пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
12 вересня 2025 року Справа № 903/684/25
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державної установи “Маневицька виправна колонія (№42)»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Західкомунпроект"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області
про стягнення 21773грн 85коп
встановив: позивач - Державна установа “Маневицька виправна колонія (№42)» звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Західкомунпроект" 21773грн 85коп завищеної вартості виконаних робіт. Також просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем були допущені порушення умов укладених договорів від 01.09.2023 № 27/Г148 та № 28/Г149, що підтверджується актом ревізії від 27.01.2025 №130308-23/02.
Відповідно до вказаного акту вартість виконаних робіт була безпідставно завищена, внаслідок чого Державній установі “Маневицька виправна колонія (№ 42)» завдано майнової шкоди у розмірі 21773грн 85коп.
Ухвалою суду від 17.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Західний офіс Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області. Зобов'язано позивача у строк до 5 днів з дня отримання ухвали надіслати третій особі - Західному офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області позовну заяву з додатками. Встановлено позивачу строк в 5 днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив в порядку ст.166 ГПК України. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України. Встановлено відповідачу строк в 5 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження справі, для подання заяви з запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.4 ст.176 ГПК України. Третій особі - Західному офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області надати пояснення по суті позову та відзиву, а також матеріали планової перевірки (ревізії) окремих питань фінансово-господарської діяльності державної установи “Маневицька виправна колонія (№42)» за період з 01.01.2022 по 30.09.2024.
Ухвала суду була надіслана та доставлена до електронного кабінету учасників справи 17.07.2025, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.
07.08.2025 від Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області надійшли пояснення третьої особи, в яких управління зазначило, що останнім відповідно до п. 2.6.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІV квартал 2024 року з 29.10.2024 по 20.01.2025 проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДУ «Маневицька виправна колонія (№ 42)» за період з 01.01.2022 по 30.09.2024, якою встановлено порушення, що відображені в акті ревізії від 27.01.2025 № 130308-23/02. Внаслідок допущених порушень завищено вартість розробки проектної документації по вищевказаних об'єктах з врахуванням єдиного внеску та завдано матеріальної шкоди (збитків) ДУ «Маневицька виправна колонія (№ 42)» на суму 21 773,85 гривень.
Третя особа просила врахувати пояснення щодо позову та задовольнити позов повністю.
До пояснень Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області було долучено акт ревізії №130308-23/02 від 27.01.2025.
Відповідач відзиву на позов до господарського суду не подав, позову не оспорив.
Клопотань та заяв від сторін не надійшло.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки суд виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.
01.09.2023 між ДУ “Маневицька виправна колонія (№42)» (далі - Замовник) та ПП «Західкомунпроект» (далі - Виконавець) укладено договір №27/Г148 на розробку проектної документації (далі - Договір 148).
Згідно пунктів 1.1, 1.2 Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати роботи з розробки проектної документації: Капітальний ремонт покрівлі будівлі КПП №1 та гуртожитку персоналу ДУ “Маневицька виправна колонія (№42)» за адресою: вул. Андрія
Снітка, 25 в смт Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області. Замовник зобов'язується прийняти проектну документацію і сплатити Виконавцеві вартість виконаних робіт.
У відповідності до пунктів 2.1, 2.2 Договору договірна ціна робіт є динамічною і визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною договору і становить 40138грн. без ПДВ. Розрахунок за виконані роботи проводиться Замовником на підставі підписаного сторонами акту приймання виконаних робіт на протязі 10 календарних днів.
До Договору сторонами був підписаний кошторис №1 на проектні (вишукувальні) роботи на суму 40138грн.
Також 01.09.2023 між ДУ “Маневицька виправна колонія (№42)» (далі - Замовник) та ПП «Західкомунпроект» (далі - Виконавець) укладено договір №27/Г149 на розробку проектної документації (далі - Договір 148).
