04 вересня 2025 року м. ТернопільСправа № 921/353/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопка Ю.О.
за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.
розглянув справу
за позовом: Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1)
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРАГРО-С", 46020, м. Тернопіль, вул. Коновальця, буд. 11, кв. 34;
відповідача 2: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідача 3: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2
про стягнення 1 356 458,50 грн. заборгованості за кредитним договором
За участю представників від:
Позивача: не з'явився
Відповідачі: не з'явилися
Зміст позовних вимог, позиція позивача.
Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРАГРО-С" (відповідач 1) ОСОБА_1 (відповідач 2) та ОСОБА_2 (відповідача 3) про солідарне стягнення 1 356 458,50 грн заборгованості (1 296 946,78 грн основного боргу, 48 602,72 грн заборгованості по відсотках, 10 999,00 грн заборгованості по комісії) за кредитним договором №328/В/2023 від 24.05.2023.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе за кредитним договором №328/В/2023-2 від 24.05.2023 року зобов'язань по сплаті тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, внаслідок чого АТ АКБ "Львів" має право вимагати дострокове повернення кредиту та відсотків за користування кредитом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 17.06.2025, головуючим суддею для розгляду справи № 921/353/25 визначено суддю Чопка Ю.О.
Позиція відповідачів
Відповідачі участі уповноваженого представника у судові засідання не забезпечили, відзиву на позовну заяву, в порядку ст.165 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 03.04.2025 (про відкриття провадження у справі) не надали.
Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст.178 ГПК України.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою суду від 18.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/353/25 за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання у даній справі призначено на 02.07.2025; встановлено відповідачам строк для подачі відзиву на позов.
Ухвалою суду від 02.07.2025, у зв'язку з неявкою представників сторін, підготовче засідання відкладено на 06.08.2025.
Надалі, ухвалою суду від 06.08.2025 закрито підготовче провадження по справі №921/353/25 та призначено її до розгляду по суті на 18.08.2025.
Судове засідання 18.08.2025 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Чопка Ю.О. на лікарняному.
Ухвалою суду від 26.08.2025 розгляд справи по суті відкладено на 04 вересня 2025.
Позивач участі повноважного представника в судовому засіданні 04.09.2025 не забезпечив.
Разом з тим, в позовній заяві №4306/0-05 від 12.06.2025 (вх.№406 від 17.06.2025) Акціонерне товариство "Акціонерно-комерційний банк "Львів" просило суд розглядати справу без участі його представника.
Відповідачі в судові засідання жодного разу не з'явилися.
У відповідача 2 ОСОБА_1 наявний кабінет в підсистемі "Електронний суд".
Ухвали суду від 18.06.2025, 02.07.2025, 06.08.2025 та 26.08.2025 відправлені та доставлені відповідачу 2 в його електронний кабінет, підтвердженням чому являються відповідні довідки про доставку електронних листів.
Відповідно до ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч.7 ст.6 ГПК України).
Згідно з частинами п'ятою, шостою та сьомою статті 242 ГПК України:
- учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня;
- днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Наведене вказує про обізнаність відповідача 2 про розгляд Господарським судом Тернопільської області даної справи.
Відповідач 1 участь повноважного представника в судове засідання 04.09.2025 не забезпечив.
Згідно з відповіддю №1737184 від 04.09.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАРАГРО-С" є: 46020, м. Тернопіль, вул. Коновальця, буд. 11, кв. 34.
Вказана адреса відповідача зазначена позивачем у тексті позовної заяви.
Рекомендовані повідомлення, якими на зазначену вище адресу відповідача 1 направлялась судова кореспонденція у даній справі, повернулись на адресу суду без вручення адресату, з довідками підприємства зв'язку "Укрпошта": "адресат відсутній за вказаною адресою".
Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Порядок вручення судових рішень визначено у ст.242 ГПК України, за змістом ч.5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ч.11 ст.242 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з п.п. 3, 4, 5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2018, винесеній по справі №911/1163/17.
Направлення процесуальних документів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу учасників справи є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених документів перебуває поза межами контролю суду. Подібний висновок зроблено у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-5, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та інших судових актах.
Наведене вказує про обізнаність відповідача 1 про розгляд Господарським судом Тернопільської області даної справи.
