Номер провадження 22-ц/821/1178/25Головуючий по 1 інстанції
Справа № 692/1344/24 Категорія: 303030000 ЧЕПУРНИЙ О. П.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
10 вересня 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :
Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Новіков О.М.,
секретар: Івануса А.Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - Драбівська селищна рада, Північний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги в особі відділу Драбівського бюро правничої допомоги, Приватне підприємство «Метастудія»;
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Драбівської селищної ради, Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги в особі відділу Драбівського бюро правничої допомоги, Приватного підприємства «Метастудія» про припинення порушеного авторського права та стягнення компенсації,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Драбівської селищної ради, Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги в особі відділу Драбівського бюро правничої допомоги, ПП «Метастудія» про припинення порушеного авторського права та стягнення компенсації.
Позовна заява обґрунтована тим, що 08.09.2021 позивач підготував та розмістив на юридичному інтернет-ресурсі «Протокол» текстову статтю «Як не втратити автомобіль за борги у виконавчому провадженні». 07.10.2021 він за статтею зняв та розмістив на своєму ютуб-каналі відео (далі мовою оригіналу): «Не потеряй авто в исполнительном произдводстве/ответы на вопросы». 23.06.2023 відбулося повторне розміщення статті на юридичному інтернет-ресурсі «Протокол» (ребрендінг). У жовтні 2024 року позивачу стало відомо про порушення його авторського права на вказану статтю, через те, що вона була розміщена на офіційному сайті відповідача Драбівської селищної ради. До нього не зверталися за згодою на розміщення його статті на сайті селищної ради, що є порушенням авторського права. Стаття використовувалася для отримання економічної, репутаційної переваги, що порушує економічний інтерес автора через втрату клієнтів, яким необхідна правова допомога, що є сферою його діяльності в області права. Про це свідчить припис з опублікованої статті: «В разі виникнення додаткових питань прошу звертатись до Драбівського бюро правової допомоги Золотоніський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що знаходиться за адресою: смт. Драбів, вул. Шевченка, 11, або за номером контакт-центру». Стаття була переглянута 13566 разів (станом на 22.11.2024). Відтак, вказані перегляди (потенційні клієнти) були здобуті виключно згідно з інтелектуальними, часовими та іншими зусиллями та ресурсами позивача при складанні статті. Тривалість порушення становить понад три роки (з 24.09.2021 по дату подачі позовної заяви, а саме 1178 днів). Заявлений розмір компенсації становить 302 800 грн з кожного відповідача з розрахунку 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб: 3028 грн (прожитковий мінімум станом на 2024) х 100 = 302800 грн. Ця сума, на думку позивача, буде ефективною, співрозмірною і стримуючою, спрямованою на відновлення порушених прав та є адекватною порушенню. Позивач обрав спосіб захисту порушеного права шляхом припинення опублікування статті через її видалення з сайту Драбівської селищної ради та стягнення компенсації за порушення авторського права за розміщення статті без надання дозволу. Північний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги в особі відділу Драбівського бюро правничої допомоги є співвідповідачем, так як від заступника відділу Драбівського бюро правової допомоги був отриманий лист адміністратором сайту, який не міг знати про плагіат статті. Саме Драбівське бюро правової допомоги не має статусу юридичної особи, а є підрозділом Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги. ПП «Метастудія» щороку здійснює розміщення вебсайту Драбівської селищної ради та проводить його технічну підтримку. Володільцем облікового запису, який встановлює порядок і умови використання вебсайту є ПП «Метастудія». Саме через їх бездіяльність було розміщено плагіат на сайті, порядок і умови використання якого встановлюється підприємством.
Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Драбівської селищної ради, Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, ПП «Метастудія» про припинення порушення авторського права та стягнення компенсації задоволено частково.
Стягнуто з Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги на користь ОСОБА_1 компенсацію за порушення авторського права у розмірі 75700,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 13929,05 грн.
Стягнуто з Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги на користь держави судовий збір у сумі 605,35 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПП «Метастудія» судові витрати за професійну правничу допомогу у розмірі 37280,00 грн.
У решті позовних вимог відмовлено.
Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції вказав, що позивач надав докази, що саме ним була вперше опублікована стаття «Як не втратити автомобіль за борги у виконавчому провадженні», де саме він зазначений автором статті, а отже позивач є суб'єктом авторського права на вказану статтю та саме йому належать особисті немайнові та майнові права інтелектуальної власності на твір. Отже, опублікування статті «Як не втратити автомобіль за борги у виконавчому провадженні» на сайті відповідача Драбівської селищної ради у незмінному вигляді без дозволу її автора відповідно до Закону України «Про авторське право і суміжні права» є плагіатом, а відтак є підставою для захисту порушеного немайнового та майнового права інтелектуальної власності позивача.
