Рішення від 27.08.2025 по справі 910/2982/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

РІШЕННЯ

іменем України

27.08.2025р. Справа №910/2982/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., за участю секретаря судового засідання Полукарова Д.Е., розглянувши у відкритому засіданні матеріали справи

за позовом Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Бета" (Україна, 14005, Чернігівська область, м.Чернігів, вул.Київська, б.11, поверх 7, код ЄДРПОУ 13479820)

до відповідача: держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, ГСП-3, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15а, електронна адреса: mail@genproc.gov.ru, erp_support@genproc.gov.ru)

про: стягнення 6120830 доларів США, що еквівалентно 232591540 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Обставини справи

Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «Бета» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення 6 120 830 доларів США, що еквівалентно 232 591 540 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 матеріали позовної заяви направлено за підсудністю до Господарського суду Донецької області.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/2982/24. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що станом на 2014 рік проводив підприємницьку діяльність із використанням належного йому на праві власності майна, в тому числі нерухомого майна, яке наразі знаходиться на тимчасово окупованій території Донецького району Донецької області. Внаслідок військової агресії РФ та окупації частини Донецької області, позивач втратив належне йому на праві власності майно, у зв'язку з чим відповідачем завдано позивачу збитків на суму 6 120 830 доларів США, які позивач просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду від 29.05.2024 продовжено строк розгляду справи на стадії підготовчого провадження на тридцять днів до 18.07.2024.

26.02.2025 позивачем були надані додаткові пояснення по справі стосовно звернення позивача до правоохоронних органів щодо втрати транспортних засобів.

18.04.2025 позивач звернувся з клопотанням про приєднання письмових доказів до матеріалів справи, а саме листа Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях від 24.02.2025.

За приписами п.3 ч.1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України завданням підготовчого провадження є, зокрема, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.

Приймаючи до уваги, що докази надані позивачем на стадії підготовчого провадження, суд долучає їх до матеріалів справи.

Підготовчі засідання неодноразово відкладались, що відображено в ухвалах, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду від 18.06.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.07.2025.

30.07.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення щодо доказів, які доводять право власності позивача на тимчасові споруди (кіоски).

Ухвалою суду від 30.07.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 27.08.2025 року.

27.08.2025 від представника позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності позивача та надіслано письмову промову у судових дебатах по справі в якій позивач просив задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Щодо повідомлення відповідача про розгляд справи

Відповідно з ч. 1 ст. 367 ГПК України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулюється Угодою про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності від 19.12.1992.

Згідно вищезазначеної Угоди Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються надавати взаємну правову допомогу.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до частини 1 статті 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

За зверненням Мін'юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування.

Крім того, у зв'язку з агресією з боку Російської Федерації та введенням воєнного стану АТ Укрпошта з 25.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 367 ГПК України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Таким чином з метою належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи необхідно вручити відповідачу копію позовної заяви та процесуальні документи по даній справі у перекладі на російську мову з нотаріальним засвідченням його вірності через Міністерство юстиції України.

Проте у зв'язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.

Відтак діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

Отже подача будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин через повномасштабну агресію Російської Федерації проти України.

З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з РФ унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв'язку із припиненням поштового сполучення.

Разом з цим, судом на офіційній сторінці Господарського суду Донецької області веб-порталу Судова влада України розміщувались відповідні оголошення, які містяться в матеріалах справи, щодо розгляду справи №910/2982/24 для відповідача.

Відповідно до ч.4 ст.122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, зареєстроване місцезнаходження якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

На виконання приписів чинних нормативно-правових актів всі процесуальні документи по справі були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

На підтвердження відправлення відповідачу копії позовної заяви разом із додатками, позивач надав суду квитанцію про оплату послуг міжнародного поштового відправлення та акт про направлення документів 13.12.2023 до Посольства Російської Федерації в Республіці Молдова.

Позивачем вчинено дії, спрямовані на повідомлення відповідача про хід судового процесу, шляхом направлення на електронну адресу (embmoldova@mid.ru,) посольства Російської федерації у Республіці Молдова, позовної заяви з додатками, а також процесуальних документів суду у справі в перекладі на російську мову, що підтверджується роздруківками з електронної пошти позивача.

Крім того судом здійснювалось направлення ухвал суду на офіційні електронні адреси посольства РФ в Чеській Республіці, Федеративній Республіці Германії, Республіці Молдова, Республіці Польща, США, що підтверджується відповідними довідками з журналу обліку вихідної електронної пошти.

Також позивачем долучено до матеріалів справи копію нотаріально засвідченого перекладу ухвали Господарського суду Донецької області від 26.02.2025 на російську мову та докази направлення цієї ухвали суду на адресу посольства РФ в Республіці Молдова.

Отже, судом було вжито всі допустимі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв'язку із припиненням поштового сполучення.

Водночас, навіть незважаючи на введення воєнного стану в Україні, суд намагався вжити максимально можливих заходів, задля дотримання вимог щодо повідомлення відповідача про розгляд справи і не обмежувався при цьому тільки формальним посиланням у своїх рішеннях на можливість сторін ознайомитися з інформацією про розгляд справи на сайті Судової влади України.

При розгляді справи суд виходив з «презумпції обізнаності» відповідача, яка в свою чергу покладає на такого учасника справи обов'язок довести незнання про повідомлення, надіслане судом.

Таким чином, враховуючи позицію Верховного Суду, якої всі суди повинні керуватися, відповідач вважається належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання та про необхідність вчинення ним дій процесуального характеру.

Згідно з ч.8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву у строк, встановлений судом не скористався, будь-яких клопотання та заяв до суду не направляв.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.202 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст. ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті.

Щодо підсудності

Частина перша статті 79 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачає, що пред'явлення позову до іноземної держави, залучення іноземної держави до участі у справі як відповідача або третьої особи, накладення арешту на майно, яке належить іноземній державі та знаходиться на території України, застосування щодо такого майна інших засобів забезпечення позову і звернення стягнення на таке майно можуть бути допущені лише за згодою компетентних органів відповідної держави, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або законом України.

Предметом позову даної справи є відшкодування шкоди, завданої збройною агресією Російської Федерації проти України. Місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна.

Вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов'язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН.

У зв'язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що, у свою чергу, з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства Російської Федерації в Україні, у зв'язку із припиненням його роботи на території України. До таких висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постановах від 14.04.2022 у справі №308/9708/19, від 18.05.2022 у справі №760/17232/20, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2022 у справі №635/6172/17.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №990/80/22, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

При цьому, Верховний Суд виходив з того, що країна-агресор діяла поза межами свого суверенного права на самооборону, навпаки, віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, тому безумовно Російська Федерація надалі не користується в такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Такі висновки наведено в постановах Верховного Суду від 08 та 22 червня 2022 року у справах №490/9551/19 та №311/498/20.

Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.05.2022 року у справі №428/11673/19 та у справі №760/17232/20-ц, зазначивши додаткові аргументи непоширення судового імунітету Російської Федерації у спірних правовідносинах, а саме: підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції; судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним з міжнародно-правовими зобов'язаннями України у сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

З огляду на те, що внаслідок повномасштабної збройної агресії порушено суверенітет України, отримання згоди Російської Федерації бути відповідачем у справі є недоречним. Зупинення провадження у справі призведе до безпідставного зволікання з розглядом справи, що не сприятиме якнайкращому захисту інтересів позивача. Дана правова позиція суду відображена у постановах Верховного Суду у справах №796/165/18 від 25.01.2019, №308/9708/19 від 14.04.2022 та № 760/17232/20-ц від 18.05.2022.

Щодо строку розгляду справи

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.

Слід зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров'ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об'єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв'язку та інтернету.

Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

З урахуванням викладеного, за об'єктивних обставин розгляд даної справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Мале приватне виробничо-комерційне підприємство "Бета", є юридичною особою, резидентом України, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань - 13479820, дата державної реєстрації - 19.06.1991, дата запису - 05.04.2005, номер запису 12801200000000105.

Місцезнаходження юридичної особи станом на 2014рік було зареєстровано за адресою: Донецька область, Ясинуватський р-н, селище міського типу Очеретине, вул.Залізнична, б.10.

Наразі місцезнаходження позивача зареєстроване за адресою: Чернігівська область, м.Чернігів, вул.Київська, б.11. поверх 7.

Види економічної діяльності: 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); 01.11. вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур; 49.41. вантажний автомобільний транспорт; 70.22. консультування з питань комерційної діяльності й керування; 41.20. будівництво житлових і нежитлових будівель.

Свою господарську діяльність позивач проводив в Донецькій області, м.Ясинувата, де отримував основний прибуток за рахунок передачі в оренду частини нерухомого майна та здійснював іншу підприємницьку діяльність із використанням належного йому на праві власності майна.

Позивач зазначає, що на праві приватної власності йому належить наступне майно, а саме:

1.Будівля магазину за адресою: Донецька область, м.Ясинувата, вул.Орджонікідзе, б.122

На підтвердження права власності на зазначений об'єкт нерухомості позивачем до матеріалів справи надані наступні документи:

-Свідоцтво про право власності №25 від 16.01.2002

-Технічний паспорт Орджонікідзе 122

2. Будівля магазину №9 за адресою: Донецька область, м.Ясинувата, вул.Орджонікідзе, б.60

На підтвердження права власності на зазначений об'єкт нерухомості позивачем до матеріалів справи надані наступні документи

- Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія ЯЯЯ №199722 від 05.05.2005р.

-Витяг про державну реєстрацію прав власності СВР№4752053

-Копія витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно

-Технічний паспорт на громадський будинок

3. Будівля магазину №16 за адресою: Донецька область, м.Ясинувата, вул.Орджонікідзе. б.175

-Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, серія ЯЯЯ №199713 від 27.04.2005р.;

-Технічний паспорт на вбудоване приміщення магазину №16 від 18.07.2008р

-Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно СВР №424962

4. Будівля магазину « Центральний »№38 за адресою: Донецька область, м.Ясинувата, Центральний м-н. буд.15а

-Свідоцтво про право власності на магазин "Центральний", №26 від 16.01.2002р.;

- витяг з реєстру речових прав №13288485 від 22.11.2013.

5. Будівля молочної кухні за адресою: Донецька область, м.Ясинувата, м-н №3, б.4а

-Договір купівлі-продажу №1401 від 29.08.2007

-Витяг з державного реєстру правочинів №4520697

-Витяг про державну реєстрацію прав №18916145

-технічний паспорт молочна кухня

6. Кіоск червоний 001 загальною площею 24 кв.м. за адресою Донецька область, м.Ясинувата, вул.Некрасова, б.14а

7. Кіоск торговий (павільйон 1) загальною площею 13 кв.м. за адресою Донецька область, м.Ясинувата, вул.Некрасова, б.14а

8.Кіоск торговий (павільйон 2) загальною площею 13 кв.м. за адресою Донецька область, м.Ясинувата, вул.Некрасова, б.14а

9. Кіоск торговий (павільйон 3) загальною площею 13 кв.м. за адресою Донецька область, м.Ясинувата, вул.Некрасова, б.14а

На підтвердження права власності на зазначені об'єкти позивачем до матеріалів справи надані наступні документи:

-Акт переліку основних засобів, що залишились на «МПВКП Бета», що розташоване на території, де ведуться бойові дії та неможлива подальша діяльність від 05.11.2022;

- інвентаризаційний опис №1-ОЗ МПВКП від 10.11.2022.

- балансова довідка №1 від 13.04.2023 про облік втраченого майна на балансі МПВКП Бета станом на 07.04.2014

10.Дев'ятиповерхова житлова будівля, що складається із 88 квартир та 40 офісних приміщень, за адресою Донецька область, м.Ясинувата, Мікрорайон №3, б.17 до складу якої входять будівля котельні та прибудинкова територія

Квартири

1. Квартира №1 Свідоцтво про право власності САВ №884570, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342418, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944653, Технічний паспорт на квартиру №1;

2. Квартира №2 Свідоцтво про право власності САВ №884571, Витяг з державного реєстру речових прав СЕК №342308, Витяг про держану реєстрацію прав СЕА №944654, Технічний паспорт на квартиру №2;

3. Квартира №3 Свідоцтво про право власності САВ №884569, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342309, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944655, Технічний паспорт на квартиру №3;

4. Квартира №4 Свідоцтво про право власності САВ №884572, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342310, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944656, Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 ;

5. Квартира №5 Свідоцтво про право власності САВ №884573, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342311, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944657, Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 ;

6. Квартира №6 Свідоцтво про право власності САВ №884576, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342385, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944654, Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 ;

7. Квартира №7 Свідоцтво про право власності САВ №884575, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342467, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944659, Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_4 ;

8. Квартира №8 Свідоцтво про право власності САВ №884577, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342468, Витяг про Державну реєстрацію прав СЕА №944660, Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_5 ;

9. Квартира №9 Свідоцтво про право власності САВ №884578, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342469, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №94 4661, Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_6 ;

10. Квартира №10 Свідоцтво про право власності САВ №884579, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342470, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944662, Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_7 ;

11. Квартира №12 Свідоцтво про право власності САВ №884581, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060137, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №9446 64, Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_8 ;

12. Квартира №13 Свідоцтво про право власності САВ №884582, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060116, Витяг про державну реєстрацію СЕА №944665, Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_9 ;

13. Квартира №15 Свідоцтво про право власності САВ №884584, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060135, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944667, Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_10 ;

14. Квартира №16 Свідоцтво про право власності САВ №884585, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060570, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944668, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_11 ;

15. Квартира №17 Свідоцтво про право власності САВ №884586, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060133, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944669, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_12 ;

16. Квартира №18 Свідоцтво про право власності САВ №884587, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342464, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944670, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_13 ;

17. Квартира №19 Свідоцтво про право власності САВ №884588, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342465, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944671, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_14 ;

