Рішення від 09.07.2025 по справі 910/5637/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2025Справа № 910/5637/18

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Тополя» (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 9-Б)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ел Енд Джи Мітерінг» (04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 28/2)

про розірвання договору та стягнення 38 360, 00 грн.

Представники учасники справи:

Від позивача: Гропиніч Г.В.

Від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Тополя» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ел Енд Джи Мітерінг» (далі - відповідач) про розірвання Договору та стягнення 38 360, 00 грн. збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2018 вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5637/18, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.06.2018 року.

01.06.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.06.2018 підготовче засідання відкладено на 20.06.2018 року.

19.06.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про призначення у справі № 910/5637/18 судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручити Товариству з обмеженою відповідальністю “Науково-технічний центр “Будівельна експертиза.

20.06.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про відкладення підготовчого засідання.

В підготовчому засіданні 20.06.2018 року оголошено перерву до 09.07.2018 року.

05.07.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

09.07.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки за умовами Договору він не брав на себе зобов'язання та не виконував роботи із розміщення теплового пункту, а здійснював роботи виключно з модернізації та реконструкції існуючого. Таким чином, доводи позивача в частині того, що відповідачем порушені вимоги ДБН щодо розміщення теплового пункту у невстановленому місці. При цьому, між сторонами було складено та підписано Акт, згідно з яким позивач визнав факт виконання відповідачем всього обсягу робіт.

Крім того, 09.07.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано заперечення щодо клопотання позивача про призначення у справі судової експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/5637/18 на тридцять днів, в підготовчому засіданні оголошено перерву до 23.07.2018 року.

23.07.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано відповідь на відзив.

23.07.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано додаткові пояснення про призначення у справі судової експертизи.

23.07.2018 року підготовче засідання було відкладено на 06.08.2018 року.

03.08.2018 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові пояснення щодо необхідності призначити у справі судову експертизу.

В підготовчому засіданні 06.08.2018 року оголошено перерву до 13.08.2018 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2018 року у справі №910/5637/18 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Тополя» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ел Енд Джи Мітерінг» про розірвання договору та стягнення 38 360, 00 грн. призначено судову будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Супровідним листом від 14.08.2018 матеріали справи № 910/5637/18 у 1 томі надіслано на адресу Київського науково - дослідного інституту судових експертиз для проведення будівельно - технічної експертизи.

12.02.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про припинення експертизи, в якому представник позивача просить суд припинити проведення будівельно - технічної експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2018 по справі № 910/5637/18 та невідкладно повернути матеріали господарського справи.

18.02.2021 Господарський суд міста Києва листом звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з проханням терміново повідомити про стан проведення експертизи призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2018 у справі № 910/5637/18.

В подальшому, 23.03.2021 Господарський суд міста Києва листом повторно звернувся до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з проханням терміново повідомити про стан проведення експертизи призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2018 у справі № 910/5637/18.

Листом від 14.04.2021 № 07/01-12/4097-21 Київський науково-дослідний інститут судових експертиз повідомив суду, що експертиза буде проведена після проведення обстеження об'єкта дослідження, відповідно до встановленого порядку черговості виконання експертиз.

26.04.2021 Господарський суд міста Києва звернувся з листом до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, в якому просив повернути на адресу Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5637/18 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Тополя» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ел Енд Джи Мітерінг» про розірвання договору та стягнення 38 360, 00 грн.

10.06.2021 матеріали справи № 910/5637/18 в 1 томі повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 поновлено провадження у справі, підготовче засідання призначено на 19.07.2021.

Представники учасників справи у підготовче засідання 19.07.2021 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

У підготовчому засіданні 19.07.2021 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 11.08.2021.

Представник позивача у підготовчому засіданні 11.08.2021 заявив клопотання про проведення експертизи та клопотання про визначення строку проведення експертизи 2 місяці.

Крім того представник позивача просив суд залишити без розгляду клопотання, подане до Господарського суду міста Києва 12.02.2021, про припинення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2021 у справі № 910/5367/18 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз, визначено експертам Київського науково - дослідного інституту судових експертиз строк для проведення судової будівельно - технічної експертизи - 2 місяці, провадження у справі № 910/5637/18 зупинено на час проведення судової експертизи.

28.09.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від експертної установи надійшов лист № 28652/21- 44 від 27.09.2021, в якому експерт повідомив суд, що провести призначену експертизу у визначені судом строки не вбачається за можливе, а тому просить суд погодити більш розумний строк проведення експертизи тобто понад 90 календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2021 поновлено провадження у справі № 910/5637/18 та призначено підготовче засідання на 20.10.2021, запропоновано сторонам надати пояснення чи заперечення щодо клопотання експерта від 27.09.2021 про погодження строку проведення експертизи понад 90 календарних днів.

Представник позивача у підготовче засідання 20.10.2021 не з'явився, про дату та час підготовчого засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у підготовчому засідання 20.10.2021 заперечив проти проведення експертизи по справі.

У підготовчому засіданні 20.10.2021 судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 08.11.2021.

22.10.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення до справи копії платіжного доручення про сплату рахунку про проведення експертизи.

