміжними землекористувачами.
Суд апеляційної інстанції вказав про те, що в матеріалах справи наявна належним чином завірена копія рішення Сокільської сільської ради від 29 серпня 2014 року №22 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 - як завершальний етап процедури, визначеної статтею 118 Земельного кодексу України. Рішення від 29 серпня 2014 року №22 підписане головою сільради і містить необхідні реквізити. Чинність такого рішення не була предметом судового розгляду.
У матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження підроблення рішення від 29 серпня 2014 року №22, у тому числі відсутній обвинувальний вирок у межах кримінального провадження та висновок експертизи щодо підроблення підпису чи відбитку печатки на рішенні сесії.
Стверджуючи про відсутність рішення Сокільської сільської ради від 29 серпня 2014 року №22, прокурор повинен був пересвідчитися про відсутність кримінальної складової у діях осіб, підписи яких містяться у даному документі, на предмет його підроблення (фальсифікації). При цьому встановлений у кримінальному провадженні факт підробки офіційного документа виключав би необхідність визнання його незаконним чи скасування у господарському чи іншому провадженні, оскільки підроблений документ, по суті, є таким, що ніколи не видавався (не створювався), а суб'єкт його видачі не виражав волі, що закріплена в такому документі. Натомість наявність порушеного кримінального провадження №42022242230000034 за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України з огляду на приписи статті 61 Конституції України щодо презумпції невинуватості та статей 75, 76 Господарського процесуального кодексу України щодо підстав для звільнення від доказування та належності доказів, недостатньо для доведення підроблення рішення від 29 серпня 2014 року №22, як це доводить прокурор.
Досліджуючи зміст протоколу від 29 серпня 2014 року №1 46 позачергової сесії Сокольської сільської ради, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що в порядку денному питання №3 і №8 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку" не є персоналізованими, натомість чинність наявного рішення №22 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 - не зумовлює висновку про те, що рада не затверджувала технічну документацію із землеустрою та не приймала рішення про надання земельної ділянки у власність ОСОБА_2 .
Відображення процедури прийняття рішень на сесії ради у протоколі є прерогативою відповідних працівників ради і не залежить від волі ОСОБА_2 , яка, зі свого боку, вчинила відповідні дії, які передують прийняттю органом самоврядування рішення про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, таким чином, - покладалася на легітимність добросовісних дій органа місцевого самоврядування.
Інформація про те, що земельна ділянка вибула з власності територіальної громади знаходилася у відкритому доступі з березня 2015 року, що об'єктивно дозволяло Сокільській сільській раді дізнатись про можливу помилку та вжити необхідних заходів для виправлення такої помилки та повернення земельної ділянки у випадку її незаконного відчуження.
Оскільки державні органи і органи місцевого самоврядування повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, тому як Сокільська сільська рада так і її правонаступник - Жванецька сільська рада, мали об'єктивну можливість протягом тривалого періоду часу виявити можливу помилку або порушення, яке полягало в неправомірному, поза волевиявленням ради, відчуженням землі.
Матеріали справи не містять жодних відомостей про вчинення Сокільською сільською радою будь-яких дій, направлених на повернення земельної ділянки протягом тривалого періоду часу - з моменту рішення ради 29 серпня 2014 року, державної реєстрації 04 березня 2015 року і до початку процедури реорганізації 02 січня 2018 року. Так само не вчинялись подібні дії Жванецькою сільською радою, в тому числі під час процедури реорганізації.
На підставі договору дарування від 07 липня 2015 року №634 припинено право власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку на користь ОСОБА_1 19 серпня 2020 року право власності на земельну ділянку зареєстровано за ФГ "Еко-Земля" на підставі акта приймання передачі нерухомого майна від 24 квітня 2020 року та рішення від 24 лютого 2020 року №1, видавник: ФГ "Еко-Земля", засновником якого є ОСОБА_1 .
Правомірність таких правочинів прокурор і позивач не спростували.
За відсутності доказів неправомірного набуття земельної ділянки ФГ "Еко-Земля" позовні вимоги про витребування земельної ділянки з володіння відповідача мають характер невиправданого втручання держави у право власності особи і не підлягають задоволенню.
