вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"10" вересня 2025 р. Справа № 918/695/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Селівона А.О., за участю секретаря судового засідання Хролець І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Гощанської селищної ради
про стягнення коштів.
За участю представників сторін:
від позивача: Верхацький Ігор Володимирович;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Гощанської селищної ради про стягнення заборгованості у розмірі 40 234,42 грн. з яких: основний борг 35 446,84 грн., пеня 3 218,38 грн., 3% річних 314,65 грн., інфляційні втрати 1 254,55 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані не належним виконанням Відповідачем умов договору постачання природного газу від 01.11.2024 №16-7218/24-БО-Т (далі - Договір) у частині оплати за спожитий у листопаді-грудні 2024 року природний газ на суму 35 446,84 грн. У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості Позивачем Відповідачу нараховано пеню у розмірі 3 218,38 грн, 3% річних у розмірі 314,65 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1 254,55 грн.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено розгляд справи на 21.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.08.2025 задоволено заяву представника Позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та вирішено судове засідання у даній справі призначене на 21.08.2025 провести в режимі відеоконференції за участю представника Позивача.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.08.2025 відкладено судове засідання на 10.09.2025.
Представник Позивача в судовому засіданні 10.09.2025 підтримав позицію викладену у позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У судові засідання 21.08.2025 та 10.09.2025 представник Відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в електронний кабінет, що підтверджується відповідними довідками, а саме:
- довідкою Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 01.08.2025) надіслано одержувачу Гощанській селищній раді в її електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 01.08.2025;
- довідкою Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (ухвала суду від 21.08.2025) надіслано одержувачу Гощанській селищній раді в її електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 22.08.2025.
Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статями 165, 178, 251 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а саме протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, яка була отримана останнім 01.08.2025 о 16:45 в електронний кабінет, Відповідач мав подати відзив на позовну заяву до 16.08.2025 включно.
Крім того суд звертає увагу, що Відповідачем відповідно до вимог частини другої статті 119 ГПК України не було подано заяву про продовження строку на подання відзиву до закінчення такого строку (16.08.2025).
Тобто Відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим частиною першою статті 178 ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
При цьому суд наголошує, що згідно з частиною четвертою статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Наразі, від Відповідача, станом на час ухвалення рішення до суду, не надходило жодних заяв про неможливість подання відзиву та/або про намір вчинення відповідних дій відповідно до статті 165 ГПК України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи.
З огляду на викладене, оскільки Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, зокрема, останнім не надано відзиву на позовну заяву, суд, на підставі частини дев'ятої статті 165 ГПК України, дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.
Судом також враховано, що за приписами частини першої статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Частиною другою статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи наведе суд зазначає, що Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду про призначення судового засідання та відкладення розгляду справи у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до частини п'ятої статті 6 ГПК України (у редакції Закону України ?Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами? від 29.06.2023 № 3200-IX) суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (абзац перший частини шостої статті 6 ГПК України у редакції Закону України ?Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи? від 19.10.2023 № 3424-IX).
Тобто юридична особа (учасник судового процесу), а також адвокат, який представляє її інтереси, згідно з наведеними приписами цього Кодексу зобов'язані зареєструвати свій електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі) в обов'язковому порядку.
Вказана правова позиція викладена в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 920/857/20.
Як вбачається з матеріалів справи Гощанська селищна рада має зареєстрований електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд".
Отже про дату, час та місце проведення засідань з розгляду справи 21.08.2025 та 10.09.2025 Відповідача повідомлялось шляхом надсилання електронного листа в його електронний кабінет.
З огляду на викладене суд констатує, що ним вчинено всі необхідні та можливі заходи з метою повідомлення Відповідача про розгляд справи судом.
Про поважні причини неявки представника Відповідача у судові засідання 21.08.2025 та 10.09.2025 суд не повідомлено.
Частиною першою статті 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, враховуючи, що неявка Відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено, що Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Споживач) 01.11.2024 укладено Договір, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачу природний газ (далі також - газ) за ДК 021:2015 код 09120000-6 "Газове паливо" (природний газ), а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
Відповідно до пункту 1.2 Договору природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб.