02.11.2021 засобами поштового зв'язку від представника позивача надійшли заперечення на клопотання експерта від 27.09.2021 про погодження строку проведення експертизи понад 90 календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2021 погоджено строк виконання судової експертизи у справі № 910/5637/18 понад 90 календарних днів. Зупинено провадження у справі №910/5637/18 до закінчення проведення судової експертизи та повернення матеріалів справи разом з висновком судового експерта до Господарського суду міста Києва.

15.09.2023 через відділ діловодства до Господарського суду міста Києва від експертної установи надійшов лист № 13131/44/10-12-13 від 06.09.2023 разом з клопотанням судового експерта про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 поновлено провадження у справі № 910/5637/18, зобов'язано сторін (позивача, відповідача та третю особу) надати суду в десятиденний строк для подальшого направлення судовому експерту додаткові матеріали, а саме: проектно-кошторисну документацію у повному обсязі, розроблену та затверджену в встановленому законодавством порядку на виконання будівельних робіт, що зазначені в ухвалі від 11.08.2021; договірну документацію, в тому числі договірні ціни до договору на виконання робіт, погоджені сторонами, з локальними кошторисами та відомостями ресурсів на виконання будівельних робіт, що зазначені в ухвалі від 11.08.2021; виконавчу документацію (журнали виконання робіт, акти огляду прихованих робіт, акти випробувань, виконавчі схеми, паспорти на обладнання тощо) на виконання будівельних робіт, що зазначені в ухвалі від 11.08.2021; зауваження замовника або висновки перевірок щодо виконаних робіт за актами приймання виконаних робіт що зазначені в ухвалі від 11.08.2021; інші документи, що стосуються поставлених перед експертом питань, зупинено провадження у справі № 910/5637/18 до повернення матеріалів справи до суду після проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість її проведення).

30.10.2023 матеріали справи № 910/5637/18 надіслано на адресу Київського науково - дослідного інституту судових експертиз для проведення будівельно - технічної експертизи.

11.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/5637/18 з Київського науково - дослідного інституту судових експертиз з висновком експерта за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи №28652/21-44 від 26.03.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 поновлено провадження по справі №910/5637/18, призначено підготовче засідання на 12.05.2025.

Представник позивача в підготовче засідання 12.05.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, поштовий конверт із ухвалою від 16.04.2025 про поновлення провадження повернувся до суду з відміткою “за закінченням терміну зберігання».

Представник відповідача в підготовче засідання 12.05.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, поштовий конверт із ухвалою суду від 16.04.2025 повернувся до Господарського суду міста Києва з відміткою “за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2024 відкладено підготовче засідання на 02.06.2025.

Представник відповідача в підготовче засідання 02.06.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, поштовий конверт із ухвалою суду від 12.05.2025 повернувся до Господарського суду міста Києва з відміткою “за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.06.2025.

Представник відповідача в судове засідання 16.06.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, поштовий конверт із ухвалою суду від 02.06.2025 повернувся до Господарського суду міста Києва з відміткою “за закінченням терміну зберігання».

Представник позивача 16.06.2025 у судовому засідання підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду справи по суті до 09.07.2025.

Представник відповідача в судове засідання 09.07.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, поштовий конверт із ухвалою суду від 16.06.2025 повернувся до Господарського суду міста Києва з відміткою “за закінченням терміну зберігання».

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, оголошення перерви у судовому засіданні та час проголошення рішення в судовому засіданні 09.07.2025.

У судовому засіданні 09.07.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ел Енд Джи Мітерінг» (далі-виконавець) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Тополя» (замовник) укладено договір №17/009 надання послуг, за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання поставити обладнання та виконати роботи з реконструкції існуючої загальнобудинкової системи опалення будинку ОСББ «Тополя» з впровадженням погодозалежного регулювання, заміни лічильника теплової енергії та балансування системи опалення будинку за адресою м. Київ, бул. Б.Гмирі 9-Б, а замовник - прийняти та оплатити ці роботи та обладнання в терміни та на умовах цього Договору.

Повний склад обладнання і робіт, викладено в Додатку №1 «Специфікації обладнання та робіт», що є невід?ємною частиною цього Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1-2.2. Договору, оплата послуг проводиться у національній грошовій валюті на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі рахунків-фактур за виконані роботи згідно актів виконаних робіт. Вартість обладнання і робіт за цим Договором визначається у Додатку №1 «Специфікації обладнання та робіт», що є невід?ємними частинами цього Договору, і становить 225 777 (двісті двадцять п?ять тисяч сімсот сімдесят сім) грн., 00 коп., враховуючи 20% ПДВ - 45 155 (сорок п?ять тисяч сто п?ятдесят п?ять) грн. 04 коп.

Авансовий платіж у розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. 00 коп. від вартості обладнання та робіт (Додатку № 1 «Специфікації обладнання та робіт»), замовник здійснює протягом 7 (семи) банківських днів після підписання Договору сторонами. Остаточний платіж у розмірі 125 777 (сто двадцять п?ять тисяч сімсот сімдесят сім) грн. 00 коп., замовник здійснює протягом 6 (шести) місяців з дати підписання акту виконаних робіт (пп. 2.3.1-2.3.2 п. 2.3 Договору).