Відповідач 3 участі уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву, в порядку ст.165 ГПК України, у встановлений в ухвалі від 18.06.2025 (про відкриття провадження у справі) строк не надав.
Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у ч.2 ст.178 ГПК України.
У тексті позовної заяви та договорі поруки від 22.05.2023 зазначено, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
З урахуванням приписів ч.8 ст. 176 ГПК України, судом зроблено запит у Єдиному державному демографічному реєстрі щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 як фізичної особи.
За даними відповіді №1533353 від 01.07.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Попри це, рекомендовані повідомлення, якими на адресу відповідача 3 направлялась судова кореспонденція, а саме копії ухвал суду 18.06.2025, 02.07.2025, 06.08.2025 у даній справі, повернулись на адресу суду без вручення адресату, з відмітками підприємства зв'язку "Укрпошта": "за закінченням терміну зберігання"; "адресат відсутній за вказаною адресою".
Щодо цього суд зазначає, що розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 01.03.2023 у справі №910/18543/21).
Це вказує про обізнаність відповідача 3 про перебування у провадженні Господарського суду Тернопільської області справи №921/353/25, з заявленими до нього вимогами та небажання скористатись правами, передбаченими ст.ст. 13, 46 ГПК України.
Окрім того, ст.42 ГПК України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ч.1 ст.202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що учасникам справи було створено належні умови для підготовки до розгляду справи, надання заяв по суті справи та доказів в обґрунтування своїх вимог або заперечень, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
22 травня 2023 року між Акціонерним товариством Акціонерно-комерційним банком "Львів" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАРАГРО-С" (позичальник, відповідач 1) укладено генеральний договір №328/В/2023, відповідно до п.1.1. якого банк зобов'язується встановити позичальнику максимальний ліміт заборгованості (кредитування), в межах якого надавати йому кредити, овердрафти, гарантії, відкривати кредитні лінії (надалі разом іменуються - кредити) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором та додатковими договорами до нього, а позичальник зобов'язується виконувати свої обов'язки по поверненню кредитів, в тому числі по сплаті процентів, комісій за користування ними, а також інших платежів, передбачених цим договором та додатковими договорами до нього.
Конкретні умови кредитування, зокрема: тип кредиту, сума, валюта, процентна ставка, комісія, порядок видачі кредиту, строк повернення, цільове призначення кредиту, визначаються додатковими договорами, що укладаються між сторонами, та є невід'ємною частиною цього договору. Додаткові договори не повинні суперечити загальним та граничним умовам, що визначені цим договором (п.1.2 Генерального договору).
За змістом п.2.1 та п.2.2 Генерального договору банк здійснює кредитування за цим договором на таких умовах: максимальний ліміт заборгованості та валюта кредитування - 10 000 000,00 грн, строк дії включно до 21.05.2033 (120 місяців).
В цьому пункті та подальшому в договорі під "максимальним лімітом заборгованості" розуміється максимальна сума заборгованості позичальника за отриманими та неповернутими ним банку за цим договором кредитами.
В межах максимального ліміту заборгованості, передбаченого п.2.1.1 цього договору, позичальнику надаються кредити на строк не більше 60 місяців. Кожна видача кредиту в межах максимального ліміту заборгованості оформляється додатковим договором до цього договору, в якому вказуються тип кредиту, сума, валюта, процентна ставка, порядок видачі, строк повернення, цільове призначення кредиту, рахунки для обліку кредиту та відсотків за його користування.
Договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань (п. 10.1 Генерального договору).
22.02.2025, з метою забезпечення виконання вимог за Генеральним договором №328/В/2023 від 22.05.2025 між позивачем (Банк) та ОСОБА_1 (відповідач-2, поручитель) укладено договір поруки №328/В/2023/Р-1, а також між позивачем (Банк) та ОСОБА_2 (відповідач-3, поручитель) укладено договір поруки №328/В/2023/Р-2 (договір поруки).
За змістом п.1.1 договорів поруки порукою забезпечується належне виконання позичальником основного зобов'язання у повному обсязі.
Безпосередній обсяг, розмір, порядок і умови виконання основного зобов'язання визначаються відповідно до умов кредитного договору, з урахуванням усіх додаткових договорів/угод і додатків до нього, які укладені та/або будуть укладені в майбутньому (п.1.2).
