79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
10.09.2025 Справа № 914/2112/25
м. Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Ростислава Матвіїва за участю секретаря судового засідання Ольги Махник розглянув матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ц-Бетон», м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Комфорт Львів», м.Львів
предмет позову: стягнення 293 443,03 грн,
підстава позову: порушення зобов'язань за договором поставки,
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
1. ПРОЦЕС
1.1. До Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ц-Бетон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Комфорт Львів» про стягнення 293 443, 03 грн.
1.2. Ухвалою суду від 11.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
1.3. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду та протоколах судових засідань.
1.4. Відповідач 30.07.2025 звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, однак у судовому засіданні 03.09.2025 просив суд залишити без розгляду попередньо заявлене клопотання.
1.5. У судовому засіданні 03.09.2025 за участю представників учасників справи суд, за наслідком розгляду справи по суті, перейшов до стадії ухвалення та проголошення рішення, оголосивши перерву у судовому засіданні до 08.09.2025.
1.6. Судове засідання 08.09.2025 не відбулося у зв'язку із надходженням повідомлення про замінування приміщення Господарського суду Львівської області та було відкладено до 10.09.2025 09:30 год.
1.7. У судовому засіданні 10.09.2025 суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.
2. СУТЬ СПОРУ ТА ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН
2.1. Позивач стверджує, що відповідач не здійснив оплату за отриманий товар, а також надані послуги, внаслідок чого на момент звернення позивача до суду із позовом заборгованість відповідача становить 229 755, 00 грн, що визначено сторонами, зокрема, у договорі про визнання та погашення заборгованості. Предметом спору у справі є стягнення 229 755, 00 грн основного боргу, 6 249, 28 грн пені та 57 438, 75 грн штрафу, що нараховані згідно з умовами договору про визнання та погашення заборгованості.
2.2. Позивач вважає, що внаслідок укладення договору про визнання боргу та погашення заборгованості відбулась новація первісних зобов'язань за договором надання послуг та договором поставки.
2.3. Відповідач визнає, що станом на 21.05.2025 заборгованість на користь позивача становила 229 755, 00 грн. 21.05.2025 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки та договір про визнання боргу.
2.4. Відповідач зазначає, що з матеріалів справи неможливо встановити в рахунок зобов'язань за яким з договорів позивач зараховував здійснені відповідачем оплати.
2.5. Здійснена відповідачем 26.05.2025 оплата у розмірі 200 000, 00 грн підлягала зарахуванню в хронологічному порядку, тому заборгованість відповідача становить 200 755, 00 грн.
2.6. Щодо вимог про стягнення пені та штрафу, нарахованого на підставі договору про визнання боргу та погашення заборгованості відповідач зазначає, що згаданий договір не містить підстави (предмету) виникнення боргу; у договорі відсутня зміна умов до договору про поставки та договору про надання послуг, тому стягувати додатково штраф та/або пеню в іншому розмірі, ніж визначено у договорі постави та договорі про надання послуг немає підстав.
2.7. На переконання відповідача з укладенням договору про визнання боргу та погашення заборгованості зобов'язання за договором поставки та договором про надання послуг не припинились, новація не відбулась.
3. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
3.1. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ц-Бетон» (виконавець згідно з договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Комфорт Львів» (замовник згідно з договором) 04.09.2023 укладено договір надання послуг №04/09-15, предметом якого є надання замовником послуг з бетононасосу.
3.2. Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ц-Бетон» (постачальник згідно з договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Комфорт Львів» (покупець згідно з договором) 21.12.2023 укладено договір поставки товару (піску, щебню, відсів, вапняку, бетону товарного) № 21/12-59.
3.3. Позивач надав відповідачу послуги бетононасоса на загальну суму 63 000, 00 грн відповідно до актів наданих послуг:
- №6 від 03.01.2025 на суму 9 000, 00 грн;
- № 40 від 03.02.2025 на суму 29 000, 00 грн;
- № 67 від 04.02.2025 на суму 12 000, 00 грн;
- № 92 від 10.02.2025 на суму 13 000, 00 грн.
3.4. Крім того, відповідно до видаткових накладних позивач поставив відповідачу бетон на загальну суму 221 255, 00 грн, зокрема:
- № 968 від 24.12.2024 на суму 62 560, 00 грн;
- № 7 від 03.01.2025 на суму 28 000, 00 грн;
- №114 від 04.02.2025 на суму 40 945, 00 грн;
- № 113 від 07.02.2025 на суму 89 750, 00 грн.
3.5. Позивач долучив до справи відповідні товарно - транспортні накладні, як доказ поставки визначеного у видаткових накладних товару.
3.6. До справи долучено підписний та скріплений печатками позивача та відповідача акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2024 - 21.05.2025, згідно з яким сторони погодили, що станом на 21.05.2025 заборгованість відповідача становить 229 755, 00 грн.
3.7. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ц-Бетон» (постачальник згідно з договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Комфорт Львів» (покупець згідно з договором) 21.05.2025 укладено договір про визнання та погашення заборгованості.