Згідно до п. 3.1. Договору, строки виконання робіт (пункти № 2-5 Додатку №1 «Специфікації обладнання та робіт»): з 22.09.2017 до 15.10.17р.

Виконавець зобов'язується усунути за свій рахунок дефекти, що виникли з вини виконавця та були виявлені в період гарантійного строку в термін, вказаний в дефектному акті (п. 4.6. Договору).

Однобічна відмова від виконання зобов'язань та однобічна зміна умов Договору не допускаються, за винятком дії форс-мажорних обставин (п. 6.2 Договору).

Відповідно п. 7.1.-7.2 Договору, виконавець забезпечує гарантійне обслуговування технічних і програмних засобів протягом 24 місяців на моменту введення системи у експлуатацію. Виконавець зобов'язаний усунути дефекти чи пошкодження, які виникли під час виконання робіт або гарантійного терміну, якщо ці дефекти виникли з причини використання дефектного обладнання або неякісних матеріалів (згідно акту дослідження за участю представника Виконавця).

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що сторони можуть розірвати Договір з попередженням у письмовій формі іншої сторони за 30 календарних діб за письмовою згодою іншої сторони у випадках, коли: а) одна із сторін розпочинає дії зі своєї ліквідації; б) одна із сторін постійно не виконує свої обов'язки за Договором.

У разі дострокового розірвання Договору сторони повинні провести взаємні розрахунки на момент його. розірвання згідно з умовами Договору (п. 10.2. Договору).

Відповідно до п. 10.3. Договору, якщо на момент дострокового розірвання Договору виконавець не виконав роботу, за яку отримав передплату, він зобов'язаний повернути суму передплати або передати виконані роботи пропорційно сплаченій передплаті. Виконання робіт підтверджується актом про виконання робіт, який підписаний обома сторонами.

Згідно п. 10.4 Договору, якщо на момент дострокового розірвання Договору виконавець виконав роботу, замовник зобов'язаний прийняти виконану роботу або її частину та провести розрахунки пропорційно виконаній роботі, що підтверджується актом про виконання робіт, який підписаний обома сторонами.

У разі необґрунтованої відмови від Договору винна сторона зобов'язана відшкодувати в повному обсязі збитки, нанесені такою відмовою (п. 10.5 Договору).

Сторони п. 11.1 Договору погодили, що цей Договір набирає сили з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2018 але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Як вбачається із матеріалів справи, додатком № 1 до Договору «Специфікація обладнання та робіт», сторонами погоджено відповідний перелік робіт, а саме:

Розробка і погодження з теплопостачальною організацією:

- розробка Робочого проекту;

- затвердження Робочого проекту з Держенергонаглядом;

- погодження Робочого проекту з ПАТ «Київенерго»;

- внесення змін та доповнень до Робочого проекту в разі виникнення додаткових вимог.

Вартість - 7 400,00 грн.

Монтажні роботи:

- монтаж вузла обліку теплової енергії;

- монтаж вузла регулювання;

монтаж шафи автоматики теплового пункту та індивідуальні випробування каналів GSM в'язку;

- демонтаж СРТ та балансування системи опалення об?єкту (балансувальні клапани включені в вартість);

Вартість - 61 200,00 грн.

- пусконалагоджувальні роботи:

- гідравлічні випробування встановленого обладнання;

- випробування загальнобудинкової системи теплопостачання;

- програмування і індивідуальні випробування РТМ-03а;

- індивідуальні випробування каналів зв?язку;

Навчання персоналу Замовника:

- навчання обслуговуючого персоналу щодо:

роботи з програмним забезпеченням та персональним кабінетом;

обслуговування обладнання блоку регулювання, автоматики та теплового лічильника.

- надання експлуатаційної документації і Інструкції;

- надання персоналу іменного сертифікату щодо проходження навчання.

Додатком № 2 до Договору «склад блоку управління теплопостачання» визначено перелік обладнання необхідне для надання відповідних послуг.

На виконання умов Договору, ОСББ «Тополя» перерахувало на рахунок ТОВ «ЕЛ ЕНД ДЖИ Мітерінг» грошові кошти в розмірі 120 950,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 22.09.2017 року №133 та від 31.10.2017 року № 154.

Проте, після проведення передбачених Договором робіт та включення системи опалення від мешканців першого поверху будинку на адресу позивача почали надходити скарги про наявність значного перевищення рівня шуму, який допускається для приміщень житлових і громадських будівель.

06.12.2017 року Комісією у складі головного інженера РТМ «Позняки» ПАТ «Київенерго» Розлача С.А., старших державних інспекторів Держенергонагляду в м. Києві Смольського О.А. та Юрченка С.Є., голови правління ОСББ «Тополя» Тіщенко Ю.М., інженера ТОВ «Ел Енд Джи Мітерінг» Гайдука К.Є. та мешканців будинку було проведено обстеження теплового пункту в будинку № 9-Б по вул. Гмирі в м. Києві, та складено Комісійний акт.

