вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.09.2025 м. Дніпро Справа № 904/3431/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Трейд"(03110, місто Київ, вулиця Солом'янська, будинок 20-В, офіс 1037; ідентифікаційний номер 39691908)
до відповідача Фізичної особи-підприємця Куляскіної Наталії Сергіївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про стягнення грошових коштів внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором доручення №1 від 09.01.2025 у загальному розмірі 351 883,17 грн
І. СУТЬ СПОРУ
1. Стислий виклад позиції позивача
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням з боку позивача зобов'язань за договором доручення №1 від 09.01.2025. Позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором - перерахував відповідачу грошові кошти для придбання 21 000 кг меду у сумі 1 386 000,00 грн та оплатив винагороду у сумі 56 700,00 грн. Водночас відповідач передав лише 16 847,7 кг меду на суму 1 111 948,20 грн, чим фактично не виконав доручення у повному обсязі.
Таким чином, у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 274 051,80 грн -невикористаних коштів на придбання товару та 6 156,90 грн - надміру отриманої винагороди, які вона зобов'язана була повернути до 24.03.2025 року, проте цього не зробила.
У зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань за договором доручення, позивач направив на її адресу письмову претензію, у відповіді на яку відповідач фактично визнала наявність заборгованості та звернулась із проханням надати додатковий строк для її погашення. З метою врегулювання спору у досудовому порядку 08.05.2025 між сторонами була укладена додаткова угода №3, відповідно до якої відповідач визнала прострочену заборгованість перед позивачем та зобов'язалась погасити її до 31.05.2025. Однак зазначені зобов'язання відповідачем у встановлений строк виконані не були, у зв'язку із чим заборгованість залишається непогашеною.
Отже, станом на день звернення з даним позовом відповідач не повернув позивачу грошові кошти в сумі 274 051,80 грн невикористаних на придбання товару, 6 156,90 грн надміру отриманої винагороди. У зв'язку із викладеним позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення 280 208,70 грн - основного боргу (274 051,80 грн - невикористаних коштів на придбання товару, 6 156,90 грн - надміру отриманої винагороди), 21 894,66 грн - пені, 42 031,30 грн - штрафу, 5 629,67 грн - інфляційних втрат та 2 118,84 грн - 3 % річних.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарським процесуальним кодексом України.
З приводу дотримання судом прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити таке.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) для забезпечення комунікації та зв'язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи відповідь №1536564 від 01.07.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 52616, Дніпропетровська область, Синельниківський район, село Колоно-Миколаївка, вулиця Центральна, будинок 31 (а.с. 44).
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Так, господарським судом з метою повного та всебічного повідомлення відповідача про обставини справи здійснено поштове направлення ухвали суду від 01.07.2025 відповідачу - Фізичній особі-підприємцю Куляскіній Наталії Сергіївні (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана ухвала суду від 01.07.2025 засобами поштового зв'язку була отримана останньою - 08.07.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 52).
Крім того, господарський суд зазначає, що згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 01.07.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/128521052) надіслано судом 01.07.2025, зареєстровано в реєстрі 01.07.2025 та забезпечено надання загального доступу - 02.07.2025, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись із ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2025 по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Так, ухвалою суду від 01.07.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (08.07.2025), граничним строком, з урахуванням частин 1, 2, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, для подання відзиву на позовну заяву було 23.07.2025.
Судом враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Отже, станом на 08.09.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2025, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
26.06.2025 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Трейд" (далі - позивач) надійшла позовна заява до Фізичної особи-підприємця Куляскіної Наталії Сергіївни про стягнення грошових коштів внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором доручення №1 від 09.01.2025 у загальному розмірі 351 883,17 грн, відповідно до якої позивач просить суд:
- відкрити провадження у справі за даною позовною заявою;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Куляскіної Наталії Сергіївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Трейд" грошові кошти в сумі 351 883,17 грн, в тому числі 280 208,70 грн - основної суми заборгованості, 21 894,66 грн - пені, 42 031,30 грн - штрафу, 5 629,67 - інфляційних витрат та 2 118,84 грн - 3% річних;
- стягнути з Фізичної особи-підприємця Куляскіної Наталії Сергіївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Трейд" судовий збір в сумі 5 278,25 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 000,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2025 справу №904/3431/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
01.07.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Визнано справу малозначною та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
19.08.2025 до господарського суду від представника позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду №35953/25 від 19.08.2025), відповідно до якого останній просить суд при ухваленні рішення за результатами розгляду справи №910/1707/23 вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з Фізичної особи-підприємця Куляскіної Н.С. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Трейд" витрати на професійну правову допомогу в сумі 35 000,00грн.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором доручення № 1 від 09.01.2025 та додатковою угодою №3 від 08.05.2025 вказаного договору до договору, що призвело до утворення заборгованості за основним зобов'язанням у вигляді невикористаних на придбання товару коштів та надміру отриманої винагороди, а також до нарахування штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат та 3% річних.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:
(1) Факт укладення договору та додаткових угод між сторонами, їх умови.
(2) Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором.
(3) Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором та
додатковою угодлю №3 до вказаного договору.
(4) Правомірність нарахування штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат.
1. Укладення та умови договору, додаткових угод до договору
09.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛК Трейд", як довірителем та Фізичною особою-підприємцем Куляскіною Наталією Сергіївною, як повіреною укладено договір доручення №1 (далі - договір, а.с. 16-20), відповідно до умов пункту 1.1 якого довіритель доручає, а повірений зобов'язується за винагороду, від імені і за рахунок довірителя здійснити придбання у власність довірителя продукції сільського господарства, а саме: меду бджолиного натурального урожаю 2024-2025 років (надалі -товар).
Асортимент, кількість, ціна і строки придбання та якісні характеристики товару, який зобов'язується придбати повірений, а також інші необхідні умови визначаються сторонами в додатках до цього договору, які являються його невід'ємною частиною (пункт 1.2 договору).
Якість меду по фізико-хімічним показникам має відповідати ДСТУ 4497:2005, та бути вільним від залишків антибіотиків (пункт 1.3 договору).
У випадку, якщо якість меду не відповідає вимогам, викладеним в пункті 1.3 цього договору, мед підлягає поверненню постачальнику за рахунок повіреного (пункт 1.4 договору).
При здійсненні закупівлі меду у фізичних осіб (пасічники), які являються виробниками та власниками меду, складається закупівельний акт встановленого зразка (пункт 1.5 договору).
У відносинах із третіми особами повірений діє від імені довірителя, відповідно до його вказівок і в його інтересах, та зобов'язується виконати доручення на умовах, найбільш вигідних для довірителя (пункт 1.4 договору).
