03.09.2025 Справа № 914/1644/25
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я. за участю секретаря судових засідань Титли О. І. розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" (надалі - ТОВ "Імекс Макс" або Позивач),
до відповідача:Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - Західне МТВ АКУ або Відповідач),
третя особа:фізична особа - підприємець Грущенко Ілля Олександрович (надалі - ФОП Грущенко І. О. або Третя особа),
про:визнання недійсним рішення.
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:Родзинський Анатолій Анатолійович,
відповідача:Оленюк Сергій Леонідович, Герасимчук Оксана Володимирівна,
третьої особи:не з'явився.
I. ПРОЦЕДУРИ
1. Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Відповідача про визнання недійсним рішення.
2. Ухвалою від 02.06.2025 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 25.06.2025. Сторони отримали цю ухвалу в електронних кабінетах, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а. с. 64, 65).
3. Ухвалою від 25.06.2025 суд залучив фізичну особу - підприємця Грущенка І. О. до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача. Цією ж ухвалою суд відклав підготовче засідання на 30.07.2025.
4. Ухвалою від 30.07.2025 суд відмовив у задоволенні клопотань Позивача про витребування доказів та залучення до участі у справі третьої особи, а також відклав підготовче засідання на 20.08.2025.
5. Суд створив усі можливості учасникам справи для висловлення своїх доводів і заперечень, повідомлення усіх відомих їх обставин та подання усіх можливих доказів, вирішив усі подані клопотання, а також виконав решта завдань підготовчого провадження. Зазначене стало підставою для того, що суд ухвалою від 20.08.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 03.09.2025.
6. В судовому засіданні 03.09.2025 суд ухвалив рішення у справі, проголосивши його вступну та резолютивну частини.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція позивача
7. Адміністративна колегія Західного МТВ АМКУ прийняла рішення від 18.03.2025 у справі № 63/17-р/к (надалі - Рішення від 18.03.2025), яким визнала вчинення ТОВ "Імекс Макс" порушення, передбаченого статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді неправомірного використання без дозволу (згоди) фізичної особи - підприємця Грущенка Іллі Олександровича позначення "Сушар" у власному комерційному (фірмовому) найменуванні, схожого на позначення "Сушкар" у комерційному (фірмовому) найменуванні фізичної особи - підприємця Грущенка Іллі Олександровича, яке фізична особа - підприємець Грущенко Ілля Олександрович раніше почав використовувати в господарській діяльності, що може призвести до змішування з діяльністю фізичної особи- підприємця Грущенка Іллі Олександровича. За це порушення на ТОВ "Імекс Макс" накладено штраф у розмірі 23' 000,00 гривень.
8. Рішення від 18.03.2025 є незаконним та ґрунтується на помилковому висновку про наявність конкуренції між ТОВ "Імекс Макс" та ФОП Грущенко І. О., оскільки:
8.1. Сторони здійснюють діяльність на різних ринках: Позивач - у сфері косметичної продукції (ДКПП 20.42.19), ФОП Грущенко І. Я. - у сфері хімічної сировини (ДКПП 20.13.24-75.00). Продукція сторін має різні призначення, упаковку, цільову аудиторію та дозвільну документацію. Отже, між ФОП Грущенком І. О. та ТОВ "Імекс Макс" відсутні конкурентні правовідносини.
8.2. ТОВ "Імекс Макс" почало використання позначення "Сушар" ще до використання ФОП Грущенком І. О. "Сушкар". Посилання Відповідача на видаткові накладні від травня 2022 року як на початок використання позначення "Сушкар" є неправомірним. Адже на цей час ФОП Грущенко І. О. не мав жодних дозвільних документів на виробництво продукції. Надалі дозвільна документація була отримана не ним, а ТОВ "НВК Глобус" у жовтні 2022 року, при чому виключно на хімічну сировину, а не на готову продукцію. Тому заявник не набув правового пріоритету у використанні позначення.
