10 вересня 2025 року
м. Черкаси
Справа № 697/2446/18
Провадження № 22-з/821/119/25
Категорія: 307000000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Василенко Л. І.,
суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М.,
секретаря - Глущенко І. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , Бобрицька сільська рада Черкаської області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Канівського районного нотаріального округу Стеблина Є. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Хорошун Оксани Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Бобрицької сільської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Канівського районного нотаріального округу Стеблина Є. В., про визнання заповіту недійсним та визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним,
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , Бобрицької сільської ради Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Канівського районного нотаріального округу Стеблина Є. В., про визнання заповіту недійсним та визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 остаточно просив суд визнати заповіт від 23 травня 2017 року, складений ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений Чернишівською сільською радою Канівського району Черкаської області, недійсним; визнати недійсними Свідоцтво про право на спадщину за заповітом посвідчене приватним нотаріусом Канівського районного нотаріального округу Черкаської області - Стеблиною Є. В., яке зареєстроване в реєстрі № 1217 ННК № 169223 23 вересня 2018 року та Свідоцтво про право на спадщину за заповітом посвідчене приватним нотаріусом Канівського районного нотаріального округу Черкаської області - Стеблиною Є. В., яке зареєстроване в реєстрі № 1219 ННК № 169224 23 вересня 2018 року; стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.
Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 березня 2025 року позов задоволено.
Визнано заповіт, складений 23.05.2017 ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений Чернишівською сільською радою Канівського району Черкаської області недійсним.
Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом в спадковому реєстрі, посвідчене 23.09.2018 приватним нотаріусом Канівського районного нотаріального округу Черкаської області Стеблиною Є. В., яке зареєстроване в реєстрі №1217, ННК №169223.
Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право на спадщину за заповітом в спадковому реєстрі, посвідчене 23.09.2018 приватним нотаріусом Канівського районного нотаріального округу Черкаської області Стеблиною Є. В., яке зареєстроване в реєстрі № 1219, ННК № 169224.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 1473,20 грн.
25 квітня 2025 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 березня 2025 року та ухвалити рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову повністю та стягнути на її користь судові витрати.
28 травня 2025 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Хорошун О. В. було подано до суду відзив на апеляційну скаргу в якому просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 повністю.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , понесені по справі судові витрати на правничу допомогу, надавши позивачу п'ятиденний термін у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат по даній справі.
Постановою Черкаського апеляційного суду від 21 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 21 березня 2025 року - залишено без змін.
25 серпня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Хорошун О. В. подала заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 26914 грн.
Заяву мотивує тим, що між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Хорошун О. В. укладено Договір про надання правової допомоги від 14.01.2019 на підставі яких позивач несе витрати на професійну правову допомогу в наступних розмірах: 4.1. на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнтів. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару; 4.2. розмір гонорару буде визначений згідно розрахунків та оформлений Актом наданих послуг на основі даних якого Клієнт зобов'язаний буде перерахувати кошти, що становлять у сумі розмір гонорару та понесені Адвокатом документально підтверджені оперативні витрати, на банківський рахунок, який буде визначено Адвокатом у Акті наданих послуг.
Зазначає, що в подальшому між ОСОБА_1 та адвокатом Хорошун О. В. укладено ряд додаткових угод, які регламентують розмір плати за годину роботи адвоката, зокрема, № 1 від 01.01.2020, де розмір години роботи становить 1013 грн, № 2 від 01.01.2021, де розмір години роботи становить 1135 грн, № 3 від 03.01.2022, де розмір години роботи становить 1342 грн, №4 від 03.01.2023, де розмір години роботи становить 1342 грн, № 5 від 01.01.2024, де розмір години роботи становить 1514 грн, № 6 від 01.01.2025, де розмір години роботи становить 1514 грн.