Згідно пунктів 1.1, 1.2 Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати роботи з розробки проектної окументації: Капітальний ремонт покрівлі адміністративного корпусу ДУ “Маневицька виправна колонія (№42)» за адресою: вул. Андрія Снітка, 25 в смт Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області. Замовник зобов'язується прийняти проектну документацію і сплатити Виконавцеві вартість виконаних робіт.
У відповідності до пунктів 2.1, 2.2 Договору договірна ціна робіт є динамічною і визначається на основі кошторису, що є невід'ємною частиною договору і становить 58542грн. без ПДВ. Розрахунок за виконані роботи проводиться Замовником на підставі підписаного сторонами акту приймання виконаних робіт на протязі 10 календарних днів.
До Договору сторонами був підписаний кошторис №1 на проектні (вишукувальні) роботи на суму 58542грн.
Договори підписані сторонами без зауважень та заперечень, завірені їх печатками.
Роботи були виконані відповідачем та передана замовнику проектно-кошторисна документація на суму 40138грн та 58542грн.
Вартість робіт по вищевказаних договорах на розробку проектно-кошторисної документації від 01.09.2023 № 27/Г148 «Капітальний ремонт покрівлі будівлі КПП № 1 та гуртожитку для персоналу державної установи «Маневицька виправна колонія (№ 42)» та від 01.09.2023 № 28/Г149 «Капітальний ремонт покрівлі адміністративного корпусу державної установи «Маневицька виправна колонія (№ 42)» визначена відповідно до складеного кошторису № 1 на проектні (вишукувальні) роботи по формі № 2-П шляхом застосування відсоткових показників вартості проектних робіт до розрахункової бази.
Відповідно до п. 2.6.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Західного офісу Держаудитслужби на ІV квартал 2024 року з 29.10.2024 по 20.01.2025 Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державної установи «Маневицька виправна колонія (№ 42)» за період з 01.01.2022 по 30.09.2024, про що складено акт №130308-23/02 від 27.01.2025.
Зокрема в ході ревізії було встановлено, що наказами начальника установи від 04.09.2023 № 222/ОД-23 та № 223/ОД-23 затверджено проектну документацію «Капітальний ремонт покрівлі будівлі КПП № 1 та гуртожитку для персоналу державної установи «Маневицька виправна колонія (№ 42)» за адресою: вул. Андрія Снітка, 25 в смт Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області» загальною кошторисною вартістю 563 645 грн та проектну документацію «Капітальний ремонт покрівлі адміністративного корпусу державної установи «Маневицька виправна колонія (№ 42)» за адресою: вул. Андрія Снітка, 25 в смт. Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області» загальною кошторисною вартістю 886 792,00 грн, які розроблені ТОВ «Західкомунпроект».
З метою забезпеченості проведення ремонтно-будівельних робіт кошторисною і технічною документацією ДУ «Маневицька виправна колонія (№ 42)» було укладено договори з ТОВ «Західкомунпроект» на розробку проектної документації.
Згідно з підписаними обома сторонами актами здачі-приймання проектної документації за вересень 2023 року по об'єктах «Капітальний ремонт покрівлі будівлі КПП № 1 та гуртожитку для персоналу державної установи «Маневицька виправна колонія (№ 42)» за адресою: вул. Андрія Снітка, 25 в смт. Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області» та «Капітальний ремонт покрівлі адміністративного корпусу державної установи «Маневицька виправна колонія (№ 42)» за адресою: вул. Андрія Снітка, 25 в смт. Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області» по укладених договорах Замовнику передано проектнокошторисну документацію (далі - ПКД) відповідно на суму 40 138,00 та 58 542,00 грн без ПДВ.
За виготовлену проектну продукцію ДУ «Маневицька виправна колонія (№ 42)» перераховано в вересні 2023 року на рахунок ТОВ «Західкомунпроект» кошти за рахунок субвенції з місцевого бюджету державному бюджету на виконання програм соціально-економічного розвитку регіонів в повному обсязі.
