вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" вересня 2025 р. Справа№ 910/13476/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Алданової С.О.
Корсака В.А.
за участю:
секретаря судового засідання Лукінчук І.А.,
від позивача: Фоменко Л.В. (поза межами приміщення суду),
від відповідачів 1, 2: не з'явились;
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 (повний текст складено 08.04.2025)
у справі № 910/13476/24 (суддя Ловака В.С.)
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Індустріалбанк"
до 1) Відкритого акціонерного товариства "Акелік Груп", що діє на території України через представництво "Акелік Груп "ВАТ",
2) ОСОБА_1
про стягнення 4 375 123,23 грн,
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
У листопаді 2024 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк “Індустріалбанк» (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просить стягнути солідарно з Відкритого акціонерного товариства “Акелік Груп», що діє на території України через представництво “Акелік Груп “ВАТ» (далі -Товариство) та ОСОБА_1 про 4 375 123,23 грн, з яких 3 700 000,00 грн - заборгованість за кредитом, 675 123,32 грн. - проценти за користування кредитом.
На обґрунтування заявлених вимог Банк посилається на порушення Товариством зобов'язань за договором кредитної лінії (в національній валюті) №2305/0350/8/17 від 27.09.2017, зобов'язання за яким було забезпечено договором поруки №2305/Р09/0350/8/17 від 29.05.2020, укладеним Банком з ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 позов задоволено. Стягнуто солідарно з Товариства та ОСОБА_1 на користь Банку 3 700 000,00 грн основного боргу за кредитом та 675 123,32 грн заборгованості за процентами за користування кредитом. Стягнуто з Товариства на користь Банку 65 626,85 грн витрат по сплаті судового збору.
Суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених Банком вимог та наявність підстав для стягнення заборгованості товариства за кредитним договором з відповідачів солідарно.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2025, ОСОБА_3 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог позивача.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що повідомляв суд першої інстанції про проголошення 26.09.2024 судового рішення у справі №910/2577/24 про задоволення в повному обсязі вимог Банку до Товариства про звернення стягнення на заставне майно, яке набрало законної сили 18.02.2025 та перебуває на виконанні. На думку скаржника, суд допустив подвійне стягнення одного і того ж боргу.
Також апелянт вважає, що позивач при зверненні до суду допустив порушення, оскільки до Товариства вже було подано позов з приводу одного й того ж предмета, яким є заборгованість позичальника перед банком у виді основного боргу за кредитом та прострочена заборгованість за процентами.
Позиції учасників справи.
Банк надав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Позивач вважає що під час ухвалення оскаржуваного рішення суд у повній мірі дослідив всі обставини, що мають суттєве значення для справи (зокрема, щодо виникнення кредитного зобов'язання за кредитним договором, щодо зобов'язання ОСОБА_1 як солідарного боржника за договором поруки, щодо невиконання відповідачами як солідарними боржниками кредитного зобов'язання), дослідив та оцінив докази, які підтверджують зазначені обставини. Посилання скаржника на рішення господарського суду міста Києва від 26.09.2024 у справі №910/2577/24 як на обставину, що вказує на подвійне стягнення одного й того ж боргу, та на подання ним позовів з одним й тим же предметом у двох справах, Банк вважає безпідставним. Позивач також зазначає, що у справі №910/2577/24 розглядались позовні вимоги Банку, що містили інший предмет вимог, ніж у цій справі №910/13476/24, а саме задоволено вимоги Банку до ВАТ «АКЕЛІК ГРУП» про звернення стягнення на предмети застави за договором застави рухомого майна (транспортних засобів, обладнання, тощо) №2305/Z03/0350/8/17 від 09.11.2017, за договором застави рухомого майна (транспортних засобів, обладнання, тощо) №2305/Z04/0350/8/17 від 09.11.2017 та за договором застави рухомого майна (транспортних засобів, обладнання, тощо) №2305/Z08/0350/8/17 від 19.07.2018 в рахунок стягнення на користь Банку заборгованості за договором кредитної лінії №2305/0350/8/17 від 27.09.2017 в загальній сумі 4 375 123,23 грн, в т.ч. сума кредиту - 3 700 000,00 грн та сума процентів за користування кредитом 675 123,32 грн.
