майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
10 вересня 2025 року м. Житомир Справа № 906/852/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді: Кравець С.Г.
за участю секретаря судового засідання: Виговської Д.Ю.
розглядаючи справу за позовом: Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури
в інтересах держави
до: 1) Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс"
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди
землі та зобов'язання повернути землі,
за участю представників сторін:
від позивача: Рудченко М.М. - прокурор, службове посвідчення №071186 від 01.03.2023,
від відповідача-1: Кирильчук І.В. - адвокат, ордер серія АМ №1142797 від 21.07.2025,
від відповідача-2: Бугайчук М.В. - адвокат, ордер серія АМ №1142696 від 21.07.2025,
Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до 1) Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Шанс" у якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 09.06.2023 №1130 "Про передачу в оренду ТОВ "Шанс" земельних ділянок під проектними польовими дорогами за межами населених пунктів (с. Піски)";
- визнати недійсним договір оренди землі (проектних/польових доріг) від 15.06.2023, укладений між Станишівською сільською радою Житомирського району Житомирської області та ТОВ "Шанс" про передачу в оренду 13,7129 га земель, які знаходяться за межами населених пунктів с. Станишівка (с. Піски), Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області;
- зобов'язати ТОВ "Шанс" повернути Станишівській об'єднаній територіальній громаді в особі Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області 13,7129 га земель під проектними дорогами в межах полів сільськогосподарських угідь, які знаходяться за межами населеного пункту с. Піски, Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.
Ухвалою суду від 07.07.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №906/852/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 22.07.2025.
Ухвалою суду від 22.07.2025 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче судове засідання на 10.09.2025.
В матеріалах справи міститься клопотання Станишівської сільської ради (вх.№01-44/2177/25) від 21.07.2025, в якому відповідач-1 просить суд залишити позовну заяву керівника Житомирської окружної прокуратури без розгляду. В обґрунтування поданого клопотання рада зазначає, що чинним законодавством України не визначено для прокурора такої функції, виявлення чи встановлення порушення у сфері земельного, або природоохоронного законодавства, у тому числі щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення. Звертає увагу, що згідно пп.33 п.4 Положення Держгеокадастру відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності. Також вказує, що пп.37 п.4 Положення Держгеокадастру відповідно до покладених на нього завдань вносить у встановленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель. Зазначає, що прокурор самостійно дійшов до висновку про порушення інтересів держави, що не відповідає п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України. Вважає, що оскільки у позові відсутні обґрунтування, щодо неналежного здійснення Держгеокадаством своїх повноважень щодо захисту порушених інтересів держави зі спірного питання, а також відсутні будь-які відомості щодо направлень повідомлення прокурором до Держгеокадастру про скерування позову до суду, наявне порушення порядку визначеного ст.23 ЗУ "Про прокуратуру", та невідповідність вимогам ч.4 ст.53 ГПК України.
23.07.2025 через систему "Електронний суд" від Житомирської окружної прокуратури надійшла відповідь від 23.07.2025 на відзив з додатками.
24.07.2025 через систему "Електронний суд" від Житомирської окружної прокуратури надійшли заперечення від 23.07.2025 на клопотання Станишівської сільської ради про залишення позову прокурора без розгляду. В обґрунтування поданих заперечень прокурор зазначає, що ні в ЗУ "Про охорону земель", ні в ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ні в Земельному кодексі України чи відповідному положенні не передбачено повноваження Держгеокадастру звертатися до суду з позовами про визнання незаконними і скасування рішень органів місцевого самоврядування, визнання недійсними договорів оренди земель та зобов'язання повернути земельні ділянки. Вказує, що Станишівська сільська рада є органом місцевого самоврядування, який наділений повноваженнями щодо розпорядження землями комунальної власності та здійснення контролю їх використання. Звертає увагу, що даний позов пред'явлено самостійно прокурором в інтересах держави, а позовні вимоги аргументовано тим, що приймаючи оскаржуване рішення та передаючи у користування дані землі, Станишівська сільська рада порушила вимоги земельного законодавства та є за даним позовом прокурора відповідачем. Тому прокурор вважає, що відсутні підстави для залишення позову без розгляду на підставі ст.226 ГПК України.
28.08.2025 через систему "Електронний суд" від Станишівської сільської ради надійшли заперечення від 27.08.2025 на відповідь на відзив з додатками.
08.09.2025 через систему "Електронний суд" від представника ТОВ "Шанс" надійшли додаткові пояснення від 08.09.2025 щодо клопотання Станишівської сільської ради про залишення позову прокурора без розгляду. У вказаних поясненнях представник зазначає, що відповідно до абзаців 1 та 3 ч.4 ст.23 ЗУ "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді; прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Вказує, що прокурор у своїй позовній заяві зазначає, що компетентним органом може бути Станишівська сільська рада, при цьому, прокурор не надає суду доказів надання відповідному органу можливості відреагувати на стверджуване ним порушення інтересів держави. Звертає увагу, що матеріали справи не містять обґрунтувань та доказів відсутності компетентного органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, а отже відповідач-2 просить суд задовольнити клопотання Станишівської сільської ради та залишити позов прокурора без розгляду.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні 10.09.2025 надала пояснення щодо підстав поданого клопотання (вх.№01-44/2177/25) від 21.07.2025 про залишення позову прокурора без розгляду з підстав викладених у ньому.