Згідно з п.1.3, 1.4 договорів поруки поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу (повернення кредиту), процентів, неустойки, відшкодування збитків, сплати інших платежів, обумовлених кредитним договором. Поручитель несе солідарну з позичальником відповідальність за належне виконання позичальником основного зобов'язання.
Пунктом 2.1 договорів поруки сторони погодили, що у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником основного зобов'язання, а також за наявності інших обставин, які унеможливлюють або об'єктивно свідчать про неплатоспроможність позичальника належно виконувати основне зобов'язання (…) поручитель зобов'язується виконати основне зобов'язання в повному обсязі, а саме: повернути отриманий, але не повернутий позичальником кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитом, неустойку (штраф, пеню), передбачені умовами кредитного договору, виконати інші боргові зобов'язання, що виникають з умов кредитного договору.
Відповідно до п. 2.3 договорів поруки кредитор вправі вимагати виконання основного зобов'язання, частково або в повному обсязі, на свій розсуд, як від позичальника і поручителя, так і від будь-кого з них окремо.
Поручитель зобов'язаний здійснити погашення суми простроченого основного зобов'язання не пізніше семи банківських днів з дати надсилання йому вимоги кредитора, яка вважається такою, що отримана поручителем, якщо вона надіслана рекомендованим або цінним листом на поштову адресу або електронну адресу поручителя, зазначені в договорі поруки, або повідомлені поручителем додатково, або вручена йому особисто (п.2.8 договорів поруки).
За умовами п. 4.1 договорів поруки цей договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами.
24 травня 2023 року між позивачем (Банк) та відповідачем-1 (позичальник) укладено Кредитний договір №328/В/2023-2, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати у власність позичальникові грошові кошти у розмірі та на умовах, визначених кредитним договором, генеральним договором, порядком та програмою (надалі - Кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти та інші платежі, в порядку та відповідно до умов цього кредитного договору та генерального договору (п. 1.1.1. кредитного договору).
Відповідно до підпунктів 2.1.1 - 2.1.6 п.2.1 кредитного договору банк видає, а позичальник отримує кредит на наступних умовах: розмір кредиту 4 000 000,00 грн; цільове призначення кредиту: фінансування оборотного капіталу позичальника; процентна ставка - процентна ставка є змінюваною та розраховується в порядку та відповідно до розділу 3 цього кредитного договору. Базова процентна ставка становить 21,91% річних. Максимальний розмір Базової процентної ставки за кредитом не може перевищувати 30% річних; дата повернення кредиту 31.01.2025; порядок видачі кредиту - шляхом перерахування на поточний рахунок позичальника; повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом - згідно графіку погашення кредиту, оформленого додатком № 1 до цього договору, що є його невід'ємною частиною.
У додатку № 1 від 24.05.2023 до кредитного договору сторонами узгоджено графік повернення кредиту.
Згідно з п. 2.4 та п. 2.5 кредитного договору кредит видається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання. Датою видачі кредиту є день списання коштів з позичкового рахунку (утворення строкової заборгованості по позичковому рахунку).
За змістом п.2.7 договору сторони погодили, що банк має право відмовити у виплаті позичальнику кредиту або його частини та/або вимагати дострокового повернення кредиту у випадках, зокрема, невиконання/неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених цим договором та/або договорами, якими забезпечується виконання зобов'язань за цим договором; несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту або його частини.
Відповідно до п. 3.1 договору за надання кредиту позичальник сплачує банку наступні комісії: за видачу кредиту 0,75% від суми наданого кредиту; для покриття операційних витрат банку з обслуговування кредиту в розмірі 0,75% від суми наданого кредиту.
Проценти нараховуються банком щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною відповідно до положень цього розділу (п.3.3 кредитного договору).
Пунктами 4.1, 4.2 кредитного договору сторони передбачили, що позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим кредитним договором. Повернення кредиту може здійснюватися шляхом перерахування відповідної суми коштів у безготівковій формі.
Згідно з п. 4.7 договору банк у випадках, передбачених п. 2.7 цього договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за договором, про що письмово повідомляє позичальника.