Банк представив додаткові пояснення, у яких надав інформацію про поточний стан виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 у справі №910/2577/24 та про фактичний розмір несплаченої заборгованості за кредитним договором на поточну дату.
Банк також повідомив, що виконання зобов'язань за Кредитним договором також було забезпечено порукою та заставою майна Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ", код 40248942 (далі - Майновий поручитель). Господарським судом міста Києва розглядається справа № 910/1895/24 про банкрутство ТОВ "АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ". В ході ліквідаційної процедури Майнового поручителя у справі № 910/1895/24 від ліквідатора майнового поручителя на користь АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» 24-25 квітня 2025 року надійшли грошові кошти від продажу заставного майна в рахунок часткового виконання зобов'язань ВАТ «АКЕЛІК ГРУП» за Кредитним договором, а саме: 24.04.2025 надійшли кошти в сумі 602 862,00 грн; 25.04.2025 надійшли кошти в сумі 305 293,34 грн. За рахунок зазначених коштів, отриманих Банком від ліквідатора майнового поручителя за рахунок продажу заставного майна боржника, було погашено заборгованість за кредитним договором - а саме відсотки за користування кредитом в сумі 675 123,32 грн та частину кредиту в сумі 233 032,02 грн. На підтвердження цього Банк надав виписку з особового рахунку АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» 373870100051324. Враховуючи зазначене погашення частини боргу, заборгованість ВАТ "АКЕЛІК ГРУП» за кредитним договором станом на поточну дату складає 3 466 967,98 грн (неповернена сума кредиту за кредитним договором).
Щодо поданої Банком виписки суд зазначає, що надана Банком виписка датована 04.09.2025, тобто станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення (02.04.2025) не існувала та містить інформацію що стосується подій, які відбувалися після ухвалення оскаржуваного рішення.
Апеляційний суд зазначає, що така обставина як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст. 269 ГПК України незалежно від причин неподання таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Апеляційний перегляд рішення місцевого суду з урахуванням документів, які не існували станом на час ухвалення оскаржуваного рішення та, відповідно, не могли бути подані суду першої інстанції, фактично призвів би до перегляду справи по суті на основі зовсім інших фактичних та правових підстав, що є недопустимим на стадії апеляційного провадження відповідно до вимог ГПК України.
За наведених підстав колегія суддів не приймає подану Банком виписку та відхиляє посилання на всі докази (обставини), що мали місце після прийняття оскаржуваного рішення місцевого суду.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2025 сформовано колегію у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13476/24 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 до надходження матеріалів справи №910/13476/24.
29.05.2025 матеріали справи № 910/13476/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/13476/24 залишено без руху. Надано ОСОБА_4 строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз'яснено ОСОБА_4 право подати заяву для поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав та доказів на їх підтвердження протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
16.06.2025 до апеляційної інстанції від скаржника на виконання вказаної ухвали надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2025 поновити Рафієву Анару пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Рафієва Анара на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/13476/24. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/13476/24 до закінчення його перегляду у суді апеляційної інстанції. Розгляд справи призначено на 11.08.2025.
16.07.2025 до апеляційної інстанції від представника Банку адвоката Фоменко Л.В. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 заяву представника Банку адвоката Фоменко Л.В. про участь у судовому засіданні, призначеному на 11.08.2025, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2025 оголошено перерву у справі № 910/13476/24 до 08.09.2025. Доручено представнику Банку адвокату Фоменко Л.В. забезпечити проведення судового засідання у справі №910/13476/24 в режимі відеоконференції 08.09.2025.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Статтею 269 ГПК України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3).
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені та додатково встановлені апеляційним господарським судом.
27.09.2017 Відкрите акціонерне товариство «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ» (позичальник), юридична особа за законодавством Азербайджанської Республіки, зареєстрована Державним реєстраційним офісом комерційних юридичних осіб 20.05.2011 року за номером 1501817351, місцезнаходження: Азербайджанська Республіка, м. Баку, вул. Теймура Алієва, 1104, яке діє на території України через Представництво «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ» АСД», ідентифікаційний код 26620600, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 4Б, офіс 2/3, уклало з Банком договір кредитної лінії №2305/0350/8/17 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого Банк надає позичальнику кредит у формі кредитної лінії (далі - кредит, транш кредиту) з лімітом заборгованості за кредитом (ліміт кредиту) в сумі, яка не може перевищувати 5 000 000,00 грн, у порядку, передбаченому п. 1.2 цього договору, на цілі поповнення обігових коштів, а саме для сплати за будівельні роботи, придбання основних засобів (будівельної техніки),строком з 27.09.2017 по 24.10.2017 включно зі сплатою за користування кредитними коштами, з розрахунку 22 процентів річних.