18. Квартира №20 Свідоцтво про право власності САВ №884589, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342269, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944672, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_15 ;

19. Квартира №21 Свідоцтво про право власності САВ №884590, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342268, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944673, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_16 ;

20. Квартира АДРЕСА_17 Свідоцтво про право власності САВ №884591, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342267, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944674, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_17 ;

21. Квартира №24 Свідоцтво про право власності САВ №884593, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060502, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944676, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_18 ;

22. Квартира №25 Свідоцтво про право власності САВ №884594, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060503, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944677, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_19 ;

23. Квартира №26 Свідоцтво про право власності САВ №884595, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060139, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944678, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_20 ;

24. Квартира №28 Свідоцтво про право власності САВ №884598, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060149, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944680, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_21 ;

25. Квартира №29 Свідоцтво про право власності САВ №884599, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060320, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944681, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_22 ;

26. Квартира №30 Свідоцтво про право власності САВ №884600, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342463, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944682, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_23 ;

27. Квартира №31 Свідоцтво про право власності САВ №884601, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342350, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944683, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_24 ;

28. Квартира АДРЕСА_25 Свідоцтво про право власності САВ №884602, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342349, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944684, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_25 ;

29. Квартира АДРЕСА_26 Свідоцтво про право власності САВ №884603, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342348, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944685, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_26 ;

30. Квартира АДРЕСА_27 Свідоцтво про право власності САВ №884605, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342347, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944686, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_27 ;

31. Квартира АДРЕСА_28 Свідоцтво про право власності на САВ № 884606, інформаційна довідка з ДРРП №325599463 від 13.03.2023;

32. Квартира АДРЕСА_29 Свідоцтво про право власності САВ №884607, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342415, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944688, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_29 ;

33. Квартира №37 Свідоцтво про право власності САВ №884608, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342414, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944689, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_30 ;

34. Квартира №38 Свідоцтво про право власності САВ №884609, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342413, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944690, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_31 ;

35. Квартира №39 Свідоцтво про право власності САВ №884610, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342412, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944691, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_32 ;

36. Квартира №40 Свідоцтво про право власності САВ №884611, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342411, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944692, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_33 ;

37. Квартира №41 Свідоцтво про право власності САВ №884612, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342410, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944693, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_34 ;

38. Квартира №42 Свідоцтво про право власності САВ №884613, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342409, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944694, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_35 ;

39. Квартира №43 Свідоцтво про право власності САВ №884614, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342408, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944695, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_36 ;

40. Квартира №44 Свідоцтво про право власності САВ №884615, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342407, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944696, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_37 ;

41. Квартира №45 Свідоцтво про право власності САВ №884616, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342406, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944697, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_38 ;

42. Квартира №46 Свідоцтво про право власності САВ №884617, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060344, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944698, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_39 ;

43. Квартира №47 Свідоцтво про право власності САВ №884618, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060342, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944699, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_40 ;

44. Квартира №48 Свідоцтво про право власності САВ №884619, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060340, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944700, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_41 ;

45. Квартира №49 Свідоцтво про право власності САВ №884620, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060338, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944701, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_42 ;

46. Квартира №50 Свідоцтво про право власності САВ №884621, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060336, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944702, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_43 ;

47. Квартира №51 Свідоцтво про право власності САВ №884622, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060381, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944703, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_44 ;

48. Квартира №52 Свідоцтво про право власності САВ №884623, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060378, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944704, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_45 ;

49. Квартира №53 Свідоцтво про право власності САВ №884624, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060377, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944705, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_46 ;

50. Квартира №54 Свідоцтво про право власності САВ №884625, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060399, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944706, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_47 ;

51. Квартира №55 Свідоцтво про право власності САВ №884626, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060397, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944707, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_48 ;

52. Квартира №56 Свідоцтво про право власності САВ №884627, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060407, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944708, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_49 ;

53. Квартира №58 Свідоцтво про право власності САВ №884629, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342346, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944710, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_50 ;

54. Квартира №59 Свідоцтво про право власності САВ №884630, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342345, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944711, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_51 ;

55. Квартира №60 Свідоцтво про право власності САВ №884631, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342466, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944712, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_52 ;

56. Квартира №61 Свідоцтво про право власності САВ №884632, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342301, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944713, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_53 ;

57. Квартира №62 Свідоцтво про право власності САВ №884633, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342303, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944714, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_54 ;

58. Квартира №63 Свідоцтво про право власності САВ №884634, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342304, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944717, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_55 ;

59. Квартира №64 Свідоцтво про право власності САВ №884635, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342315, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944718, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_56 ;

60. Квартира №65 Свідоцтво про право власності САВ №884636, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342316, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944719, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_57 ;

61. Квартира №66 Свідоцтво про право власності САВ №884637, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060061, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944720, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_58 ;

62. Квартира №67 Свідоцтво про право власності САВ №884638, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060059, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944721, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_59 ;

63. Квартира №68 Свідоцтво про право власності САВ №884639, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060057, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944722, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_60 ;

64. Квартира №69 Свідоцтво про право власності САВ №884640, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060055, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944723, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_61 ;

65. Квартира №70 Свідоцтво про право власності САВ №884641, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060053, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944724, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_62 ;

66. Квартира №71 Свідоцтво про право власності САВ №884642, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060052, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944725, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_63 ;

67. Квартира №72 Свідоцтво про право власності САВ №884643, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342497, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944726, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_64 ;

68. Квартира №73 Свідоцтво про право власності САВ №884644, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342498, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944727, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_65 ;

69. Квартира №74 Свідоцтво про право власності САВ №884645, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342499, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944728, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_66 ;

70. Квартира №75 Свідоцтво про право власності САВ №884646, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342500, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944729, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_67 ;

71. Квартира №76 Свідоцтво про право власності САВ №884647, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060042, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944730, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_68 ;

72. Квартира №77 Свідоцтво про право власності САВ №884648, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060036, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944731, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_69 ;

73. Квартира №78 Свідоцтво про право власності САВ №884649, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060034, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944732, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_70 ;

74. Квартира №79 Свідоцтво про право власності САВ №884650, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342450, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944733, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_71 ;

75. Квартира №80 Свідоцтво про право власності САВ №884651, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060063, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944734, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_72 ;

76. Квартира №81 Свідоцтво про право власності САВ №884652, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060505, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944735, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_73 ;

77. Квартира №82 Свідоцтво про право власності САВ №884653, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060144, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944736, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_74 ;

78. Квартира №83 Свідоцтво про право власності САВ №884654, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060143, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944737, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_75 ;

79. Квартира №84 Свідоцтво про право власності САВ №884655, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060140, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944738, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_76 ;

80. Квартира №85 Свідоцтво про право власності САВ №884656, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060130, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944739, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_77 ;

81. Квартира №87 Свідоцтво про право власності САВ №884658, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060509, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944741, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_78 ;

82. Квартира №89 Свідоцтво про право власності САВ №884826, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060512, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944750, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_79 ;

83. Квартира №90 Свідоцтво про право власності САВ №884661, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060514, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944743, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_80 ;