Щодо суб'єкта відповідальності за порушення авторського права позивача суд першої інстанції зазначив, що у даному випадку доказів, що ПП «Метастудія» є власником вебсайту немає, а також він не є отримувачем послуг хостингу, так як навпаки, є надавачом послуг хостингу. При цьому позивач не надав доказів та не зазначив в позовній заяві, що він звертався до відповідача ПП «Метастудія» в порядку ст. 56 Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 01.12.2022 № 2811 з вимогою про припинення порушення авторського права та не отримав від них відмову у вжитті відповідних заходів. Відтак, суд вважав, що доказів того, що ПП «Метастудія» порушило авторські права позивача немає, тому в позові до нього слід відмовити.
Крім того, суд першої інстанції вважав, що відповідач Драбівська селищна рада не може нести майнову відповідальність за розміщення статті автором якої є позивач, так як була введена в оману іншим відповідачем в особі його працівника.
Суд першої інстанції зазначив, що саме працівник Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги вчинив плагіат статті, автором якої є позивач, скористався усними домовленостями про співпрацю з відповідачем Драбівською селищною радою та їх довірою, так як тематика статті відповідала напрямку надаваних їх установою юридичних послуг, підписав своїм іменем статтю «Як не втратити автомобіль за борги у виконавчому провадженні», направив її електронним листом іншому відповідачу з проханням опублікувати її на сайті Драбівської громади тим самим досяг бажаного результату з розміщення її на вебсайті та поширення її необмеженому колу осіб за допомогою мережі Інтернет. Тому саме вказаний відповідач повинен нести відповідальність у виді сплати компенсації автору твору, права якого були порушені.
Суд дійшов висновку, що справедливим розміром компенсації автору статті за порушення його авторських прав буде сума у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 75700,00 грн (25х3028 грн).
Щодо позовних вимог про видалення статті та заборони її подальшої публікації суд зазначив, що спірна стаття була видалена Драбівською селищною радою з їх вебсайту 25.12.2024. Позивач на час розгляду справи від вимоги видалити статтю не відмовлявся та не подавав ніяких інших заяв з цього приводу. Таким чином, так як стаття на час розгляду була видалена ця вимога не може бути задоволена судом.
Щодо вимоги про заборону подальшої публікації статті, суд зауважив, що дана вимога не підлягає задоволенню, так як позивач обрав неправильний спосіб захисту порушеного права. Спосіб захисту порушених прав повинен бути спрямований на їх реальне поновлення, а не на запобігання у майбутньому їх можливих порушень.
Не погодившись з рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2025 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення: у частині відмовлених позовних вимог, у частині стягнення з позивача судового збору на користь держави в розмірі 13929,05 грн, у частині стягнення з позивача на користь ПП «Метастудія» судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 37280,00 грн, та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що особа, яка не створювала самостійно авторський твір, але має намір розмістити на своєму сайті чужу статтю, повинна перевірити авторство, у даному випадку, Драбівська селищна рада вказаного не зробила та опублікувала статтю на своєму сайті без дозволу її автора, у зв'язку з чим повинна понести відповідальність за вказані дії. Однак суд першої інстанції, незважаючи на наведене, переклав відповідальність лише на одного з відповідачів.
Крім того, ПП «Метастудія» як власник облікового запису доменного імені та технічний адміністратор сайту не вжив заходів для запобіганню плагіату, хоча мав такий обов'язок та можливість. Судом першої інстанції не було враховано, що саме через бездіяльність ПП «Метастудія» було допущено розміщення плагіату на сайті, порядок і умови використання якого встановлюються цим підприємством.
В апеляційній скарзі також зазначено, що станом на день подачі позовної заяви стаття видалена не була. Відтак, якщо суд вважав, що частково відсутній предмет спору, то повинен був закрити провадженні у справі у відповідній частині.
Скаржник також не погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром витрат на професійну правничу допомогу, який було стягнуто з позивача на користь ПП «Метастудія», вважаючи його необґрунтованим та таким, що не відповідає обсягу виконаної роботи адвокатом.
Крім того, в апеляційній скарзі скаржник виклав заперечення на ухвалу суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, натомість суд відстрочив позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення по справі. Скаржник зазначає, що він не ставив перед судом питання про відстрочення сплати судового збору, а просив звільнити його від такої сплати, що є різними процесуальними діями, які суд безпідставно ототожнив, тим самим вийшов за межі позовних вимог. Відтак, вважає, що ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі від 25.11.2024 та від 05.02.2025 підлягають скасуванню в частині відмови в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та в частині відстрочення сплати судового збору.