Пунктом 4.8 договору передбачено, що позичальник зобов'язаний протягом 10-ти банківських днів з моменту отримання письмової вимоги банку достроково повернути кредит, сплатити проценти та інші належні до сплати платежі за цим кредитним договором і програмою.
Цей договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань (п. 10.1 кредитного договору).
Позивач на виконання умов кредитного договору перерахував Позичальнику кошти в розмірі 4 000 000,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером №1033342 від 24.05.2023.
ТОВ "ТАРАГРО-С" звернулося 20.12.2023 до Банку з листом про відтермінування сплати тіла кредиту.
22.12.2023 сторонами укладено Додаток №1 до кредитного договору, яким сторонами погоджено графік повернення кредиту.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАРАГРО-С" взяті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконував, не здійснював своєчасну сплату кредиту та нарахованих банком процентів. Станом на 14.05.2025 прострочена заборгованість за кредитом становила 1 296 946,758 грн, по нарахованих і несплачених процентах становила 48 602,72 грн.
Зважаючи на наявність вказаної заборгованості, банком надіслано Позичальнику лист-вимогу від 14.05.2025 за вих.№3629/0-05 про повернення кредиту, процентів.
Дана вимога залишена останнім без відповіді та реагування.
З 31.01.2025 Банком припинено нараховування процентів у зв'язку із закінчення терміну дії кредитного договору.
Крім того, 14.05.2025 позивач, на виконання п.2.8 договорів поруки, надіслав на адресу поручителів листи-вимоги №3630/0-05 та №3631/0-05 про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором, які теж залишені без відповіді та задоволення.
За вказаних обставин, банк звернувся до суду із позовом про стягнення у солідарному порядку заборгованості в загальному розмірі 1 356 548,50 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухвалені рішення, висновки суду.
Статтями 15,16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч.1 ст.1046 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1056-1 ЦК України встановлено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою (ч.1 ст.546 ЦК України).
Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
На виконання умов Кредитного договору позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі згідно з умовами договору та надав відповідачу 1 кредитні кошти.
Нормами ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Судом з'ясовано, що в порушення умов Кредитного договору, приписів перелічених норм, а також ст. ст. 11, 14 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, відповідач 1 вчасно не повернув кредитні кошти та не здійснив інші обумовлені договором платежі, заборгувавши станом на час звернення з позовом 1 356 458,50 грн заборгованості (1 296 946,78 грн основного боргу, 48 602,72 грн заборгованості по відсотках, 10 999,00 грн заборгованості по комісії).
Як вбачається з матеріалів справи, факт прострочення виконання вказаного зобов'язання відповідачем 1 не заперечується.
Доказів на підтвердження повернення Банку кредитних коштів як в строк обумовлений у листі-вимозі, так і станом на час розгляду справи в суді, відповідачем 1 не представлено.
Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги те, що відповідач 1 не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та не розрахувався за кредит у визначений умовами договору строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання за кредитним договором на суму 1 356 458,50 грн заборгованості (1 296 946,78 грн основного боргу, 48 602,72 грн заборгованості по відсотках, 10 999,00 грн заборгованості по комісії), а отже позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи, та підлягають задоволенню.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ст. 611 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
За таких обставин, вимоги про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості в сумі 1 356 458,50 грн заборгованості (1 296 946,78 грн основного боргу, 48 602,72 грн заборгованості по відсотках, 10 999,00 грн заборгованості по комісії), підлягають задоволенню як обґрунтовані та не спростовані у встановленому законом порядку.
Розподіл судових витрат.
В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір в сумі 20 348,25 грн покладається на відповідачів.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 12,13, 20, 73-80, 86, 91, 123, 129, 233, 236-240 ГПК України, суд -
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути солідарно з ТзОВ "ТАРАГРО-С", м. Тернопіль, вул. Коновальця, буд.11, кВ. 34 (код 41284075); ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 - 1 296 946 (один мільйон двісті дев'яносто шість тисяч дев'ятсот сорок шість) грн. 50 коп. заборгованості за кредитом, 48 602 (сорок вісім тисяч шістсот дві) грн. 72 коп. заборгованості по процентах, 10 999 (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. заборгованості по комісії і 20 348 (двадцять тисяч триста сорок вісім) грн. 25 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення виготовлено 15 вересня 2025 року.
Суддя Ю.О. Чопко