84. Квартира №91 Свідоцтво про право власності САВ №884662, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060146, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944744, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_81 ;

85. Квартира №93 Свідоцтво про право власності САВ №884664, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060090, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944746, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_82 ;

86. Квартира №94 Свідоцтво про право власності САВ №884665, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060091, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944747, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_83 ;

87. Квартира №95 Свідоцтво про право власності САВ №884666, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060093, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944748, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_84 ;

88. Квартира №96 Свідоцтво про право власності САВ №884667, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060096, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944749, технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_85 ;

Офісні приміщення

1. Офісні приміщення №98 Свідоцтво про право власності САВ №884698, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060560, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944506, технічний паспорт офіс 98;

2. Офісні приміщення №99 Свідоцтво про право власності САВ №884750, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060428, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944534, Технічний паспорт офіс 99;

3. Офісні приміщення №100 Свідоцтво про право власності САВ №884749, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060440, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944533, технічний паспорт офіс 100;

4. Офісні приміщення №102 Свідоцтво про право власності САВ №884748, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060519, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944532, технічний паспорт офіс 102;

5. Офісні приміщення №103 Свідоцтво про право власності САВ №884747, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060334, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944531, технічний паспорт офіс 103;

6. Офісні приміщення №105 Свідоцтво про право власності САВ №884746, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060382, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944530, технічний паспорт офіс 105;

7. Офісні приміщення №106 Свідоцтво про право власності САВ №884745, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060424, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944529, Технічний паспорт офіс 106;

8. Офісні приміщення №108 Свідоцтво про право власності САВ №884744, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342252, Витяг про державну реєстрацію СЕА №944528, Технічний паспорт офіс 108;

9. Офісні приміщення №109 Свідоцтво про право власності САВ №884743, Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно №325601790 від 13.03.2023;

10. Офісні приміщення №110 Свідоцтво про право власності САВ №884742, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060436, Витяг про державну реєстрацію СЕА №944526, Технічний паспорт офіс 110;

11. Офісні приміщення №112 Свідоцтво про право власності САВ №884741, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060324, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944525, Технічний паспорт офіс 112;

12. Офісні приміщення №113 Свідоцтво про право власності САВ №884740, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060326, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944524, Технічний паспорт Офісне приміщення №113;

13. Офісні приміщення №115 Свідоцтво про право власності САВ №884739, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060328, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944523, Технічний паспорт офіс 115;

14. Офісні приміщення №116 Свідоцтво про право власності САВ №884738, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060330, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944522, Технічний паспорт офіс 116;

15. Офісні приміщення №118 Свідоцтво про право власності САВ №884736, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342253, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944520, Технічний паспорт офіс 118;

16. Офісні приміщення №119 Свідоцтво про право власності САВ №884735, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060427, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944519, Технічний паспорт офіс 119;

17. Офісні приміщення №120 Свідоцтво про право власності САВ №884737, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342256, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944521, технічний паспорт офіс 120;

18. Офісні приміщення №122 Свідоцтво про право власності САВ №884760, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342255, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944513, технічний паспорт офіс 122;

19. Офісні приміщення №124 Свідоцтво про право власності САВ №884761, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342254, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944514, технічний паспорт офіс 124;

20. Офісні приміщення №125 Свідоцтво про право власності САВ №884762, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060438, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944515, технічний паспорт офіс 125;

21. Офісні приміщення №126 Свідоцтво про право власності САВ №884763, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060434, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944516, технічний паспорт офіс 126;

22. Офісні приміщення №127 Свідоцтво про право власності САВ №884764, Витяг з Державного реєстру речових прав СЕК №342416, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944517, технічний паспорт офіс 127;

23. Офісні приміщення №128 Свідоцтво про право власності САВ №884765, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060450, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944518, технічний паспорт офіс 128;

24. Офісні приміщення №129 Свідоцтво про право власності САВ №884695, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060442, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944543, технічний паспорт офіс 129;

25. Офісні приміщення №130 Свідоцтво про право власності САВ №884697, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060516, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944505, технічний паспорт офіс 130;

26. Офісні приміщення №131 Свідоцтво про право власності САВ №884696, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060518, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944544, технічний паспорт офіс 131;

27. Офісні приміщення №132 Свідоцтво про право власності САВ №884694, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060578, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944542, технічний паспорт офіс 132;

28. Офісні приміщення №133 Свідоцтво про право власності САВ №884693, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060580, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944541, технічний паспорт офіс 133;

29. Офісні приміщення №134 Свідоцтво про право власності САВ №884692, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060576, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944540, технічний паспорт офіс 134;

30. Офісні приміщення №135 Свідоцтво про право власності САВ №884687, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060574, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944535, технічний паспорт офіс 135;

31. Офісні приміщення №136 Свідоцтво про право власності САВ №884691, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060568, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944539, технічний паспорт офіс 136;

32. Офісні приміщення №137 Свідоцтво про право власності САВ №884690, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060446, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944538, технічний паспорт офіс 137;

33. Офісні приміщення №138 Свідоцтво про право власності САВ №884689, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060385, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944537, технічний паспорт офіс 138;

34. Офісні приміщення №139 Свідоцтво про право власності САВ №884688, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060332, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944536, технічний паспорт офіс 139;

35. Офісні приміщення №140 Свідоцтво про право власності САВ №884759, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060564, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944512, технічний паспорт офіс 140;

36. Офісні приміщення №141 Свідоцтво про право власності САВ №884758, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060448, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944511, технічний паспорт офіс 141;

37. Офісні приміщення №142 Свідоцтво про право власності САВ №884757, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060565, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944510, технічний паспорт офіс 142;

38. Офісні приміщення №143 Свідоцтво про право власності САВ №884756, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060572, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944509, технічний паспорт офіс 143;

39. Офісні приміщення №144 Свідоцтво про право власності САВ №884700, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060562, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944508, технічний паспорт офіс 144;

40. Офісні приміщення №145 Свідоцтво про право власності САВ №884699, Витяг з Державного реєстру речових прав ЕАІ №060444, Витяг про державну реєстрацію прав СЕА №944507, технічний паспорт офіс 145.

Також позивачу на праві власності належить рухоме майно: обладнання що обліковувалось на рахунку 104 та 106 в кількості 236 одиниць (за переліком), що підтверджується:

- балансовою довідкою МПВКП «Бета» станом на 07.04.2014р. за підписом директора МПВКП «Бета» Коблякова В.Є. (Т.2 а.с.56-60).

- Актом переліку основних засобів, що залишилися на ТОВ «МПВКП Бета», що розташоване на території, де ведуться бойові дії, та не можлива подальша діяльність від 05.11.2022 за підписом голови комісії генерального директора «Бета-Агро-інвест» Гненний В.А. , бухгалтера «Бета-Агро-інвест» Рикум Л.Я., начальником юридичного відділу, аналітиком СБ.