Згідно акту від 06.12.2017 року комісія прийшла до наступних висновків, а саме:

- виявлено реконструкцію вузла теплового вводу без затвердженої проектно-технічної документації та без відома енергопостачальної організації, змонтовані трубопроводи не відповідають монтажній схемі; акцентовано увагу представників ТОВ «ЕЛ ЕНД ДЖИ Мітерінг» та ОСББ «Тополя», що відповідно до Правил користування тепловою енергією, п.11, самовільне втручання в дічи системи теплопостачання та теплоспоживання забороняється та відповідно до п.16.21 ДБН В.2.5-39:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд Зовнішні мережі та споруди» у теплових пунктах слід передбачити заходи, що запобігають перевищенню рівня шуму, який допускається для приміщень житлових і громадських будівель відповідно до вимог СН № 3077-84. Теплові пункти не допускається розташовувати суміжно, під або над приміщеннями житлових квартир, спалень та кімнат для ігор дитячих дошкільних закладів, спальнями шкіл-інтернатів, готелів, гуртожитків, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, палатами й операційними лікарень, приміщеннями з тривалим перебування хворих, кабінетами лікарів, залами розважальних закладів.

Надалі, ОСББ «Тополя» було надано протокол №02 від 03.01.2018 року ВП Деснянського міжрайонного відділу лабораторних досліджень, в якому встановлено перевищення допустимого рівня шуму в квартирі №94, яка знаходиться над теплопунктом на 1-6 ДБА.

29.01.2018 між виконавцем та замовником в особі Тищенко Ю.М. складено та підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме: розбірка і погодження з теплопостачальною організацією проекту вузла обліку теплової енергії - 7 400,00 грн, монтаж вузла обліку теплової енергії - 61 200,00 грн, пусконалагоджувальні роботи - 14 500,00 грн. Загальна вартість робіт (послуг) - 83 100,00 грн.

Мешканцями будинку, який розташовано за адресою м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 9-Б, надано лист від СВП «Київські теплові мережі» ПАТ «Київенерго» від 13.02.2018 року №029/27/653, в якому зазначено, що проектну документацію на реконструкцію системи опалення СВП «Київські теплові мережі» ПАТ Київенерго» не погоджувало та не підписувало.

29.03.2018 року ОСББ «Тополя» направило на поштову адресу ТОВ «ЕЛ ЕНД ДЖИ Мітерінг» претензію з вимогою протягом десяти днів із моменту отримання претензії усунути недоліки роботи. Разом з претензією відповідачу був направлений проект дефектного акта, в якому було передбачено перелік необхідних робіт для усунення недоліків проведеної реконструкції системи опалення. На підтвердження направлення, позивач долучив копію опису вкладення у цінний лист та квитанцію.

07.04.2018 року позивач скерував на юридичну адресу відповідача аналогічну претензію та дефектний акт, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист та квитанцією, які додаються до позовної заяви. Як вбачається із копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0214009788204, 10.04.2018 уповноважений представник ТОВ «ЕЛ ЕНД ДЖИ Мітерінг» отримав вищевказану претензію та дефектний акт. Однак, відповідач не надав відповідь на вимогу від 07.04.2018 та не усунув недоліків, які виказані у дефектному акті.

04.05.2018 позивач засобами поштивого зв'язку АТ «Укрпошта» скерував відповідачу лист від 27.04.2018 про відмову від Договору 17/009 на підставі ст. 858 ЦК України. На підтвердження відправлення, позивач долучив копію опису вкладення опису вкладення у цінний лист та фіскальний чек. Однак відповідач відповідь на лист не надав.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, що 21.09.2017 року між ним, як Замовником, та відповідачем, як Виконавцем, було укладено Договір № 17/009, за умовами якого Виконавець взяв на себе зобов'язання поставити обладнання та у строк до 15.10.2017 виконати роботи з реконструкції існуючої загальнобудинкової системи опалення будинку ОСББ «Тополя» з впровадженням погодозалежного регулювання, заміни лічильника теплової енергії та балансування системи опалення будинку за адресою: м. Київ, вул. Б.Гмирі, 9-Б, а Замовник - прийняти та оплатити ці роботи та обладнання в терміни та на умовах цього Договору.

При цьому, позивач не заперечує проти факту часткового виконання відповідачем умов Договору, а саме в частині розробки і погодження з теплопостачальною організацією проекту вузла обліку теплової енергії та монтаж вузла обліку теплової енергії, однак, дані роботи складають лише частину загального комплексу робіт, яка мали бути виконані відповідачем.

Тобто, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем виконано роботу по реконструкції системи опалення будинку із значними недоліками та порушеннями будівельних норм, які роблять систему опалення будинку непридатною для використання, у зв'язку із цим наявні підстави для розірвання договору № 17/009 та стягнення збитків.

Надалі, 19.06.2018 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про призначення у справі № 910/5637/18 судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої доручити Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково-технічний центр «Будівельна експертиза.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2018 призначено у справі №910/5367/18 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

За результатами судової будівельно-технічної експертизи до суду скеровано висновок експерта № 28652/21-44 від 26.03.2025.

Судовим експертом вказано, що під час проведення візуально-інструментального обстеження об'єкту дослідження, а саме: робіт з реконструкції існуючої загально будинкової системи опалення будинку ОСББ «Тополя» з впровадженням погодо залежного регулювання, заміни лічильника теплової енергії та балансування системи опалення будинку за адресою м. Київ, вул. Б. Гмирі 9-Б, експертом здійснено відповідні виміри та виконано фото-фіксацію (див. Додаток А).