8.3. Позначення "Сушар" та "Сушкар" мають різне лексичне значення. Слово "Сушар" є загальновживаним, тоді як "Сушкар" є конструкцією ФОП Грущенко І. О., утвореною шляхом поєднання слів "сухі шкарпетки" й не має усталеного значення в українській мові. Тому різниця між позначеннями унеможливлює їх змішування чи виникнення у споживача хибних асоціацій щодо товару та його походження.
8.4. Схожість позначень не підтверджена жодними експертними висновками. Подані опитування споживачів не мають доказового значення через відсутність даних про методику, вибірку та респондентів.
9. Позивач також використовував позначення "Сушкар", тому немає підстав для висновків про змішування його діяльності з діяльністю Третьої особи. З самого початку розгляду антимонопольної справи Відповідачу було відомо про використання Позивачем обох позначень, адже такі були вказані у видаткових накладних ФОП Тітар Т. В., яка є реалізатором продукції Позивача.
10. При розгляді антимонопольної справи Відповідач діяв не об'єктивно, допустивши однобічність у збиранні та оцінці доказів, що свідчить про упередженість у його висновках.
11. Предметом позову є визнання недійсним Рішення від 18.03.2025.
12. Підставою позову є прийняття Рішення від 18.03.2025 за відсутності встановлених ознак порушення, без підтвердження факту конкуренції між сторонами та без належних доказів схожості і неправомірного використання позначень.
13. Позивач зазначив у позові, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат складається з таких сум:
13.1. 2' 422,40 грн витрат на оплату судового збору.
13.2. 100' 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заперечення відповідача
14. Рішення від 18.03.2025 ґрунтується на встановлених фактах раннього використання ФОП Грущенком І. О. позначення "Сушкар", підтверджених документально та матеріалами справи. Проведене дослідження упаковок, рекламних матеріалів і результати опитування споживачів засвідчили високий рівень схожості позначень "Сушар" і "Сушкар", що створює ризик введення споживачів в оману щодо походження продукції.
15. Доводи Позивача щодо відмінності товарних ринків, відсутності дозволів у ФОП Грущенка І. О. чи різного лексичного значення позначень не мають суттєвого значення для кваліфікації порушення за статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
16. Позивач не надав доказів, які б спростовували викладені у рішенні висновки.
Пояснення третьої особи
17. Рішення від 18.03.2025 прийняте за результатами всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Позивач не довів протилежного.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Загальні засади
18. Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та ін.
19. Відповідно до частини 2 статті 42 Конституції України держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" внутрішня політика ґрунтується на принципі захисту конкуренції у сфері економічної діяльності. Одними із основних засад внутрішньої політики в економічній сфері є забезпечення конкурентоспроможності національної економіки, розвиток конкуренції як основного чинника підвищення ефективності економіки, забезпечення дієвого регулювання діяльності природних монополій, недопущення проявів монополізму на державному та регіональному рівнях (стаття 7 Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики").
20. Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
21. Частиною 1 статті 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" встановлено, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії в конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.
22. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.
23. Верховний Суд у постанові № 910/1384/24 від 19.12.2024 підтвердив свою сталу практику застосування частини 1 статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", яка зводиться до наступного:
23.1. Для кваліфікації дій суб'єктів господарювання як, зокрема, недобросовісна конкуренція, не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі, відповідно, недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема, через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція (статті 5, 7, 11, 13-15 та 19 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"), або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання (частина 1 статті 6 та частина 1 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції, статті 4, 6, 8, 15-1, 16, 17, 18 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").
23.2. Для кваліфікації порушень за статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" підлягають встановленню, зокрема, (1) першість використання спірного позначення та (2) можливість змішування діяльності суб'єктів господарювання внаслідок їх використання. Порушенням визнається не тільки фактичне настання змішування діяльності суб'єктів господарювання, а також ймовірність такого настання.
24. У постанові від 03.04.2025 у справі № 914/1619/24 Верховний Суд зазначив: "За умовами ст. 4 Закону № 236/96-ВР для кваліфікації порушень за цією статтею дослідженню та встановленню підлягають: (1) встановлення відсутності дозволу (згоди) суб'єкта господарювання; (2) питання про доведення давності (пріоритету) використання позначення; (3) визнання за цих умов факту використання позначення суб'єкта господарювання неправомірним; (4) можливість застосування названої статті Закону до правопорушень, у яких використовуються не тільки тотожні, а й схожі на них позначення, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати такі позначення".