-інвентаризаційний опис №1-ОЗ МПВКП від 10.11.2022 за підписом голови комісії генерального директора «Бета-Агро-інвест» Гненний В.А., бухгалтера «Бета-Агро-інвест» Рикум Л.Я., начальником юридичного відділу, аналітиком СБ, директора МПВКП «Бета» Коблякова В.Є.

Колісні транспортні засоби:

-Автомобіль КАМАЗ 53215, державний номер НОМЕР_1 , заводський номер (VIN код) НОМЕР_2 , шасі №033

-причіп СЗАП 8527, державний номер НОМЕР_3 , заводський номер (VIN код) НОМЕР_4 .

Свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів до матеріалів справи не надано. Позивач надав довідку РСЦ ГЦС МВС в Чернігівській області про надання інформації щодо транспортних засобів зареєстрованих за МПВКП «Бета» з якої вбачається що за позивачем зареєстровані вищезазначені транспортні засоби (ТЗ).

Право постійного користування на земельну ділянку загальною площею 1,16 га з кадастровим номером 1425587600:08:000:2259, що розташована за адресою Донецька область, Покровський (Ясинуватський) р-н, Спартаківська сільська рада, ст. Донецьк-Сєверний, вул. Привокзальна , буд.21.

На підтвердження права користування земельною ділянкою позивачем надано Державний акт на право постійного користування землею II-ДН №001557 від 31.01.2001 (а.с. 147 Т.7), Рішення Спартаківської сільської Ради народних депутатів від 21.12.2000р.

Позивач в обгрунтування своїх вимог посилається на те, що у 2014 році Російська Федерація розпочала окупацію східної частини України за допомогою підконтрольних їй збройних формувань та почала здійснювати контроль, зокрема, території смт. Очеретине та м. Ясинувата, Донецької області.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, що затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, уся територія Донецького району Донецької області окупована РФ з 07.04.2014р.

Позивач стверджує, що його майно, яке знаходиться в Донецькому районі Донецької області було основою для проведення господарської діяльності, однак із 2014 року позивач втратив контроль над своїм майном та фактично не може ним користуватись через окупацію цієї території, що завдало реальних збитків позивачу.

Для визначення розміру завданих збитків МПВКП «Бета» на замовлення позивача складено Звіт з визначення розміру реальних збитків від втрати майна, що належить МПВКП «Бета» станом на 07.04.2014р., яким встановлено, що розмір реальних збитків від втрати майна становить 71 313 597 грн (без ПДВ), що еквівалентно 6 120 830 доларів США.

Посилаючись на те, що внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та воєнних дій на території Донецької області, починаючи з 2014 року, позивач позбавлений можливості володіння, користування та розпорядження своїм майном, у зв'язку з чим товариство понесло збитки у вигляді фактичної втрати належному йому майна, позивач звернувся до суду з позовною заявою до Російської Федерації в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення збитків у розмірі 6 120 830 доларів США.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов наступного.

Статтею 3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст.9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст.10 Цивільного кодексу України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Аналогічна за змістом норма викладена у ст.19 Закону України "Про міжнародні договори України".

Відповідно до ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст.ст.1, 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, міжнародне право в Україні не потребує трансформації в національне право, а включається та автоматично діє у складі національного або внутрішнього законодавства. Акт ратифікації міжнародного договору Україною інкорпорує його до національного права; звичаєве міжнародне право так само розглядається як частина національного права.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню матеріальний закон України, включно з відповідними положеннями міжнародних договорів, як частиною системи національного законодавства України.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про міжнародне приватне право» права та обов'язки за зобов'язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Таким чином, оскільки подія, яка стала підставою для вимог про відшкодування шкоди мала місце на території України, то застосовним матеріальним законом при розгляді даного спору є матеріальний закон України.

В цій справі спір виник між юридичною особою приватного права - позивачем, та іноземною державою-агресором як особливим суб'єктом цивільного права, статус якого може бути прирівняно до юридичної особи публічного права. При цьому, в розрізі предмета спору, у даній справі спір виник щодо відшкодування шкоди, завданої господарюючому суб'єкту - позивачу.

З огляду на наведені критерії розмежування юрисдикційної підвідомчості, суб'єктний склад спору та його предмет, спір у даній справі містить ознаки господарського спору. Схожі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 у справі №405/4179/18 (провадження №14-44цс19), де зроблено висновок про те, що спір юридичної особи з органами державної влади про відшкодування шкоди, завданої їхньою бездіяльністю, належить до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За умовами ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Дослідивши матеріали справи суд доходить висновку, що Позивачем надані належні докази, якими підтверджується право власності позивача на наступне нерухоме майно: будівлю магазину за адресою Донецька область, м.Ясинувата, вул.Орджонікідзе, б.122, будівлю магазину №9, вул.Орджонікідзе, б.60, будівлю магазину №16, вул.Орджонікідзе. б.175, будівлю магазину «Центральний»№38, Центральний м-н. буд.15а, будівлю молочної кухні м-н №3, б.4а, дев'ятиповерхову житлову будівлю, що складається із 88 квартир та 40 офісних приміщень, за адресою Донецька область, м.Ясинувата, Мікрорайон №3, б.17.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 № 291 рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об'єктів і орендованих єдиних (цілісних) майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об'єктів інвестиційної нерухомості. До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, виконання робіт, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). На субрахунках 104 "Машини та обладнання", 106 "Інструменти, прилади та інвентар" ведеться облік відповідно машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів та інвентарю.

Як встановлено матеріалами справи позивачу на праві власності належить рухоме майно - обладнання що обліковується на рахунку 104 та 106 в кількості 236 одиниць (за переліком).

Крім того, позивачем підтверджено відповідними доказами право постійного користування на земельну ділянку загальною площею 1,16 га з кадастровим номером 1425587600:08:000:2259, що розташована за адресою Донецька область, Покровський (Ясинуватський) р-н, Спартаківська сільська рада, ст. Донецьк-Сєверний, вул. Привокзальна, буд.21.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

За приписом ст.22 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Обставини, що зумовили звернення позивача із розглядуваним позовом є обставини 2014 року, що мали та мають місце на теперішній час у Донецькій області, зокрема, у місті Ясинувата, смт Очеретине Донецької області.

Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014.

У відповідності до ч.5 ст.11 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10 - денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 №405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» антитерористична операція включає комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. Райони проведення антитерористичної операції визначаються у тому числі керівництвом антитерористичної операції.

Керівником Антитерористичного центру при СБУ виданий Наказ від 07.10.2014 №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», відповідно до якого районами проведення АТО визначені Донецька та Луганська області з терміном дії з 07.04.2014.

Таким чином, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з 07.04.2014 визначено компетентним органом у сфері боротьби з тероризмом.

Одночасно, проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської області є загальновідомим фактом.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» місто Ясинувата (Ясинуватська міська рада), смт.Очеретине (Очеретинська селищна рада) Ясинуватського району затверджено в переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

30.04.2018 Указом Президента України «Про затвердження рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей» №116/2018, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», та згідно Наказу Президента України «Про початок операції об'єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей» розпочато з 14:00 30.04.2018 операцію об'єднаних сил, що фактично є переформатуванням антитерористичної операції.