Встановлено, що об'єкт дослідження розташовується у підвальному поверсі житлового багатоквартирного будинку у приміщенні теплового пункту, що розміщений безпосередньо під приміщеннями квартир першого поверху.

Будівельні роботи на об'єкті не проводяться. Візуально обладнання знаходиться у цілісному стані та змонтовано у відповідності до прийнятої проектною документацією схеми (рис. 1, Додаток А рис. А1- А7).

Станом на момент візуально-інструментального обстеження розпочато опалювальний сезон. Система опалення будинку заживлена теплоносієм від зовнішніх теплових мереж по залежній схемі підключення, тобто таким чином, що теплоносій із теплової мережі надходить безпосередньо в систему теплоспоживання.

Виконані будівельні роботи за Актом виконаних робіт №4 до Договору № 17/009 від 21.09.2017 не відповідають умовам Договору, вимогам ДБН В.2.5-39-2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі споруди. Теплові мережі».

Фактично виконані роботи за Договором № 17/009 від 21.09.2017 не відповідають вимогам Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007, станом на час проведення експертизи вузол керування системою опалення находиться у неробочому стані та не введений в експлуатацію.

Крім того, судом експертом встановлено, наступне, а саме:

1. Проектна документація, згідно з якою виконувались роботи з реконструкції існуючої загальнобудинкової системи опалення будинку ОСББ «Тополя» з впровадженням погодозалежного регулювання, заміни лічильника теплової енергії та балансування системи опалення будинку за адресою м. Київ, вул. Б. Гмирі 9-Б, не відповідає вимогам ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і не пройшла погодження енергопостачальною організацією.

Виконані будівельні роботи за Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 4 від 29.01.2018 не відповідають умовам Договору № 17/009 від 21.09.2017, вимогам ДБН В.2.5-39-2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Теплові мережі».

Фактично виконані роботи за Договором № 17/009 від 21.09.2017 не відповідають вимогам Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007, станом на час проведення експертизи вузол керування системою опалення знаходиться у неробочому стані та не введений в експлуатацію.

2. Перелік та об'єми фактично виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Ел Енд Джи Мітерінг" будівельних робіт за Договором № 17/009 від 21.09.2017 та Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 4 від 29.01.2018 встановити не вбачається можливим у зв'язку з відсутністю належним чином оформленої первинної звітної та виконавчої документації.

3. Вартість фактично виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Ел Енд Джи Мітерінг" будівельних робіт за Договором № 17/009 від 21.09.2017 згідно з Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 4 від 29.01.2018 встановити не вбачається можливим у зв'язку з відсутністю належним чином оформленої первинної звітної та виконавчої документації.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Як зазначено в Конституції України - кожному гарантується право на судовий захист (ст. 55 Конституції).

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Частина 1 ст. 6. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Стаття 11 ЦК України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб… Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах… У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Частина 1 ст.15 ЦК України вказує, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист особа, звертаючись до суду, вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право чи охоронюваний інтерес та його спосіб захисту.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорювання і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відповідно до частини першої статі 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За приписами ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

При цьому, відмова замовника від договору, яка за своєю суттю є одностороннім правочином, може бути вчинена виключно до моменту завершення виконання підрядником робіт та має бути доведена до підрядника з чітким посиланням на правову підставу, у відповідності до якої замовник відмовляється від договору підряду, оскільки в кожному з наведених випадків настають різні правові наслідки і виникають різні права та обов'язки у сторін.

За статтею 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 857 ЦК України визначено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач та відповідач уклали договір № 17/009 від 21.09.2017, який за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, у зв'язку з чим набули взаємних прав і обов'язків.

У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним спірного договору чи визнання неукладеним в певній частині.

Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Статтею 879 ЦК України передбачено, що матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг. Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт. У разі неможливості використання матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування, наданого замовником, без погіршення якості виконуваних робіт підрядник має право відмовитися від договору та вимагати від замовника сплати ціни робіт пропорційно їх виконаній частині, а також відшкодування збитків, не покритих цією сумою.

Підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі. Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну (ст. 883 ЦК України).

Відповідно до ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Щодо розірвання Договору №17/009 від 21.09.2017, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем укладено договір №17/009 надання послуг, за умовами якого виконавець бере на себе зобов'язання поставити обладнання та виконати роботи з реконструкції існуючої загальнобудинкової системи опалення будинку ОСББ «Тополя» з впровадженням погодозалежного регулювання, заміни лічильника теплової енергії та балансування системи опалення будинку за адресою м. Київ, бул. Б.Гмирі 9-Б, а замовник - прийняти та оплатити ці роботи та обладнання в терміни та на умовах цього Договору.

До матеріалів справи долучено робочий проект обладнання вузла облік теплової енергії; за об'єкт: житловий об'єкт за адресою м.Київ, вул. Гмирі Бориса, 9 Б.

Позивач вважає, що роботи по реконструкції системи опалення будинку ОСББ «Тополя» відповідач виконав із значними недоліками та порушеннями будівельних норм, які роблять систему опалення будинку непридатною для використання.