Згідно з п. 1.2 договору Банк надає позичальнику транш кредиту на умовах, визначених цим договором, протягом 5-ти робочих днів після дня отримання письмової заявки позичальника про надання кредитних коштів. Кредит надається шляхом перерахування коштів, зазначених в письмовій заявці позичальника в межах визначеного у п. 1.1 цього договору ліміту, з рахунка для обліку наданого кредиту на поточний рахунок з подальшим перерахуванням цих коштів з поточного рахунка згідно з документами позичальника виключно на цілі, зазначені в п. 1.1 цього договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору банк зобов'язується надати позичальнику в користування грошові кошти в сумі, на строки та цілі, визначені в п. 1.1 цього договору, в порядку, передбаченому п. 1.2 цього Договору.
У Розділах 2-9 Договору його сторони узгодили умови забезпечення кредитної лінії, права та обов'язки сторін, штрафні санкції, особливі умови та умови вирішення спорів.
Згідно з п. 8.2 договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений відбитками печаток Банку та позичальника.
У подальшому сторони договору уклали до нього додаткові угоди № 1 від 24.10.2017, №2 від 31.05.2018, №3 від 13.07.2018, №4 від 31.05.2019, №5 від 29.05.2020, №6 від 27.11.2020, №7 від 31.05.2021, №8 від 28.12.2021 та №9 від 22.02.2022.
Так, згідно з п. 2.1 договору в редакції додаткової угоди №5 від 29.05.2020 позичальник забезпечує виконання своїх обов'язків з повернення кредиту, нарахованих процентів, комісій і штрафних санкцій, покриття можливих збитків Банку, обумовлених неналежним виконанням обов'язків позичальником за цим договором, зокрема, через поруку ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).
Додатковою угодою №3 від 13.07.2018 сторони внесли зміни до п. 3.1 договору та виклали його у новій редакції, за якою зобов'язання Банку видавати кредитні кошти в межах ліміту кредиту виникає та кредитні кошти надаються позичальнику в наступному порядку:
- на 13.07.2018 Банком фактично надано позичальнику кредит у сумі 2 275 184,32 грн;
- Банк надає кредитні кошти в сумі (сума одночасно наданих траншів кредиту), що перевищує зазначену в попередньому абзаці суму наданого кредиту, але не більше ніж 7 800 000,00 грн, після укладення з Банком договору застави майна, зазначеного в п. 2.1.5 розділу « 2. Умови забезпечення кредитної лінії»;
- Банк надає кредитні кошти в сумі (сума одночасно наданих траншів кредиту), що перевищує зазначену в попередньому абзаці суму наданого кредиту, але не більше ніж 9 900 000,00 грн, після укладення з Банком договорів застави майна, зазначених в п. 2.1.5 та 2.1.6 розділу « 2. Умови забезпечення кредитної лінії».
У п. 3.1 договору, з урахуванням додаткової угоди №4 від 31.05.2019 до нього, сторони погодили, що Банк зобов'язується надати позичальнику в користування грошові кошти в сумі, на строки та цілі, визначені у п. 1.1 цього договору, в порядку, передбаченому п. 1.2 цього договору, траншами в таких сумах та в такі строки (при настанні відповідного строку позичальник набуває право надати письмову заявку про надання кредитних коштів у відповідній сумі траншу, а Банк здійснює їх надання в порядку, передбаченому п. 1.2 цього договору.