3.8. Відповідно до п. 2.1. договору про визнання та погашення заборгованості покупець підтверджує наявність заборгованості перед постачальником за поставлений товар, що був переданий на підставі первинних документів (накладних, товарно - транспортних накладних) на загальну суму 229 755, 00 грн.
3.9. Відповідач долучив до справи акт звірки взаємних розрахунків за період 2025 року, згідно з яким станом на 31.12.2025 визначено розмір боргу 200 775, 00 грн. Акт підписаний та скріплений печаткою відповідача.
3.10. Відповідач долучив до справи договір поставки №21/05-29 від 21.05.2025, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ц-Бетон» (постачальник згідно з договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Комфорт Львів» (покупець згідно з договором).
3.11. Крім того, відповідач долучив платіжні інструкції:
- № 2701 від 30.12.2024 на суму 27 000, 00 грн з призначенням платежу «оплата за товар зг. акту звірки від 30.12.2024»;
- № 2752 від 5.01.2025 на суму 50 000, 00 грн з призначенням платежу «оплата за товар згідно акту звірки від 15.01.2025»;
№ 25 від 22.01.2025 на суму 150 000, 00 грн з призначенням платежу «оплата за товар зг. акту звірки від 22.01.2025;
№ 284 від 26.05.2025 на суму 200 000, 00 грн з призначенням платежу «оплата за товар зг. рах. №350 від 21.05.2025.
3.12. Позивач долучив до справи рахунок на оплату №350 від 21.05.2025 на суму 200 000, 00 грн, що містить посилання на договір поставки №21/05-29 від 21.05.2025.
3.13. Позивач долучив до справи виписку по рахунку за період 01.05.2025 - 14.08.2025, у якій відображено операції з реалізації товарів і послуг з контрагентом, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті Комфорт Львів», 22.05.2025, 26.02.2025, 27.05.2025, 05.06.2025, 06.06.2025, 10.06.2025 за договором поставки №21/05-29 від 21.05.2025.
3.14. Крім того, позивач долучив до справи акт звірки взаємних розрахунків з відповідачем за період 01.05.2025 - 14.08.2025 за договором поставки №21/05-29 від 21.05.2025, згідно з яким розмір боргу відповідача на користь відповідача станом на 14.08.2025 становить 28 980, 00 грн.
4. ВИСНОВКИ СУДУ
4.1. Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
4.2. Як встановив суд, на виконання зобов'язань за договором надання послуг позивач надав відповідачу послуги бетононасоса на загальну суму 63 000, 00 грн, що прийняті відповідачем без зауважень, підтвердженням чого є складені, підписані та скріплені печатками сторін акти надання послуг.
4.3. Окрім того, позивач здійснив поставку відповідачу товару на загальну суму 221 255, 00 грн на виконання зобов'язань за договором поставки, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін видатковими накладними.
4.4. Аналізуючи умови договору про надання послуг суд зазначає, що сторони у п. 2.6. договору надання послуг від 04.09.2023 та п. 2.4.2. договору поставки від 21.12.2023 визначили семиденний строк оплати за надані послуги та поставлений товар.
4.5. Отож на переконання суду, долученими до справи доказами підтверджено розмір боргу відповідача на користь позивача за договором поставки та договором про надання послуг в сумі 229 755, 00 грн станом на 21.05.2025.
4.6. Щодо зобов'язань за договором поставки №21/05-29 від 21.05.2025 суд зазначає, що хоча стан взаєморозрахунків позивача та відповідача за цим договором не є предметом спору у справі, однак з урахуванням заперечень відповідача, суд надає оцінку долученій відповідачем платіжній інструкції від 26.05.2025 на суму 200 000, 00 грн та зазначає таке.
4.7. У платіжній інструкції від 26.05.2025 зазначено, що оплата здійснена за товар згідно з рахунком №350 від 21.05.2025.
4.8. Як встановив суд, рахунок на оплату №350 від 21.05.2025 на суму 200 000, 00 грн містить посилання на договір поставки №21/05-29 від 21.05.2025.
4.9. Отже в суду відсутні підстави вважати, що оплата в рахунок зобов'язань за договором поставки №21/05-29 від 21.05.2025 частково зарахована в рахунок зобов'язань по іншим договорам. Крім того, позивач заперечив факт зарахування оплати від 21.05.2025 в сумі 200 000, 00 в рахунок інших договірних зобов'язань, аніж по договору поставки №21/05-29 від 21.05.2025.
4.10. Сторони у акті звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2024 - 21.05.2025 визначили, що розмір боргу відповідача на користь позивача станом на 21.05.2025 становить 229 755, 00 грн. Такий акт звірки підписаний позивачем та відповідачем.
4.11. З аналізу змісту акта звірки взаємних розрахунків, що долучений позивачем, суд встановив, що у акті відображено суми господарських операцій, що підтверджені первинними доказами - видатковими накладними на загальну суму 221 255, 00 грн та актами надання послуг на загальну суму 63 000, 00 грн.
4.12. Натомість, суд зазначає, що долучений відповідачем акт звірки взаємних розрахунків за період 2025 року не містить підпису позивача, тому не береться судом до уваги.
4.13. Суд враховує, що акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим, а лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Він відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин.
