вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"12" вересня 2025 р. Cправа № 902/941/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, м. Київ, 01133)
до: Фізичної особи - підприємця Кімпаєва Артема Вадимовича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 166 155,01 грн
На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № б/н від 07.07.2025 (вх. № 1000/25 від 07.07.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" з вимогами до Фізичної особи - підприємця Кімпаєва Артема Вадимовича про стягнення заборгованості за Договором про надання кредиту № 469606-КС-003 від 23.10.2023 в розмірі 166 155,01 грн, з яких: 49 725,97 грн - заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом; 116 429,04 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов Договору про надання кредиту № 469606-КС-003 від 23.10.2023 в частині своєчасного повернення отриманих грошових коштів.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.
Судом за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/941/25 за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалів (без проведення судового засідання), про що 14.07.2025 була постановлена відповідна ухвала. Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, для подання відповідачем відзиву на позовну заяву. Враховуючи припис ч. 2 ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, судом зобов'язано Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" надати суду в п'ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали інформацію щодо банківської картки Кімпаєва Артема Вадимовича.
На виконання вимог п. 9 ухвали суду від 14.07.2025, 05.08.2025 та 12.08.2025 від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до суду надійшла інформація по банківській картці Кімпаєва Артема Вадимовича, відповідно до супровідних листів № 20.1.0.0.0/7-250723/43952-БТ від 29.07.2025 та № 20.1.0.0.0/7-250728/107903-БТ від 04.08.2025.
Ухвалу про відкриття провадження у справі 15.07.2025 доставлено позивачу до електронного кабінету ЄСІТС, що підтверджується відповідною довідкою, наявною в матеріалах справи. Водночас зазначену ухвалу, надіслану відповідачу за адресою місцезнаходження, вказаною у відомостях з ЄДРЮОФОП та ГФ, повернуто до суду з позначкою поштового відділення про причину повернення: "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок вручення рекомендованих поштових відправлень врегульовано Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.
Із вказаних Правил надання послуг поштового зв'язку слідує, що невручення рекомендованого поштового відправлення під час доставки є підтвердженням відсутності особи - адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні слід вважати днем вручення судового рішення в порядку, п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Також відповідно до висновків КАС ВС, викладених у постанові від 23.11.2023 у справі № 990/14340/23, кореспонденція із позначкою "за закінченням терміну зберігання" з урахування конкретних обставин може вважатися належним доказом виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу.
Крім того, суд зазначає, що ухвалу про відкриття провадження у справі № 902/941/25 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, доступ до якого є безоплатним та цілодобовим.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про судове провадження у даній справі.
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" бере до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
23.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (позивач, за Договором Кредитодавець) та Фізичною особою - підприємцем Кімпаєвим Артемом Вадимовичем (відповідач, за Договором Позичальник) укладено Договір № 469606-КС-003 про надання кредиту (далі - Договір кредиту) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі.
23.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" направило Фізичній особі - підприємцю Кімпаєву Артему Вадимовичу пропозицію (оферту) укласти Договір № 469606-КС-003 про надання кредиту.
23.10.2023 Фізична особа - підприємець Кімпаєв Артем Вадимович, прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 469606-КС-003 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" направлено Фізичній особі - підприємцю Кімпаєву Артему Вадимовичу, через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1757, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначений Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті).
Таким чином 23.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" та Фізичною особою - підприємцем Кімпаєвим Артемом Вадимовичем, було укладено Договір № 469606-КС-003 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".
Закон України "Про електронну комерцію" є спеціальним законодавчим актом, що регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів та встановлює певні особливості щодо порядку та умов його укладення (підписання) у порівнянні із загальними правовими нормами щодо порядку укладення правочинів, визначеними в чинному законодавстві України.
Укладення Договору також підтверджується візуальною формою послідовності дій, щодо укладення електронного Договору про надання кредиту № 469606-КС-003 від 23.10.2023 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.tpozyka.com.
Відповідно до п. 1 Договору кредиту, Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти у розмірі 50 000,00 (п'ятдесят тисяч) грн, на засадах строковості, поворотності, платності (далі - Кредит), а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених Договором про надання кредиту, та Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємця (далі - Договір).