Апеляційна скарга містить також заперечення скаржника на ухвалу суду першої інстанції від 12.03.2025 про поновлення ПП «Метастудія» строку для подачі відзиву на позовну заяву та прийняття відзиву до розгляду, обґрунтовані тим, що підстави для такого поновлення були відсутні.
26 червня 2025 року до Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від Драбівської селищної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що працівники апарату селищної ради є лише адміністраторами сайту, які оприлюднюють інформацію, надану різними установами та організаціями в межах територіальної громади. Оскільки уповноважена особа (адміністратор сайту) отримав електронний лист від заступника відділу Драбівського бюро правової допомоги, тому не міг знати про те, що автором статті є ОСОБА_1 .
При цьому, позивач ОСОБА_1 з корисливих мотивів не звернувся ні до Драбівської селищної ради, ні до розробника сайту ПП «Метастудія» з заявою про припинення порушення, а відразу звернувся до суду з позовом.
У відзиві зазначено, що зміст опублікованого матеріалу не має ознак об'єкта авторського права, оскільки є офіційною інформацією. Драбівська селищна рада діяла добросовісно, без комерційної мети, інформація була опублікована в інтересах громади, метою інформації було інформування населення. Використання інформації не призвело до спотворення змісту, не завдало шкоди автору зі сторони відповідача. Тому використання такої інформації відповідає ст. 21 Закону України «Про авторське право та суміжні права» (право на цитування та використання в інформаційних цілях).
За викладених обставин, Драбівська селищна рада вважала рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим, а тому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.
27 червня 2025 року до Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від ПП «Метастудія» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що ПП «Метастудія» взагалі є неналежним відповідачем по справі, оскільки жодного порушення авторських прав позивача не вчиняло. Так, ПП «Метастудія» є розробником вебсайту Драбівської селищної ради та надає їй послуги інформатизації, проте ПП «Метастудія» не є власником облікового запису доменного імені такого сайту. Особою, відповідальною за вміст вебсайту є Драбівська селищна рада, отже ПП «Метастудія» не мало обов'язку запобігати допущенню Драбівською селищною радою порушення прав позивача. Крім того, позивач не надав суду доказів звернення до ПП «Метастудія» на підставі ст. 56 Закону України «Про авторське право і суміжні права» з вимогою про припинення порушення його прав у досудовому порядку.
У відзиві ПП «Метастудія» вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.
Разом з тим, у відзиві на апеляційну скаргу ПП «Метастудія» заявило попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач поніс і очікує понести у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в сумі 47000,00 грн. Докази понесених витрат будуть подані до суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду на підставі ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
01 вересня 2025 року до Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про часткову відмову від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження у частині відмови задовольнити позов в повному обсязі.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 02 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про часткову відмову від апеляційної скарги на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2025 року задоволено. Прийнято часткову відмову ОСОБА_1 від даної апеляційної скарги. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2025 року, у даній справі, в частині відмовлених позовних вимог, закрито.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи та їх представників, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги в частині заперечень на ухвали суду першої інстанції від 25.11.2024, від 05.02.2025, від 12.03.2025 та в частині стягнення з ОСОБА_1 судових витрат, колегія суддів доходить таких висновків.
Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Драбівського районного суду Черкаської області від 25.11.2024 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Драбівської селищної ради про припинення порушення авторського права та стягнення компенсації до розгляду та відкрито по ній загальне позовне провадження. У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання позовної заяви до Драбівської селищної ради про припинення порушення авторського права та стягнення компенсації, до ухвалення судового рішення по справі.
Ухвалою Драбівського районного від 05.02.2025 прийнято нову редакцію позовної заяви ОСОБА_1 до Драбівської селищної ради, Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги в особі відділу Драбівського бюро правничої допомоги, ПП «Метастудія» про припинення порушення авторського права та стягнення компенсації до розгляду та відкрито по ній загальне позовне провадження. У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовлено. Відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подання позовної заяви до Драбівської селищної ради про припинення порушення авторського права та стягнення компенсації, до ухвалення судового рішення по справі.
В апеляційній скарзі позивач виклав заперечення щодо незгоди з вказаними вище ухвалами суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та в частині відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України cуд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Крім того, частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Відтак, судова колегія не вбачає порушень норм процесуального права, допущених судом першої інстанції, під час відмови в задоволенні клопотань про звільнення від сплати судового збору, а також під час відстрочення сплати судового збору.
При цьому, враховуючи, що ухвалою від 05.02.2025 суд першої інстанції прийняв нову редакцію позовної заяви ОСОБА_1 , відтак попередня ухвала районного суду від 25.11.2024 про відкриття провадження у справі автоматично не породжує жодних правових наслідків для позивача.
