46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua
09 вересня 2025 року м.ТернопільСправа № 921/282/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
розглянув у попередньому судовому засіданні заяву без номера від 04.07.2025 (вх.№4918 від 07.07.2025) Фізичної особи-підприємця Гудовича Дмитра Андрійовича, місто Кам'янець-Подільський Хмельницької області
про визнання додаткових грошових вимог до боржника
у справі
за заявою Фізичної особи-підприємця Гудовича Дмитра Андрійовича, місто Кам'янець-Подільський Хмельницької області
до боржника Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "МЕДИНІВСЬКЕ", місто Тернопіль
про банкрутство,
за участю представників:
кредитора: не з'явився;
боржника: Талалай А.С., адвокат, ордер серії ВХ № 11042213 від 21.08.2025;
розпорядника майна боржника: арбітражний керуючий Ярош В.Ю., Свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №169 від 19.02.2013.
Обставини справи.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05 червня 2025 року відкрито провадження у справі про банкрутство Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "МЕДИНІВСЬКЕ", м. Тернопіль за заявою ініціюючого кредитора - Фізичної особи-підприємця Гудовича Дмитра Андрійовича, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства; введено процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Яроша Василя Юрійовича (Свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №169 від 19.02.2013); попереднє засідання у справі призначено на 26.08.2025 (з урахуванням ухвали суду від 16.07.2025), яке відкладалося на 09.09.2025.
На офіційному вебпорталі судової влади України 09.06.2025 в порядку ст. 39 КУзПБ опубліковано повідомлення №76298 про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "МЕДИНІВСЬКЕ".
Відповідно до ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
04.07.2025 через систему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду звернувся підприємець Гудович Д.А. з заявою без номера від 04.07.2025 (вх.№4918 від 07.07.2025) про визнання додаткових грошових вимог до боржника в розмірі 182 631,80 грн (в тому числі 147 894,43 грн інфляційних нарахувань 29 892,57 грн - 3% річних, нарахованих за період з 3 березня 2022 року по 4 травня 2025 року) та з 4844,80 грн судового збору, які ґрунтуються на невиконанні боржником своїх зобов'язань з оплати робіт згідно договору №01/2022 ПОСП від 03.01.2022 та нормах чинного законодавства України, зокрема статті 625 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суду від 16.07.2025 заяву ініціюючого кредитора ФОП Гудовича Д.А. про визнання додаткових грошових вимог прийнято до розгляду в попередньому судовому засіданні, призначеному на 26.08.2025, яке відкладалося на 09.09.2025.
Кредитор в попереднє судове засідання не з'явився; про дату час та місце розгляду заяви про визнання додаткових грошових вимог був повідомлений належним чином шляхом доставлення судової кореспонденції до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС, що підтверджується долученими до справи відповідними довідками про доставку електронних листів.
Розпорядником майна боржника в попередньому судовому засіданні повідомлено, що грошові вимоги кредитора боржником визнано в повному обсязі і такі підлягають включенню до Реєстру вимог конкурсних кредиторів.
Представник боржника в попередньому судовому засіданні грошові вимоги кредитора визнав в повному обсязі.
В судовому засіданні оголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.
Розглянувши в попередньому засіданні заяву про визнання додаткових кредиторських (грошових) вимог та документи, додані до заяви, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, суд вважає, що заява кредитора підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (стаття 2 Кодексу України з процедур банкрутства).
При цьому, кредитор - це юридична або фізична особа; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - це кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство ( стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
Частиною 2 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті, тобто в межах 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Повідомлення №76298 про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "МЕДИНІВСЬКЕ" опубліковано 09.06.2025; із заявою про визнання додаткових грошових вимог кредитор звернувся 04.07.2025, тобто в межах строку, встановленого ч.2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 05 червня 2025 року про відкриття провадження у справі про банкрутство Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "МЕДИНІВСЬКЕ", серед іншого, визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора - Фізичної особи-підприємця Гудовича Дмитра Андрійовича відносно боржника в загальній сумі 412 224грн 00коп., з яких: 316 000грн 00 коп. боргу за договором №01\2022-ПОСП від 03 січня 2022 року - 4 черга задоволення вимог кредиторів; 96 224грн 00коп. (24 224грн 00коп. судового збору, 72 000грн 00коп. авансування винагороди арбітражному керуючому) - 1 черга задоволення вимог кредиторів.
Отже, Фізична особа-підприємець Гудович Дмитро Андрійович, згідно з положеннями статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, вправі заявити додаткові грошові вимоги до боржника.
Грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України (стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства).
В обґрунтування заяви кредитором зазначено, що оскільки зобов'язання за договором від 03.01.2022 не виконані боржником, то згідно з нормами ст.625 ЦК України існують правові підстави для нарахування інфляційних втрат та 3% річних, а саме 147 894,43 грн інфляційних нарахувань та 29 892,57 грн - 3% річних.
На підтвердження заявлених додаткових грошових вимог кредитор посилається на факт укладення договору між ним як Виконавцем та боржником як Замовником 03 січня 2022 року за №01/2022-ПОСП, згідно з яким Виконавець зобов'язався виконати сільськогосподарські роботи з підготовки та приведення земельних ділянок до родючого стану (корчування, подрібнення, очищення) на території Житомирської області, а замовник зобов"язався їх оплатити в строк, передбачений договором.
Роботи виконано у січні-лютому 2022 року, що підтверджується підписаними сторонами без зауважень Актами приймання-передачі виконаних робіт: №1/22 від 31 січня 2022 року на суму 167 000,00 грн (термін оплати до 02 березня 2022 року); №2/22 від 15 лютого 2022 року на суму 149 000,00 грн (термін оплати до 17 березня 2022 року).