Товар, придбаний повіреним на виконання цього договору є власністю довірителя (пункт 1.5 договору).
У разі виникнення такої необхідності, для виконання доручення, визначеного цим договором, довіритель може видати повіреному відповідну довіреність із визначенням відповідних повноважень (пункт 1.6 договору).
За дорученням довірителя повірений проводить роботу з пошуку виробників та власників продуктів бджільництва, визначеного пунктом 1.1. цього договору, та забезпечує довірителя інформацією про кількість, ціни та інші відомості закупівлі, які мають істотне значення (пункт 2.1 договору).
Довіритель на виконання доручення забезпечує повіреного грошовими коштами в обумовленій додатком до договору сумі, за які останнім буде проводитися закупівля продуктів бджільництва у населення на території України, а саме, меду бджолиного натурального за ціною визначеною у додатку до цього договору, яка є невід'ємною частиною договору. При цьому, всі отримані на виконання доручення кошти, які перераховуються на розрахунковий рахунок повіреного, крім винагороди останнього, являються власністю довірителя і спрямовуються виключно за цільовим призначенням - на придбання товару у власність довірителя Закупівельна вартість меду може змінюватись як у більшу, так і в меншу сторону, для окремих партій меду за згодою сторін, що обумовлюється сторонами в змінах до додатків за спільною згодою (пункт 2.2 договору).
Повірений зобов'язаний виконати дане йому доручення особисто у строк 10 робочих днів з дня отримання від довірителя грошових коштів. У разі невиконання або неповного виконання доручення у строк, встановлений цим пунктом, повірений не пізніше наступного дня, що настає за днем закінчення встановленого 10 денного строку, повертає на рахунок довірителя усі грошові кошти, не використані повіреним на виконання доручення, а також передає увесь товар, придбаний на виконання цього договору (пункт 2.3 договору).
Відповідно до пункту 2.4 договору повіреному забороняється використовувати грошові кошти, перераховані Довірителем, не за їх цільовим призначенням (в особистих або інших цілях, не передбачених цим договором).
Згідно із пунктом 2.5 договору процес закупівлі проводиться з належним оформленням таких документів:
- закупівельного акту (форма встановлюється довірителем та заповнюється повіреним із зазначенням відомостей про продавця (здавача) та в йога присутності);
При оформленні зазначених документів продавець (здавач) меду (пасічник) пред'являє повіреному паспорт та довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку, відомості про які відображаються в закупівельному акті. Шляхом підписання закупівельного акту продавець (здавач) меду- пасічник гарантує, що він є виробником меду та продає власну продукцію бджільництва.
В підтвердження достовірності використання коштів Повірений передає довірителю оригінали зазначених вище закупівельних актів, копію паспорту, копію реєстраційного номера облікової картки платника податку та довідку про самостійне вирощування, розведення відгодовування продукції тваринництва що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або об'єднаних територіальних громад за місцем кочівлі бджолосімей або за місцем проживання продавця продукції тваринництва.
Пунктом 2.6 договору передбачено, що передача товару від повіреного до довірителя супроводжується оформленням акту приймання - передачі, в якому, зокрема, фіксується фактичний об'єм товару, придбаного повіреним на виконання умов цього договору, його вартість та сума винагороди, що підлягає сплаті повіреному. До акту прийому-передачі додається реєстр закупівельних актів встановленого зразка. Передача товару довірителю відбувається за адресою: Кіровоградська область, Кропивницький район, село Грузьке, вулиця Сабліна, 62 (склад довірителя).
До моменту передачі товару довірителю, повірений несе відповідальність за втрату, недостачу, пошкодження, втрату якості товару (пункт 2.7 договору).
За результатами роботи повірений складає звіт повіреного (акт виконаних робіт), який затверджується довірителем (пункт 2.8 договору).
Довіритель має право у будь-який час в односторонньому порядку шляхом скасування доручення припинити дію цього договору повідомивши про це повіреного. З моменту повідомлення Повіреного про скасування доручення, цей договір припиняє свою дію, а повірений не пізніше наступного дня, що настає за днем припинення дії цього договору, зобов'язаний передати довірителю увесь товар, придбаний ним на виконання доручення, а також повернути довірителю невикористані грошові кошти, перераховані довірителем на виконання умов цього договору. (пункт 2.9 договору).
Доручення за цим договором вважається виконаним належним чином з моменту підписання Сторонами акту виконаних робіт, який підписується після передачі за відповідними актами приймання-передачі товару довірителю усього об'єму товару, придбаного повіреним на виконання доручення, та повернення довірителю невикористаних грошових коштів (за виключенням винагороди повіреного), перерахованих довірителем на виконання умов цього договору (пункт 2.10 договору).
За умовами розділу 3 договору доручення повірений зобов'язаний:
- виконати дане йому доручення особисто відповідно до вказівок довірителя (пункт 3.1 договору);
- самостійно здійснити необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти продавців товару, визначеного пунктом 1.1 договору, зробити всю необхідну роботу з придбання і доставки товару на склад, визначений пунктом 2.6. договору (пункт 3.2 договору);
- здійснити закупівлю меду бджолиного натурального, якість якого відповідає ДСТУ 4497:2005 в інтересах та від імені довірителя (пункт 3.3 договору);
- здійснити оплату продавцю (здавачу) вартості товару, придбаного для довірителя відповідно до умов договору та додатку, підтвердивши це підписанням ним закупівельного акту (пункт 3.4 договору);
- негайно повідомляти довірителя на його вимогу всі відомості про хід виконання доручення (пункт 3.5 договору);
- передати довірителю все одержане у зв'язку з виконанням доручення у строки, встановлені цим договором та/або додатками до цього договору (пункт 3.6 договору);
- передати довірителю за відповідними актами приймання-передачі придбаний мед бджолиний натуральний у зворотній тарі (бідончики, бочонки, пластикові бочонки та інше) разом зі всіма необхідними документами, передбаченими пунктом 2.5 цього договору, не пізніше десяти календарних днів з дня одержання грошових коштів від довірителя на закупівлю товару, або в цей же строк здійснити повернення невикористаних грошових коштів, перерахованих довірителем на закупівлю товару (пункт 3.7 договору);
- забезпечити збереження кількісних, якісних показників товару до моменту передачі його довірителю (пункт 3.8 договору);
- здійснити заміну товару або додаткову передачу товару у разі виявлення довірителем невідповідності його якісним або кількісним показникам відповідно, протягом 5 робочих днів або в цей же строк повернути довірителю грошові кошти, отримані повіреним на придбання такого товару (пункт 3.9 договору);
- у разі припинення дії договору та/або відповідного додатку до договору передати довірителю все отримане за виконаним дорученням на момент припинення дії договору/додатку, а також повернути грошові кошти одержані від довірителя для виконання повіреним зобов'язань за цим договором, протягом наступного дня за днем припинення дії цього договору та/або додатку (пункт 3.10 договору);
- негайно сповіщати в письмовій формі довірителя про наявність непередбачуваних обставин, які перешкоджають укладенню договорів на умовах, встановлених додатком до договору (пункт 3.11 договору);
- повірений гарантує, що виконання ним цього договору не призведе до порушень жодного закону, іншого нормативного акту або судового рішення, які вступили в законну силу і можуть застосовуватись стосовно повіреного, а також не порушуватиме жодного положення повіреного або його чинних правил та розпоряджень, якщо такі є (пункт 3.12 договору).