Заперечення скаржника на ухвалу суду першої інстанції від 12.03.2025, колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки відзив ПП «Метастудія» був прийнятий до розгляду судом першої інстанції та врахований при прийнятті рішення, яке по суті позовних вимог ОСОБА_1 не оскаржується, що унеможливлює надання апеляційним судом оцінки вказаним процесуальним діям суду.
Щодо доводів скаржника про неправомірність стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 13929,05 грн, колегія суддів зазначає, що вказані твердження безпосередньо пов'язані з запереченнями скаржника на ухвалу районного суду від 05.02.2025 в частині відстрочення сплати судового збору, а вказаним доводам судом апеляційної інстанції надана оцінка вище, зокрема, про право, а не обов'язок суду, на власний розсуд звільнити від сплати чи відстрочити сплату судового збору.
Неправомірність розрахунку стягнутого судового збору в сумі 13929,05 грн колегія суддів не вбачає.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу, які стягнуті з позивача на корить ПП «Метастудія» за розгляд справи в суді першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Із матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів ПП «Метастудія» у суді першої інстанції здійснювала адвокат Щербакова Ольга Сергіївна, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВН № 000740, довіреністю від 13.02.2025, сформованою в системі «Електронний суд», договором про надання правничої допомоги № 71 від 13.02.2025, актом № 1 від 02.04.2025 до договору про надання правничої допомоги № 71, платіжною інструкцією № 5085 від 07.03.2025, платіжною інструкцією № 5100 від 27.03.2025, рахунком № 04/25 від 07.03.2025 на суму 32000,00 грн, рахунком № 11/25 від 07.04.2025 на суму 50000,00 грн, рахунком № 10/25 від 04.04.2025 на суму 10500,00 грн, описом робіт, здійснених адвокатом Щербаковою О.С. по справі № 692/1344/24 станом на 07.04.2025 за вих. № 01/04 від 07.04.2025.
Так, Щербаково. О.С., на виконання вимог статті 134 ЦПК України, разом з відзивом на позовну заяву було подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач ПП «Метастудія» понесло і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи в суді першої інстанції в сумі 124000,00 грн.
08.04.2025, тобто до закінчення судових дебатів, представника ПП «Метастудія» - адвокат Щербакова О.С., подала до районного суду заяву про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи, в якій просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ПП «Метастудія витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 92500,00 грн.
Частково задовольняючи заяву ПП «Метастудія» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції вважав, що справедливим та співмірним до складності спору буде розмір витрат на професійну правничу допомогу, який становитиме 10 % від майнової вимоги до ПП «Метастудія», тобто 30280,00 грн та 7000,00 грн за немайнові вимоги.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та не вбачає підстав для зменшення визначеного судом розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача, чи скасування рішення суду першої інстанції в цій частині, враховуючи розмір заявлених позивачем вимог до ПП «Метастудія», прийняте за результатами розгляду спору рішення, зокрема в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ПП «Метастудія», яка ОСОБА_1 не оскаржувалася, відсутність у матеріалах справи на момент прийняття рішення по суті спору обґрунтованих, а не загальних заперечень Васильєва П.С. по наданим адвокатом послуг з правничої допомоги.
Так, загальні заперечення щодо заяви про розподіл витрат на правничу допомогу не можуть бути правовою підставою для зменшення розміру цих витрат, так як принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19).
Щодо тверджень ОСОБА_1 про нікчемність довіреності від 13.02.2025, виданої на адвоката Щербакову О.С., як представника ПП «Метастудія», сформованої в системі «Електронний суд», колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 7 ст. 62 ЦПК України, у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з п. 30 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (далі - Положення), користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного. Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення). Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду (п.п. 31, 32, 34 Положення).
Таким чином, довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ, не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді. При цьому, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди перевіряють відповідність вчиненої представником дії наданому представнику обсягу повноважень, визначеному в електронному дорученні.
Відтак, твердження Васильєва П.С. про неналежне оформлення ПП «Метастудія» довіреності на Щербакову О.С., керуючись тим, що довіреність не засвідчена нотаріально, є необґрунтованими, оскільки правила засвідчення копій довіреностей, виданих в паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний суд».
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Отже, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення в оскаржуваній частині, не виявлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Драбівської селищної ради, Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги в особі відділу Драбівського бюро правничої допомоги, Приватного підприємства «Метастудія» про припинення порушеного авторського права та стягнення компенсації, в оскаржуваній частині, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і підлягає касаційному оскарженню в порядку і строках, визначених ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 12 вересня 2025 року.
Судді Ю.В. Сіренко
Н.І. Гончар
О.М. Новіков