Постановою Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі №924/1022/22 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 листопада 2023 року у справі №924/1022/22 скасовано. Справу №924/1022/22 направлено на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.
Вказане судове рішення мотивоване тим, що суд апеляційної інстанції формально підійшов до розгляду справи та не врахував висновки Верховного Суду щодо стандарту доказування "вірогідності доказів", а також не надав оцінки посиланням прокурора на те, що питання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки та її передачу у власність на розгляд 46 позачергової сесії VI скликання колишньої Сокільської сільської ради 29 серпня 2014 року не виносилися, не розглядалися та відповідні рішення нею не приймалися, а встановлення факту службового підроблення офіційного документа (події злочину) є предметом доказування у кримінальному судочинстві, тоді як предметом доказування в цьому спорі є недотримання процедури набуття громадянами права власності на землю без прийняття шляхом голосування депутатами сільської ради рішень на пленарному засіданні сесії ради про затвердження проектів землеустрою щодо відведення їм землі та передачу її у власність (пункт 50 постанови).
Верховний Суд вказав про передчасність висновків суду апеляційної інстанції, які стали підставою для відмови у позові, про не підтвердження підроблення рішення Сокільської сільської ради від 29 серпня 2014 року №22 внаслідок відсутності обвинувального вироку в межах кримінального провадження та висновку експертизи щодо підроблення підпису чи відбитку печатки на рішенні сесії, оскільки предметом доказування у цій справі є не підробка підпису голови сільської ради у рішеннях, а відсутність волевиявлення його власника, а саме сесії Сокільської сільської ради на прийняття такого рішення (пункт 51 постанови).
Відображення процедури прийняття рішень на сесії ради у протоколі є прерогативою відповідних працівників ради, так само і належний документообіг, зберігання офіційних документів ради тощо не залежить від волі громадян/заявників, які зі свого боку вчинили відповідні дії, які передують прийняттю органом самоврядування рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (пункт 52 постанови).
Водночас рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є одним із етапів процесу отримання такого права власності чи користування на земельну ділянку, однак отримання такого дозволу не гарантує особі набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не є правовстановлюючим документом. Отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов'язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування (пункт 53 постанови).
Відсутність рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи користування є порушенням виключної компетенції органу місцевого самоврядування на розпорядження землею від імені народу України (пункт 54 постанови).
Суд зазначив, що вдавшись до оцінки питань №3 і №8 протоколу порядку денного сорок шостої позачергової сесії Сокільської сільської ради від 29 серпня 2014 року №1 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку", апеляційний господарський суд не врахував предмет доказування в межах справи, яка розглядається, і доводи прокурора щодо неприйняття Радою рішення №22 "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та передачу земельної ділянки у власність" на вказаному засіданні (пункт 55 постанови).
Тому, суд касаційної інстанції виснував, що апеляційна інстанція передчасно встановила обставини вибуття спірної земельної ділянки з комунальної власності на підставі рішення органу місцевого самоврядування, не оцінивши наявність або відсутність факту їх прийняття в порядку, передбаченому законодавством з урахуванням стандартів доказування (пункт 56 постанови).
Колегія суддів звернула увагу на те, що в межах справи, яка розглядається, суду необхідно було встановити чи є останній набувач спірної земельної ділянки добросовісним. Однак, узагальнено зазначивши, що прокурор і позивач не спростували правомірність договору дарування від 07 липня 2015 року №634, акта приймання передачі нерухомого майна від 24 квітня 2020 року та рішення від 24 лютого 2020 року №1, апеляційний господарський суд не надав оцінки доводам про те, що ОСОБА_1 був директором ПП "Земля-2012", яке розробляло проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, яку він у подальшому отримав за договором дарування, так як і інші, отримані з посиланням на рішення, прийняті на цій же сесії та передав ФГ "Еко-Земля", директором якого він є. Додатково у позові вказано на вчинення низки подібних дій щодо сусідніх земельних ділянок. Однак, суд апеляційної інстанції не оцінив такі доводи, не спростував/не погодився з твердженнями щодо можливої недобросовісності відповідача у розумінні приписів 388 ЦК України, що у свою чергу впливає на правильність застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції до спірних правовідносин (пункт 74 постанови).