Відповідно до умов розділу 4 договору доручення довіритель зобов'язаний:
- протягом 5 робочих днів з дня підписання відповідного додатку до цього договору забезпечити повіреного грошовими коштами на закупівлю товару, необхідними для виконання доручення, в порядку і в розмірі, обумовленому відповідним додатком до договору. (пункт 4.1 договору);
- без зволікання прийняти від повіреного все виконане ним відповідно до цього договору (пункт 4.2 договору).
- виплатити винагороду повіреному (пункт 4.3 договору).
За виконання повіреним доручення, передбаченого цим договором, довіритель виплачує йому винагороду, загальний розмір якої визначається сторонами в залежності від фактичного об'єму придбаного ним товару, та відображається в актах виконаних робіт, які являються його невід'ємною частиною. Розмір винагороди визначається сторонами без ПДВ за кожний 1 кг меду, придбаного повіреним і переданого довірителю на виконання умов цього договору (пункт 5.1 договору).
Попередній розмір винагороди визначається сторонами шляхом множення розміру винагороди встановленого додатком до договору за придбання 1 кг меду, на загальну максимальну кількість меду, закупівлю якого повірений зобов'язаний здійснити у відповідності з додатком до договору. Загальний (остаточний) розмір винагороди за договором розраховується сторонами шляхом множення розміру винагороди, встановленого додатком до договору за придбання 1 кг меду, на загальну кількість меду, переданого повіреним довірителю за відповідними актами приймання-передачі товару та визначається в акті виконаних робіт (пункт 5.2 договору).
Загальний (остаточний) розмір винагороди виплачується повіреному в порядку і строки, визначені відповідним додатком до цього договору (пункт 5.3 договору).
У випадку часткового виконання доручення за цим договором, повірений у строк, встановлений пунктом 2.3 договору, повертає довірителю суму винагороди, пропорційну невиконаній частині доручення (пункт 5.4 договору).
Винагорода сплачується шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок повіреного (пункт 5.5 договору).
У пункті 5.6 договору сторони дійшли згоди, що розмір винагороди покриває витрати, які повірений несе у зв'язку з виконанням цього договору доручення.
За результатами виконання доручення, передбаченого цим договором та додатком до нього, сторони складають і підписують акт виконаних робіт (надання послуг), яким зокрема, визначається загальна сума винагороди, яка виплачена або підлягає виплаті повіреному (пункт 5.4 договору).
Відповідно до пункту 5.6 договору, якщо цей договір припинений за ініціативою довірителя, не пов'язаної з порушенням умов договору повіреним, до того, як доручення виконане повністю, довіритель зобов'язаний сплатити повіреному винагороду пропорційною виконаному ним дорученню.
У разі порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (пункт 6.1 договору).
Сторона, що порушила цей договір, зобов'язана відшкодувати збитки, завдані таким порушенням, незалежно від вжиття іншою стороною будь-яких заходів щодо запобігання збиткам або зменшення збитків, окрім випадків коли остання своїми винним (умисним або необережним діянням) (дією чи бездіяльністю) сприяла виникненню або збільшенню збитків (пункт 6.2 договору).
У разі порушення строків передачі товару, встановлених умовами цього договору, повірений сплачує довірителю неустойку у розмірі 0,1% від вартості не переданого в строк товару, за кожний день прострочення до дня виконання зобов'язання. За прострочення передачі товару більше ніж на 10 календарних днів, Повірений сплачує Довірителю додатково штраф у розмірі 15% від вартості не переданого в установлений строк товару (пункт 6.3 договору).
У разі невідповідності товару обумовленій сторонами якості та/або виявлення довірителем в партії або її частині заготовленого меду залишків антибіотиків, повірений зобов'язується за свій рахунок забрати товар та повернути перераховані довірителем на придбання товару кошти не пізніше 2 робочих днів або в цей же строк здійснити заміну товару (пункт 6.4 договору).
У разі прострочення повіреним повернення грошових коштів довірителем у випадках і в строки, передбачені цим договором, повірений сплачує довірителю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, від суми грошових коштів, що підлягали поверненню. У разі прострочення повернення грошових коштів більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Повірений додатково сплачує штраф у розмірі 15% від суми не повернутих у встановлений строк грошових коштів (пункт 6.5 договору).
У випадку прострочення довірителем виплати винагороди повіреному, довіритель сплачує повіреному пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, від розміру комісійної винагороди, що підлягала виплаті (пункт 6.6 договору).
За можливі зловживання з боку повіреного, неналежне оформлення ним документів або їх відсутність, а також інші порушення умов цього договору, повірений сплачує довірителю штраф у розмірі 10% від суми, що перерахована довірителем повіреному на виконання цього договору (пункт 6.7 договору).
Сплата стороною та/або відшкодування збитків, завданих порушенням договору, не звільняє її від обов'язку виконати цей договір в натурі, якщо інше прямо не передбачено чинним законодавством України. Нарахування неустойки проводиться протягом усього періоду прострочення виконання, незалежно від його тривалості (пункт 6.8 договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2025 року, але у будь-якому разі до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 7.1 договору).
До вказаного договору сторонами також укладено додаток №1 від 09.01.2025 до договору доручення №1 від 09.01.2025 (далі - додаток 1 до договору, а.с. 21), яким визначено наступне.
