12.09.2025 Справа № 914/2836/25
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Рима Т. Я. розглянув
заяву:Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївське АТП" (надалі - ТОВ "Миколаївське АТП" або Заявник),
про:забезпечення позову
у справі
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївське АТП"
до відповідача:фізичної особи - підприємця Звозди Мирослава Ярославовича (надалі - ФОП Звозда М. Я. або Відповідач),
про:стягнення 2'411'647,50 гривень.
I. ПРОЦЕДУРИ
1. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївське АТП" до фізичної особи - підприємця Звозди Мирослава Ярославовича про стягнення 2'411'647,50 гривень.
2. Разом із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову (надалі - Заява).
3. Заявник дотримався вимог, що встановлені статтею 139 Господарського процесуального кодексу України, а тому підстав для повернення Заяви немає.
4. Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
II. АРГУМЕНТИ учасників
Позиція заявника
5. Між сторонами існує спір про стягнення значної суми заборгованості з орендної плати (142'152,50 грн), яку Відповідач не сплачує з вересня 2024 року. Крім того, Позивач нарахував пеню (2'411'647,50 грн).
6. Незважаючи на численні звернення та скеровану вимогу, зобов'язання залишилось невиконаним. Така поведінка Відповідача свідчить про ризик утруднення або неможливості виконання майбутнього судового рішення. Відповідач у будь-який момент може розпорядитися коштами на своїх рахунках або відчужити належне йому майно, що підтверджує наявність загрози для ефективного захисту прав позивача.
7. Наведені обставини зумовлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
7.1. Накладення арешту на грошові кошти, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що належать та містяться на відкритих рахунках ФОП Звозди М. Я. у банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми позовних вимог - 2'411'647,50 гривень.
7.2. Накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно, що належить ФОП Звозді М. Я., про яке у відповідних реєстрах, зокрема, Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному державному реєстрі транспортних засобів міститься інформація (запис) про власність, у межах різниці між сумою позовних вимог - 2'411'647,50 грн та сумою арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
8. Згідно зі статтею 136 Господарського кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
9. Пунктом 1 частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
10. Верховний Суд неодноразово зазначав, що метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
11. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
12. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
13. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
14. Враховуючи предмет позову, наявність (чи відсутність) у Відповідача грошових коштів у достатньому розмірі є важливим для виконання рішення у цій справі у випадку задоволення позовних вимог.
15. Проте Заявник не надав жодних доказів того, що Відповідач вчиняє або має намір вчинити дії, які можуть унеможливити чи утруднити виконання майбутнього рішення суду.
16. Позивач посилається винятково на те, що Відповідач у будь-який момент може розпорядитися своїми активами. Водночас наведені доводи є лише припущеннями. Позивач не надав доказів на підтвердження вчинення Відповідачем будь-яких дій, спрямованих на відчуження майна, виведення грошових коштів чи інше ухилення від виконання зобов'язань.
17. Сам по собі факт існування боргу та значний розмір позовних вимог не є самостійною та достатньою підставою для накладення арешту на кошти чи майно. При цьому потрібно звернути увагу, що сума основного боргу за твердженням Позивача становить 142'152,50 грн, а решта ціни позову (2'209'000,00 грн) - нарахована пеня.
18. Суд зазначає, що можливе неналежне виконання ФОП Звоздою М. Я. своїх обов'язків за договором не означає, що він в майбутньому ухилятиметься від виконання рішення.
19. Суд акцентує, що інститут забезпечення позову призначений для запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів, а не для автоматичного застосування обмежувальних заходів при порушенні зобов'язання іншою стороною. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Один лише факт можливого порушення договірного зобов'язання, якщо такий мав місце у відносинах сторін, не свідчить про існування обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, як цього вимагає ст. 136 Господарського процесуального кодексу України.
20. Суд звертає увагу, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
21. Враховуючи вказане, суд відмовляє у задоволенні Заяви.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Рим Т.Я.