25. При вирішенні таких спорів необхідно враховувати загальні права особи на користування результатами власної діяльності, виключну компетенцію органів АМКУ у сфері захисту від недобросовісної конкуренції, а також фактичні обставини використання відповідного позначення двома виробниками на одному ринку стосовно одного товару, зовнішнє оформлення яких є схожим до ступеня сплутування та може призвести до змішування їх діяльності.
26. Передумовою застосування до спірних правовідносин Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" є наявність відносин конкуренції між суб'єктами господарювання, яких стосується порушення. Якщо ж порушення прав інтелектуальної власності відбувається поза сферою конкурентних відносин, то захист таких прав здійснюється виключно за приписами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, інших законодавчих актів, що регулюють питання захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності, та відповідних норм процесуального права. Подібна за замістом позиція, викладена і у постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №910/1254/19.
27. Крім того, у постанові Верховного Суду від 18.08.2021 у справі № 922/1966/18 зазначено про те, що згідно з конкурентним законодавством відповідно до статті 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" позначення отримує захист у конкурентних відносинах, а не як самостійний об'єкт інтелектуальної власності. Ключовим у даному випадку є питання щодо добросовісності/недобросовісності використання суб'єктами господарювання такого позначення у господарській діяльності.
28. Органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення, зокрема про визнання факту недобросовісної конкуренції, припинення недобросовісної конкуренції та накладання штрафів (стаття 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції").
29. Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації, узгоджених дій відповідно до Закону України "Про санкції".
Прийняття Західним МТВ АКУ Рішення від 18.03.2025
30. ФОП Грущенко І. О. подав до Західного МТВ АМКУ заяву від 23.11.2023 (том 1, а. с. 95-98) про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції. У заяві зазначено, що ФОП Тітар Т. В., ФОП Сахаров О. Ю, Родзінський А. А. та ТОВ "Імекс Макс" здійснюють рекламу та продаж товару під брендом "Мамо" з позначенням "Сушар", який за призначенням є аналогічним засобу "Сушкар", що виготовляється ним.
31. За результатами розгляду справи Західне МТВ АМКУ прийняло Рішення від 18.03.2025 (том 1, а. с. 79-94), яким визнала вчинення ТОВ "Імекс Макс" порушення, передбаченого статтею 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді неправомірного використання без дозволу (згоди) фізичної особи - підприємця Грущенка І. О. позначення "Сушар" у власному комерційному (фірмовому) найменуванні, схожого на позначення "Сушкар" у комерційному (фірмовому) найменуванні фізичної особи - підприємця Грущенка І. О., яке фізична особа - підприємець Грущенко І. О. раніше почав використовувати в господарській діяльності, що може призвести до змішування з діяльністю фізичної особи- підприємця Грущенка І.О. За це порушення на ТОВ "Імекс Макс" накладено штраф у розмірі 23' 000,00 гривень.
32. У цьому рішенні Відповідач встановив, що фізична особа - підприємець Грущенко І. О. з квітня 2022 року почав здійснювати господарську діяльність, використовуючи позначення "Сушкар" для профілактично-гігієнічного засобу. Про це свідчать видаткові накладні від 04.05.2022 № 204 та від 09.05.2022 № 1176 з реалізації засобу профілактично-гігієнічного "Сушкар". Надалі, 14.06.2022, ним подано заявку на реєстрацію торговельної марки "Сушкар".
33. Водночас на пакуванні цього засобу було зазначено, що його виготовлення здійснюється ФОП Грущенком І. О. на замовлення ТОВ "НВК Глобус". Сам заявник є засновником, бенефіціаром та керівником цього товариства, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру.
34. Пізніше, з 15.05.2023, ТОВ "Імекс Макс" розпочало виробництво та реалізацію продукції під позначенням "Сушар" - присипки-дезодоранту для ніг та взуття. Реалізація цієї продукції здійснювалась через ТОВ "Епіцентр К", ФОП Тітар Т. В. та ФОП Сахарова О. Ю., а також через онлайн-магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ". Було встановлено, що Тітар Т. В. у 2023 році перебувала у трудових відносинах з ТОВ "Імекс Макс".