Вартість робіт по вищевказаних договорах на розробку проектно-кошторисної документації від 01.09.2023 № 27/Г148 «Капітальний ремонт покрівлі будівлі КПП № 1 та гуртожитку для персоналу державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» та від 01.09.2023 № 28/Г149 «Капітальний ремонт покрівлі адміністративного корпусу державної установи «Маневицька виправна колонія (№ 42)» визначена відповідно до складеного кошторису № 1 на проектні (вишукувальні) роботи по формі № 2-П, шляхом застосування відсоткових показників вартості проектних робіт до розрахункової бази.
При перевірці питання правильності визначення вартості проектних робіт встановлено, що до кошторисів на проектні роботи, (кошторисна вартість яких розрахована відповідно до п. 2.2 Настанови з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво, затвердженої, наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 (далі - Настанова з визначення вартості проектних робіт) шляхом застосування відсоткових показників вартості проектних робіт до розрахункової бази за підсумком глав 1- 9 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва), в порушення пунктів 4.1 та 4.4 розділу ІУ Настанови з визначення вартості проектних робіт, пункту 2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88, виконавцем - ТОВ «Західкомунпроект» до кошторисів на проектні роботи «Капітальний ремонт покрівлі будівлі КПП № 1 та гуртожитку для персоналу державної установи «Маневицька виправна колонія (№ 42)» до договору від 01.09.2023 № 27/Г148 та «Капітальний ремонт покрівлі адміністративного корпусу державної установи «Маневицька виправна колонія (№ 42)» до договору від 01.09.2023 № 28/Г149 включено не обгрунтовані витрати кількості затрачених людино-днів на обстеження технічного стану покрівлі існуючої будівлі, в результаті чого завищено вартість проектних робіт відповідно на суму 7 798 грн та 5 991 гривень. Крім того, в кошторисі вартості проектно-кошторисної документації до договору від 01.09.2023 № 27/Г148 невірно здійснено арифметичний розрахунок вартості проектних робіт/
Враховуючи наведене, внаслідок допущених порушень завищено вартість розробки проектної документації по вищевказаних об'єктах з врахуванням єдиного внеску на загальну суму 21 773,85 гривень. Внаслідок оплати за рахунок субвенції завищеної вартості проектних робіт завдано матеріальної шкоди (збитків) ДУ «Маневицька виправна колонія (№ 42)» на суму 21773,85 гривень.
11.02.2025 Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області звернулося до ДУ «Маневицька виправна колонія (№ 42)» з вимогою про усунення виявлених ревізією порушень законодавства, із датою зворотного інформування про вжиті заходи до 10.03.2025.
05.03.2025 позивач надіслав відповідачу претензію, в якій повідомив ТОВ «Західкомунпроект» про проведену ревізію Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області та просив перерахувати зайво отримані кошти у розмірі 21773,85грн.
У відповіді на претензію позивача ТОВ «Західкомунпроект» зазначило, що згідно п.1.8 Настанови з визначення вартості проектних, науково-проектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», затвердженої Наказом Мінрозвитку громад на території України від 01.11.2021 №281, проектні роботи розраховані на всю споруду, а не на її частину, понижувальний коефіцієнт не застосовується. Також на основі проведених обстежень конструкцій покриття будівлі розроблено технічний звіт, в якому передбачено стан будівельних конструкцій та придатність їх до подальшої експлуатації. Обгрунтовані розрахунки проектної документації направлено 20.03.2025 в Держаудитслужбу Волинської області для розгляду.