Також, Верховний Суд вказав, що суд фактично не дослідив в повному обсязі докази, які наявні в матеріалах справи та дійшов висновку про наявність підстав констатувати, що під час розгляду справи допущено порушення норм матеріального і процесуального права і такі порушення впливають на можливість повного та всебічного розгляду справи (пункт 76 постанови).
Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 рішення Господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2023 року у справі №924/1022/22 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про те, що процедура набуття права приватної власності на спірну земельну ділянку не була дотримана. Відповідні рішення депутатами сільської ради шляхом голосування на пленарному засіданні сільської ради про затвердження проектів землеустрою щодо відведення землі та передачу її у власність не приймалися.
Вирішуючи питання про можливість витребування від відповідача спірного майна, апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 був керівником та одним із учасників ПП “Земля 2012», котрим і розроблявся проєкт землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 . Саме ОСОБА_1 і набув безоплатно у власність спірну земельну ділянку невдовзі після набуття на неї права власності ОСОБА_2 та підписав акт приймання передачі спірної земельної ділянки від 24.04.2020 на користь відповідача двічі - як фізичною особою і як керівником відповідача.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач в особі його керівника мав знати про порушення порядку набуття ним майна всупереч законодавства, а відтак ФГ “Еко-Земля» не є добросовісним набувачем.
Крім того, у спірних правовідносинах мало місце безоплатне відчуження спірної земельної ділянки особою, яка не мала права її відчужувати - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , який в подальшому безоплатно її передав відповідачу, а враховуючи приписи частини 3 статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач має право витребувати спірну земельну ділянку навіть у випадку, якби відповідач був добросовісним набувачем.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.10.2024 Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.06.2023 у справі №924/1022/22 залишено без змін.
Суд касаційної інстанції вказав, що висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для витребування у відповідача спірної земельної ділянки ґрунтується на встановлених цими судами обставинах незаконного вибуття спірної земельної ділянки з володіння територіальної громади за відсутності волевиявлення власника - Жванецької сільради на відчуження такої земельної ділянки у приватну власність, оскільки відповідне рішення про таке відчуження на пленарному засіданні органу місцевого самоврядування не приймалося.
Також відмітив, що за обставинами цієї справи ОСОБА_1 був керівником та одним із учасників ПП “Земля 2012», котрим і розроблявся проект землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки у власність ОСОБА_2 . Саме ОСОБА_1 і набув безоплатно у власність спірну земельну ділянку невдовзі після набуття на неї права власності ОСОБА_2 та підписав акт приймання передачі спірної земельної ділянки від 24.04.2020 на користь відповідача двічі - як фізичною особою і як керівником відповідача.
Погодився з висновками апеційного суду, що відповідач в особі його керівника мав знати про порушення порядку набуття ним майна всупереч законодавства, а відтак ФГ “Еко-Земля» не є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки.
Суд заначив, що спірна земельна ділянка була безоплатно відчужена особою, яка не мала права її відчужувати ( ОСОБА_2 ) на користь ОСОБА_1 , який в подальшому безоплатно її передав відповідачу. Отже, враховуючи приписи частини 3 статті 388 ЦК України, позивач має право витребувати спірну земельну ділянку навіть у випадку, якби відповідач був добросовісним набувачем.
Обгрунтовуючи заяву про перегляд рішення від 01.06.2023 за нововиявленими обставинами заявник як на істотні обставини, посилається на висновки суду, викладені у вироку Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21 листопада 2024 року та ухвалі Хмельницького апеляційного суду від 15.07.2025 у справі 676/3277/23, зокрема щодо підтвердження факту прийняття Сокільською сільською радою рішення позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради №22 від 29.08.2014р. показаннями свідків; протоколом 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради 29.08.2014.
Судом констатується, що обставини на які посилається заявник досліджено під час неодноразового розгляду справи судами усіх інстанцій та враховано при ухваленні рішення.