35. Відповідач з'ясував, що власником доменного імені "mamo.com.ua", через який здійснювався продаж продукції "Сушар", є Родзинський А. А., який розміщував у соціальних мережах інформацію, в якій продукція "Сушар" позиціонувалася як альтернатива продукції "Сушкар".
36. Під час розгляду справи Західним МТВ АМКУ було проведено порівняльний аналіз упаковок обох товарів, у ході якого зафіксовано наявність спільних візуальних елементів, зокрема зображення стопи та подібних словесних позначень.
37. Крім того, проведено опитування 50 споживачів у містах Львові, Луцьку, Івано-Франківську, Ужгороді та Рівному. За його результатами:
37.1. 66% опитаних визнали, що позначення "Сушкар" і "Сушар" є настільки схожими, що їх можна сплутати.
37.2. 74% вважали, що продукція з цими позначеннями виготовляється одним виробником.
37.3. 80% заявили, що могли б придбати товар "Сушар" замість "Сушкар" через сплутування назв.
38. Зважаючи на це, Відповідач у рішенні від 18.03.2025 зробив такі висновки:
38.1. ФОП Грущенко І. О. має пріоритет у використанні позначення "Сушкар", яке застосовує для індивідуалізації своєї продукції з квітня 2022 року, тобто раніше за ТОВ "Імекс Макс".
38.2. Позначення "Сушкар" і "Сушар" схожі за написанням та оформленням упаковок продукції.
38.3. ФОП Грущенко І. О. дозволу ТОВ "Імекс Макс" на використання позначення "Сушар", схожого на позначення "Сушкар", не надавав.
38.4. Опитування підтверджує, що споживачі сприймають позначення як схожі, ототожнюють виробника і можуть придбати "Сушар" замість "Сушкар", що створює ризик змішування господарської діяльності ФОП Грущенка І. О. та ТОВ "Імекс Макс".
39. Західне МТВ АМКУ зазначило, що ТОВ "Імекс Макс", використовуючи напрацьовану репутацію ФОП Грущенка І. О. з відповідними позначеннями, може отримати неправомірні переваги в конкуренції не завдяки власним досягненням, а шляхом використання схожих позначень ФОП Грущенка І. О.
40. Вказане стало підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
41. Зважаючи на аргументи сторін, а також враховуючи практику Верховного Суду в подібних правовідносинах (див. пункт 23 цього рішення), для перевірки правомірності прийняття Західним МТВ АКУ оспорюваного рішення суд дослідить такі обставини:
41.1. Чи існують між ФОП Грущенком І. О. та ТОВ "Імекс Макс" конкурентні відносини.
41.2. Чи мав Позивач пріоритет у використанні позначення.
41.3. Чи могло використання позначення Позивачем призвести до змішування господарської діяльності.
Щодо наявності конкуренції
42. Дослідження обставин справи та поданих доказів свідчить, що попри формальні відмінності у класифікації продукції сторін, між ними склалися правовідносини, які носять конкурентний характер.
43. ФОП Грущенко І. О. пов'язаний із реалізацією продукції під найменуванням "Сушкар" на ринку, хоча дозвільна документація (висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 14.10.2022 №?12.2-18-2/636 (том 1, а. с. 27, зворот) та №?12.2-18-2/6369 (том 1, а. с. 28) була отримана ТОВ "НВК Глобус", керівником якого є той самий підприємець. У зазначених висновках зазначено назву продукції - "Засіб профілактично-гігієнічний, осушувач для ніг, шкарпеток, взуття, долонь та рукавичок "Сушкар", технічні умови ТУ 20.1-36613759-007:2022 та код ДКПП 20.13.24-75, який відповідає категорії хімічних речовин. Водночас сама продукція виготовляється у формі, придатній для безпосереднього споживання, та реалізується на споживчому ринку у готовому вигляді.