Згідно із пунктом 1 додатку 1 до договору сторони визначити, що на виконання умов пункту 1.1. договору довіритель доручає, а повірений приймає доручення здійснити від імені і за рахунок довірителя придбання у власність довірителя продукції сільського господарства, а саме: меду бджолиного натурального урожаю 2024 - 2025 років (надалі - Товар), на наступних умовах:
- якість меду повинна відповідати ДСТУ-4497:2005;
- загальна кількість товару, яку зобов'язується придбати повірений відповідно до цього Додатку, складає - до 21 000,00 кг;
- ціна придбання товару - не вище 61,00 грн, за 1 кг меду;
- строк виконання доручення і передачі товару довірителю становить 10 робочих днів з дня зарахування на рахунок повіреного грошових коштів, перерахованих довірителем на придбання товару. Доручення за цим додатком вважається виконаним в повному обсязі з моменту передачі товару довірителю згідно акту приймання-передачі в об'ємі, передбаченому пункту 1.2. цього додатку. У випадку передачі товару меншої кількості, ніж визначеному пунктом 1.2. цього додатку, доручення вважається виконаним частково;
- у випадку придбання повіреним товару в більшому об'ємі, ніж сторони визначили в пункті 1.2. цього додатку, довіритель приймає такий товар за фактичною вагою, яка фіксується сторонами в акті приймання-передачі товару, та відшкодовує повіреному суму витрат, виходячи із узгодженої в пункті 1.3. Додатку ціни, разом з виплатою загального (остаточного) розміру винагороди;
- попередній розмір винагороди повіреного за виконання доручення, обумовленого даним додатком до договору, становить 63 000,00 грн Розмір винагороди повіреного визначається сторонами у розмірі 3,00 грн без ПДВ за кожний 1 кг меду;
- винагорода повіреному виплачується наступним чином: 90% попереднього розміру винагороди повіреного, розрахованого відповідно до пункту 5.2. договору, виплачується довірителем на умовах попередньої оплати одночасно з перерахуванням повіреному грошових коштів на закупівлю товару; різниця між сумою загального (остаточного) розміру винагороди, розрахованої відповідно до пункту 5.2. договору, і сумою попереднього розміру винагороди, перерахованою довірителем згідно пункту 1.6.1 цього додатку, сплачується довірителем або повертається повіреним, в залежності від результату розрахунку, протягом наступного робочого дня з дати підписання акту виконаних робіт;
- транспортування товару до складу, визначеного в пункті 2.6. договору, здійснюється за рахунок повіреного.
- довіритель протягом 3 робочих перевіряє якість товару та у разі його невідповідності ДСТУ-4497:2005, має право повернути товар повіреному та вимагати його заміни або повернення коштів у порядку, встановленому умовами договору.
Відповідно до пункту 2 додатку 1 до договору на виконання умов договору, довіритель протягом 5 робочих днів з дня підписання даного додатку перераховує повіреному грошові кошти в сумі 1 281 000,00 грн, цільовим призначенням яких є придбання товару, та винагороду повіреного в сумі 56 700,00 грн, розраховану у відповідності до пункту 5.2. договору.
Пунктом 3 додатку 1 до договору передбачено, що додаток набирає чинності з дати її підписання та є невід'ємною частиною договору доручення № 1 від 09.01.2025 року.
Згідно із пунктом 4 додатку 1 до договору інші умови договору залишаються без змін та обов'язковими для виконання сторонами.
Крім того сторонами також укладено додаток №2 від 24.02.2025 до договору доручення №1 від 09.01.2025 (далі - додаток 2 до договору, а.с. 25), яким сторони погодили викласти пункти 1.3, 2 додатку №1 від 09.01.2025 до договору доручення №1 від 09.01.2025 в наступній редакції:
- 1.3 Ціна придбання товару - не вище 66,00 грн за 1 кг меду;
- 2. На виконання умов договору, довіритель протягом 5 робочих днів з дня підписання даного додатку перераховує повіреному грошові кошти в сумі 1 386 000,00 грн, цільовим призначенням яких є придбання товару, та винагороду повіреному в сумі 56 700,00 грн, розраховану у відповідності до пункту 5.2 договору.
Згідно із умовами додатку 2 до договору інші умови додатку залишаються без змін та є обов'язковими для виконання сторонами. Цей додаток набирає чинності з дати його підписання та є невід'ємною частиною договору доручення №1 від 09.01.2025.
08.05.2025 сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору доручення №1 від 09.01.2025 ( далі - додаткова угода, а.с. 35), відповідно до умов якої сторони визначили наступне.
Згідно із пунктом 1 даної додаткової угоди повірений визнає наявність простроченої заборгованості перед довірителем за договором доручення №1 від 09.01.2025, яка на момент укладення цієї додаткової угоди становить: 274 051,80 грн - отриманих повіреним на придбання товару; 6 156,90 грн - надміру отриманої винагороди; 1 174,57 - 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
У пункті 2 даної додаткової угоди сторони дійшли взаємної згоди мирним шляхом врегулювати наявний спір з погашення повіреним простроченої заборгованості за Договором у наступному порядку: повірений зобов'язується погасити прострочену заборгованість перед довірителем, загальна сума якої станом на день укладення цієї угоди становить 281 383,27 грн у строк до 31 травня 2025 року.
Погашення простроченої заборгованості здійснюється повіреним в безготівковому порядку, шляхом зарахування грошових коштів на банківський рахунок довірителя (пункт 3 додаткової угоди).
Отримання довірителем суми грошових коштів, визначеної в пункті 2.1 цієї додатковою угоди у строк до 31.05.2025 включно вважається належним виконанням повіреним зобов'язання за цією додатковою угодою (пункт 4 додаткової угоди).
У разі невиконання або неповного виконання повіреним взятих на себе зобов'язань, передбачених підпунктом 2.1 пункту 2 цієї додаткової угоди, в тому числі порушення обумовлених термінів (строків) погашення простроченої заборгованості, стягнення заборгованості відбувається в судовому порядку з нарахуванням штрафних санкцій, пені. 3% річних та інфляційних втрат (пункт 5 додаткової угоди).
3 моменту виконання повіреним умов цієї Додаткової угоди спір між сторонами є остаточно врегульованим. Довіритель заявляє, шо з моменту погашення повіреним простроченої заборгованості в повному обсязі не матиме жодних майнових претензій до повіреного з приводу заборгованості, яка виникла на підставі договору (пункт 6 додаткової угоди).
Умови Договору, не змінені цією додатковою угодою, залишаються без змін та обов'язковими дав виконання сторонами (пункт 7 додаткової угоди).
Додаткова угода набирає чинності з моменту підписання її сторонами (пункт 8 додаткової угоди).
Судом встановлено, що у вказаному договорі, додатках та додаткових угод до договору сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого договору.
2. Виконання позивачем договірних зобов'язань
Матеріалами справи підтверджується, що позивач 10.01.2025 на виконання умов пункту 4.1 договору доручення №1 від 09.01.2025 та додатку №1 до нього перерахував відповідачу 1 281 000,00 грн на закупівлю товару, що підтверджується платіжною інструкцією №4385 від 10.01.2025 (а.с. 22). У той же день, відповідно до пункту 4.3 зазначеного договору та додатку № 1, позивач сплатив відповідачу 56 700,00 грн у вигляді попередньої оплати винагороди повіреного, що підтверджується платіжною інструкцією № 4386 від 10.01.2025 (а.с. 23).
