03 вересня 2025 року м. Харків Справа № 917/455/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В. , суддя Слободін М.М.
за участю секретаря судового засідання Березки О.М.
представники учасників справи в судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича (вх.№1435П/1-43) на рішення Господарського суду Полтавської області від 05.06.2025 (суддя І.Г. Кльопов, повний текст рішення складено 13.06.2025) у справі №917/455/25
за позовом Приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича, м.Кременчук, в інтересах Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК", м.Чорноморськ,
до 1-ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛА Логістик", м.Кременчук,
та 2-ого відповідача Благодійної організації "Благодійний фонд "Сприяння малозабезпеченим верствам населення", м.Кременчук,
про визнання недійсною майнової дії,
Приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛА Логістик" та Благодійної організації "Благодійний фонд "Сприяння малозабезпеченим верствам населення" про визнання недійсною майнову дію Товариства з обмеженою відповідальністю “Ла Логістик» з надання благодійного внеску в розмірі 430 000,00 грн на користь Благодійної організації “Благодійний фонд» “Сприяння малозабезпеченим».
В обґрунтування позову виконавець посилається на те, що, враховуючи дату вчинення майнової дії, а також суб'єкта, на користь якого вчинялась відповідна дія, є обґрунтовані підстави вважати, що боржник діяв недобросовісно та зловживав правами, оскільки вчинив оспорювану майнову дію, яка порушує майнові інтереси кредитора (ПАТ "МТБ Банк") і направлена на уникнення сплати боргу та звернення стягнення на грошові кошти, шляхом надання благодійного внеску пов'язаній (через власника) юридичній особі після того, як ПАТ “МТБ Банк» в рамках договору про комплексне банківське обслуговування суб'єктів господарювання № 000043/2023-К почало надавати боржнику кредитні кошти та при цьому на момент надання благодійної допомоги вже була наявна кредитна заборгованість. Такі майнові дії боржника зумовили його неплатоспроможність, адже станом на сьогодні останній позбавлений можливості виконати свої зобов'язання перед банком та ГУ ДПС у Полтавській області, про що свідчать відкриті виконавчі провадження.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.06.2025 у справі №917/455/25 відмовлено у задоволенні позову.
В обґрунтування рішення господарський суд зазначив наступне:
- боржник за рішенням Господарського суду Полтавської області від 09.09.2024 у справі № 917/953/24 не перебуває в процесі банкрутства;
- оспорювана дія відбулася 06.12.2023, рішення Господарського суд Полтавської області у справі № 917/953/24 про стягнення з ТОВ "ЛА Логістик" на користь ПАТ "МТБ БАНК" заборгованості, на яке посилається в позові виконавець, прийнято 09.09.2024; виконавче провадження № 76363319 було відкрито приватним виконавцем 23.10.2024 на підставі наказу у справі № 917/953/24 від 02.10.2024 - а тому, відсутні підстави для визнання майнової дії від 06.12.2023 року недійсною з підстав її фраудаторності в порядку частини четвертої статті 9 ЗУ “Про виконавче провадження», відповідно до якої може бути визнаний недійсним з підстав його фраудаторності правочин, укладений боржником на стадії розшуку майна боржника
До Східного апеляційного господарського суду 23.06.2025 в системі "Електронний суд" від приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича надійшла апеляційна скарга, в якій заявник просить суд:
1. Скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 05 червня 2025 року у справі № 917/455/25.
2. Прийняти нове рішення, яким визнати недійсною майнову дію Товариства з обмеженою відповідальністю “Ла логістик» (39600, Полтавська обл., місто Кременчук, вулиця Небесної Сотні, будинок, 24/37, кімната, 1107, код ЄДРПОУ 42137197) з надання благодійного внеску в розмірі 430 000,00 грн на користь Благодійної організації “Благодійний фонд» “Сприяння малозабезпеченим» (39600, Україна, Полтавська обл., місто Кременчук, вулиця Першотравнева, будинок, 61, код ЄДРПОУ 40914811).
3. Судові витрати стягнути з Відповідачів.