44. ТОВ "Імекс Макс" виробляє засіб "Сушар" на підставі власних технічних умов (ТУ У 20.4-42831345-006:2021), що охоплюють "Дезодоранти, антиперспіранти та дезодоранти-антиперспіранти", та має відповідний висновок санітарно-епідеміологічної експертизи від 27.09.2023 року №?12.2-18-1/18101 (том 1, а. с. 26), код за ДКПП - 20.42.19 (мило та мийні засоби).
45. Хоча продукція учасників справи відрізняється за технічними характеристиками та класифікацією, обидва товари на спрямовані на задоволення тієї самої споживчої потреби та реалізуються через подібні канали збуту, зокрема у роздрібній торгівлі та онлайн. З огляду на це з позиції споживача така продукція може сприйматися як взаємозамінна.
46. Саме функціональне призначення товарів і наявність альтернативного вибору для покупця є ключовими ознаками конкуренції, незалежно від відмінностей у класифікації за ДКПП, ТУ або УТКЗЕД. Отже, між сторонами існують відносини, які охоплюються сферою дії Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції". Це створює передумови для оцінки правомірності використання позначення "Сушар" з огляду на його потенційне змішування з позначенням "Сушкар". Цим спростовуються аргументи Позивача, що зазначені у пункті 8.1 цього рішення.
Щодо факту першого використання позначення
47. Як установлено у Рішенні від 18.03.2025 та визнається сторонами ФОП Грущенко І. О. використовує позначення "Сушкар" у своїй господарській діяльності з квітня 2022 року, що підтверджується видатковими накладними № 204 від 04.05.2022, № 176 від 09.05.2022.
48. ФОП Грущенко І. О. звернувся із заявкою на реєстрацію торговельної марки "Сушкар" 14.03.2022, яка була зареєстрована 13.03.2024. Відповідне свідоцтво про реєстрацію позначення видано під номером НОМЕР_1 (том 1, а. с. 31).
49. У свою чергу, ТОВ "Імекс Макс" розпочало використання позначення "Сушар" у господарській діяльності з травня 2023 року, що підтверджується відповідними видатковими накладними:
49.1. № 878 від 21.08.2023 (том 1, а. с. 129).
49.2. № 565 від 30.05.2023 (том 1, а. с. 130).
49.3. № 937 від 15.08.2023 (том 1, а. с. 131).
49.4. № 3 від 04.01.2024 (том 1, а. с. 132).
49.5. № 933 від 08.08.2023 (том 1, а. с. 133).
49.6. № 1138 від 12.10.2023 (том 1, а. с. 134).
49.7. № 16 від 08.01.2024 (том 1, а. с. 135).
50. Із заявою на реєстрацію торговельної марки "Сушар" ТОВ "Імекс Макс" звернулось 10.01.2024 (номер заявки m 202400431) (том 1, а. с. 29-30). Доказів реєстрації торговельної марки "Сушар" в матеріалах справи немає.
51. Позивач наполягає, що в межах своєї господарської діяльності використовував обидва позначення - "Сушар" і " ІНФОРМАЦІЯ_2 ". З огляду на це він вважає, що має переважне право на використання позначення й " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", яке Третя особа захищала як своє у межах антимонопольного провадження. На підтвердження цього Позивач надав до справи низку видаткових накладних:
51.1. № 607 від 27.04.2021 (том 2, а. с. 36).
51.2. № 680 від 11.05.2021 (том 2, а. с. 37).
51.3. № 688 від 18.05.2021 (том 2, а. с. 38).
51.4. № 1247 від 13.07.2021 (том 2, а. с. 39).
51.5. № 2496 від 16.09.2021 (том 2, а. с. 40).
51.6. № 116 від 17.01.2022 (том 2, а. с. 41).
51.7. № 227 від 03.02.2022 (том 2, а. с. 42).
51.8. № 281 від 16.02.2022 (том 2, а. с. 43).
52. Крім того, Позивач звернувся із заявкою від 18.07.2025 № m202513169 (том 2, а. с. 14) для реєстрації торговельної марки "Сушкар".