Виконавець зобов'язується усунути за свій рахунок дефекти, що виникли з вини виконавця та були виявлені в період гарантійного строку в термін, вказаний в дефектному акті (п. 4.6. Договору).

Однобічна відмова від виконання зобов'язань та однобічна зміна умов Договору не допускаються, за винятком дії форс-мажорних обставин (п. 6.2 Договору).

06.12.2017 року Комісією у складі головного інженера РТМ «Позняки» ПАТ «Київенерго» Розлача С.А., старших державних інспекторів Держенергонагляду в м. Києві Смольського О.А. та Юрченка С.Є., голови правління ОСББ «Тополя» Тіщенко Ю.М., інженера ТОВ «Ел Енд Джи Мітерінг» Гайдука К.Є. та мешканців будинку було проведено обстеження теплового пункту в будинку № 9-Б по вул. Гмирі в м. Києві, та складено Комісійний акт.

Згідно акту від 06.12.2017 року комісія прийшла до наступних висновків, а саме:

- виявлено реконструкцію вузла теплового вводу без затвердженої проектно-технічної документації та без відома енергопостачальної організації, змонтовані трубопроводи не відповідають монтажній схемі; акцентовано увагу представників ТОВ «ЕЛ ЕНД ДЖИ Мітерінг» та ОСББ «Тополя», що відповідно до Правил користування тепловою енергією, п.11, самовільне втручання в дічи системи теплопостачання та теплоспоживання забороняється та відповідно до п.16.21 ДБН В.2.5-39:2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд Зовнішні мережі та споруди» у теплових пунктах слід передбачити заходи, що запобігають перевищенню рівня шуму, який допускається для приміщень житлових і громадських будівель відповідно до вимог СН № 3077-84. Теплові пункти не допускається розташовувати суміжно, під або над приміщеннями житлових квартир, спалень та кімнат для ігор дитячих дошкільних закладів, спальнями шкіл-інтернатів, готелів, гуртожитків, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, палатами й операційними лікарень, приміщеннями з тривалим перебування хворих, кабінетами лікарів, залами розважальних закладів.

Надалі, ОСББ «Тополя» було надано протокол №02 від 03.01.2018 року ВП Деснянського міжрайонного відділу лабораторних досліджень, в якому встановлено перевищення допустимого рівня шуму в квартирі №94, яка знаходиться над теплопунктом на 1-6 ДБА.

29.01.2018 між виконавцем та замовником в особі Тищенко Ю.М. складено та підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме: розбірка і погодження з теплопостачальною організацією проекту вузла обліку теплової енергії - 7 400,00 грн, монтаж вузла обліку теплової енергії - 61 200,00 грн, пусконалагоджувальні роботи - 14 500,00 грн. Загальна вартість робіт (послуг) - 83 100,00 грн.

29.03.2018 року ОСББ «Тополя» направило на поштову адресу ТОВ «ЕЛ ЕНД ДЖИ Мітерінг» претензію з вимогою протягом десяти днів із моменту отримання претензії усунути недоліки роботи. Разом з претензією відповідачу був направлений проект дефектного акта, в якому було передбачено перелік необхідних робіт для усунення недоліків проведеної реконструкції системи опалення. На підтвердження направлення, позивач долучив копію опису вкладення у цінний лист та квитанцію.

07.04.2018 року позивач скерував на юридичну адресу відповідача аналогічну претензію та дефектний акт, що підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист та квитанцією, які додаються до позовної заяви. Як вбачається із копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0214009788204, 10.04.2018 уповноважений представник ТОВ «ЕЛ ЕНД ДЖИ Мітерінг» отримав вищевказану претензію та дефектний акт. Однак, відповідач не надав відповідь на вимогу від 07.04.2018 та не усунув недоліків, які виказані у дефектному акті.

04.05.2018 позивач засобами поштивого зв'язку АТ «Укрпошта» скерував відповідачу лист від 27.04.2018 про відмову від Договору 17/009 на підставі ст. 858 ЦК України. На підтвердження відправлення, позивач долучив копію опису вкладення опису вкладення у цінний лист та фіскальний чек. Однак відповідач відповідь на лист не надав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2018 призначено у справі № 910/5367/18 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

За результатами судової будівельно-технічної експертизи до суду скеровано висновок експерта № 28652/21-44 від 26.03.2025.

Судовим експертом вказано, що під час проведення візуально-інструментального обстеження об'єкту дослідження, а саме: робіт з реконструкції існуючої загально будинкової системи опалення будинку ОСББ «Тополя» з впровадженням погодо залежного регулювання, заміни лічильника теплової енергії та балансування системи опалення будинку за адресою м. Київ, вул. Б. Гмирі 9-Б, експертом здійснено відповідні виміри та виконано фото-фіксацію (див. Додаток А).

Встановлено, що об?єкт дослідження розташовується у підвальному поверсі житлового багатоквартирного будинку у приміщенні теплового пункту, що розміщений безпосередньо під приміщеннями квартир першого поверху.

Будівельні роботи на об?єкті не проводяться. Візуально обладнання знаходиться у цілісному стані та змонтовано у відповідності до прийнятої проектною документацією схеми (рис. 1, Додаток А рис. А1- А7).

