61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
28.08.2025 Справа №905/444/25
за позовом: Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (02002, м.Київ, вул.Євгена Сверстюка, 15, код ЄДРПОУ 31517060)
до відповідача: Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр держпраці» (85323, Донецька область, м.Мирноград, вул.Коржова, 16, код ЄДРПОУ 23182908)
про розірвання договору та стягнення 80636,83 грн
Суддя: Паляниця Ю.О.
Секретар судового засідання: Білогубова В.В.
У засіданні брали участь:
від позивача (в режимі відеоконференції): Коляденко В.В. - адв.
від відповідача (в режимі відеоконференції): Попов С.Г. - адв.
Позивач, Державне підприємство «Укрхімтрансаміак», м.Київ звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр держпраці», м.Мирноград про розірвання договору №20/11-24 від 20.11.2024, укладеного між Державним підприємством «Укрхімтрансаміак» та Державним підприємством «Донецький експертно-технічний центр держпраці» про надання послуг з проведення експертного обстеження (технічного діагностування) та позачергового технічного огляду електроустаткування напругою понад 1000 В Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак», а також стягнення з Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр держпраці» на користь Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» штрафних санкцій у сумі 80636,83 грн.
Виходячи зі змісту позовної заяви, під неустойкою позивач має на увазі пеню в сумі 48180,85 грн, розраховану за період з 17.12.2024 по 25.04.2025, штраф 7% у розмірі 32455,98 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №20/11-24 від 20.11.2024 про надання послуг, що стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про його розірвання та нарахування штрафних санкцій у сумі 80636,83 грн.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.05.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/444/25, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
27.05.2025 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив б/н від 27.05.2025, у якому він зазначав, що внаслідок збільшення активності бойових дій та ракетних атак з боку російської федерації протягом грудня 2024 року доступ до обладнання, що підлягало обстеженню, був ускладнений, адже ніс пряму загрозу життю і здоров'ю працівників Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр держпраці».
Окрім того, відповідач просив суд зменшити розмір неустойки, заявлений позивачем.
02.06.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь б/н від 31.05.2025 на відзив, у якій він наполягав на задоволенні позовних вимог та вказував, що жодне місце розташування обладнання, яке підлягало обстеженню, у період часу з 20.11.2024 по теперішній час не віднесено до території активних бойових дій або тимчасово окупованих російською федерацією. На думку позивача, відповідачем не надано документів та доказів на підтвердження виникнення об'єктивних обставин, у тому числі обставин непереборної сили або інших поважних причин, які стали перешкодою для належного виконання договору, настання яких не очікувалось сторонами при звичайному перебігу справ та настання яких виконавець не міг очікувати та передбачити на момент укладення спірного договору.
Позивач також заперечив проти зменшення заявленої до стягнення суми неустойки.
Ухвалою суду від 07.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.08.2025.
Представник позивача у судове засідання 28.08.2025 з'явився (у режимі відеоконференції), позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судове засідання 28.08.2025 з'явився, проти задоволення позову заперечив.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 вказаного кодексу зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Як свідчать матеріали справи, 20.11.2024 між Державним підприємством «Укрхімтрансаміак» (замовник) та Державним підприємством «Донецький експертно-технічний центр держпраці» (виконавець) був укладений договір надання послуг №20/11-24, за змістом п.1.1 якого виконавець зобов'язується на свій ризик, власними силами, засобами і способами, відповідно до діючих норм і стандартів, в порядку і на умовах, визначених в договорі, надати послуги з проведення експертного обстеження (технічного діагностування) та позачергового технічного огляду електроустаткування напругою понад 1000 В Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак», код ДК 021:2015 - 71630000-3 «Послуги з технічного огляду та випробовувань», відповідно до технічного завдання (додаток 2 до договору), що надається до цього договору і є його невід'ємною частиною, а замовник - прийняти і оплатити надані послуги на умовах цього договору.
Відповідно до п.п.1.3, 1.4 договору №20/11-24 від 20.11.2024 перелік об'єктів, на яких надаються послуги, їх найменування та місце розташування наведено у технічному завданні (додаток 2 до договору). Строки надання послуг за договором визначаються у погодженому сторонами графіку надання послуг.
Загальна вартість договору складає 386380,70 грн, крім того ПДВ 20% 77276,14 грн. Разом з ПДВ 463656,84 грн. Оплату послуг за договором замовник здійснює по факту надання послуг в повному обсязі, протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг та отримання відповідного рахунку від виконавця, за умови наявності коштів на розрахунковому рахунку замовника (п.п.3.1, 4.1 договору №20/11-24 від 20.11.2024).
Згідно з п.п.5.3.1-5.3.3 укладеного сторонами правочину визначено, що виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені графіком надання послуг. Своєчасно надавати послуги за договором згідно з технічним завданням, відповідно до графіку надання послуг та надавати замовнику всі необхідні документи для прийняття послуг за актом приймання-передачі наданих послуг на умовах договору. Завчасно інформувати замовника у письмовій формі про можливість припинення або сповільнення надання послуг з вини виконавця, а також через інші незалежні від виконавця обставини.
Пунктами 6.1, 6.3, 6.6 договору №20/11-24 від 20.11.2024 встановлено, що виконавець зобов'язаний надати послуги в строк, встановлений у графіку надання послуг. Датою закінчення наданих послуг вважається дата їх прийняття замовником за актом приймання-передачі наданих послуг. Приймання-передача наданих послуг оформлюється актом приймання-передачі наданих послуг. На підтвердження виконання всього обсягу послуг за договором виконавець передає замовнику 2 примірника акту приймання-передачі наданих послуг, підписаних виконавцем та скріплених печаткою (за наявності). Разом з актом приймання-передачі наданих послуг, виконавець зобов'язується передати замовнику за актом приймання-передачі відповідну документацію, зазначену у технічному завданні.