Суд зазначає, що Верховний Суд переглядав справи про встановлення факту, що має юридичне значення, в яких заявники зверталися до судів та просили встановити факт про вимушене переселення після 2014 року з окупованої частини територій Луганської та Донецької областей, яке відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією частини території Луганської і Донецької областей України.

Верховний Суд дійшов висновку про те, що відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території, покладено на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права, що встановлено у статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», частиною четвертою статті 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», та підтверджує факт того, що вимушене переселення з окупованої території Донецької області відбулося внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацією.

Подібні висновки щодо вимушеного переселення осіб з окупованих територій Луганської та Донецької областей внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України викладені у постановах Верховного Суду: від 21.08.2018 у справі №752/6366/16-ц (провадження №61-20978св18), від 21.08.2018 у справі №428/8076/16-ц (провадження №61-190св18), від 06.06.2018 справа №428/13977/16-ц (провадження №61-3831св18).

За таких обставин, починаючи з 2014 року загальновідомим є той факт, що відповідач чинить збройну агресію проти України.

У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан.

В подальшому воєнний стан неодноразово було продовжено, воєнний стан триває на теперішній час.

Відповідно до Конституції України Україна є суверенна і незалежна. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

У п.4 ч.1 ст.2 Статуту ООН закріплено принцип, згідно з яким всі члени Організації Об'єднаних Націй утримуються у їх міжнародних відносинах від загрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканності чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним з Цілями Об'єднаних Націй.

Відповідно до ст.3 Резолюції 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй "Визначення агресії" від 14.12.1974 як акт агресії кваліфікується, зокрема, вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не носила, що є результатом такого вторгнення чи нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави чи її частини, а також бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави.

Меморандумом про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, відповідно до пункту 2 якого Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки підтверджують їх зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи небуде використовуватися проти України, крім цілей самооборони або будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних Націй.

Відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН ES-11/1 від 02 березня 2022 року військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов'язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародновизнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16 березня 2022 року у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов'язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея ООН прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24 березня 2022 року, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об'єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14 квітня 2022 року про заяву Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні» визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

22.05.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України №2265-IX «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну».

Так, згідно ст. 2 Закону України «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» Російська Федерація є державою-терористом, однією з цілей політичного режиму якої є геноцид Українського народу, фізичне знищення, масові вбивства громадян України, вчинення міжнародних злочинів проти цивільного населення, використання заборонених методів війни, руйнування цивільних об'єктів та об'єктів критичної інфраструктури, штучне створення гуманітарної катастрофи в Україні або окремих її регіонах.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, вся територія Донецького району Донецької області включена до переліку територіальних громад, які тимчасово окуповані з 07.04.2014.

Як свідчать обставини справи, позивач через незаконні дії Російської Федерації здійснив перереєстрацію у Чернігівську область , місто Чернігів.

Таким чином, слідує висновок, що негативні наслідки позивач зазнав саме через окупацію відповідачем м.Ясинувата та смт. Очеретине Донецької області.

Як зазначалось, починаючи з 2014 року у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, МПВКП «Бета» втратило контроль над належним йому майном, не може здійснювати за своєю волею жодну з правомочностей, які складають зміст права власності та зазнало збитків.

Частиною 9 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації державі Україна, юридичним особам, громадським об'єднанням, громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію.

Часткова окупація Донецької та Луганської областей, починаючи з 2014 року, є загальновідомим фактом.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні.

За таких обставин, в силу положень національного законодавства України та міжнародних договорів, як частини українського національного законодавства, суд вважає доведеним факт протиправності дій відповідача у вигляді початку збройної агресії на території України та окупацію міст Донецьк, Ясинувата, смт.Очеретине Донецької області.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, законодавством України не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах. Близький за змістом висновок викладений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 648/2035/17, постанові від 14 лютого 2018 року у справі №686/10520/15-ц.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності за завдану шкоду має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинно-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

За твердженням позивача починаючи з 2014 року, внаслідок протиправних дій відповідача, його майно, що знаходиться за адресами: Донецька область, м.Ясинувата, вул.Орджонікідзе, б.122, вул.Орджонікідзе, б.60, вул.Орджонікідзе, б.175, Центральний м-н. буд.15а, м-н №3, б.4а, Мікрорайон №3, б.17, вул.Некрасова, б.14а, Донецька область, Покровський (Ясинуватський) р-н, Спартаківська сільська рада, ст. Донецьк-Сєверний, вул. Привокзальна, буд.21. є втраченим, чим нанесено йому збитків, сума яких заявлена в позові та підлягає відшкодуванню відповідачем.

До Цивільного кодексу України імплементовані добре відомі і давно розроблені положення цивілістичної доктрини щодо поняття і змісту права власності.

Так ст.ст. 316, 317 Цивільного кодексу України унормовано, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності складають права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За приписами ст.92. Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Конституційний Суд України констатував, що зміст права власності охоплює права володіння, користування і розпорядження власником своїм майном, які він здійснює на власний розсуд (абз 1 п. 3 мотивувальної частини Рішення від 09.11.2011 №14-рп/2011).

Правомочність володіння - це юридично забезпечена можливість власника бути в безпосередньому фактичному зв'язку з річчю. Володіння треба розуміти як постійну можливість матеріального зв'язку власника з річчю.

Правомочність користування - це заснована на законі можливість вилучення корисних властивостей речі для задоволення потреб власника чи інших осіб.

Правомочність розпорядження - це закріплена нормами права за власником можливість визначити долю належної йому речі шляхом знищення, відчуження або передачі її в тимчасове володіння іншим особам.

Очевидним є факт того, що Позивач за своєю волею не може здійснювати жодну з правомочностей, які складають зміст права власності. Позивач не має можливості використовувати, користуватися чи розпоряджатися спірним майном.

Наявність у МПВКП «Бета» правовстановлюючих документів на нерухоме майно і визнання державою Україна за позивачем титулу власника не означає, що право власності не втрачене.

Власність - це не правовстановлюючий документ, а цілком конкретні права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які безсумнівно втрачені позивачем через збройну агресію Російської Федерації.