Прокурор в свою чергу, заперечив проти задоволення вказаного клопотання та залишення позову прокурора без розгляду зазначивши, що Станишівською сільською радою не наведено норм законодавства відповідно до яких Держгеокадастр має право у даному випадку на звернення з даним позовом до суду.
Представник відповідача-2 підтримав позицію представника Станишівської сільської ради, зокрема зазначив, що прокурором не дотримано вимог ч.4 ст.23 ЗУ "Про прокуратуру".
Господарський суд, розглянувши клопотання Станишівської сільської ради (вх.№01-44/2177/25) від 21.07.2025 про залишення позову прокурора без розгляду, відмовив у його задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України, на органи прокуратури України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
У цій справі прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави як самостійний позивач.
Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст.1 ЗУ "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Абзацом 1 частини 3 статті 23 ЗУ "Про прокуратуру" визначений вичерпний перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Конституційний Суд України зазначив, що поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6,7,13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абз.2 ч.5 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).
Отже, вирішення питання про орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, полягає у встановленні органу, який, використовуючи на підставі норм законодавства надані йому повноваження, зобов'язаний з метою захисту інтересів держави вчиняти юридичні дії, що впливають на права та обов'язки суб'єктів спірних правовідносин, зобов'язуючи їх припинити порушення інтересів держави та усунути наслідки цих порушень (зокрема, звертатись до суду з відповідним позовом).
Відповідно до абзаців 1,3 ч.4 ст.23 ЗУ "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Згідно із ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до абз.2 ч.5 ст.53 ГПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 9901/511/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).
У пунктах 69, 70 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. Якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абз.3,4 ч.4 ст.23 ЗУ "Про прокуратуру" застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту. Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19 від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц.
У позовній заяві прокурор зазначає, що Станишівською сільською радою прийнято незаконне рішення щодо розпорядження земельними ділянками, які не сформовані та укладено договір в якому не визначено ні точне місце розташування земель, ні їх межі, чим порушено інтереси держави щодо охорони земельних ресурсів, їх раціонального та ефективного використання з максимально вигідним економічним результатом, що утруднює належне виконання державою своїх соціально-економічних функцій.
Станишівська сільська рада є органом місцевого самоврядування, який наділений повноваженнями щодо розпорядження землями комунальної власності та здійснення контролю за їх використанням.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово, в тому числі у пункті 38 постанови від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, зазначала, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз.3 ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" (див. також висновки, висловлені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20).
У постанові від 28.09.2022 у справі № 483/448/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила що, оскаржуючи рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування та правочин щодо розпорядження майном, прокурор вправі звернутися до суду або як самостійний позивач в інтересах держави, визначивши такий орган відповідачем (коли оскаржується рішення останнього), або в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. У разі задоволення вимоги про визнання недійсним правочину та про повернення отриманого за ним (наприклад, земельної ділянки) чи про витребування майна від набувача таке повернення та витребування відбувається на користь держави чи територіальної громади, від імені яких відповідний орган може діяти тільки як представник. Такі висновки узгоджуються з постановами Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17.
У разі ж, якщо державний орган або орган місцевого самоврядування діє або приймає рішення всупереч закону та інтересам Українського народу, прокурор має право діяти на захист порушених інтересів держави шляхом подання відповідного позову до суду. В цьому випадку органи, які прийняли рішення чи вчинили дії, що, на думку прокурора, порушують інтереси держави, набувають статусу відповідача.
Орган державної влади (або місцевого самоврядування), який порушив права держави чи територіальної громади прийняттям незаконного рішення від імені відповідного суб'єкта права, не може (в силу відсутності повноважень на захист) та не повинен (з огляду на відсутність спору з іншим учасником цивільних правовідносин) бути позивачем за позовом прокурора, спрямованим на оскарження незаконного рішення цього ж органу та відновлення порушених прав і законних інтересів держави чи територіальної громади. В процесуальному аспекті орган, який прийняв такий акт, не має зацікавленості у задоволенні позовних вимог, відстоюючи правомірність своїх дій, що суперечить правовому статусу позивача. Водночас доведення правомірності дій, які оспорюються позивачем, забезпечується процесуальними повноваженнями відповідача. При цьому фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган або прокурор.
Отже з метою реалізації конституційної функції представництва інтересів держави прокурор може звернутися до суду з позовом в інтересах держави у разі прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення щодо розпорядження землею (укладення договору оренди). З огляду на стверджуване порушення Станишівською сільською радою інтересів держави прокурор правильно визначив її відповідачем-1 у цій справі.