В обґрунтування скарги заявник зазначає наступне:
- суд першої інстанції, у відповідності до норм ГПК України та практики ВС, мав наступним чином розподілити процесуальні ролі учасників справи: - приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник Володимир Леонідович мав набути статусу - особа, яка звернулася до суду в інтересах іншої особи; - ПАТ «МТБ БАНК» - позивач; - ТОВ «Ла Логістик» - відповідач 1; - БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «СПРИЯННЯ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ ВЕРСТВАМ НАСЕЛЕННЯ“» - відповідач 2, водночас, як вбачається з оскаржуваного рішення, суд першої інстанції визначив позивачем - приватного виконавця Скрипника В. Л., представником позивача - ПАТ «МТБ БАНК», відповідачами - ТОВ «Ла Логістик» та Благодійну організацію;
- 02.11.2023 Крюківським відділом державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції стосовно ТОВ «Ла Логістик» відкрито виконавче провадження про стягнення коштів на користь ГУ ДПС у Полтавській області, а 06.12.2023 ТОВ «Ла Логістик» перераховує благодійний внесок на користь БО «БФ «СПРИЯННЯ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ» в розмірі 430 000,00 грн;
- на момент надання благодійної допомоги вихідний залишок на кінець дня на рахунку боржника IBAN НОМЕР_1 становив -139 350,46 грн, тобто вже на дату надання благодійної допомоги, ТОВ «Ла Логістик» мало заборгованість перед банком, отже, цей правочин має ознаки фраудаторного (такого, що вчинено на шкоду кредитору); обставини стосовно укладання кредитного договору та операції банку з кредитування ТОВ «Ла Логістик» були встановлені в рішенні Господарського суду Полтавської області від 09.09.2024 у справі №917/953/24;
- власником БЛАГОДІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «СПРИЯННЯ МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ ВЕРСТВАМ НАСЕЛЕННЯ“» є ОСОБА_1 , який свого часу був власником та керівником боржника - ТОВ «Ла Логістик», а відповідно, зазначені юридичні особи є пов'язаними між собою.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2025 для розгляду справи №917/455/25 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тихий П.В., суддя Слободін М.М., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича на рішення Господарського суду Полтавської області від 05.06.2025 у справі №917/455/25. Встановлено строк ПАТ "МТБ БАНК" та відповідачам для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення даної ухвали. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/455/25. Призначено справу до розгляду на "20" серпня 2025 р. об 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.
11.07.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/455/25.
Від приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича надійшло клопотання (вх.№9835 від 15.08.2025) про проведення судового засідання 20.08.2025 без його участі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 розгляд справи відкладено на 03 вересня 2025 року о 13:00 год. Зазначено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Учасники справи, належним чином повідомлені про розгляд справи, не скористалися своїм процесуальним правом на участь представників у судовому засіданні 03.09.2025.
Враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалася обов'язковою, а також з огляду на положення ч. 11 - 13 ст.270 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про те, що неявка представників учасників справи у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, зазначає наступне.
У приватного виконавця Скрипника В.Л. на виконанні перебуває виконавче провадження № 76363319 з примусового виконання наказу Господарського суду Полтавської області №917/953/24, виданого 02.10.2024, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ла Логістик" на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МТБ БАНК» заборгованості за кредитним договором (овердрафт) № 000043/2023-К від 25.09.2023 в сумі 114 355,82 грн. - за тілом кредиту, а також судовий збір у сумі 3028,00 грн. Вказане виконавче провадження було відкрито 23.10.2024.
04.03.2025 приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ "ЛА Логістик" та Благодійної організації "Благодійний фонд "Сприяння малозабезпеченим верствам населення" про визнання недійсної майнової дії ТОВ «Ла Логістик» з перерахування 06.12.2023 благодійного внеску в розмірі 430 000,00 грн на користь Благодійної організації «Благодійний фонд» «Сприяння малозабезпеченим».
В обґрунтування позову виконавець посилався на те, що враховуючи дату вчинення майнової дії, а також суб'єкта, на користь якого вчинялась відповідна дія, є обґрунтовані підстави вважати, що боржник діяв недобросовісно та зловживав правами, оскільки вчинив оспорювану майнову дію, яка порушує майнові інтереси кредитора (ПАТ "МТБ Банк") і направлена на уникнення сплати боргу та звернення стягнення на грошові кошти, шляхом надання благодійного внеску пов'язаній (через власника) юридичній особі після того, як ПАТ «МТБ Банк» в рамках договору про комплексне банківське обслуговування суб'єктів господарювання № 000043/2023-К почало надавати боржнику кредитні кошти та при цьому на момент надання благодійної допомоги вже була наявна кредитна заборгованість; такі майнові дії боржника зумовили його неплатоспроможність, адже станом на сьогодні останній позбавлений можливості виконати свої зобов'язання перед банком та ГУ ДПС у Полтавській області, про що свідчать відкриті виконавчі провадження.
Зокрема, позивач зазначав, що на момент перерахування боржником коштів в Крюківському відділі державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо ТОВ «Ла Логістик» вже було відкрите виконавче провадження № 73208553, де стягувачем є ГУ ДПС у Полтавській області. Відповідно до листа ГУ ДПС у Полтавській області заборгованість ТОВ «Ла Логістик» перед податковим органом становить 1 370 275,35 грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 05.06.2025 у справі №917/455/25 відмовлено у задоволенні позову (з наведених вище підстав).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи у апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Предметом позову в даній справі є вимога про визнання правочину недійсним.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21).