Сторони договору неодноразово вносили зміни до його умов в частині суми кредиту та цілей його надання, а саме:
- додатковою угодою №1 від 24.10.2017 сума кредитного ліміту зменшена до 3 624 000,00 грн, цілі надання кредиту визначені як поповнення обігових коштів, оплата послуг за будівельні роботи, закупівля будівельних матеріалів, придбання основних засобів (будівельної техніки);
- додатковою угодою №2 від 31.05.2018 сума кредитного ліміту зменшена до 2 390 935,00 грн;
- додатковою угодою №3 від 13.07.2018 сума кредитного ліміту збільшена до 9 900 000,00 грн;
- додатковою угодою №4 від 31.05.2019 сума кредитного ліміту зменшена до 8 200 000,00 грн;
- додатковою угодою №5 від 29.05.2020 сума кредитного ліміту зменшена до 6 800 000,00 грн;
- додатковою угодою №7 від 31.05.2021 сума кредитного ліміту зменшена до 5 300 000,00 грн;
- додатковою угодою №9 від 22.02.2022 сума кредитного ліміту зменшена до 3 700 000,00 грн.
Додатковою угодою №2 від 31.05.2018 сторони виклали п. 1.1 договору в іншій редакції, якою крім розміру кредитного ліміту змінили також розмір процентів за користування кредитними коштами, встановлений на рівні 23% річних. Умовами Додаткових угод №3 від 13.07.2018 та №4 від 31.05.2019 сторони встановили розмір процентів за користування кредитними коштам на рівні 22% річних, а додаткових угод №5 від 29.05.2020, №6 від 27.11.2020, №7 від 31.05.2021, №8 від 28.12.2021 та №9 від 22.02.2022 - на рівні 20% річних.
Додатковою угодою №4 від 31.05.2019 у зв'язку зі зміною найменування позичальника сторони внесли до договору зміни в частині найменування та реквізитів позичальника: Відкрите акціонерне товариство «АКЕЛІК ГРУП» (колишня назва - Відкрите акціонерне товариство «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ»), юридична особа за законодавством Азербайджанської Республіки (зареєстрована Державним реєстраційним офісом комерційних юридичних осіб 20.05.2011 за номером 1501817351, місцезнаходження: Азербайджанська Республіка, м. Баку, Нарімановський район, вул. Ахмед Раджаблі, 2, буд. 26), яке діє на території України через Представництво «АКЕЛІК ГРУП «ВАТ» (колишня назва - Представництво «АЛКЕ ІНШААТ САНАЙЕ ВЕ ТІДЖАРЕТ» АСД»), код ЄДРПОУ 26620600, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 4Б, офіс 2/3.
Згідно з п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди №8 від 28.12.2021) позичальник зобов'язаний забезпечити повернення одержаного кредиту на рахунок для обліку наданого кредиту, відкритого в Банку, строком не пізніше 30.12.2022 включно.
За умовами п. 4.5 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 31.05.2019) позичальник зобов'язується сплачувати Банку проценти за користування кредитом щомісяця в останній робочий день поточного місяця, за який проводиться розрахунок, але не пізніше 5 (п'ятого) числа наступного місяця, при повному погашенні кредиту - одночасно з його погашенням, а при продовженні строку дії (пролонгації) цього договору - у день такого продовження (пролонгації). Якщо заборгованість за кредитом є простроченою, то строком сплати нарахованих процентів є день їх нарахування.
Відповідно до п. 4.10, 4.12 договору позичальник зобов'язаний погашати заборгованість за цим договором у порядку черговості, встановленої п. 8.5 цього договору, а також у разі отримання письмового повідомлення Банку про дострокове стягнення суми заборгованості та/або припинення дії договору, проводити повне погашення заборгованості по цьому договору в період 10 (десяти) календарних днів з моменту одержання такого повідомлення.
Згідно з п. 8.1 договору (в редакції додаткової угоди №4 від 31.05.2019) проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок коштів на рахунку для обліку наданого кредиту за методом “факт / факт» (з розрахунку фактичного числа днів в місяці та фактичного числа днів у році) з дня надання кредиту по день його повернення. День надання і день повернення кредиту при нарахуванні процентів вважати як один день. Нарахування процентів здійснюється щомісячно в останній робочий день звітного місяця за період з першого календарного дня місяця (дня надання кредиту - для першого місяця користування) по останній календарний день місяця включно (до дня повернення кредиту - для останнього місяця користування).