Встановлена частиною 4 статті 23 ЗУ "Про прокуратуру" умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред'явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18). За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.
Тобто визначений ч.4 ст.23 ЗУ "Про прокуратуру" обов'язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов'язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб'єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов (див. п.76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.06.2024 року у справі №925/1133/18).
Наведеним спростовується доводи представників відповідачів щодо не надіслання прокурором Станишівській сільській раді (відповідачу-1) повідомлення в порядку ч.4 ст.23 ЗУ "Про прокуратуру".
Щодо доводів Станишівській сільській раді про те, що чинним законодавством України не визначено для прокурора такої функції, як встановлення порушення у сфері земельного чи природоохоронного законодавства, у тому числі щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення, або встановлення будь-якого роду порушень у сфері використання земель сільськогосподарського призначення, а такі функції покладено на Держгеокадастр, який міг звернутися до суду для захисту інтересів держави, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу з питань геодезії картографіїї та кадастру, затвердженого Постанововю КМУ від 14.01.2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 досліджувала питання щодо наявності в Держгеокадастру та його територіальних відділень повноважень на самостійне звернення з позовом до суду у випадку порушення вимог земельного законодавства органом місцевого самоврядування щодо розпорядження земельною ділянкою комунальної форми власності та дійшла таких висновків.
Держгеокадастр у сфері земельних відносин може виступати у двох різних правових статусах: 1) як центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого відноситься реалізація державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів 2) як суб'єкт здійснення права державної власності на землю. Обсяг повноважень Держгеокадастру (зокрема і щодо звернення до суду з тим чи іншим позовом) при захисті земельних прав може відрізнятись залежно від правового статусу Держгеокадастру у спірних правовідносинах (п.120 постанови).
Згідно із ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
У спірних правовідносинах Держгеокадастр може виконувати лише функції державного контролю.
Відповідно до ч.1 ст.28 ЗУ "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Статтею 15-1 ЗК України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить, зокрема, організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у порядку, встановленому законом.
Відповідно до абзаців першого - третього пункту "а", абзацу першого та другого пункту "б" частини першої статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема:
а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;
б) внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель.
Згідно з абз.9 ч.1 ст.10 ЗУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.
Отже, органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень з державного контролю за використанням та охороною земель - у випадках, які визначені у відповідних нормативно-правових актах, що регламентують повноваження Держгеокадастру (зокрема, з позовами щодо відшкодування втрат лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився).
Отже, за обставин цієї справи, органи Держгеокадастру не мають повноважень звертатись з позовом до суду, тому статусом позивача має наділятись прокурор.
Зважаючи на викладене вище, прокурор не повинен був попередньо, до звернення до суду, повідомляти про це Станишівську сільську раду та/або Держгеокадастр, як і визначати останнього в статусі позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Станишівської сільської ради (вх.№01-44/2177/25) від 21.07.2025 про залишення позову прокурора без розгляду.
У судовому засіданні 10.09.2025 представники сторін вказали, що завдання підготовчого провадження виконані, суду повідомлено про всі обставини справи та надано усі докази на підтвердження обставин, на які сторони посилаються в обґрунтування позовних вимог та заперечень, у зв'язку з чим вважали за можливе закрити підготовче провадження та призначення справи до розгляду по суті.
Оглянувши документи, які надійшли на адресу Господарського суду Житомирської області та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд долучив подані документи до матеріалів справи та зазначає, що відповідно до п.3 ч.2 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Згідно з положеннями ч.2 ст.195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Частинами 1, 2 ст.196 ГПК України встановлено, що розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Приймаючи до уваги обставини вирішення в підготовчому засіданні питань, зазначених у ч.2 ст.182 ГПК України, встановивши порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, господарський суд закриває підготовче провадження і призначає справу №906/852/25 до судового розгляду по суті.
Керуючись ст.ст. 23, 53, 120, 182, 185, 194-196, 234-235 ГПК України, господарський суд
1. Відмовити Станишівській сільській раді у задоволенні клопотання (вх.№01-44/2177/25) від 21.07.2025 про залишення позову прокурора без розгляду.
2. Закрити підготовче провадження та призначити справу №906/852/25 до судового розгляду по суті на "02" жовтня 2025 р. о 11:00 в приміщенні господарського суду Житомирської області, в залі судових засідань № 619, про що повідомити сторони.
3. При направленні у судове засідання уповноважених представників сторін, останнім мати при собі, відповідно до ст.60 Господарського процесуального кодексу України, документи, що підтверджують повноваження представників.
Ухвала суду набирає законної сили 10.09.2025 та оскарженню не підлягає.
Суддя Кравець С.Г.
Направити:
1 - Прокуратурі - електронний кабінет,
2 - Станишівській сільській раді - електронний кабінет,
3 - ТОВ "Шанс" - електронний кабінет.