53. Суд не може прийняти надані Позивачем докази як такі, що підтверджують пріоритет використання позначення " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
54. Насамперед слід зазначити, що видаткові накладні за 2021-2022 роки, на які тепер посилається Позивач, не були ним подані під час розгляду антимонопольної справи. Водночас саме у межах того провадження вирішувалося питання про можливе порушення конкурентного законодавства через використання схожих комерційних позначень, тож Позивач мав усі підстави і можливості для подання відповідних доказів, якби дійсно вважав себе користувачем спірного позначення " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
55. Позивач був належним чином повідомлений про позицію Відповідача щодо пріоритету ФОП Грущенка І. О., оскільки отримав подання про попередні висновки ще 25.02.2025 (ідентифікатор відправлення 0690097358873), а також подавав власні заперечення до них. Крім того, в межах розгляду антимонопольної справи він надавав відповіді на вимогу Відповідача від 09.01.2024 (том 1, а. с. 113-128), що свідчить про його активну участь у процесі.
56. Однак, жодних заяв чи доказів щодо використання позначення " ІНФОРМАЦІЯ_2 " до 2023 року Позивач не надавав. Навпаки, вся його аргументація у справі була зосереджена виключно на позначенні "Сушар" як засобу комерційної ідентифікації його продукції.
57. Посилання Позивача на те, що Відповідач нібито був обізнаний з фактом використання ним позначення "Сушкар" ще на етапі антимонопольного розслідування (див. пункт 9 цього рішення), є безпідставним. Адже видаткові накладні ФОП Тітар Т. В. не доводять, що продукція з позначенням "Сушкар" виготовлена Позивачем. Як реалізатор, вона могла розповсюджувати продукцію різних виробників, зокрема й таку, що не має жодного стосунку до Позивача. Тому ці документи не є належним доказом ані факту використання спірного позначення Позивачем, ані пріоритету такого використання.
58. Крім того, в позовній заяві Позивач не вказував жодних обставин щодо використання ним позначення " ІНФОРМАЦІЯ_2 " у попередні періоди чи наявності у нього пріоритету у використанні цього позначення. Посилання на накладні та доводи щодо правомірного використання "Сушкар" з'явилися лише після відкриття провадження у справі.
59. Така позиція на попередніх етапах антимонопольного провадження та судового розгляду, а також її зміна в подальшому свідчить про непослідовність поведінки Позивача та зміну початкової правової позиції.
60. В частині розгляду питання про пріоритетність використання позначення "Сушар" важливе значення мають інформаційні матеріали, досліджені в Рішенні від 18.03.2025, зокрема ті, що були розміщені Позивачем у мережі Інтернет. З аналізу цих матеріалів убачається, що він паралельно використовувалися як позначення "Сушар", так і "Сушкар" для реклами власного товару. Зміст інформаційних повідомлень, що публікувалися Позивачем, свідчать про свідоме використання цього позначення у спосіб, що вводить споживача в оману щодо комерційного походження товару.
61. На вебсайті https://mamo.com.ua Позивач розмістив зображення упаковки з написом "Сушар", але в описі товару зазначив: "Сушкар присипка-дезодорант МАМО 100 мл для ніг та взуття Сушкар".
62. Аналогічне поєднання позначень мало місце й у публікаціях Родзинського А. А., власника домену mamo.com.ua, на його особистій сторінці у Facebook:
62.1. "Сушкар - є. Ціна 18 грн за флакон 100 мл. Ми почали виробництво Сушар-присипки дезодоранту МАМО для ніг та взуття. Замовлення Сушар можна зробити в фірмовому інтернет магазині виробника www.Mamo.com.ua, або за телефоном нашого менеджера".
62.2. "Сушкар-Сушар на mamo.com.ua 18 грн за мл".
62.3. "Це майже у тричі дешевше ніж купляти традиційний "Сушкар" у альтернативного виробника компанії Глобус та ФОП Грущенко".
63. Таке висловлювання прямо свідчить, що позначення " ІНФОРМАЦІЯ_2 " асоціюється з ФОП Грущенком І. О. та ТОВ "НВК Глобус". Тобто він не ототожнював "Сушар" як власне позначення, а навпаки підкреслював відмінність продукції з позначенням "Сушар" бренду "Мамо" як більш доступної альтернативи у порівнянні з продукцією під позначенням "Сушкар".