Крім того, з урахуванням положень додатку №2 від 24.02.2025 до договору доручення, позивач 07.03.2025 перерахував відповідачу 105 000,00 грн на закупівлю товару, що підтверджується банківською випискою за рахунками за період з 07.03.2025 по 20.06.2025 (а.с. 26).
Таким чином, наведені докази свідчать про належне виконання позивачем умов договору доручення та додатків до нього, зокрема щодо своєчасного та повного перерахування грошових коштів відповідачу для закупівлі товару, а також здійснення попередньої оплати винагороди повіреного.
3. Неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати робіт
Як вбачається з матеріалів справи 17.03.2025 відповідачем передано позивачу 16847,70 кг меду на загальну вартість 1 111 948,20 грн (16 847,70 кг х 66,00 грн), придбаного відповідачем на виконання умов договору доручення і додатку № 1 (з урахуванням змін, внесених додатком №2), що підтверджується підписаними між позивачем і відповідачем актом прийому-передачі №1 від 17.03.2025 (а.с.27) до договору доручення №1 від 09.01.2025, актом №1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.03.2025 (а.с. 28), реєстром актів закупки меду бджолиного натурального №1 до акту прийому-передачі №1 від 17.03.2025 (а.с.29), а також товарно-транспортною накладною №1 від 17.03.2025 (а.с. 30).
Так, відповідачем умови додатку №1 до договору виконано лише частково та придбано і передано на користь позивача 16 847,70 кг меду на загальну суму 1 111 948,20 грн, у зв'язку з чим винагорода повіреного пропорційно виконаному дорученню склала 50 543,10 грн (116 847,70 кг х 3,00 грн).
Разом з цим, керуючись умовами пункту 2.3 та пункту 5.4 договору відповідач зобов'язаний був повернути позивачу невикористані на придбання товару грошові кошти в сумі 274 051,80 грн (1 386 000,00 грн - 1 111 948,20 грн) та розмір надміру отриманої винагороди повіреного в сумі 6 156,9 грн (56 700,00 грн - 50 543,10 грн).
Проте, відповідач в порушення умов пунктів 2.3, 5.4. договору не повернув позивачу грошові кошти невикористані останнім для придбання товару, а також винагороду повіреного, надміру перераховану йому позивачем на умовах попередньої оплати.
З урахуванням положень пункту 1.4 додатку №1 від 09.01.2025 та з урахуванням змін, внесених додатком №2 від 24.02.2025 до додатку №1, відповідач зобов'язаний був виконати доручення протягом 10 робочих днів з дня зарахування на рахунок повіреного грошових коштів для придбання товару (останній платіж згідно додатку №2 зарахований 07.03.2025), тобто до 21.03.2025, а вже 24.03.2025 наступний робочий день) відповідач зобов'язаний був повернути позивачу невикористані на придбання товару грошові кошти та надміру отриману винагороду, що в порушення умов договору не виконано відповідачем.
У зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач звернувся із письмовою претензією №23/04-01 від 23.04.2025 (а.с. 31-33), якою вимагав перерахувати на свою користь основну суму заборгованості за договором в загальному розмірі 280 208,70 грн, а також нараховані пеню, штраф та 3% річних.
В свою чергу відповідач надіслав позивачу відповідь на претензію №01/05 від 01.05.2025 (а.с.34), якою визнав суму заборгованості та просив надати додатковий строк для повернення коштів, а також надати можливість підписання додаткової угоди щодо відстрочення платежів або погодження реструктуризації залишку суми та штрафних санкцій.
Так, 08.05.2025 між сторонами підписано додаткову угоду №3 (а.с.35) згідно з умовами пункту 1 якої відповідач визнав наявність простроченої заборгованості перед позивачем за договором доручення №1 від 09.01.2025, яка на моменту укладення додаткової угоди становить: 274 051,80 грн - грошових коштів на придбання товару; 6 156,90 грн надміру отриманої винагороди та 1 174,57 грн - 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Згідно з умовами пункту 2.1. додаткової угоди №3 від 08.05.2025 сторони дійшли згоди, що повірений зобов'язується погасити прострочену заборгованість перед довірителем, загальна сума якої становить 281 383,27 грн, у строк до 31 травня 2025 року.
Однак, відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором та додатковою угодою №3 до нього не виконано, станом на день звернення позивача із цією позовною заявою не повернуто позивачу грошових коштів на виконання умов договору доручення.
Так, відповідач доказів оплати вказаної заборгованості до господарського суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову не спростував.
4. Нарахування штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат та 3% річних
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вказано вище, пунктом 6.5 договору доручення сторони узгодили, що у разі прострочення повіреним повернення грошових коштів довірителем у випадках і в строки, передбачені цим договором, повірений сплачує довірителю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, від суми грошових коштів, що підлягали поверненню. У разі прострочення повернення грошових коштів більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Повірений додатково сплачує штраф у розмірі 15% від суми не повернутих у встановлений строк грошових коштів.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем відповідно до поданих у тексті позовної заяви розрахунків (а.с. 7-9) нараховано та заявлено до стягнення з відповідача на свою користь 21 894,66 грн - пені за прострочення виконання зобов'язання з повернення позивачу грошових коштів, 42 031,30 грн - штрафу у розмірі 15% від суми простроченого платежу, 5 629,67 грн - інфляційних втрат внаслідок невиконаного грошового зобов'язання та 2 118,84 грн - 3 % річних внаслідок невиконаного грошового зобов'язання.
Суд зазначає, що відповідач не надав суду доказів сплати даної заборгованості та контррозрахунку.
ІV. МОТИВИ СУДУ
1. Норми права, які застосував суд.
Згідно із статтями 11, 525-526, 629 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення зобов'язань, які мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або його зміна не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Частиною 1 статті 1002 Цивільного кодексу України визначено, що повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами частини 1 статті 1004 Цивільного кодексу України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.
Договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі: 1) відмови довірителя або повіреного від договору; 2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім; 3) смерті довірителя або повіреного (частина 1 статті 1008 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На підставі статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
2. Оцінка судом доказів та позицій сторін
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Суд встановив наявність договірних правовідносин між сторонами, згідно з якими відповідач зобов'язується за винагороду, від імені і за рахунок довірителя здійснити придбання у власність позивача продукції сільського господарства, а саме: меду бджолиного натурального урожаю 2024 - 2025 років, тоді як позивач зобов'язався оплатити вартість прийнятого товару та надані відповідачем послуги, а також прийняти куплений відповідачем відповідно до умов доручення товар.