Станом на момент візуально-інструментального обстеження розпочато опалювальний сезон. Система опалення будинку заживлена теплоносієм від зовнішніх теплових мереж по залежній схемі підключення, тобто таким чином, шо теплоносій із теплової мережі надходить безпосередньо в систему теплоспоживання.

Виконані будівельні роботи за Актом виконаних робіт №4 до Договору № 17/009 від 21.09.2017 не відповідають умовам Договору, вимогам ДБН В.2.5-39-2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі споруди. Теплові мережі».

Фактично виконані роботи за Договором № 17/009 від 21.09.2017 не відповідають вимогам Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007, станом на час проведення експертизи вузол керування системою опалення находиться у неробочому стані та не введений в експлуатацію.

Також, судовим експертом встановлено наступне, а саме:

1. Проектна документація, згідно з якою виконувались роботи з реконструкції існуючої загальнобудинкової системи опалення будинку ОСББ «Тополя» з впровадженням погодозалежного регулювання, заміни лічильника теплової енергії та балансування системи опалення будинку за адресою м. Київ, вул. Б. Гмирі 9-Б, не відповідає вимогам ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і не пройшла погодження енергопостачальною організацією.

Виконані будівельні роботи за Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 4 від 29.01.2018 не відповідають умовам Договору № 17/009 від 21.09.2017, вимогам ДБН В.2.5-39-2008 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Теплові мережі».

Фактично виконані роботи за Договором № 17/009 від 21.09.2017 не відповідають вимогам Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007, станом на час проведення експертизи вузол керування системою опалення знаходиться у неробочому стані та не введений в експлуатацію.

2. Перелік та об'єми фактично виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Ел Енд Джи Мітерінг" будівельних робіт за Договором № 17/009 від 21.09.2017 та Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 4 від 29.01.2018 встановити не вбачається можливим у зв'язку з відсутністю належним чином оформленої первинної звітної та виконавчої документації.

3. Вартість фактично виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю "Ел Енд Джи Мітерінг" будівельних робіт за Договором № 17/009 від 21.09.2017 згідно з Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 4 від 29.01.2018 встановити не вбачається можливим у зв'язку з відсутністю належним чином оформленої первинної звітної та виконавчої документації.

Відповідно до матеріалів справи, обставини, судом встановлено, що відповідачем порушено Договору № 17/009 в частині якісного та своєчасного виконання робіт, що підтверджується висновком експерта № 28652/21-44 від 26.03.2025.

Відповідно до ст. 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Умова договору підряду про звільнення підрядника від відповідальності за певні недоліки роботи не звільняє його від відповідальності за недоліки, які виникли внаслідок умисних дій або бездіяльності підрядника.

Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.

Виконавець зобов'язується усунути за свій рахунок дефекти, що виникли з вини виконавця та були виявлені в період гарантійного строку в термін, вказаний в дефектному акті (п. 4.6. Договору).

Разом з тим, позивач неодноразово звертався до відповідача із листами та претензіями щодо усунення недоліків проведеної реконструкції системи опалення шляхом виконання переліку необхідних робіт.

Однак відповідач не відреагував на звернення позивача та не усунув недоліки виконаних робіт, які виказані в комісійному акті від 06.12.2017 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідач самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Згідно із ст. 617 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем не подано.

За приписами статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Однобічна відмова від виконання зобов'язань та однобічна зміна умов Договору не допускаються, за винятком дії форс-мажорних обставин (п. 6.2 Договору).

Пунктом 10.1 Договору передбачено, що сторони можуть розірвати Договір з попередженням у письмовій формі іншої сторони за 30 календарних діб за письмовою згодою іншої сторони у випадках, коли: а) одна із сторін розпочинає дії зі своєї ліквідації; б) одна із сторін постійно не виконує свої обов'язки за Договором.

04.05.2018 позивач засобами поштивого зв'язку АТ «Укрпошта» скерував відповідачу лист від 27.04.2018 про відмову від Договору 17/009 на підставі ст. 858 ЦК України. На підтвердження відправлення, позивач долучив копію опису вкладення опису вкладення у цінний лист та фіскальний чек. Однак відповідач відповідь на лист не надав.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені нормою статті 651 Цивільного кодексу України. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (такий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року у справі № 910/2861/18).

Враховуючи встановлені судом обставини та висновок судової експертизи № 28652/21-44 від 26.03.2025, суд дійшов висновку, що відповідачем допущено істотне порушення, що в силу частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є підставою для його розірвання.

Таким чином, вимоги позивача щодо розірвання договору №17/009 від 21.09.2017 року визнаються судом законними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено до стягнення із відповідача збитків у розмірі 38 360,00 грн.

На виконання умов Договору, ОСББ «Тополя» перерахувало на рахунок ТОВ «ЕЛ ЕНД ДЖИ Мітерінг» грошові кошти в розмірі 120 950,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 22.09.2017 року №133 та від 31.10.2017 року № 154.

29.01.2018 між виконавцем та замовником в особі Тищенко Ю.М. складено та підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме: розбірка і погодження з теплопостачальною організацією проекту вузла обліку теплової енергії - 7 400,00 грн, монтаж вузла обліку теплової енергії - 61 200,00 грн, пусконалагоджувальні роботи - 14 500,00 грн.