З огляду на викладене, внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України та окупації Російською Федерацію Донецького району Донецької області, позивач фактично втратив можливість володіти, користуватись та розпоряджатись своїм як рухомим так і не рухомим майном.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

В силу норм ч.7 ст.98 вказаного кодексу у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ч.ч.1, 2, 5 ст.101 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 104 зазначеного кодексу встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

На підтвердження розміру збитків позивач надав Звіт з визначення розміру реальних збитків від втрати майна, що належить МПВКП «Бета», яким було проведено оцінку наступних об'єктів оцінки: 12 інвентарних одиниць в кількості 137 найменувань нерухомого майна, 236 одиниць обладнання та 2 одиниці колісних транспортних засобів, що знаходиться за адресами: Донецька обл., Покровський р., смт. Очеретине, вул. Залізнична, буд. 10; Донецька обл., м. Ясинувата, Мікрорайон № 3, буд. 17; Мікрорайон №3, буд. 4а; Центральний мікрорайон, буд. 15а; вул. Орджонікідзе, буд. 60; вул. Орджонікідзе, буд. 122, вул. Орджонікідзе, буд 175 та право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 1,16 га з кадастровим номером 1425587600:08:000:2259, що розташована за адресою: Донецька обл., Покровський р-н, Спартаківська сільська рада, Ст. Донецьк-Сєвєрний, вул. Привокзальна, буд. 21. Звітом встановлено, що розмір реальних збитків від втрати майна становить 71 313 597 грн (без ПДВ), що еквівалентно 6 120 830 доларів США. Дата оцінки реальних збитків здійснена станом на 07.04.2014р.

Звіт складено оцінювачем ТОВ «КК «Острів», що діє на підставі Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності №548/21 від 20.07.2021, оцінювач - Петенко С.О. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №4176 від 04.03.2006) обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок про що мається відповідна відмітка в звіті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326 затверджено Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - Порядок), який встановлює процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації (далі - шкода та збитки), починаючи з 19 лютого 2014 року.

Згідно з пп. 18 п. 2 Порядку визначення шкоди та збитків здійснюється окремо за таким напрямом: економічні втрати підприємств (крім підприємств оборонно-промислового комплексу), у тому числі господарських товариств, - напрям включає втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, втрати фінансових активів, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності.

Основні показники, які оцінюються (зокрема): вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна підприємств недержавної форми власності; вартість втрачених фінансових активів підприємств недержавної форми власності; упущена вигода підприємств недержавної форми власності.

Відповідно до п. 5 Загальних засад оцінки збитків, завданих майну та майновим правам внаслідок збройної агресії Російської Федерації (додаток до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №326) оцінка збитків, завданих постраждалим, здійснюється шляхом проведення аналітичної оцінки збитків, стандартизованої, незалежної оцінки збитків або є результатом проведення судової експертизи.

Відповідно до підпунктів 18 і 19 пункту 2 Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року №326 Міністерством економіки України та Фондом державного майна України спільним наказом від 18.10.2022 №3904/1223, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 грудня 2022 за №1522/38858, затверджено Методику визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності (далі - Методика).

Ця Методика застосовується під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб'єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації (далі - збройна агресія), оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб'єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб'єктів господарювання.

Ця Методика є обов'язковою для використання під час оцінки збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, проведення судової експертизи (експертного дослідження), пов'язаної з оцінкою збитків, завданих постраждалим внаслідок збройної агресії, та її положення переважають над іншими положеннями нормативно-правових актів, методик, рекомендацій тощо, які регулюють питання визначення розміру збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям, іншим суб'єктам господарювання всіх форм власності. У разі якщо певні питання, пов'язані з оцінкою збитків, не врегульовано цією Методикою, застосовуються інші нормативно-правові акти з питань оцінки майна, що визначені такими згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», та оціночні процедури, що передбачені міжнародними та національними стандартами оцінки, міжнародною оціночною практикою. Необхідність та доцільність застосування інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна обґрунтовуються у звіті про оцінку збитків (висновку експерта).

Ця Методика передбачає механізми оцінки (визначення розміру) збитків, завданих підприємствам, установам, організаціям та іншим суб'єктам господарювання всіх форм власності внаслідок збройної агресії, оцінки (визначення розміру) упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності зазначеними суб'єктами господарювання, а також оцінки потреб у відновленні майна суб'єктів господарювання станом на дату оцінки, яка є датою не раніше ніж 23 лютого 2022 року. Оцінка (визначення розміру) збитків (упущеної вигоди) станом на дату оцінки, яка передує 23 лютого 2022 року, здійснюється шляхом проведення оцінки згідно з вимогами Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» або судової експертизи (експертного дослідження) згідно із Законом України «Про судову експертизу» з дотриманням методичного регулювання оцінки майна, яке здійснюється національними стандартами оцінки та міжнародними стандартами оцінки, європейськими стандартами оцінки, нормами міжнародної оціночної практики, що склалася, за наявності вихідних даних та інформаційних джерел, необхідних для проведення оцінки (визначення розміру) збитків (абз. 1,3,4 п. 1 розділу І «Основні положення» Методики).

Для цілей цієї Методики за умовну грошову одиницю приймають долар США. Отриманий результат в еквіваленті умовної грошової одиниці переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки (пункт 9 розділу І «Основні положення» Методики).

Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду від 11.09.2020 у справі №910/16505/19)

У господарського суду відсутні докази, які свідчать про невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на суб'єкта оціночної діяльності Петенко С.О при проведенні оцінки майна позивача, зловживання правами, подання до суду неправдивих відомостей, наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів при проведенні оцінки та складенні Звіту.

Суд зауважує, що відповідачем Звіт про оцінку збитків (станом на 07.04.2014), під сумнів, у належний спосіб, поставлено не було, заперечень та міркувань з цього приводу не висловлено.

З огляду на викладене, вартість втраченого спірного майна, а саме: 8 інвентарних одиниць в кількості 137 найменувань нерухомого майна, 236 одиниць обладнання, що знаходиться за адресами: Донецька обл., Покровський р.,смт. Очеретине, вул. Залізнична, буд. 10; Донецька обл., м. Ясинувата, Мікрорайон № 3, буд.17; Мікрорайон №3, буд. 4а; Центральний мікрорайон, буд. 15а; вул. Орджонікідзе, буд. 60; вул. Орджонікідзе, буд. 122, вул. Орджонікідзе, буд 175 та право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 1,16 га з кадастровим номером 1425587600:08:000:2259, підтверджується наявним в матеріалах справи Звітом про визначення розміру реальних збитків від втрати майна позивача.

Таким чином, позивачем доведено суду належними та допустимими доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України факт заподіяння шкоди позивачу діями відповідача та причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та завданою майновою шкодою позивачу та розмір завданих збитків (реальних збитків).

Щодо збитків від втрати транспортних засобів, то суд зауважує на наступному.

Як вказує позивач, у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації, МПВКП «Бета» втратило контроль над транспортними засобами - автомобіль КАМАЗ 53215, державний номер НОМЕР_1 , заводський номер (VIN код) НОМЕР_2 , шасі № НОМЕР_5 та причіп СЗАП 8527, державний номер НОМЕР_3 , заводський номер (VIN код) НОМЕР_4 . Позивач зазначає, що транспортні засоби влітку 2014р перебували на території бази підприємства ТОВ «Бета-Агро-Інвест» за адресою Донецька область, м.Ясинувата, вул.Нахімова,б.77 (останнє відоме місцезнаходження).

В матеріалах справи міститься лист РСЦ ГЦС МВС в Чернігівській області №31/25/6-К-9а/з від 22.03.2023 про надання інформації щодо транспортних засобів зареєстрованих за МПВКП «Бета» в якому зазначено, що за позивачем зареєстровані спірні транспортні засоби.