Позивач довів факт виконання умов договору доручення, зокрема, як вказано вище позивач 10.01.2025 на виконання умов пункту 4.1 договору доручення №1 від 09.01.2025 та додатку №1 до нього перерахував відповідачу 1 281 000,00 грн на закупівлю товару, що підтверджується платіжною інструкцією №4385 від 10.01.2025 (а.с. 22). У той же день, відповідно до пункту 4.3 зазначеного договору та додатку № 1, позивач сплатив відповідачу 56 700,00 грн у вигляді попередньої оплати винагороди повіреного, що підтверджується платіжною інструкцією № 4386 від 10.01.2025 (а.с. 23).
Крім того, з урахуванням положень додатку №2 від 24.02.2025 до договору доручення, позивач 07.03.2025 перерахував відповідачу 105 000,00 грн на закупівлю товару, що підтверджується банківською випискою за рахунками за період з 07.03.2025 по 20.06.2025 (а.с. 26).
Таким чином, наведені докази свідчать про належне виконання позивачем умов договору доручення та додатків до нього, зокрема щодо своєчасного та повного перерахування грошових коштів відповідачу для закупівлі товару, а також здійснення попередньої оплати винагороди повіреного.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково виконав свої договірні зобов'язання, а саме 17.03.2025 відповідачем передано позивачу 16847,70 кг меду на загальну вартість 1 111 948,20 грн (16 847,70 кг х 66,00 грн), придбаного відповідачем на виконання умов договору доручення і додатку № 1 (з урахуванням змін, внесених додатком №2), що підтверджується підписаними між позивачем і відповідачем актом прийому-передачі №1 від 17.03.2025 (а.с.27) до договору доручення №1 від 09.01.2025, актом №1 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.03.2025 (а.с.28), реєстром актів закупки меду бджолиного натурального №1 до акту прийому-передачі №1 від 17.03.2025 (а.с.29), а також товарно-транспортною накладною №1 від 17.03.2025 (а.с.30).
Отже, відповідачем умови додатку №1 до договору виконано лише частково та придбано і передано на користь позивача 16 847,70 кг меду на загальну 1 111 948,20 грн, у зв'язку з чим винагорода повіреного пропорційно виконаному дорученню склала 50 543,10 грн (116 847,70 кг х 3,00 грн).
Разом з цим, керуючись умовами пункту 2.3 та пункту 5.4 договору відповідач зобов'язаний був повернути позивачу невикористані на придбання товару грошові кошти в сумі 274 051,80 грн (1 386 000,00 грн - 1 111 948,20 грн) та розмір надміру отриманої винагороди повіреного в сумі 6 156,9 грн (56 700,00 грн - 50 543,10 грн).
Проте, відповідач в порушення умов пунктів 2.3, 5.4. договору не повернув позивачу грошові кошти невикористані останнім для придбання товару, а також винагороду повіреного, надміру перераховану йому позивачем на умовах попередньої оплати.
З урахуванням положень пункту 1.4 додатку №1 від 09.01.2025 та з урахуванням змін, внесених додатком №2 від 24.02.2025 до додатку №1, відповідач зобов'язаний був виконати доручення протягом 10 робочих днів з дня зарахування на рахунок повіреного грошових коштів для придбання товару (останній платіж згідно додатку №2 зарахований 07.03.2025), тобто до 21.03.2025, а вже 24.03.2025 наступний робочий день) відповідач зобов'язаний був повернути позивачу невикористані на придбання товару грошові кошти та надміру отриману винагороду, що в порушення умов договору не виконано відповідачем.
У зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач звернувся із письмовою претензією №23/04-01 від 23.04.2025 (а.с. 31-33), якою вимагав перерахувати на свою користь основну суму заборгованості за договором в загальному розмірі 280 208,70 грн, а також нараховані пеню, штраф та 3% річних.
В свою чергу відповідач надіслав позивачу відповідь на претензію №01/05 від 01.05.2025 (а.с.34), якою визнав суму заборгованості та просив надати додатковий строк для повернення коштів, а також надати можливість підписання додаткової угоди щодо відстрочення платежів або погодження реструктуризації залишку суми та штрафних санкцій.
Так, 08.05.2025 між сторонами підписано додаткову угоду №3 (а.с.35) згідно з умовами пункту 1 якої відповідач визнав наявність простроченої заборгованості перед позивачем за договором доручення №1 від 09.01.2025, яка на моменту укладення додаткової угоди становить: 274 051,80 грн - грошових коштів на придбання товару; 6 156,90 грн надміру отриманої винагороди та 1 174,57 грн - 3% річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Згідно з умовами пункту 2.1. додаткової угоди №3 від 08.05.2025 сторони дійшли згоди, що повірений зобов'язується погасити прострочену заборгованість перед довірителем, загальна сума якої становить 281 383,27 грн, у строк до 31 травня 2025 року.
Однак, відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором та додатковою угодою №3 до нього не виконано, станом на день звернення позивача із цією позовною заявою не повернуто позивачу грошових коштів на виконання умов договору доручення.
Так, відповідач доказів оплати вказаної заборгованості до господарського суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову не спростував.
Невиконання відповідачем свої договірних зобов'язань за договором доручення додатків та додаткових угод до нього не вважається відмовою останнього від договору.
Враховуючи умови пункту 4 додаткової угоди №3 від 08.05.2025 до договору доручення №1 від 09.01.2025, строк оплати (погашення боргу) є таким, що настав.
Судом встановлено, що відповідач свій обов'язок щодо повернення грошових коштів за умовами пункту 1 додаткової угоди №3 від 08.05.2025 до договору доручення №1 від 09.01.2025, а саме: 274 051,80 грн - отриманих повіреним на придбання товару та 6 156,90 грн - надміру отриманої грошової винагороди - не виконав.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач порушив свої договірні зобов'язання, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 274 051,80 грн - отриманих повіреним на придбання товару та 6 156,90 грн - надміру отриманої грошової винагороди,
Отже, вимоги позивача в частині стягнення заборгованості у розмірі 274 051,80 грн - отриманих повіреним на придбання товару, 6 156,90 грн - надміру отриманої грошової винагороди підлягають задоволенню.