Згідно з пунктом 2.1 Договору Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу з листопада 2024 року по 31 грудня 2024 року (включно), у кількості 7,50000 тис. куб. метрів (сім тисяч п'ятсот куб. м), в тому числі по місяцях (тис. куб. м.): листопад 2024 - 3, 50000 тис. куб. м., грудень 2024 - 4,00000 тис. куб. м. Всього 7,50000 тис. куб. м.
Пунктом 2.1.1 Договору передбачено, що загальний обсяг природного газу, замовлений Споживачем за цим Договором, складається з сум загальних обсягів природного газу, замовлених Споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії Договору.
Відповідно до пункту 2.2 Договору Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в пункті 2.1 цього Договору, повністю покривають потреби Споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього Договору.
Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на Споживача.
Згідно з пунктом 2.3 Договору підписанням цього Договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника (далі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Пунктом 2.4 Договору передбачено, що перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим Договором може відбуватися шляхом підписання Сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду.
Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим Договором.
У будь-якому випадку обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.
Відповідно до пункту 2.5 Договору режим використання природного газу протягом розрахункового періоду (в тому числі добове використання) Споживач визначає самостійно в залежності від своїх власних потреб.
Згідно з пунктом 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 Договору передбачено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акта приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписаний уповноваженим представником Постачальника.
Відповідно до підпункту 3.5.3 пункту 3.5 Договору, Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
Згідно з пунктом 4.1 Договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином:
Ціна природного газу за 1 000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,33 грн.,
крім того податок на додану вартість за ставкою 20%,
ціна природного газу за 1 000 куб. м з ПДВ - 16 390,00 грн;
крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн., крім того ПДВ 20% 27,315 грн., всього з ПДВ - 163,89 грн. за 1 000 куб. м.
Всього ціна газу за 1 000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16 553,89 грн.
Пунктом 5.1 Договору передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Судом з наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що на виконання умов Договору Позивач з листопада 2024 року по грудень 2024 року передав у власність Відповідача природний газ в обсязі 8,64675 тис. куб. м. на загальну суму 143 137,31 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, а саме:
- актом приймання-передачі природного газу від 12.12.2024 за листопад 2024 року в обсязі 2,50545 тис. куб. м. на суму 41 474,93 грн;
- актом приймання-передачі природного газу від 13.01.2025 за грудень 2024 року в обсязі 6,14130 тис. куб. м. на суму 101 662,38 грн.
Оформлення приймання-передачі природного газу відбувається відповідності до пунктів 3.1-3.6 Договору.
Згідно з підпунктом 3.5.4 пункту 3.5 Договору у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними Споживача та даними остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.
На виконання підпункту 3.5.2 пункту 3.5 Договору Позивачем направлено Відповідачу примірник акта приймання-передачі природного газу за грудень 2024 року, підписаний уповноваженим представником Позивача та скріплені печаткою підприємства.
Проте, станом на дату подання позовної заяви, Відповідач не повернув Позивачу підписаний акт приймання-передачі природного газу. У той же час, вмотивованої відмови від підписання акта у письмовій формі на виконання вимог підпункту 3.5.3 пункту 3.5 Договору на адресу Позивача не направив, відповідні докази відсутні в матеріалах справи.
Об'єм (обсяг) спожитий Споживачем підтверджуються відомостями з Інформаційної платформи Оператора ГТС України щодо остаточної алокації відборів Споживача, які відображають обсяг природного газу, що був поставлений Споживачу, у грудні 2024 року з ресурсу Позивача.