На виконання умов договору Банк шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Товариства надав Товариству кредитні кошти у загальній сумі 13 447 449,10 грн. (меморіальні ордери: №TR.435803.7202.568 від 02.10.2017 на суму 3 223 973,28 грн (на підставі заяви клієнта №191/17 від 02.10.2017); №TR.435803.1457.1326 від 02.10.2017 на суму 400 000,00 грн (на підставі заяви клієнта №191/17 від 02.10.2017); №O1557_0007 від 23.05.2018 на суму 349 800,00 грн (згідно з листом №114/18 від 23.05.2018 (вх. 495 від 23.05.2018)), №О1557_0005 від 25.05.2018 на суму 359 096,20 грн (згідно з листом №116/18 від 25.05.2018 (вх. 417 від 25.05.2018)), №O1557_0018 від 29.05.2018 на суму 22 734,95 грн (згідно з листом №120/18 від 29.05.2018 (вх. 433 від 29.05.2018)), №O1557_0019 від 30.05.2018 на суму 348 828,69 грн (згідно з листом б/н від 30.05.2018 (вх. 438 від 30.05.2018)), №O1557_0040 від 31.05.2018 на суму 50 000,00 грн (згідно з листом № 125 від 31.05.2018 (вх. 442 від 31.05.2018)), №O1557_0008 від 01.06.2018 на суму 185 663,08 грн (згідно з листом №126/18 від 01.06.2018 (вх. 448 від 01.06.2018)), №O1557_0009 від 04.06.2018 на суму 153 017,35 грн (згідно з листом №144/18 від 04.06.2018 (вх. 458 від 04.06.2018)); № O1557_0008 від 05.06.2018 на суму 62 304,00 грн (згідно з листом №149/18 від 05.06.2018 (вх. 463 від 05.06.2018)), №O1557_0012 від 06.06.2018 на суму 30 000,00 грн (згідно з листом №150/18 від 06.06.2018 (вх. 468 від 06.06.2018)), №O1557_0006 від 06.06.2018 на суму 79 250,00 грн (згідно з листом №155/18 від 07.06.2018 (вх. 477 від 07.06.2018)), №O1557_0009 від 14.06.2018 на суму 634 490,05 грн (згідно з листом № 165/18 від 14.06.2018 (вх. 493 від 14.06.2018)), №O1557_0009 від 13.07.2018 на суму 4 799 771,02 грн (згідно з листом №192/8 від 13.07.2018 (вх. 597 від 13.07.2018)), №O1557_0008 від 16.07.2018 на суму 116 321,22 грн (згідно з листом №197/18 від 16.07.2018 (вх. 608 від 16.07.2018)), №O1557_0004 від 17.07.2018 на суму 490 941,20 грн (згідно з листом № 199/18 від 17.07.2018 (вх. 610 від 17.07.2018)), №O1557_0009 від 19.07.2018 на суму 1 150 968, 87 грн (згідно з листом б/н від 19.07.2018 (вх. 616 від 19.07.2018)), №O1557_0003 від 24.07.2018 на суму 302 415,60 грн (згідно з листом № 213/18 від 24.07.2018 (вх. 627 від 24.07.2018)), №O1557_0006 від 25.07.2018 на суму 79 104,24 грн (згідно з листом №216/18 від 25.07.2018 (вх. 632 від 25.07.2018)), №O1557_0009 від 27.07.2018 на суму 502 807,08 грн (згідно з листом №220/18 від 27.07.2018 (вх. 638 від 27.07.2018)), №O1557_0011 від 02.08.2018 на суму 59 425,96 грн (згідно з листом №229/18 від 02.08.2018 (вх. 661 від 02.08.2018)), №O1557_0004 від 06.08.2018 на суму 46 536,31 грн (згідно з листом №232/18 від 06.08.2018 (вх. 669 від 06.08.2018)).
Факт отримання ним кредитних коштів у зазначеному розмірі позичальник (Товариство) не заперечував.
Позичальник зобов'язання з повернення тіла кредиту та сплати процентів виконав на суму 9 747 449,10 грн (06.04.2018 - 3 623 973,28 грн, 29.05.2019 - 1 623 475,82 грн, 14.06.2019 - 400 000,00 грн, 26.06.2019 - 170 000,00 грн, 27.06.2019 - 830 000,00 грн, 21.05.2021 - 1 500 000,00 грн, 31.01.2022 - 1 600 000,00 грн).