Щодо стягнення суми пені, інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вказано вище, пунктом 6.5 договору доручення сторони узгодили, що у разі прострочення повіреним повернення грошових коштів довірителем у випадках і в строки, передбачені цим договором, повірений сплачує довірителю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, від суми грошових коштів, що підлягали поверненню. У разі прострочення повернення грошових коштів більше ніж на 10 (десять) календарних днів, Повірений додатково сплачує штраф у розмірі 15% від суми не повернутих у встановлений строк грошових коштів.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вказано вище, позивачем відповідно до поданих у тексті позовної заяви розрахунків (а.с. 7-9) нараховано та заявлено до стягнення з відповідача на свою користь 21 894,66 грн - пені за прострочення виконання зобов'язання з повернення позивачу грошових коштів, 42 031,30 грн - штрафу у розмірі 15% від суми простроченого платежу, 5 629,67 грн - інфляційних втрат внаслідок невиконаного грошового зобов'язання та 2 118,84 грн - 3 % річних внаслідок невиконаного грошового зобов'язання.
Господарським судом перевіривши за допомогою калькулятору системи Ліга (https://ips.ligazakon.net/calculator/ff) розрахунки позивача щодо 21 894,66 грн - пені за прострочення виконання зобов'язання з повернення позивачу грошових коштів, 42 031,30 грн - штрафу у розмірі 15% від суми простроченого платежу, 5 629,67 грн - інфляційних втрат внаслідок невиконаного грошового зобов'язання та 2 118,84 грн - 3 % річних внаслідок невиконаного грошового зобов'язання, що дані розрахунки позивачем здійснено арифметично вірно.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення 21 894,66 грн - пені за прострочення виконання зобов'язання з повернення позивачу грошових коштів, 42 031,30 грн - штрафу у розмірі 15% від суми простроченого платежу, 5 629,67 грн - інфляційних втрат внаслідок невиконаного грошового зобов'язання та 2 118,84 грн - 3 % річних внаслідок невиконаного грошового зобов'язання підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного вказані позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
V. Висновки Суду
На підставі встановлених судом фактичних обставин та досліджених доказів, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України.
З викладеного, з огляду на наявні в матеріалах докази, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю та стягнення з відповідача на користь позивача 280 208,70 грн - основного боргу, 21 894,66 грн - пені, 42 031,30 грн - штрафу у розмірі 15%, 5 629,67 грн - інфляційних втрат та 2 118,84 грн - 3% річних.
VІ. Судові витрати
Стосовно судових витрат позивача по сплаті судового збору.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у даній справі покладаються на відповідача.
Стосовно судових витрат позивача на правничу (правову) допомогу у справі.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на правничу допомогу позивачем надано: ордер на надання правничої допомоги серія СА № 1126214 від 23.06.2025 (а.с. 36), копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю серія ЧК №000870 (а.с. 37), скан-копію договору №02-01/23 від 05.01.2023 про надання правничої допомоги (а.с. 58-59), скан-копію додаткової угоди №5 від 10.06.2025 до договору про надання правничої допомоги №01-01/23 від 05.01.2023 (а.с. 60), скан-копію звіту про надання правової (правничої) допомоги за додатковою угодою №5 від 10.06.2025 до договору про надання правничої допомоги №02-01/23 від 05.01.2023 (а.с. 61), скан-копію акту приймання-передачі наданих послуг №1 від 15.08.2025 за додатковою угодою №5 від 10.06.2025 до договору про надання правничої допомоги №02-01/23 від 05.01.2023 (а.с.62), скан-копію рахунку-фактури №1 від 15.08.2025 (а.с. 63).
Вирішуючи питання стосовно судових витрат позивача на правничу (правову) допомогу у справі, господарський суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Слід зазначити, що позивачем у поданій до суду позовній заяві було повідомлено господарський суд, що попередній розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу складає 35 000,00 грн.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі №755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).
Господарський суд, дослідивши надані документи на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу (правову) допомогу, зазначає наступне.
Відповідно до умов пункту 4.1 договору №02-01/23 від 05.01.2023 про надання правничої допомоги за здійснену правову допомогу та послуги, що надаються адвокатом, клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду), розмір якого визначається сторонами та визначається додатковими угодами до даного договору.
Згідно із пунктом 4.2 договору №02-01/23 від 05.01.2023 про надання правничої допомоги гонорар сплачується шляхом сплати грошових коштів адвокату або шляхом перерахування коштів на поточний рахунок адвоката.
За умовами домовленостей сторін гонорар може бути перераховано на поточний рахунок адвоката або сплачений адвокату, як передоплата (пункт 4.3 договору №02-01/23 від 05.01.2023 про надання правничої допомоги)
Пунктом 2 додаткової угоди №5 від 08.05.2025 до договору №02-01/23 від 05.01.2023 про надання правничої допомоги сторони узгодили наступну фіксовану вартість послуг (гонорару) адвоката у розмірі 35 000,00 грн за надання правової допомоги, а саме: досудова підготовка справи, що включає аналіз документів, збір доказів, аналіз судової практики, визначення правової позиції, підготовка і подання до суду першої інстанції позовної заяви, а також представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції.
Згідно із пунктом 3.1 додаткової угоди №5 від 08.05.2025 до договору №02-01/23 від 05.01.2023 про надання правничої допомоги сторони визначили, що оплата вартості та фіксованого розміру гонорару здійснюється клієнтом протягом 20 робочих днів з дати підписання звіту про надану правничу (правову) допомогу та акту приймання-передачі наданих послуг.
Відповідно до звіту про надання правової (правничої) допомоги від 15.08.2025 адвокатом в межах договору про надання правничої допомоги було надано правову допомогу клієнту під час розгляду справи на суму у загальному розмірі 35 000,00 грн, яка полягала в наступному:
- зустріч з клієнтом з метою з'ясування обставин справи, підписання додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги, отримання документів по договірних зобов'язань, тривалістю одна година, конкретна сума послуги не зазначена;
- правовий аналіз наданих клієнтом документів та аналіз судової практики Верховного Суду, тривалістю дві години, конкретна сума послуги не зазначена;
- розрахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, тривалістю одна година, конкретна сума послуги не зазначена;
- підготовка і подання до суду позовної заяви, тривалістю п'ять годин, конкретна сума послуги не зазначена;
- підготовка і подання до суду процесуальних заяв, пов'язаних з розглядом справи, тривалістю одна година, конкретна сума послуги не зазначена.
Відповідно до вказаного звіту та наданих послуг сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг №1 від 15.08.2025 на суму у загальному розмірі 35 000,00 грн, адвокатом виставлено клієнту рахунок-фактури №1 від 15.08.2025 на суму у загальному розмірі 35 000,00 грн.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази оплати позивачем наданих адвокатом послуг правничої (правової) допомоги щодо розгляду даної справи на суму у загальному розмірі 35 000,00 грн.