Позивач вважає, що ТОВ «Західкомунпроект» були допущені порушення умов укладених договорів, що підтверджується актом ревізії №130308-23/02 від 27.01.2025. У зв'язку із завищенням вартості виконаних робіт ДУ «Маневицька виправна колонія (№ 42)» завдано майнової школи у розмірі 21773,85грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України)
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Вимогами частини першої статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до статті 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін (ч.1-3 ст.844 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Частиною четвертою статті 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Відповідно до статті 857 Цивільного кодексу України, робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Згідно із статтею 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Статтею 853 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо замовник не зробить заяви щодо невідповідності виконаної роботи умовам договору, відступів у виконанні роботи, інших недоліків під час прийняття робіт, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Матеріали справи не містять доказів не підписання актів здачі-приймання проектної документації, неприйняття виконаних робіт тощо. Мотивована відмова від приймання виконаних робіт з боку позивача також відсутня. Водночас вартість виконаних робіт погоджена сторонами та їх вартість повністю оплачена позивачем. Отже, умови Договору сторони виконали повністю і зауважень одна до одної з цього приводу у них не було.
Водночас, звертаючись з даним позовом, позивач визначив розмір заявленої до стягнення шкоди - 21773,85грн, виходячи із здійснення надмірної сплати за виконані роботи в результаті завищення вартості робіт за договорами, яка ґрунтується на акті ревізії, що була проведена Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (частини 4 ст.611 Цивільного кодексу України).
Частинами першою та другою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Господарський кодекс України під збитками визначає витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст.224 ГК України).
Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Вимогами статті 623 Цивільного кодексу України, встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.
Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, відповідно до їх умов та кошторисної документації, що свідчить про відсутність в діях відповідача такого обов'язкового елементу складу правопорушення, як протиправна поведінка, та відповідно виключає підстави для застосування до відповідача відповідальності у вигляді обов'язку відшкодувати збитки.
Посилання позивача на акт ревізії Управління Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області №130308-23/02 від 27.01.2025, як на беззаперечну підставу для задоволення позовних вимог, є необґрунтованим, оскільки акт ревізії Державної аудиторської служби України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору.
Положенням "Про державну аудиторську службу", яке затверджено постановою КМУ N 43 від 03.02.2016, визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Суд враховує, що акт ревізії - це документ про результати проведеної перевірки (аудиту), який є носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки саме позивача, а не відповідача, а тому може нести негативні наслідки саме для позивача.
При цьому акти ревізії та документальних перевірок не мають обов'язкового характеру та не можуть оспорюватися в суді.
Крім того, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
За умови існування між сторонами договірних правовідносин, виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.05.2018 у справі N 922/2310/17 та у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 у справі N 922/59/19.
У постанові від 18.10.2018 у справі N 917/1064/17 Верховний Суд зауважив, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі N 910/17984/16 акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Таким чином, акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені укладеними договорами. Даний акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу (постанови Верховного Суду від 16.10.2018 у справі N 910/23357/17, від 06.07.2018 у справі N 904/7287/17, від 21.05.2018 у справі N 922/2310/17 та від 13.02.2018 у справі N 910/12793/17).
Суд також зазначає, що акт ревізії не може встановлювати обов'язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади, а тому акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємства не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача повернути сплачені йому позивачем кошти.
У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством України порядку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що укладання сторонами у справі договорів на розробку проектної документації, дії сторін по виконанню їх умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах. Обсяг прав, обов'язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних робіт та договором.
Отже виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась, тобто, позивача у справі.
Зазначений акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов'язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт. Відтак акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов'язань за Договором на виконання проектних робіт.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскільки між сторонами у справі було укладено договори на розробку проектної документації, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані ним як оплата виконаних за даними договорами, спірні кошти набуто за наявності правової підстави - договору, а тому вони не можуть вважатися шкодою (збитками).
Слід також зазначити, що ні позивачем, ні третьою особою у судовому порядку не порушувалось питання про визнання недійсними договорів на розробку проектної документації (повністю чи в частині) з підстав порушення законодавства при визначенні ціни на роботи, тобто не спростовано у встановленому порядку презумпцію правомірності укладених між позивачем та відповідачем договорів.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку про відмову у позові в повному обсязі.
Відповідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, у зв'язку з відмовою в позові.
Керуючись ст.86, 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 12.09.2025.
Суддя О. Г. Слободян