Банк вважає, що за таких обставин позичальник заборгував йому 3 700 000,00 грн тіла кредиту та 675 123,32 грн процентів за користування кредитом, нарахованих у період з 01.02.2022 по 30.12.2022.
На підтвердження цих обставин Банк надав виписками з особових рахунків Товариства за період з 27.09.2017 по 15.10.2024.
29.05.2020 Банк та ОСОБА_3 (поручитель) уклали договір поруки №2305/Р09/0350/8/17 (далі - договір поруки), за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди №4 від 22.02.2022 до нього, поручитель зобов'язався перед Банком відповідати за виконання Товариством боргових зобов'язань, які витікають з договору, згідно з яким позичальник зобов'язався у термін до 30.12.2022 повернути Банку кредит в сумі 3 700 000,00 грн та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 20 % річних, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20 % річних від простроченої суми, як плата за неправомірне користування чужими коштами, а при невиконанні зобов'язань, передбачених пунктом 4.14 Договору, у розмірі із розрахунку 22 % річних.
Згідно з п. 1.2 Договору поруки поручитель зобов'язується солідарно відповідати за виконання зобов'язань за Договором спадкоємцями / правонаступниками позичальника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за договором та/або яка буде боржником.
Відповідно до п. 2.2, 2.3 договору поруки при невиконанні позичальником боргових зобов'язань перед кредитором у строки та на умовах, які обумовлені у вище зазначеному Договорі, поручитель бере на себе зобов'язання сплатити:
а) суму кредиту;
б) нараховані проценти за користування кредитом;
в) нараховані комісії за Договором;
г) збитки, пеню та штрафи, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням Договору.
У випадку непогашення позичальником заборгованості в строки сплати процентів / комісій або основного боргу, встановлених Договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості.
Виконання зобов'язань поручителем за цим договором є безумовним (п. 2.5 договору поруки).
Згідно з п. 3.1 договору поруки у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за договором в строки, передбачені Договором, поручитель зобов'язується сплатити кредитору суму заборгованості, що підлягає оплаті, починаючи з наступного дня після дня невиконання позичальником відповідного зобов'язання.
За умовами п. 6.1 договору поруки порука набуває чинності з моменту підписання сторонами цього договору та скріплення печатками кредитора та поручителя і діє до повного виконання позичальником та поручителем зобов'язань за вищезазначеним Договором та цим правочином.
У п. 7.3 договору поруки поручитель надав згоду кредитору на зміну умов договору, у тому числі які збільшують обсяг відповідальності поручителя. Поручитель також надав згоду кредитору на зміну умов договору в частині строку кредиту, при цьому настання обов'язку поручителя буде визначатися зміненими умовами договору.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
За визначенням ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Суд встановив, що Банк і Товариство уклали договір, який за своєю правовою природою є договором кредиту та є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 193 ГК України.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Суд встановив, що Товариство отримані за договором кошти Банку повністю не повернуло, заборгованість Товариства перед Банком складає 3 700 000,00 грн тіла кредиту та 675 123,32 грн процентів за користування кредитом, нарахованих у період з 01.02.2022 по 30.12.2022.
За умовами п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди №5 від 29.05.2020) позичальник забезпечує виконання своїх обов'язків з повернення кредиту, нарахованих процентів, комісій і штрафних санкцій, покриття можливих збитків Банку, обумовлених неналежним виконанням обов'язків позичальником по цьому Договору, зокрема, через поруку ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).
Так, 29.05.2020 Банк та ОСОБА_3 уклали договір поруки за умовами якого (з урахуванням додаткової угоди №4 від 22.02.2022) ОСОБА_3 як поручитель зобов'язався перед Банком відповідати за виконання Товариством боргових зобов'язань, які витікають з Договору, згідно з яким позичальник зобов'язався у термін до 30.12.2022 повернути Банку кредит в сумі 3 700 000,00 грн та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 20% річних, сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від простроченої суми як плату за неправомірне користування чужими коштами, а в разі невиконання зобов'язань, передбачених п. 4.14 договору, у розмірі із розрахунку 22% річних.