Згідно із умовами Договору кредиту, сторони визначили, зокрема:
Тип Кредиту: Кредит.
Строк кредиту: 24 тижнів.
Стандартна процентна ставка: в день 2,00000000, фіксована.
Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1,14957034, фіксована.
Комісія за надання Кредиту (далі - Комісія): 7 500,00 грн.
Загальний розмір наданого Кредиту: 50 000,00 грн.
Термін дії Договору до 08.04.2024 р.
Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 129 960,00 грн.
У пункті 2 Договору кредиту сторони визначили, що протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 1 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3 Договору і розраховується в порядку описаному нижче.
Підпунктом 2.1 Договору кредиту визначено, що у разі якщо погашення Кредиту здійснюється згідно погодженого Сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3 до Договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого Кредиту, то зобов'язання Позичальника по сплаті Процентів за користування Кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 1 Договору.
Водночас у підпункті 2.2 Договору кредиту сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3 Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 1 Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3 до Договору, та до закінчення терміну дії Договору.
У випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, Кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов'язань Позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування Кредитом нараховуються на фактичний залишок суми Кредиту. Всі нараховані проценти за користування Кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому Сторони погодили, що Кредитодавець надає Позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в Особистому кабінеті Позичальника. Скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в цьому Договорі не є зміною істотних умов цього Договору.
Пунктом 3 Договору кредиту встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов Кредитного договору.
Відповідно до пункту 4 Договору кредиту, у разі прострочення Позичальником дати сплати чергового платежу визначеного Графіком платежів, Кредитодавець має право нараховувати штраф за кожен випадок такого порушення Позичальником у розмірі 10 процентів від загальної суми простроченої заборгованості в порядку, визначеному Розділом 5 Правил.
Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір. Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з Договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті Кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір з вільним волевиявленням (пункти 5 та 6 Договору кредиту).
Згідно із пунктом 8 Договору кредиту, підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що до укладання Договору отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену частиною другою ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Як зазначено у пункті 4.2.2.2. Правил, Позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені Договором про надання кредиту до закінчення терміну його дії.
Згідно пункту 5.1. Правил, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов Договору (Додаткової угоди). Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту Позичальнику протягом всього строку кредитування.
Пунктом 5.6. Правил встановлено, що у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за Договором про надання кредиту у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Кредитодавця у такій черговості: 1) у першу чергу - відшкодовуються витрати Кредитодавця, пов'язані з поверненням виданого кредиту (судові витрати, витрати на державного/приватного виконавця, нотаріуса тощо); 2) у другу чергу - нараховані Кредитодавцем неустойка (штраф), інші платежі відповідно до Договору про надання кредиту - у разі їх нарахування; 3) у третю чергу - прострочені проценти за користування кредитом та прострочена сума кредиту; 4) у четверту чергу - проценти за користування кредитом; 5) у п'яту чергу - сума кредиту.
Відповідно до пункту 7.5. Правил, закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов Договору та Додаткової угоди, які мали місце під час дії Договору (Додаткової угоди).
На виконання умов Договору кредиту, 23.10.2023 Кредитодавець (позивач) через партнера - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "Елаєнс" (ТМ FONDY), з яким укладено договір № 41084239_14/12/17 від 14.12.2017 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку), та який має ліцензію Національного банку України на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21 від 20.11.2014, надав Позичальнику (відповідачу) кредитні кошти в сумі 50 000,00 грн шляхом безготівкового перерахування на банківську карту Позичальника № НОМЕР_2 , вказану при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті на сайті Кредитодавця - https://my.tpozyka.com.
Факт перерахування коштів підтверджується двома квитанціями ТОВ "ФК "Елаєнс" (ТМ FONDY) № 671605089 від 23.10.2023 та № 671605188 від 23.10.2023, кожна з яких на суму 25 000,00 грн, а також двома довідками ТОВ "ФК "Елаєнс" (ТМ FONDY) від 24.01.2025.
Матеріали справи містять анкету клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи (https://my.tpozyka.com), згідно якої номер банківського рахунку (банківської картки для перерахування коштів) Фізичної особи - підприємця Кімпаєва Артема Вадимовича зазначено як № НОМЕР_2 , на яку позивачем був здійснений переказ кредитних коштів.