Дослідивши надані адвокатом послуги відповідно до звіту про надання правової (правничої) допомоги від 15.08.2025, господарський суд зазначає наступне.
Щодо послуг адвоката, які полягали у зустрічі з клієнтом з метою з'ясування обставин справи, підписанні додаткової угоди до договору про надання правничої допомоги, отримання документів по договірних зобов'язань, тривалістю одна година.
Такі дії є організаційними і внутрішньо-договірними за своєю природою. Вони спрямовані на налагодження взаємодії між адвокатом і клієнтом, погодження обсягу правничої допомоги та оформлення необхідних документів для підтвердження представництва. Разом з тим, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду (постанова від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц), компенсації підлягають лише ті витрати, які були фактичними, неминучими та безпосередньо пов'язаними з розглядом справи в суді. Оскільки оформлення договору та додаткових угод є елементом договірних відносин між адвокатом і клієнтом, але не процесуальною чи правовою дією щодо захисту інтересів у суді, такі витрати не можуть бути покладені на іншу сторону спору. Вони є приватними домовленостями клієнта та адвоката і не належать до судових витрат у розумінні статей 123, 126 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо послуг адвоката, які полягали у правовому аналізі наданих клієнтом документів та аналізі судової практики Верховного Суду, тривалістю дві години.
Із наданого звіту не вбачається, які саме документи були предметом правового аналізу, не надано їх чіткого переліку із зазначенням реквізитів (назва, дата, номер), а також не визначено обсяг проведеної роботи. Не визначено також обсягу судової практики Верховного Суду, а саме судових рішень із зазначенням реквізитів (дата судового рішення, номер справи), які було досліджено адвокатом. З вказаного звіту не встановлено зв'язку між зазначеними документами і правовими позиціями Верховного Суду та предметом спору у справі. Відсутність конкретизації переліку документів та опису здійснених адвокатом дій не дає змоги суду перевірити фактичність і обґрунтованість понесених витрат, а отже виключає можливість їх визнання як витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо послуг адвоката, які полягали у розрахунку штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат, тривалістю одна година.
Здійснення базових математичних обчислень за загальнодоступними формулами, та за допомогою електронних калькуляторів не потребує спеціальних юридичних знань та не може прирівнюватися до надання правничої допомоги у вузькому розумінні. Суд зазначає, що до складу витрат на правничу (правову) допомогу слід відносити саме юридичні послуги, а не технічні чи допоміжні дії, які не вимагають застосування спеціальних правових знань.
Щодо послуг адвоката, які полягали у підготовці і поданні до суду позовної заяви, тривалістю п'ять годин.
Складання позовної заяви є ключовим елементом правничої допомоги та безпосередньо пов'язане з реалізацією права особи на судовий захист. Проте при визначенні розміру витрат на таку послугу суд повинен оцінювати не лише сам факт виконання роботи, але й її обсяг, складність та пропорційність до предмета спору.
Дана справа не є складною з огляду на предмет та підстави позову: спір виник з неналежного виконання договору доручення, позовні вимоги зводяться до стягнення невикористаних коштів, надміру сплаченої винагороди, а також штрафних санкцій та додаткових нарахувань, передбачених договором та законом. Наявні у справі докази - договір, додатки, додаткова угода, банківські документи та акти приймання-передачі - є типовими та не вимагали складного дослідження чи формування новітньої правової позиції.
З урахуванням обсягу позову та характеру наданих документів суд вважає, що час у п'ять годин, зазначений адвокатом на складання та подання позовної заяви, є завищеним і непропорційним до фактичної складності справи. Обґрунтованим виглядає витрачання значно меншого часу на таку роботу, оскільки позовна заява має стандартну структуру, ґрунтується на прямих нормах закону та умовах договору, а також не потребує спеціальних знань чи комплексного правового аналізу.
Щодо послуг адвоката, які полягали у підготовці і поданні до суду процесуальних заяв, пов'язаних з розглядом справи, тривалістю одна година.
Судом встановлено, що в рамках провадження по справі, окрім позовної заяви з додатками представником позивача подано клопотання (вх. суду №35953/25 від 19.08.2025) щодо витрати на професійну правову допомогу у розмірі 35 000,00грн. Вказане клопотання має допоміжний характер і стосується не суті спору між сторонами, а лише забезпечення відшкодування витрат самого адвоката.
Господарський суд звертає увагу на тому, що судові витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами лише в тій частині, яка безпосередньо пов'язана з підготовкою та розглядом справи по суті. При цьому подання заяви (клопотання) про стягнення витрат на правничу допомогу є процедурним механізмом реалізації прав адвоката та його клієнта, а не юридичною дією, спрямованою на захист чи відновлення порушеного права позивача у межах предмету позову.
У додатковій постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності.
Суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Оцінюючі наведені вище доводи, з урахуванням наданих позивачем доказів в підтвердження обсягу наданих послуг з надання професійної правничої допомоги, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 35 000,00 грн не відповідає повною мірою критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їх розміру, оскільки такі витрати не співставні з обсягом і змістом наданих послуг та не містять відомостей про витрачений адвокатом час на підготовку та участь у справі.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання (вх. суду №35953/25 від 19.08.2025) щодо розподілу судових витрат на (правничу) правову допомогу, а саме: стягнення з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн - судових витрат на правничу (правову) допомогу.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Трейд" до відповідача Фізичної особи-підприємця Куляскіної Наталії Сергіївни про стягнення грошових коштів внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором доручення №1 від 09.01.2025 у загальному розмірі 351 883,17 грн - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Куляскіної Наталії Сергіївни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛК Трейд"(03110, місто Київ, вулиця Солом'янська, будинок 20-В, офіс 1037; ідентифікаційний номер 39691908) 280 208,70 грн (двісті вісімдесят тисяч двісті вісім гривень сімдесят копійок) - основного боргу, 21 894,66 грн (двадцять одну тисячу вісімсот дев'яносто чотири гривні шістдесят шість копійок) - пені, 42 031,30 грн (сорок дві тисячі тридцять одну гривню тридцять копійок) - штрафу у розмірі 15%, 5 629,67 грн (п'ять тисяч шістсот двадцять дев'ять гривень шістдесят сім копійок) - інфляційних втрат та 2 118,84 грн (дві тисячі сто вісімнадцять гривень вісімдесят чотири копійки) - 3% річних, 5 278,25 грн (п'ять тисяч двісті сімдесят вісім гривень двадцять п'ять копійок) - судових витрат по сплаті судового збору та 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок) - судових витрат на правничу (правову) допомогу.
В іншій частині вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 12.09.2025
Суддя Т.В. Іванова