Натомість боржник такі роботи не оплатив, станом на дату звернення із заявою (04.07.2025), останній допустив заборгованість у розмірі 316 000 грн.
Ухвалою суду від 05 червня 2025 року встановлено наступне:
- боржник не здійснив розрахунку за виконані роботи, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 316 000рн, яку боржник не заперечив;
- відповідно до п.3.1 договору розрахунок за виконані роботи проводиться протягом 30 календарних днів з дня підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт;
- строк оплати робіт, виконаних згідно з Актом приймання-передачі виконаних робіт №1/22 від 31 січня 2022 року на суму 167 000грн 00коп. закінчився 02.03.2022, а згідно з Актом приймання-передачі виконаних робіт №2/22 від 15 лютого 2022 року на суму 149 000грн 00коп. - 17.03.2022.
Як визначено у статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо.
Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі № 916/495/21.
Тому, обставини, встановлені ухвалою суду від 05.06.2025 у даній справі, яка набрала законної сили, повинні бути враховані як преюдиційні при розгляді даної заяви.
Оскільки факт наявності заборгованості Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "МЕДИНІВСЬКЕ" перед Фізичною особою-підприємцем Гудовичем Дмитром Андрійовичем вже встановлено, то він потребує доказуванню заново.
Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України, у разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до вимог ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно положень ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 202 - 205 ГК України, ст.ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальність передбачена частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України - стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 22.01.2019 у справі №905/305/18, від 30.01.2019 у справі № 922/175/18 та у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.
У постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 Великою Палатою Верховного Суду, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, виснувано , що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю.
Як вбачається з заяви про додаткові грошові вимоги, ФОП Гудович Д.А. на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, на суму наявної заборгованості за договором від 03 січня 2022 року №01/2022-ПОСП нарахував інфляційні втрати та 3% річних, а саме:
- за період з квітня 2022 по квітень 2025 року на суму боргу 316 000 грн, нараховано 140 379,43 грн інфляційних втрат;
- за період з 03.03.2022 по 17.03.2022 на суму боргу 167 000,00 грн нараховано 7 515,00 грн інфляційних втрат;
- за період з 03.03.2022 до 17.03.2022 на суму боргу 167 000 грн нараховано 3% в розмірі 205,89 грн;
- за період з 18.03.2022 до 04.05.2025 (1144 дні) на суму 316 000 грн нараховано 3% річних в розмірі 29 892,57 грн.
Отже, заявник звернувся до суду з вимогами щодо визнання грошових вимог відносно боржника у розмірі 147 894 грн 43 коп. інфляційних нарахувань та 29 892 грн 57 коп. - 3% річних, що нараховані за невиконання грошового зобов'язання з оплати виконаних робіт та право на нарахування яких виникло до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника (всього 177787грн).
Здійснивши перевірку наведених заявником розрахунків інфляційних втрат та 3% річних та провівши власний розрахунок заявлених грошових вимог, суд дійшов висновку про їх правильність (розрахунки суду долучено до справи).
Виходячи з вимог ст.ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. При цьому суд досліджує надані кредитором письмові докази, встановлює підстави виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характер та зміст та розмір.
Відповідно до вимог статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
З огляду на обґрунтованість вимог кредитора ФОП Гудовича Д.А., зважаючи на відсутність заперечень боржника, думку розпорядника майна, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання додаткових грошових вимог ініціюючого кредитора як таких що підтверджені документально.
Аналіз норм статей 1, 45, 47 КУзПБ свідчить, що з моменту офіційної публікації оголошення про порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство строк виконання усіх зобов'язань боржника, які виникли до моменту порушення щодо нього провадження у справі про банкрутство є таким, що фактично настав, і незалежно від настання строку їх виконання кредитори за такими зобов'язаннями повинні заявити грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство з дотриманням тридцятиденного строку від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Заявлені кредитором у поданій заяві додаткові грошові вимоги в загальному розмірі 177787грн є конкурсними.
Статтею 64 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено черговість задоволення вимог кредиторів.
Такі додаткові грошові вимоги ФОП Гудовича Д.А. є обґрунтованими та документально підтвердженими, не спростованими ані боржником, ані розпорядником майна боржника, а тому підлягають визнанню та внесенню до Реєстру вимог кредиторів в заявленому розмірі до 4 черги реєстру вимог кредиторів.
Витрати на оплату судового збору в сумі 4 844грн 80коп., покладаються на боржника та відшкодовуються з їх віднесенням до задоволення вимог кредиторів (перша черга).
Керуючись ст. ст. 2, 9, 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 3, 12, 129, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву без номера від 04.07.2025 (вх.№4918 від 07.07.2025) Фізичної особи-підприємця Гудовича Дмитра Андрійовича, м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області про визнання додаткових грошових вимог, - задовольнити.
2. Визнати додаткові грошові вимоги Фізичної особи-підприємця Гудовича Дмитра Андрійовича ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до боржника - Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "МЕДИНІВСЬКЕ" (вул.Чумацька, будинок 2, квартира 287, місто Тернопіль, ідентифікаційний код 02137690) в розмірі 182 631 грн 80 коп., з яких :
- 147 894 грн 43 коп. інфляційних нарахувань та 29 892 грн 57 коп. - 3% річних підлягають внесенню до четвертої черги реєстру вимог кредиторів;
- 4 844грн 80коп. судового збору підлягають внесенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.
Ухвали, постановлені господарським судом у справі про банкрутство набирають законної сили з моменту їх прийняття та можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Повну ухвалу складено 11.09.2025.
Суддя Н.О. Андрусик