Пунктом 8 додатку 2 до укладеного сторонами правочину визначено, що послуги за договором повинні бути надані до 16.12.2024.
З додатку 2 до договору №20/11-24 від 20.11.2024 вбачається, що місцями виконання робіт є:
- Лозівський район Харківської області;
- Павлоградський район Дніпропетровської області;
- Синельниківський район Дніпропетровської області;
- Запорізький район Запорізької області;
- Олександрівський район Донецької області.
З огляду на наведене, з підписанням спірного договору, у його сторін виникли взаємні цивільні права та обов'язки. Зокрема, відповідач зобов'язався надати обумовлені договором послуги у строк до 16.12.2024.
Проте, як вказує позивач, відповідач до виконання договору не приступив, акти приймання-передачі наданих послуг стосовно всього обсягу послуг чи їх частини сторонами підписані не були, замовник та виконавець також не дійшли згоди щодо продовження строків надання послуг. Відтак, позивач звернувся до суду із позовом, зокрема, про розірвання договору надання послуг №20/11-24 від 20.11.2024.
Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст.526 вказаного кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу норм ч.1 ст.651 зазначеного нормативно-правового акту зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором, а частиною 3 цієї норми визначено, що у разі односторонньої відмови від договору повністю або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України).
Тобто, йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України.
Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.
У даному випадку судом враховано, що основною метою договору та одним з визначальних прав замовника є саме своєчасне отримання останнім узгоджених послуг.
За змістом ст.653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
З огляду на вищевикладене, враховуючи порушення відповідачем умов договору №20/11-24 від 20.11.2024 щодо надання послуг у строки та в порядку, які узгоджені сторонами, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача стосовно розірвання спірного правочину та задоволення позову у цій частині.
За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частинами 2, 3 ст.549 вказаного кодексу передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.7.2 договору №20/11-24 від 20.11.2024, у разі затримки надання послуг або надання послуг не в повному обсязі, заявленому замовником, виконавець сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується неустойка, від вартості ненаданих послуг за кожний день затримки, а за затримку понад 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.
Відтак, позивачем заявлено до стягнення пеню, яка нарахована за період з 17.12.2024 по 25.04.2025 в сумі 48180,85 грн, а також штраф у розмірі 32455,98 грн у зв'язку з затримкою надання послуг понад 30 днів.
Здійснені позивачем розрахунки є арифметично вірними.
Як зазначалось, у відзиві відповідач просив зменшити розмір неустойки заявленої Державним підприємством «Укрхімтрансаміак», оскільки позивач не поніс жодних матеріальних збитків та виконання зобов'язань по договору з боку відповідача було ускладнено через збільшення активності бойових дій та ракетних атак з боку російської федерації протягом грудня 2024 року на території Лозівського району Харківської області та Олександрівської селищної територіальної громади Донецької області, де була розташована частина об'єктів електроустаткування, які підлягали експертному обстеженню (технічному діагностуванню) та позачерговому технічному огляду, що несло пряму загрозу життю і здоров'ю працівників Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр держпраці».
Позивач заперечував проти зменшення заявленої до стягнення суми неустойки.
Згідно з ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, також не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Поряд з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен враховувати те, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов'язань. Одночасно, надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що призведе до порушення балансу інтересів сторін.
Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст.3 Цивільного кодексу України є справедливість, добросовісність та розумність.
Суд оцінює чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст.551 Цивільного кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Вирішуючи розглядуване клопотання, суд враховує, що як позивач, так і відповідач відносяться до державного сектору економіки. Позивач не звертався до відповідача з повідомленням про розірвання укладеного сторонами правочину в порядку, що визначений п.5.2.4 договору №20/11-24 від 20.11.2024, безпосередньо після 16.12.2024, не уклав договір з іншим суб'єктом господарювання щодо надання послуг, які не виконані відповідачем.
З огляду на наведене, суд вважає за справедливе, пропорційне і таке, що відповідає обставинам цієї справи, зменшення розміру пені на 30% від нарахованої суми, що буде адекватною та співрозмірною компенсацією за порушений інтерес позивача у конкретному випадку.
Відтак, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 33726,60 грн, в іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені позивачу слід відмовити.
Заявлена до стягнення сума штрафу підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
У зв'язку з наведеним, позов Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» до Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр держпраці» підлягає частковому задоволенню з наведених вище підстав.
Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 4844,80 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (в тому числі, з урахуванням збору, сплаченого по відношенню до частини зменшеної пені).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Розірвати договір надання послуг №20/11-24 від 20.11.2024, укладений між Державним підприємством «Укрхімтрансаміак» та Державним підприємством «Донецький експертно-технічний центр держпраці» про надання послуг з проведення експертного обстеження (технічного діагностування) та позачергового технічного огляду електроустаткування напругою понад 1000 В Придніпровського управління магістрального аміакопроводу Державного підприємства «Укрхімтрансаміак».
Зменшити розмір стягуваної суми пені до 33726,60 грн.
Стягнути з Державного підприємства «Донецький експертно-технічний центр держпраці» (85323, Донецька область, м.Мирноград, вул.Коржова, 16, код ЄДРПОУ 23182908) на користь Державного підприємства «Укрхімтрансаміак» (02002, м.Київ, вул.Євгена Сверстюка, 15, код ЄДРПОУ 31517060) пеню у розмірі 33726,60 грн, штраф у розмірі 32455,98 грн, а також судовий збір у розмірі 4844,80 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Вступну та резолютивну частини рішення складено 28.08.2025.
Повний текст рішення складено 08.09.2025.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.О.Паляниця