про залишення позовної заяви без руху
(після відкриття провадження у справі)
10 вересня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/236/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Боровець Я.Я.
за участю секретаря судового засідання Крутіної Ю.С.
Розглянув матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачів:
1. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2
2. ОСОБА_3 , АДРЕСА_1
про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 08.08.2022; скасування державної реєстрації змін відомостей про юридичну особу та її засновників; витребування з володіння ОСОБА_2 частки у розмірі 33% у статутному капіталі ТОВ "ТИРАС".
За участю учасників судового процесу:
від позивача: Гаращенко І.В. - адвокат (участь в режимі відеоконфернеції),
від відповідача 1: Кравчук П.І. - адвокат (участь в режимі відеоконференції).
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів: 1. ОСОБА_2 та 2. ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 08.08.2022; скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу та її засновників (учасників); витребування з володіння ОСОБА_2 частки у розмірі 33% у статутному капіталі ТОВ "ТИРАС".
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 14.04.2025, для розгляду справи №921/236/25 визначено суддю Боровця Я.Я.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 21.04.2025 відкрито провадження у справі №921/236/25 за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.05.2025.
Протокольними ухвалами від 20.05.2025, від 05.06.2025, від 30.06.2025 та від 14.08.2025 підготовче засідання відкладено відповідно на 05.06.2025, на 30.06.2025, на 14.08.2025 та на 09.09.2025.
У підготовчому засіданні 09.09.2025 оголошено перерву до 10.09.2025, про що зазначено у протоколі судового засідання.
Представник ОСОБА_2 - адвокат Кравчук П.І. надіслав до суду заяву про залишення позовної заяви без руху (вх. № 1327) з підстав, викладених в ній. Зокрема, зазначає, що позивачем не сплачено судовий збір у розмірі встановленому законом.
Частиною 11 статті 176 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За правилами господарського процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статей 162, 164 ГПК України.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об"єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Стаття 1 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Як визначено статтею 2 Закону України "Про судовий збір" , платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" зазначає, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позовна заява подана до суду - 14.04.2025.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028 грн 00 коп.
Ставки судового збору встановлені частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 9084,00 грн, розраховано на підставі пп.2 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру - визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 08.08.2022 та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу та її засновників (учасників), а також одну вимогу майнового характеру - витребування з володіння ОСОБА_2 частки у розмірі 33% у статутному капіталі ТОВ "ТИРАС".
Частиною 1 статті 163 ГПК України встановлено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Судовий збір за подання позовної заяви з вимогою про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19.
Таким чином, заявлена позовна вимога про витребування з володіння ОСОБА_2 частки у розмірі 33% у статутному капіталі ТОВ "ТИРАС" є вимогою майнового характеру.
За таких обставин, ціна позову у справі з такою вимогою визначається вартістю спірного майна.
Отже, судовий збір за вимогою про витребування з володіння ОСОБА_2 частки у розмірі 33% у статутному капіталі ТОВ "ТИРАС" визначається як зі спору майнового характеру та виходячи із вартості розміру частки, яка витребовується станом на момент пред'являння позову.
У позовній заяві позивачем зазначено, що вартість частки у розмірі 33% у статутному капіталі ТОВ "ТИРАС" становить 3 072 804,00 грн, долучивши при цьому звіт про оцінку майна - частки у 33% статутного капіталу ТОВ "ТИРАС" .
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Таким чином, наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову.
Правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру (постанова Верховного Суду 28.04.2022 у справі №910/15316/21).
Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Корпоративні права містять у собі майнову складову та володіють ознаками, притаманними майновим правам.
Отже, при поданні даного позову до суду підлягає сплата судового збору в розмірі 52 148,06 грн, (виходячи із розрахунку: - 3028,00 грн та 3028,00 грн за кожну вимогу немайнового характеру (їх заявлено дві)) та 46 092,06 грн за вимогу майнового характеру ( із розрахунку 1,5% ціни позову - 3 072 804,00 грн).
В якості доказу сплати судового збору заявником до позову долучено платіжну інструкцію №9902387 від 02.04.2025 про сплату судового збору в сумі 9084,00 грн, за три вимоги немайнового характеру.
Судовий збір сплачено, зокрема у сумі 9084,00 грн замість необхідних 52 148,06 грн, тобто менше на 43 064,06 грн.
Таким чином, заявником до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.
Як визначено пунктом 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зокрема: зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини .
Відповідно до статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, подана позовна заява не містить доказів, що підтверджують обставини викладені в ній.
Слід зазначити, що зі змісту позовної заяви, заявником зазначено додаток з переліком документів, зокрема - копія Акту прийому - передачі частки в статутному капіталі ТОВ "ТИРАС" та свідоцтво про шлюб, однак до заяви не долучено таких документів, про що Господарським судом Тернопільської області складено відповідний Акт про відсутність вкладень підсистеми "Електронний суд" від 11 вересня 2025 року.
Таким чином, подана позовна заява не містить доказів, що підтверджують обставини викладені в ній.
За таких обставин, наведене свідчить, що позивачем порушено вимоги статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Як визначено частиною 2 статті 174 ГПК України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на наведе, позовна заява підлягає залишенню без руху на підставі частини 11 статті 176 ГПК України, для надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду:
- доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, необхідно доплатити судовий збір на суму 43 064,06 грн,
- доказів, що підтверджують обставини викладені в позовній заяві (Акт прийому - передачі частки в статутному капіталі ТОВ "ТИРАС", свідоцтво про шлюб).
Частиною 11 статті 176 ГПК України передбачено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Як визначено частиною 13 статті 176 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись статтями 162, 164, 176, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху після відкриття провадження у справі №921/236/25.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 календарних днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч. 13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Учасники справи можуть отримати інформацію у справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Повну ухвалу підписано "12" вересня 2025 року.
Суддя Я.Я. Боровець