У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У суді першої та апеляційної інстанції позивач посилався на норми чинного законодавства та практику Верховного Суду стосовно фраудаторних правочинів, наполягаючи на тому, що спірний правочин має відповідні ознаки, оскільки укладений на шкоду стягувачу у виконавчому провадженні № 76363319.
Стосовно вказаних доводів колегія суддів зазначає наступне.
Закріплений Цивільним кодексом України принцип свободи договору має співвідноситися із принципами справедливості, добросовісності та розумності.
Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.
У Цивільному кодексі України немає окремого визначення фраудаторних правочинів, їх ідентифікація досягається через застосування принципів (загальних засад) цивільного законодавства та меж здійснення цивільних прав. Спільною ознакою таких правочинів є вчинення сторонами дій з виведення майна боржника на третіх осіб з метою унеможливлення виконання боржником своїх зобов'язань перед кредиторами та з порушенням принципу добросовісності поведінки сторони у цивільних правовідносинах - аналогічні висновки викладено Верховним Судом, зокрема, у постанові від 08.07.2025 у справі № 910/1405/14 (910/16475/21).
Як вказав Верховний Суд у постанові від 09.02.2022 у справі № 912/2007/18, фраудаторними правочинами в юридичній науці та в останні роки в українській судовій практиці називають договори, що вчиняються з метою завдати шкоди кредитору. При цьому, важливим є та обставина, що фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах, зокрема у банкрутстві (ст. 20 Закону про банкрутство (до введення в дію КУзПБ), ст. 42 КУзПБ), при неплатоспроможності банків (ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"); у виконавчому провадженні (ч. 4 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження").
У постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18 та від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17 зазначено, що для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення виливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов'язаних з вчиненням такого правочину.
Як вбачається з матеріалів справи, позов подано приватним виконавцем в інтересах стягувача, Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК".
Колегія суддів зазначає, що виконавець, в тому числі приватний, має право представляти інтереси стягувача у спірних правовідносинах виключно в порядку встановленому господарським процесуальним законодавством із зазначенням стягувача у відповідному процесуальному статусі. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом, зокрема, у постанові від 03.04.2024 у справі №917/97/23.
Отже, при розгляді даної справи, на думку колегії суддів, мають бути враховані спеціальні норми чинного законодавства, якими врегульовано підстави та порядок подання виконавцем відповідних позовів.
А саме, відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" укладення протягом строку, зазначеного в частині третій цієї статті, правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним, крім випадків продажу у процесі приватизації майна, яке входить до складу єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства, внесеного до Єдиного реєстру боржників.
Згідно з ч. 3 статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов'язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
Тобто, фактично в порядку частини четвертої статті 9 Закону України "Про виконавче провадження" може бути визнаний недійсним з підстав його фраудаторності правочин, укладений боржником після відкриття виконавчого провадження - про що обґрунтовано зазначив місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні.
Як уже зазначалося, оспорювану дію з перерахування благодійного внеску «Ла Логістик» здійснило 06.12.2023, тоді як рішення суду у справі № 917/953/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛА Логістик" на користь Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК" заборгованості, прийнято 09.09.2024, наказ видано 02.10.2024, а виконавче провадження № 76363319 за цим наказом відкрито приватним виконавцем 23.10.2024.
Отже, оспорювана майнова дія мала місце поза межами виконавчого провадження, а саме - більше ніж за 10 місяців до його відкриття.
Тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для визнання майнової дії від 06.12.2023 року недійсною з підстав її фраудаторності в порядку частини четвертої статті 9 Закону України «Про виконавче провадження».
Посилання апелянта на те, що на момент надання благодійної допомоги ТОВ «Ла Логістик» уже мало заборгованість перед банком, відповідних обставин не змінюють - враховуючи також, що виконавець не довів належними доказами, що здійснення майнової дії між відповідачами призвело до неможливості задовольнити вимоги стягувача.
Апелянт зазначає, що 02.11.2023 (тобто до вчинення ТОВ «Ла Логістик» спірної майнової дії від 06.12.2023) Крюківським відділом державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції стосовно ТОВ «Ла Логістик» відкрито виконавче провадження про стягнення коштів на користь ГУ ДПС у Полтавській області.
Проте заявником не обґрунтовано, яким чином відповідне стосується розгляду даного позову, поданого приватним виконавцем Скрипником В.Л. в інтересах Публічного акціонерного товариства "МТБ БАНК" (а не ГУ ДПС у Полтавській області).
В ході апеляційного провадження в даній справі було встановлено, що місцевий господарський суд дійсно неправильно визначив у вступній частині оскаржуваного рішення процесуальний статус учасників справи (на що посилається апелянт), а саме, зазначив, що ПАТ «МТБ Банк» є «представником позивача». Проте вказана помилка не вплинула на правильність висновків місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову.
З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а також те, що доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, ухваленого з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 05.06.2025 у справі №917/455/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 10.09.2025.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя О.В. Плахов
Суддя М.М. Слободін