Загальна вартість робіт (послуг) - 83 100,00 грн.

Позивач вказав, що вищевказані роботи складають лише частину зального комплексу робіт, які передбачено Додатком № 1 до Договору 17/009 від 21.09.2017 року

Статтею 858 ЦК України встановлена відповідальність підрядника за неналежну якість роботи.

Так, відповідно до частини третьої цієї статті якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

З огляду на положення статей 857 та 858 Цивільного кодексу України, в яких визначені вимоги до якості виконаних підрядних робіт та відповідальність підрядника за неналежну якість роботи, позивач, посилаючись на наявність у виконаних відповідачем підрядних роботах недоліків та недопрацювань, має відповідно до правил доказування в господарському процесі довести, що виконані підрядником роботи не відповідають умовами договору підряду або вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру, результат роботи є непридатним для використання, а виявлені недоліки є істотними (постанова Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 910/2683/19).

Частинами 1-3 ст.623 ЦК України визначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Таким чином, позивач вважає заможливе стягнути з відповідача збитки в розмірі 37 850,00 грн, які мають вартісний вираз і спричинені діями/бездіяльністю відповідача.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі №17/192 і у постанові Касаційного господарського суду від 14.02.2018 у справі № 910/6657/16.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частини перша, друга статті 614 Цивільного кодексу України).

Отже, для правильного вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди, важливе значення має розподіл між сторонами обов'язку доказування, тобто визначення, які юридичні факти повинен довести Позивач або Відповідач.

Виходячи з цього, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою потерпілої сторони.

Як було встановлено вище, відповідач порушив умови Договору № 17/009 в частині якісного та своєчасного виконання робіт, тобто наявна протиправна поведінка Товариства з обмеженою відповідальністю “Ел Енд Джи Мітерінг».

Очевидним також є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо не усунення недоліків проведеної реконструкції системи опалення шляхом виконання переліку необхідних робіт та збитками, у зв'язку із невиконання повного обсягу робіт, які передбачені Додатком № 1 до Договору №17/009.

Таким чином, суд констатує, що наявність вини відповідача презюмується, тобто не підлягає доведенню позивачем.

В свою чергу, відповідач жодними належними та допустимими доказами не спростував наявність його вини та протиправної поведінки, що виявилися у неналежному виконанні умов укладеного між сторонами договору.

У зв'язку з неналежним виконанням робіт з реконструкції системи опалення, Інспекцією Держенергонагляду було прийнято постанову № 08/12-16-4 від 11.04.2018 року, якою накладено штраф на ОСББ «Тополя» в розмірі 510 грн.

20.04.2018 року ОСББ «Тополя» сплатило штраф, що підтверджується платіжним дорученням № 46.

Отже, на думку суду, позивачем доведено причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та понесеними позивачем збитками саме внаслідок неналежного виконання відповідачем договірного зобов'язання.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСББ «Тополя» в частині стягнення 38 360,00 грн збитків є правомірними та обґрунтованими.

У частині третьої статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

Одночасно, у ст.76 Господарського процесуального кодексу України вказано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, суд зазначає, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010).

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідачем жодних заперечень щодо заявленої позивачем основної суми боргу не було надано, а також доказів які б спростовували твердження позивача викладені у позові.

Згідно з пунктом 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.ст. 74, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Тополя» задовольнити в повному обсязі.

2. Розірвати договір від 21 вересня 2017 р. № 17/009 про надання послуг, укладений між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Тополя» та Товариством з обмеженою відповідальністю “Ел Енд Джи Мітерінг»

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ел Енд Джи Мітерінг» (04073, місто Київ, вулиця Сирецька, будинок, 28/2, код ЄДРПОУ 23539150) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Тополя» (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 9-Б, код ЄДРПОУ 24572445) збитки в розмірі 38 360 грн. (тридцять вісім тисяч триста шістдесят) 00 коп.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ел Енд Джи Мітерінг (04073, місто Київ, вулиця Сирецька, будинок, 28/2, код ЄДРПОУ 23539150) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку “Тополя» (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, буд. 9-Б, код ЄДРПОУ 24572445) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3525 грн.(три тисячі п'ятсот двадцять п'ять) 00 коп.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення суду буде виготовлено відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано: 12.09.2025.

Суддя Літвінова М.Є.

Попередній документ
130157293
Наступний документ
130157295
Інформація про рішення:
№ рішення: 130157294
№ справи: 910/5637/18
Дата рішення: 09.07.2025
Дата публікації: 15.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.07.2025)
Дата надходження: 05.05.2018
Предмет позову: про розірвання договору та стягнення 38 360,00 грн.
Розклад засідань:
19.07.2021 10:15 Господарський суд міста Києва
11.08.2021 11:00 Господарський суд міста Києва
20.10.2021 10:15 Господарський суд міста Києва
08.11.2021 11:15 Господарський суд міста Києва
12.05.2025 11:30 Господарський суд міста Києва
02.06.2025 12:15 Господарський суд міста Києва
16.06.2025 12:15 Господарський суд міста Києва
09.07.2025 12:00 Господарський суд міста Києва