На запит Позивача Оператором ГТС України - Товариством з обмеженою відповідальністю ?Оператор газотранспортної системи України? листом від 09.06.2025 № ТОВВИХ-25-9097 надано Позивачу відомості з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо обсягів споживання Відповідачем газу за ЕІС-кодом 56Х930000010610Х, який зазначений у Договорі, вбачається, що у листопаді 2024 року Відповідачем спожито природний газ з ресурсу Позивача в обсязі 2 505,45 куб. м, у грудні 2024 в обсязі 6 141,30 куб. м, що відповідає обсягам, зазначеним Позивачем в актах приймання-передачі природного газу за період листопад-грудень 2024 року, які не підписано з боку Відповідача.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що Відповідач здійснював платежі у спірному періоді, а саме Відповідачем було повністю сплачено вартість спожитого природного газу у листопаді 2024 року у розмірі 41 474,39 грн. та частково сплачено вартість спожитого природного газу у грудні 2024 року, а саме у розмірі 66 215,54 грн. у зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 35 446,84 грн. [101 662,38 грн. (вартість спожитого природного газу згідно з актом приймання-передачі природного газу від 13.01.2025 за грудень 2024 року) - 66 215,47 (сума коштів сплачених Відповідачем за спожитий природний газ у грудні 2024 року)].
З правового аналізу назви та змісту Договору судом встановлено, що він є договором постачання природного газу і тому правовідносини, які виникають між сторонами при їх виконанні регулюються відповідними нормами матеріального права, і такі норми права є необхідними для застосування до спірних правовідносин у даній справі.
Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною першою статті 14 ЦК України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно із статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частинами першою, третьою та п'ятою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частинами першою, другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із статтею 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Частиною першою статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 610, частиною другою статті 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За таких обставин та враховуючи, що наявність заборгованості у Відповідача перед Позивачем, у зв'язку з не належним виконанням ним умов Договору в частині оплати спожитого у грудні 2024 року природнього газу, у заявленому розмірі, підтверджується зібраними у справі доказами, строк оплати за який настав, за відсутності доказів сплати Відповідачем заборгованості, позовні вимоги про стягнення з Відповідача 35 446,84 грн. визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Як вже зазначалось Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, а тому й не спростував вказані обставини належними та допустимими доказами.
Що ж до відсутності підпису Споживача в акті приймання-передачі, то суд враховує, що відповідно до підпункту 3.5.4 пункту 3.5 Договору у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акта до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними Споживача та даними остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору.
Враховуючи наявність заборгованості Позивач, нарахував Відповідачу пеню у розмірі 3 218,38 грн., 3% річних у розмірі 314,65 грн. за період з 18.02.2025 до 05.06.2025, а також інфляційні втрати у розмірі 1 254,55 грн. за період з 01.03.2025 до 30.05.2025.
Судом встановлено, що відповідно до пункту 7.2 Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною першою статті 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, враховуючи вказані норми чинного законодавства та перевіривши, за допомогою системи пошуку судової практики ?Прецедент?, надані Позивачем розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних втрат, вважає їх арифметично вірними, а відтак правомірним та обґрунтованим та такими, що підлягають стягненню з Відповідача, а саме пеню у розмірі 3 218,38 грн., інфляційних втрат у розмірі 1 254,55 грн. та 3% річних у розмірі 314,65 грн.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною першою статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною першою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частиною першою статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частин першої та другої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене та враховуючи, що позов визнано судом обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню у повному обсязі, витрати Позивача зі сплати судового збору, відповідно до вимог ГПК України, покладаються на Відповідача.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Гощанської селищної ради (35400, Рівненська обл., Рівненський р-н, селище Гоща, вул. Незалежності, буд.72, код ЄДРПОУ 04385416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) 35 446,84 грн. (тридцять п'ять тисяч чотириста сорок шість гривень 84 копійки) основного боргу, 3 218,38 грн. (три тисячі двісті вісімнадцять гривень 38 копійок) пені, 314,65 грн. (триста чотирнадцять гривень 65 копійок) 3% річних, 1 254,55 грн. (одну тисячу двісті п'ятдесят чотири гривні 55 копійок) інфляційних втрат та 2 422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) витрат зі сплати судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676).
Відповідач (боржник): Гощанська селищна рада (35400, Рівненська обл., Рівненський р-н, селище Гоща, вул. Незалежності, буд.72, код ЄДРПОУ 04385416).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно-Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 12 вересня 2025 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя А.О. Селівон