ОСОБА_3 як поручитель за умовами п. 1.2 договору поруки зобов'язався солідарно відповідати за виконання зобов'язань за договором спадкоємцями / правонаступниками позичальника чи будь-якою іншою особою, на яку буде переведено борг за договором та/або яка буде боржником.
За умовами п. 2.2, 2.3 договору поруки при невиконанні позичальником (Товариством) боргових зобов'язань перед кредитором у строки та на умовах, які обумовлені у кредитному договорі, ОСОБА_3 як поручитель взяв на себе зобов'язання сплатити: а) суму кредиту; б) нараховані проценти за користування кредитом; в) нараховані комісії за Договором; г) збитки, пеню та штрафи, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням Договору. У випадку непогашення позичальником заборгованості у строки сплати процентів / комісій або основного боргу, встановлених договором, кредитор набуває права вимоги до поручителя щодо сплати заборгованості.
Відповідно до п. 2.5 договору поруки виконання зобов'язань поручителем по цьому договору є безумовним.
Згідно з п. 3.1 договору поруки у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за договором в строки, передбачені договором, поручитель зобов'язується сплатити кредитору суму заборгованості, що підлягає оплаті, починаючи з наступного дня після дня невиконання позичальником відповідного зобов'язання.
Крім того, ОСОБА_5 як поручитель у п. 7.3 договору поруки надав згоду кредитору на зміну умов договору, у тому числі які збільшують обсяг відповідальності поручителя, а також надав згоду кредитору на зміну умов договору в частині строку кредиту, при цьому настання обов'язку поручителя буде визначатися зміненими умовами договору.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 544 /ЦК України особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання (ст. 541 ЦК України).
Частиною 1 ст. 543 ЦК України визначено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Отже, при солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.
Суд встановив, що розмір простроченої заборгованості Товариства зі сплати основного боргу за кредитом (3 700 000,00 грн), а також сума його простроченої заборгованості за процентами (675 123,32 грн) підтверджені належними доказами і відповідачі не надали доказів погашення цієї заборгованості перед позивачем, а тому вимоги Банку щодо стягнення такої заборгованості є обґрунтованими.
Оскільки докази наявності підстав для звільнення ОСОБА_1 як поручителя від відповідальності за порушення умов договору та договору поруки матеріали справи не містять, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення вимог Банку та стягнення заявлених сум з відповідачів солідарно.
Щодо доводів скаржника про те, що він повідомляв суд першої інстанції про проголошення 26.09.2024 судового рішення у справі №910/2577/24 про задоволення в повному обсязі вимог Банку до Товариства про звернення стягнення на заставне майно, яке набрало законної сили 18.02.2025 та перебуває на виконанні, а тому суд допустив подвійне стягнення одного і того ж боргу, колегія суддів зазначає таке.
Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_3 не надав відзив на позовну заяву, а тому суд першої інстанції вирішив спір за наявними у справі матеріалами, що відповідає приписам ч. 9 ст. 255 ГПК України.
У клопотанні про повернення до стадії підготовчого провадження ОСОБА_3 зазначав, що Представництво «АКЕЛІК ГРУП» ВАТ» та Банк для забезпечення договору кредитної лінії укладали нотаріально посвідчені договори застави рухомого майна, зокрема, будівельної техніки, вартість якої є достатньою для виконання юридичною особою взятих на себе зобов'язань (договір №2305/Z04/0350/8/17 від 09.11.2017 та договорами про внесення змін до договору застави), які шляхом перемовин між позивачем та відповідачами реалізуються для погашення заборгованості.
Однак скаржник у цьому клопотанні про розгляд справи №910/2577/24 не повідомляв, договори, на які посилався у клопотанні, не надав.
Наведене спростовує доводи скаржника про те, що суд допустив подвійне стягнення одного і того ж боргу. Крім того, станом на дату ухвалення оскаржуваного рішення заборгованість у заявленому та присудженому до стягнення розмірі погашена не була.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Судові витрати.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/13476/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2025 у справі №910/13476/24 залишити без змін.
3. Судові витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.
4. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 12.09.2025.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді С.О. Алданова
В.А. Корсак