4.14. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь- яких господарських операцій (поставки, надання послуг тощо), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17; від 24.10.2018 у справі №905/3062/17; від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.
4.15. Разом із тим, Верховний суд у своїй постанові від 21.12.2020 по справі №916/499/20 звернув увагу на те, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, лише за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.
4.16. Щодо зобов'язань по договору про визнання та погашення заборгованості №21/05-28 від 21.05.2025 суд зазначає таке.
4.17. У п. 2.1. договору про визнання та погашення заборгованості визначено, що покупець підтверджує наявність заборгованості перед постачальником за поставлений товар, що був переданий на підставі первинних документів (накладних, товарно - транспортних накладних) на загальну суму 229 755, 00 грн. Покупець визнає зазначену заборгованість дійсною, безспірною та такою, що підлягає обов'язковому погашенню (п.2.2. договору).
4.18. Як визначено у п. 3.1. договору про визнання та погашення заборгованості покупець зобов'язується погасити повну суму заборгованості, зазначену в п. 2.1. цього договору до 04.06.2025 включно.
4.19. У справі відсутні докази оплати суми боргу в розмірі 229 755, 00 грн, що визнана відповідачем.
4.20. Щодо тверджень позивача про новацію первісних зобов'язань за договором надання послуг та договором поставки внаслідок укладення договору про визнання та погашення заборгованості суд зазначає таке.
4.21. Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.
4.22. Застосування новації як способу припинення зобов'язань допускається виключно за наявності таких ознак: взаємна згода сторін про припинення дії попереднього зобов'язання та щодо умов нового зобов'язання; наявності умов про припинення попереднього зобов'язання; припинення всіх додаткових зобов'язань; виникнення між тими ж особами нового зобов'язання, яке, як правило, містить умову про інший предмет чи спосіб виконання. Характерною ознакою новації є не зміна частини первісного зобов'язання, а укладення між тими ж сторонами нового зобов'язання (Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.05.2019 у справі №916/2889/13.
4.23. Суд зауважує, що договір про визнання та погашення заборгованості не містить усіх ознак новації, зокрема в договорі не зазначено про припинення основних та додаткових зобов'язань за попередньо укладеними договором поставки та договором про надання послуг.
4.24. Натомість суд зазначає, що відповідач не зазначає про нікчемність договору, не доводить недійсності укладеного договору про визнання та погашення заборгованості, тому в суду відсутні підстави ставити під сумнів дійсність погоджених намірів сторін у договорі про визнання та погашення заборгованості.
4.25. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).
4.26. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
4.27. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом
4.28. Враховуючи встановлені судом обставини наявності у відповідача заборгованості, що визнана відповідачем у договорі про визнання та погашення заборгованості, з урахуванням відсутності доказів оплати суми боргу, щодо якого виник спір у справі, суд вважає, що право позивача на отримання суми боргу підлягає захисту, а позовна вимога про стягнення 229 755, 00 грн боргу підлягає задоволенню.
4.29. Як визначено у ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
4.30. У п. 4.1. договору про визнання та погашення заборгованості сторони визначили право на нарахування пені в розмірі 1 % від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше 100 % від суми основного боргу.
4.31. У п. 4.3. договору сторони погодили, що у разі прострочення понад 30 календарних днів, на суму боргу нараховується штраф у розмірі 25 % від загальної суми боргу.
4.32. Перевіривши розрахунок пені, здійснений позивачем у період прострочення виконання грошового зобов'язання на суму 229 755, 00 грн з 06.06.2025 по 07.07.2025, суд встановив, що такий є частково правильним, зокрема сума пені становить 6 244, 30 грн, а не 6 249, 28 грн, як заявлено позивачем до стягнення.
4.33. Водночас розмір штрафу здійснено позивачем правильно.
4.34. Враховуючи висновки суду, викладені у мотивувальній частині судового рішення, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог та стягнення з відповідача 229 755, 00 грн основного боргу, 6 244, 30 грн пені, 57 438, 75 грн штрафу.
4.35. Здійснюючи розподіл понесених судових витрат, суд зазначає, що відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
4.36. Суд зауважує, що позовна заява подана через електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, у зв'язку з чим при розрахунку суми судового збору підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8.
4.37. Оскільки позивач за майнову вимогу про стягнення 293 443, 03 грн сплатив 4 401, 65 грн судового збору без врахування коефіцієнту 0, 8 для пониження ставки судового збору, суд роз'яснює позивачу право на повернення 880, 33 грн судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст. ст. 74, 76-80, 129, 231, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Комфорт Львів» (79033, Львівська обл., місто Львів, вул.Шевченка Т., будинок 62, офіс 3, ідентифікаційний код юридичної особи 45071129) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ц-Бетон» (79040, Львівська обл., місто Львів, вулиця Конюшинна, будинок 19, ідентифікаційний код 43388906) 229 755, 00 грн основного боргу, 6 244, 30 грн пені, 57 438, 75 грн штрафу та 3 521, 26 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
3. В задоволенні вимог про стягнення 4, 98 грн пені відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 12.09.2025.
Суддя Матвіїв Р.І.