Поряд з цим, на виконання ухвали суду від 14.07.2025 Акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" надало виписку по особовому рахунку за період з 23.10.2023 по 06.11.2023, яка підтверджує перерахування коштів у розмірі 50 000,00 грн на користь відповідача, що свідчить про отримання ним кредитних коштів від позивача.
Суд враховує правову позицію, висвітлену в постанові Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 910/10254/18, згідно із якою банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач лише частково погасив заборгованість перед позивачем за Договором про надання кредиту № 469606-КС-003 від 23.10.2023 на суму 32 493,15 грн, що підтверджується квитанціями ТОВ "Платежі онлайн" ТМ Platon.
За доводами позивача, відповідач не виконав зобов'язання щодо погашення кредиту в повному обсязі відповідно до графіка, погодженого сторонами в Договорі, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 166 155,01 грн, з яких: 49 725,97 грн - заборгованість за отриманим та неповернутим кредитом; 116 429,04 грн - заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитом.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).
Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (стаття 627 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Як убачається з матеріалів справи, 23.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", як Кредитодавцем, та Фізичною особою - підприємцем Кімпаєвим Артемом Вадимовичем, як Позичальником, укладено Договір про надання кредиту № 469606-КС-003 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Закон України "Про електронну комерцію" регулює відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру (п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону)
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах .
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч. 6 цієї статті Закону).
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства (ч. 7 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч. 12 цієї статті Закону).
За змістом статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" надано таке визначення для терміну "електронний підпис одноразовим ідентифікатором" - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Як встановлено та зазначено вище зі змісту наявних у справі доказів, 23.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" направило Фізичній особі - підприємцю Кімпаєву Артему Вадимовичу пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 469606-КС-003 про надання кредиту.
23.10.2023 Фізична особа - підприємець Кімпаєв Артем Вадимович прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 469606-КС-003 про надання кредиту на умовах, визначених у відповідній оферті.
Відповідно до візуальної форми, наданої позивачем, відповідач в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача надав свої персональні дані для укладення договору. Позивачем було відправлено відповідачу одноразовий ідентифікатор " UA-1757" на його номер телефону, в якості оферти, який було введено відповідачем в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, що підтверджує акцепт оферти.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).
Приписами ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що на виконання умов Договору про надання кредиту № 469606-КС-003 від 23.10.2023 позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн, що підтверджується квитанціями ТОВ "ФК "Елаєнс" (ТМ FONDY) № 671605089 від 23.10.2023 та № 671605188 від 23.10.2023, кожна з яких на суму 25 000,00 грн, а також випискою АТ КБ "ПРИВАТБАНК" по особовому рахунку за період з 23.10.2023 по 06.11.2023.
Всупереч умовам Договору про надання кредиту № 469606-КС-003 від 23.10.2023, Фізична особа-підприємець Кімпаєв Артем Вадимович не виконав взяті на себе зобов'язання щодо погашення кредиту та сплати процентів у повному обсязі та у строки, визначені графіком погашення, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження протилежного.
Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, відповідачем сплачено в рахунок погашення кредиту суму 32 493,15 грн, а саме погашено тіло кредиту в сумі 274,03 грн, відсотки за користування кредитом в сумі 24 719,12 грн та комісію в сумі 7 500,00 грн.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Матеріалами справи підтверджується, що Фізичною особою-підприємцем Кімпаєвим Артемом Вадимовичем порушено договірні зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 49 725,97 грн, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість за процентами за період з 23.10.2023 по 08.04.2024 включно у розмірі 116 429,04 грн.
Відповідно до п. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються за ставкою вказаною у п. 1 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3 Договору і розраховується в порядку описаному нижче (п. 2 Договору кредиту).
Пунктом 1 Договору кредиту встановлено, що стандартна процентна ставка становить 2,00000000% в день (фіксована), а знижена - 1,14957034% в день (фіксована).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за процентами за період з 23.10.2023 по 08.04.2024, суд визнає його обґрунтованим та арифметично правильним, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами у розмірі 116 429,04 грн підлягають задоволенню в повному обсязі.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають до задоволення, з наведених вище мотивів.