64. Таким чином, аналіз повідомлень, розміщених Позивачем у мережі Інтернет, не свідчать про наявність у Позивача пріоритету у використанні позначення "Сушар", а навпаки демонструють спробу отримати конкурентні переваги шляхом використання чужого маркування, що є проявом недобросовісної конкуренції.
65. Той факт, що дозвільна документація на виробництво продукції була оформлена на ТОВ "НВК Глобус" (див. пункт 43 цього рішення), не має вирішального значення для визначення правомірності використання позначення саме ФОП Грущенком І. О. У цій справі визначальним є не те, хто виступає виробником продукції, а те, хто безпосередньо застосовує спірне позначення при реалізації товарів. Отже, аргументи Позивача, зазначені у пункті 8.2 цього рішення, є безпідставними.
66. Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
67. Верховний Суд неодноразово звертався до стандарту доказування "баланс імовірностей" та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19).
68. Таким чином, проаналізувавши подані докази та дії сторін, суд дійшов висновку, що саме ФОП Грущенко І. О. вжив заходів, спрямованих на формування та використання свого комерційного позначення раніше ніж ТОВ "Імекс Макс".
Схожість позначень та можливість їх змішування
69. З метою з'ясування обставин схожості та можливості змішувань позначень "Сушкар" та "Сушар" Відповідачем проведено низку досліджень. Вони охоплювали як аналіз зовнішнього вигляду упаковок відповідної продукції, так і збирання даних щодо сприйняття зазначених позначень споживачами. Враховано зміст рекламних та інформаційних повідомлень, розміщених на публічних ресурсах, які могли вплинути на формування уявлення споживача про походження продукції.
70. Предметом дослідження зовнішнього вигляду упаковки продукції під позначеннями "Сушкар" (ФОП Грущенко І. О.) та "Сушар" (ТОВ "Імекс Макс") стали візуальні елементи маркування, композиційна структура, шрифт, кольорова гама, а також розміщення ключових слів на упаковці. За результатами цього аналізу Відповідач дійшов висновку, що позначення "Сушар" є схожим позначенню "Сушкар".
71. Для встановлення споживчого сприйняття обох позначень Відповідач організував опитування мешканців Львова, Луцька, Івано-Франківська, Ужгорода і Рівного. Отримані дані підтвердили, що більшість респондентів вважає назви "Сушкар" і "Сушар" настільки схожими, що їх можна сплутати (див. пункт 37 цього рішення).
72. Також зміст інформаційних повідомлень в мережі Інтернет (див. пункти 61-62.2 цього рішення) свідчать про свідоме використання Позивачем одночасно двох позначень "Сушар" і "Сушкар" з метою створення у споживачів враження про тотожність або взаємозамінність цих товарів.
73. Отже, сукупність встановлених у Рішенні від 18.03.2025 обставин дає підстави для висновку про подібність позначень "Сушкар" і "Сушар", а також про наявність реальної можливості їх змішування у сприйнятті споживачів. Дозволу на використання позначення "Сушар" Третя особа Позивачу не надавала.
74. Позивач не спростував наведених обставин. Важливим є те, під час розгляду справи суд порушував перед сторонами питання щодо призначення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності для з'ясування ступеня подібності між позначеннями "Сушар" та "Сушкар" і можливості їх сплутування споживачами. Проте Позивач заперечив проти її проведення. Ця позиція суперечить аргументам, викладених у пункті 8.4 цього рішення.
75. За таких обставин суд вважає обгрунтованими висновки Відповідача щодо наявності в діях Позивача ознак недобросовісної конкуренції, спрямованої на використання репутації іншого учасника ринку та штучне формування у споживача уявлення про походження продукції.
76. З урахуванням наведеного вище суд відмовляє в задоволенні позову.
IV. Судові витрати
Розподіл витрат на оплату судового збору
77. Витрати на оплату судового збору покладаються на Позивача на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Відмовити у задоволенні позову повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційну скаргу подають безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення складено та підписано 12.09.2025.
Суддя Рим Т.Я.