про відмову у відкритті провадження у справі
08 вересня 2025 року Справа № 915/1278/25
м. Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Коваль С.М.,
розглянувши матеріали
позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр",
вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, info@collect-center.com.ua;
до фізичної особи-підприємця Помазан Євгена Володимировича,
АДРЕСА_1 ;
про стягнення кредитних коштів за невиконання зобов'язань щодо сплати кредиту, а всього грошових коштів у сумі 47892 грн. 83 коп. за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування від 09.08.2017 №011/31054/363029,-
Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Коллект Центр", звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця Помазан Євгена Володимировича (далі- підприємець Помазан) про стягнення грошових коштів у сумі 47892 грн. 83 коп. - заборгованість з повернення кредитних коштів, з посиланням на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за укладеним між Акціонерним товариством (АТ) "Райффайзен Банк Аваль" та фізичною особою підприємцем Помазан Євгеном Володимировичем договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування від 09.08.2017 №011/31054/363029 (далі - договір), за яким АТ "Райффайзен Банк Аваль" уступило право вимоги ТОВ "Вердикт Капітал" за договором від 30.11.2021 № 114/2-47, а останнім уступлено право вимоги ТОВ "Коллект Центр" за договором від 10.01.2023 № 10-01/2023, внаслідок чого у відповідача виник борг.
Даний позов не може бути прийнятим у зв'язку з таким.
Судовий захист прав суб'єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб'єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" (заява № 49069/11), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти.
Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.
Приписами ч. 1 ст. 45 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За приписами ч. 3 ст. 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
Тобто, одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також запроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Предметна та суб'єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.
Так, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов'язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
ТОВ "Коллект Центр" визначив у даній справі відповідачем - фізичну особу-підприємця Помазан Євгена Володимировича.
При цьому, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 26.04.2019 до реєстру внесено запис № 25220060003068168 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Помазан Євгена Володимировича (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ), підстава: власне рішення.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Ураховуючи наведене, а також що позовну заяву подано саме до фізичної особи-підприємця Помазан Євгена Володимировича, після припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, а не до фізичної особи Помазан Євгена Володимировича, суд визнає, що у даній справі припинено суб'єкта господарювання до якого пред'явлено позов, та вбачає підстави для відмови у відкритті провадження у даній справі.
За приписами ч.ч. 3-4, 6 ст. 175 ГПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 4, 20, 45, 175, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" у відкритті провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя С.М. Коваль.