вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"12" вересня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2246/25
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІТЕХ», Львівська обл., Львівський р-н., с. Скнилів
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА-ГАРД», Київська обл., Бучанський р-н., с. Софіївська Борщагівка
про стягнення заборгованості
без виклику учасників справи
До Господарського суду Київської області (далі - суд) від Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІТЕХ» (далі - позивач) через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява б/н від 11.07.2025 року (вх. №6527 від 11.07.2025) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА-ГАРД» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором №11-25П від 03.03.2025 року про надання послуг спецтехнікою в сумі 25376,07 грн., з яких 22620,00 грн. основного боргу, 456,46 грн. інфляційних втрат, 202,90 грн. 3% річних та 2096,71 грн. пені.
Позовні вимоги обгрунтовані позивачем неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором №11-25П від 03.03.2025 року про надання послуг спецтехнікою.
Ухвалою суду від 14.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2246/25 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалу суду від 14.07.2025 року про відкриття провадження у справі надіслано відповідачу на його адресу, згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 08141, Київська обл., Бучанський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Кошова, буд. 122, прим. 57/6.
Однак, ухвала суду була повернута без вручення. У довідці форми ф. 20 причину невручення визначено «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА-ГАРД» вважається належним чином повідомленим про розгляд даної справи, однак станом на день прийняття рішення у даній справі відповідачем відзив на позовну заяву не подано.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач, який повідомлений про наявність у провадженні суду справи з позовними вимогами до нього, у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.
Враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
03.03.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАВІТЕХ» (за договором Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА-ГАРД» (за договором Замовник) було укладено Договір про надання послуг (виконання робіт) спецтехнікою (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору, виконавець зобов'язується надавати Замовнику послуги спецтехніки, а Замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх.
Згідно п. п. 2.1, 2.2 - 2.5 Договору, замовник оплачує вартість наданих послуг (виконаних) робіт на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі рахунків або актів надання послуг (виконання робіт). Обліковою одиницею для оплати є години використання спецтехніки. Конкретна кількість та загальна вартість годин використання спецтехніки визначається актом надання послуг (виконаних робіт). Протягом 5 банківських днів після підписання акту надання послуг (виконання робіт) Замовник зобов'язаний оплатити Виконавцеві їх вартість, визначену відповідним актом. Замовник вправі здійснити передоплату вартості послуг (робіт).
Як унормовано п. п. 8.1 - 8.2 Договору, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання. Даний договір укладено строком на один рік.
На виконання умов Договору Виконавцем було надано послуги на загальну суму 22620,00 грн., що підтверджується актами наданих послуг №5635 від 10.03.2025 року та №7265 від 18.03.2025 року, однак відповідачем не було здійснено оплату за надані послуги.
Відповідач, як вже зазначалося вище, відзив на позов не подав. Проти викладених у позові обставин не заперечив.
У позовах про стягнення заборгованості доводити факт оплати має саме відповідач. Натомість позивачу достатньо довести факт надання послуг та вказати на неотримання коштів за надані послуги з боку відповідача.
Доданими до позову документами підтверджується існування між сторонами договірних відносин. Як встановлено судом, укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів на підтвердження сплати заборгованості за отримані послуги, в тому числі, станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.
Суд вважає, що позивачем доведено факт надання послуг, тому позовні вимоги в частині стягнення 22620,00 грн. основного боргу підлягають задоволенню.
Крім стягнення основного боргу, позивачем до стягнення з відповідача заявлено 456,46 грн. інфляційних втрат, 202,90 грн. 3% річних та 2096,71 грн. пені.
Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 Договору, за порушення зобов'язань, визначених цим Договором, Сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України. За порушення строків оплати Замовником, Виконавець вправі нарахувати та вимагати від Замовника, а останній зобов'язаний сплатити пеню у розмірі облікової ставник НБУ за кожен день прострочення від суми неоплачених послуг (виконаних робіт).
Як визначено ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшеним у договорі.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Як унормовано ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені на заборгованість позивача у період з 18.03.2025 року по 08.07.2025 року згідно акту №5635 від 10.03.2025 року та у період з 26.03.2025 року по 08.07.2025 року згідно акту №7265 від 18.03.2025 року, судом встановлено, що зроблений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних на заборгованість позивача у період з 18.03.2025 року по 08.07.2025 року згідно акту №5635 від 10.03.2025 року та у період з 26.03.2025 року по 08.07.2025 року згідно акту №7265 від 18.03.2025 року, судом встановлено, що зроблений позивачем розрахунок 3% річних є арифметично вірним та підлягає задоволенню.
Разом з тим, при розрахунку нарахованої позивачем відповідачу інфляційних втрат, суд встановив, що позивачем нараховано менше інфляційних втрат, ніж мало бути.
Однак, суд не має права вийти за межі позовних вимог, тому задоволенню підлягає сума, заявлена позивачем до стягнення.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 126, 129, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІТЕХ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА-ГАРД» про стягнення заборгованості за Договором №11-25П від 03.03.2025 року про надання послуг спецтехнікою в сумі 25376,07 грн., з яких 22620,00 грн. основного боргу, 456,46 грн. інфляційних втрат, 202,90 грн. 3% річних та 2096,71 грн. пені задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬТА-ГАРД» (08141, Київська обл., Бучанський р-н., с. Софіївська Борщагівка, вул. Кошова, буд. 122, приміщення 57/6, ідентифікаційний код 39322933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАВІТЕХ» (81114, Львівська обл., Львівський р-н., с. Скнилів, вул. Окружна, буд. 25, ідентифікаційний код 39811454) 22620 (двадцять дві тисячі шістсот двадцять) грн. основного боргу, 456 (чотириста п'ятдесят шість) грн. 46 коп. інфляційних втрат, 202 (двісті дві) грн. 90 коп. 3% річних, 2096 (дві тисячі дев'яносто шість) грн. 71 коп. пені та 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д.Г. Заєць