Вказує, що згідно Акту виконаних робіт від 21.08.2025 було надано послуги та зазначено їх перелік, на суму 26914 грн, проведено оплату витрат за надану правничу допомогу шляхом оплати готівкою у сумі 27000 грн, що підтверджується довідкою від 21.08.2025.
09.09.2025 від представника ОСОБА_1 - адвоката Хорошун О. В. надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без її участі. Зазначає, що заяву підтримує та просить її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового рішення (додаткової постанови), колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 270 ЦПК України).
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1 та 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Аналогічні висновки викладені Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 14 вересня 2021 року у справі № 204/6564/19, від 09 листопада 2021 року у справі № 648/2776/20.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. (Постанова Великої Палати Верховного Суду справа №755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року).
Так, відповідно положень ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 3, ч. 5 та ч. 9 ст. 141 ЦПК України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна позиція відображена в п. 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21
Також, у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердження таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, зокрема, постановами Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 923/560/17, від 10 листопада 2021 у справі № 329/766/18, від 01 вересня 2021 у справі № 178/1522/18.
З матеріалів справи вбачається, адвокатом Хорошун О. В. було подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просила стягнути із Табачної Л. О. на користь ОСОБА_1 , понесені по справі судові витрати на правничу допомогу, без зазначення попереднього (орієнтовного) розміру таких витрат.
Зауважено, що докази щодо розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу будуть надані в порядку визначеному ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвокатом Хорошун О. В. до заяви про ухвалення додаткового рішення надано: ордер на надання правничої допомоги адвокатом Хорошун О. В. в Черкаському апеляційному суді на підставі договору про надання правничої допомоги № 8 від 14.01.2019; Договір про надання правової допомоги № 8 від 14.01.2019, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Хорошун О. В.; укладені між ОСОБА_1 та адвокатом Хорошун О. В. Додаткові угоди, які регламентують розмір плати за годину роботи адвоката, зокрема, № 1 від 01.01.2020, де розмір години роботи становить 1013 грн, № 2 від 01.01.2021, де розмір години роботи становить 1135 грн, № 3 від 03.01.2022, де розмір години роботи становить 1342 грн, № 4 від 03.01.2023, де розмір години роботи становить 1342 грн, № 5 від 01.01.2024, де розмір години роботи становить 1514 грн, № 6 від 01.01.2025, де розмір години роботи становить 1514 грн, Акт виконаних робіт від 21.08.2025 на суму 26914 грн та довідку про оплату адвокатських послуг готівкою у сумі 27000 грн від 21.08.2025 (т.4 а.с. 225-233).
Відповідно до Акту виконаних робіт від 21.08.2025 на складання відзиву представником ОСОБА_1 - адвокатом Хорошун О. В. затрачено 5 год., вартість послуги становить 7570 грн.
Водночас колегія суддів враховує те, що до Акту виконаних робіт від 21.08.2025 на суму 26914 грн, зокрема включено у три графи участь у судових засіданнях 24.07.2025, 06.08.2025, 21.08.2025 час проїзду з м. Канів до м. Черкаси, час повернення з м. Черкаси до м. Канів та витрати на пальне (6243 грн (180 год. 1514*3+1701) + 6243 грн (180 год. 1514*3+1701) + 6858 грн (180 год. 1514*3+2316)), проте до заяви в підтвердження понесених витрат не долучено витратних документів, зокрема квитанцій та чеків, які б підтверджували наведені витрати, що обумовлено п. 2.2 Договору про надання правової допомоги № 8 від 14.01.2019, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Хорошун О. В. та інших доказів, які б давали можливість перевірити наведені розрахунки в тому числі і стосовно витраченого представником часу.
Ураховуючи, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн, оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, їх доведеності належними та допустимими доказами, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони та фінансового стану сторін.
Керуючись ст. ст. 270, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Хорошун Оксани Володимирівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 6000 грн витрат за надання професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Текст додаткової постанови складено 10 вересня 2025 року.
Головуючий Л. І. Василенко
Судді: О. В. Карпенко
О. М. Новіков