Вирішуючи питання судових витрат суд враховує таке.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (підпункт 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у 2025 році встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028 грн.
Позивачем в позовній заяві заявлено позовну вимогу майнового характеру на загальну суму стягнення 166 155,01 грн, розмір судового збору з якої становить 3 028,00 грн.
При цьому суд зважає, що позовна заява № б/н від 07.07.2025 направлена до Господарського суду Вінницької області 07.07.2025 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" та зареєстрована в канцелярії суду того ж дня, що підтверджується штампом суду за вх. № 1000/25.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні з позовною заявою до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 4635 від 07.07.2025.
У силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З огляду на наведене, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 422,40 грн.
Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 9 780,00 грн, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно із ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом встановлено, що 01.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (далі - Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Правовий Баланс" (далі - Адвокатське об'єднання або Виконавець) укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до пункту 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.
Адвокатське об'єднання зобов'язується здійснювати захист, без обмежень здійснювати представництво інтересів Клієнта та надавати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншим чинним законодавством, а Клієнт зобов'язується оплатити Виконавцю гонорар (винагороду) за надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору (на умовах окремих правочинів до цього Договору) (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 4.2 Договору, оплата за даним договором здійснюється на підставі отриманих Клієнтом рахунку (рахунків).
За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується Сторонами. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги і її вартість (ціна) - гонорар (винагорода) (п. 4.4 Договору).
Пунктом 4.5 Договору визначено, що акт про надання правової допомоги вважається підписаним, а сума гонорару (винагороди) - узгодженою, якщо акт про надання правової допомоги підписаний обома Сторонами.
Згідно із п. 7.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31.12.2027.
Відповідно до акта № Р-00000232-07-07/25 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.07.2025, Адвокатським об'єднанням "Правовий баланс" в особі керуючого партнера, адвоката Глуховецького О.С., було надано правничі послуги на користь позивача на загальну суму 9 780,00 грн.
Надані послуги включали підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з ФОП Кімпаєва А.В.
Зазначений акт підписаний обома сторонами - Адвокатським об'єднанням та ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА", а також скріплений відповідними печатками, що підтверджує прийняття позивачем результатів наданих послуг у повному обсязі та належній якості.
Зміст і характер наданої правничої допомоги повністю відповідають умовам Договору про надання правничої допомоги від 01.10.2024.
Таким чином, послуги, надані Адвокатським об'єднанням, були безпосередньо спрямовані на захист прав та законних інтересів позивача у межах даної господарської справи, а їх вартість є документально підтвердженою та погодженою сторонами.
Як підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 4632 від 07.07.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" сплачено Адвокатському об'єднанню "Правовий баланс" кошти за Договором в сумі 9 780,00 грн.
Окрім того, матеріали справи містять свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ТР № 000217 від 31.08.2017, видане на ім'я Глуховецького Олександра Степановича, а також довіреність від 01.10.2024, видану на ім'я зазначеного адвоката.
Таким чином, понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" витрати на професійну правничу допомогу підтверджено належними та допустимими доказами.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 6 ЦК України закріплено принцип свободи договору.
Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.
Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Також суд звертає увагу на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов'язково інша сторона, то якщо вона не заперечує, у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт (постанова КГС ВС від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15).
Відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не подано.
Виходячи з конкретних обставин справи, обсягу наданих позивачу послуг правничої допомоги та погодження розміру витрат між адвокатом та позивачем, відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягає розподілу, керуючись ч. 4 ст. 129 ГПК суд дійшов до висновку про задоволення вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9 780,00 грн.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Кімпаєва Артема Вадимовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" (бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 41084239) 49 725 грн 97 коп - заборгованості за тілом кредиту; 116 429 грн 04 коп - заборгованості за процентами; 2 422 грн 40 коп - витрат на сплату судового збору та 9 780 грн 00 коп - витрат на правничу допомогу.
Примірник рішення направити позивачу та представнику позивача - до електронних кабінетів в ЄСІТС, відповідачу - рекомендованим листом.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 12 вересня 2025 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (вул. Келецька, 98, м. Вінниця, 21021)