Вбачається, що позивач 13.02.2025 звернувся до Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях з заявою про вчинення кримінального правопорушення із проханням розпочати досудове розслідування у формі досудового слідства у зв'язку із вчиненням дій, які мають ознаки складу злочину, що передбачений ч.1 ст.438 КК України та ініціювати внесення відомостей до інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» відомостей про розшук транспортних засобів позивача. Крім того, 25.02.2025 позивач звернувся з відповідною заявою до Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

Листом від 24.02.2025. за № 78.1/78/2/13-497 Головне управління СБУ в Донецькій та Луганській областях повідомило позивача, що відомості викладені в заяві від 13.02.2025 щодо захоплення автомобілю КАМАЗ та причіпу, що перебували на території бази підприємства ТОВ «Бета-Агро-Інвест» за адресою Донецька область, м.Ясинувата, вул.Нахімова,б.77 не можуть бути внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки надана заява не відповідає вимогам ч.5 ст.214 КПК України. Отже підстав для прийняття рішення про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань отримано недостатньо.

Дослідивши надані докази на підтвердження понесених збитків позивача у зв'язку зі втратою транспортних засобів суд вважає, що позовні вимоги в цій частині стягнення збитків у розмірі 50 000грн не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Як зазначає позивач ТЗ перебували на території бази підприємства ТОВ «Бета-Агро-Інвест» за адресою Донецька область, м.Ясинувата, вул.Нахімова,б.77 на підтвердження чого надав витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності об'єкта нерухомого майна за вказаною адресою за власником ТОВ «Бета-Агро-інвест», проте доказів того, що саме на цей час там знаходився ТЗ позивача не надано, також не зазначено підстав (договір оренди ТЗ, товарно транспортна накладна та ін.)на яких ТЗ знаходився у ТОВ «Бета-Агро-інвест». Крім того, судом приймається до уваги лист Головного управління СБУ в Донецькій та Луганській областях яким позивачу відмовлено у прийнятті рішення про внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Доказів того що позивач звертався до відповідних органів про розшук транспортних засобів впродовж 2014-2025 до матеріалів справи не надано.

Щодо позовних вимог про стягнення збитків від втрати тимчасових споруд: кіоску червоного 001 загальною площею 24 кв.м., кіоску торгового (павільйон 1), кіоску торгового (павільйон 2) загальною площею 13 кв.м., кіоску торгового (павільйон 3) загальною площею 13 кв.м., що розташовані за адресою Донецька область, м.Ясинувата, вул.Некрасова, б.14а суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда (ТС) торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Отже, тимчасова споруда є рухомою річчю, оскільки виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без закладення фундаменту, а тому можливе вільне переміщення тимчасових споруд у просторі.

Відповідно до п.2.1. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, який затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС.

Позивачем на підтвердження права власності на зазначені споруди та розташування їх за вказаними адресами до матеріалів справи надано Акт переліку основних засобів, що залишились на «МПВКП Бета», що розташоване на території, де ведуться бойові дії та неможлива подальша діяльність від 05.11.2022; інвентаризаційний опис №1-ОЗ МПВКП від 10.11.2022; фото з зображенням тимчасових споруд.

Інших доказів, як то договори купівлі-продажу тимчасової споруди, паспорти прив'язки ТС для визначення місця розташування ТС, договори оренди земельної ділянки або інших документів до матеріалів справи позивачем не надано.

На підставі наведеного, суд вважає не достатніми надані позивачем докази на підтвердження понесення збитків від втрати тимчасових споруд, тому у задоволенні позовних вимог в цій частині в сумі 71 800грн суд відмовляє.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

З урахуванням наведеного, ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.

Суд зазначає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми майнової шкоди (реальних збитків) у даному випадку є законною, обґрунтованою та документально доведеною; крім того є ефективним способом захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до відповідного відшкодування.

Згідно із ст. 533 Цивільного кодексу України, грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 5 Закону України «Про валюту і валютні операції» гривня є єдиним законним платіжним засобом в Україні з урахуванням особливостей, встановлених частиною другою цієї статті, і приймається без обмежень на всій території України для проведення розрахунків. Усі розрахунки на території України проводяться виключно у гривні.

Відповідно до пункту 9 розділу І «Основні положення» Методики під час оцінки (визначення розміру) реальних збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям, іншим суб'єктам господарювання всіх форм власності внаслідок втрати, руйнування або пошкодження їх майна у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації за умовну грошову одиницю приймають долар США. Отриманий результат в еквіваленті умовної грошової одиниці переводять у гривневий еквівалент за курсом Національного банку України на дату оцінки.

З огляду на вимоги ч.ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч.1 ст.76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме до стягнення підлягають збитки від втрати вартості майна позивача у розмірі 6 110 375 доларів США, в іншій частині позовних вимог суд відмовляє за недоведеністю.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Позивач звільнений від сплати судового збору в силу приписів п. 22 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» за позовом до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Відповідно до частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 3028,00 грн.

З огляду на зазначене, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання цієї позовної заяви становить 1 059 800,00 грн (350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, підлягає стягненню з відповідача до Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 057 989,91грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Бета" до відповідача держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації про стягнення 6 120 830 доларів США, задовольнити частково.

Стягнути з держави Російська Федерація в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (125993, ГСП-3, м. Москва, вул. Велика Дмитрівка, буд. 15а, електронна адреса: mail@genproc.gov.ru) на користь Малого приватного виробничо-комерційного підприємства "Бета" (Україна, 14005, Чернігівська область, м.Чернігів, вул.Київська, б.11, поверх 7, код ЄДРПОУ 13479820) суму збитків у розмірі 6 110 375 доларів США.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні 27.08.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 11.09.2025.

Суддя Ю.С. Зельман

Попередній документ

130157018

Наступний документ

130157020

Інформація про рішення:

№ рішення:	130157019
№ справи:	910/2982/24
Дата рішення:	27.08.2025
Дата публікації:	15.09.2025
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд Донецької області
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто (27.08.2025)
Дата надходження:	09.04.2024
Предмет позову:	Відшкодування збитків

Розклад засідань:

Минулі засідання (14)

29.05.2024 14:00	Господарський суд Донецької області
19.06.2024 14:00	Господарський суд Донецької області
01.08.2024 13:10	Господарський суд Донецької області
11.09.2024 14:10	Господарський суд Донецької області
07.10.2024 15:00	Господарський суд Донецької області
05.11.2024 15:00	Господарський суд Донецької області
14.01.2025 15:00	Господарський суд Донецької області
20.01.2025 15:30	Господарський суд Донецької області
26.02.2025 13:00	Господарський суд Донецької області
21.04.2025 14:00	Господарський суд Донецької області
15.05.2025 14:40	Господарський суд Донецької області
18.06.2025 14:45	Господарський суд Донецької області
30.07.2025 14:00	Господарський суд Донецької області
27.08.2025 15:00	Господарський суд Донецької області