Зокрема, під час розгляду справи №924/1022/22 судом першої інстанції відповідачем ФГ Еко - Земля» подавалася заява (вихідна дата 02.03.2023) щодо застосування строків позовної давності та додаткові докази у справі, зокрема, нотаріально засвідчені заяви свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 щодо розгляду та ухвалення рішення Сокільської сільської ради №22 від 29.08.2014 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського" господарства та передачу її у власність ОСОБА_2 » на 46-й позачерговій сесії 6-го скликання Сокільської сільської ради.
Вказаним доказам судом надано оцінку, про що зазначено у рішенні Господарського суду Хмельницької області від 01.06.2023 у справі №924/1022/22.
Зокрема стосовно заяв свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 суд виснував, що відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Так, прийняття рішення радою повинно підтверджуватись документально, зокрема, протоколом сесії та самим рішенням, тому покази свідків не можуть підтверджувати факт прийняття/ не прийняття рішення ради.
Тобто вказані докази оцінені судом у процесі розгляду справи №924/1022/22 та їм надано належну правову оцінку у рішенні Господарського суду Хмельницької області ще 01.06.2023 у справі №924/1022/22. Суди апеляційної та касаційної інстанцій погодилися з висновками суду першої інстанції викладеними у вказаному рішенні.
Окрім того, під час перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом, відповідачем ФГ «Еко-Земля» одночасно з поданням письмових пояснень по справі 19.03.2024, подавались до суду апеляційної інстанції нові докази - заяви свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_20 , ОСОБА_17 , ОСОБА_23 , які до суду першої інстанції не подавались та судом при ухваленні рішення не досліджувались. Жодних обгрунтувань причин неможливості їх подання до суду першої інстанції відповідачем не наведено.
Водночас, Північно-західним апеляційним судом надано оцінку вказаним доказам, про що зазначено у Постанові від 23.04.2024 у справі №924/1022/22.
Натомість, судами при ухваленні та перегляді рішення акцентовано увагу на те, що згідно ч. 2 ст. 87, ст.77 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підстава показань свідків. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно висновків Верховного Суду у справі №924/1022/22 від 13.02.2024, протоколи сесії поряд з рішенням ради є офіційними документами, які підписуються уповноваженими особами в межах їх повноважень, а зафіксована в них інформація має юридично значущий характер, оскільки здатні спричинити відповідні правові наслідки.
Отже, як виснував касаційний суд, на підставі показів свідків не можуть встановлюватись факти прийняття або не прийняття рішення органу місцевого самоврядування, в даному випадку рішення Сокільської сільської ради №22 від 29.08.2014 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки та передачу її у власність ОСОБА_2 , оскільки відповідні обставини відображені в організаційно-розпорядчих документах Сокільської сільської ради, які долучені до позову.
Судом також береться до уваги, що під час розгляду справи судами усіх інстанцій досліджувався документ - рішення 46 позачергової сесії VI скликання Сокільської сільської ради №22 від 29.08.2014, яке, як встановлено судами, у встановленому законом порядку не приймалось.
Вказаний доказ досліджувався судом у справі №924/1022/22, оцінку яке надано під час ухвалення судом першої інстанції рішення у даній справі.
При цьому, судом враховано позицію прокурора, щодо наявності рішення, яке формально містить необхідні реквізити (назва організації, дата, підпис голови сільської ради, гербова печатка), водночас не свідчить про його прийняття на пленарному засіданні сесії ради за результатами обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.
Окрім того, судом встановлено, що всупереч п.п. 26-28, 31,36 Типової інструкції з діловодства № 1242 та розділів 1, 4, 5 ДСТУ 4163-2003, рішення сесії ради від 29.08.2014 №22 (документ, який надано державному реєстратору для здійснення державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку) не містить таких реквізитів як Державний Герб України, місце складання або видання документа, код установи за ЄДРПОУ, номери телефонів, факсів, адресу електронної пошти, наявних на усіх бланках архівних копій рішень сесії Сокільської сільської ради того періоду, наданих архівним відділом та долучених до матеріалів позову.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами (такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 12.04.2022 у справі №904/3923/20, від 25.09.2024 у справі №910/4490/22).
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (аналогічна позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №9901/819/18).
Визначені законодавчо як нововиявлені, ці обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Такі обставини мають бути відповідним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Тож, до нововиявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору.
Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з'ясування обставин справи, раніше не був та не міг бути відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію (ухвала від 03.11.2020 у справі №910/8113/16), зазначила, що суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з'ясування обставин справи, раніше не був та не міг бути відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
При цьому питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його в кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, котрі беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (такий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №752/4995/17).
При цьому судом враховується, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення (правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13, постанові Верховного Суду від 12.04.2022 у справі №904/3923/20).
Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лиш перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення (висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.12.2024 у справі №907/310/22).
Частиною 5 ст. 320 ГПК України визначено, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Вказаною процесуальною нормою не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі.
Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Водночас прийняття заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, та встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення (правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 25.09.2024 у справі №910/4490/22).
Відповідно до ч. 4 ст. 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені суд.
Як вже зазначалося в обгрунтування заяви за нововиявленими обставинами заявник посилається на обставини, встановлені ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 15.07.2025р. у справі 676/3277/23 та вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21.11.2024р. у кримінальному провадженні №42022242230000034.
На обґрунтування свого рішення про виправдання ОСОБА_4 в інкримінованих кримінальних правопорушеннях суд першої інстанції послався на те, що стороною обвинувачення його не доведено, свідки з числа депутатів та працівників сільської ради в судовому засіданні спростували обвинувачення, висунуте ОСОБА_4 в частині того, що на 46 сесії Сокільської сільської ради 6 скликання від 29.08.2014 не розглядалися питання про затвердження технічної документації та передачу у власність громадянам ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_2 земельних ділянок. Суд зважив на те, що допитані свідки, які отримали земельні ділянки, вказали про їх звернення із відповідними заявами до Сокільської сільської ради з метою отримання у власність земельних ділянок та отримували їх у встановленому законом порядку.
Будучи допитаними в суді першої інстанції свідки ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , які були депутатами Сокільської сільської ради, а ОСОБА_23 - депутатом та головою земельної комісії даної сільської ради, підтвердили розгляд 27 грудня 2013 року на 41 позачерговій сесії VI скликання та 29 серпня 2014 року на 46 позачерговій сесії VI скликання сесіях Сокільської сільської ради питань підтвердили суду надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, подальше затвердження матеріалів про відведення земельних ділянок, за які голосували, та надання земельних ділянок серед інших осіб, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_2 .
Оцінка доказів в сукупності дала колегії суддів апеляційної інстанції підстави вважати, що питання з приводу затвердження матеріалів про відведення земельних ділянок та їх надання вказаним громадянам розглядалися 29.08.2014 року на сесії 46 Сокільської сільської ради де були прийняті відповідні рішення.
Щодо доводів наведених в заяві про нововиявлені обставини, судом звертається увага на висновок зроблений Верховним Судом України у своїй постанові від 25.10.2024р. у даній справі №924/1022/22, де суд вказав (п. 44), що позивач має право витребувати спірну земельну ділянку навіть у випадку, якби відповідач (фермерське господарство "Еко-Земля"), був добросовісним набувачем.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що посилання заявника на обставини, встановлені ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 15.07.2025р. у справі №676/3277/23 та вироком Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 21.11.2024р. у кримінальному провадженні №42022242230000034, не є нововиявленими обставинами в розумінні ст. 320 ГПК України, не є істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були відомі особі, оскільки спрямовані на фактичну переоцінку доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи №924/1022/22.
Тому, суд відмовляє у задоволенні заяви Фермерського господарства "Еко-Земля" про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.06.2023 у справі №924/1022/22 за нововиявленими обставинами (вх.№ 05-08/2252/25 від 30.07.2025) та залишає рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.06.2023 у справі №924/1022/22 в силі.
Судові витрати за розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст. 129 ГПК України покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Фермерського господарства "Еко-Земля" про перегляд рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.06.2023 у справі №924/1022/22 за нововиявленими обставинами (вх.№ 05-08/2252/25 від 30.07.2025) відмовити. Залишити рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.06.2023 у справі №924/1022/22 в силі.
Ухвала набирає законної сили 09.09.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст. 254-259 ГПК України до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повну ухвалу складено 12.09.2025.
Суддя В.В. Димбовський