Номер провадження 22-ц/821/1635/25 Справа № 712/4545/25
12 вересня 2025 р. м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в особі судді Василенко Л. І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2025 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 червня 2025 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено в повному обсязі
Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 28.07.2021 № б/н в розмірі 52139,88 грн та судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Просить суд скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.06.2025 та ухвалити нове, яким відмовити АТ КБ «ПриватБанк» в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 08.08.2025 апеляційна скарга залишена без руху, надано скаржнику строк для оплати судового збору в розмірі 3027,60 грн або надання доказів звільнення від сплати судового збору.
12.08.2025 на адресу Черкаського апеляційного суду через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 надіслав клопотання про роз'яснення ухвали суду апеляційної скарги від 08.08.2025.
Зазначає, що п. 9 ч. 2 ст. ЗУ «Про судовий збір» є спеціальною нормою щодо підпункту 6 п. 1 ст. 4 вказаного закону і підлягає застосуванню у випадку, коли апеляційну скаргу у майновому спорі подає відповідач.
Вважає, що належна ставка судового збору становить 50 % від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Вказує, що ціна позову - 52139,88 грн, 1 % від ціни позову - 521,40 грн, що менше мінімуму 0,4 прожиткового мінімуму. Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025 - 3028,00 грн, 0,4 =1211,20 грн.
Таким чином, вважає, що ставка, яка підлягала сплаті при поданні позову становить 1211,20 грн.
Зазначає, що для апеляційної скарги, поданої відповідачем судовий збір становить 50 %*1211,20 грн=605,60 грн.
Вказує, що ним належна сума сплачена повністю в розмірі 606,00 грн.
На думку скаржника, застосування коефіцієнта 150 % суперечить нормі п. 9 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».
Просить роз'яснити ухвалу Черкаського апеляційного суду від 08.08.2025 в частині правових підстав незастосування п. 9 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» та обраної судом бази розрахунку, визнати судовий збір у розмірі 606,00 грн сплаченим у повному обсязі. Також просить визнати недоліки апеляційної скарги усунутими та відкрити апеляційне провадження у справі.
Дослідивши подане клопотання, апеляційний суд доходить до висновку про не виконання скаржником ухвали суду від 08.08.2025 та вважає посилання скаржника щодо сплати судового збору у розмірі 50 % від ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви безпідставним, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. ч.1, 2 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року в справі №904/2526/18 (провадження №12-272гс18) зазначено, що роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового документа. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року в справі №233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання. Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суті рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вносить зміни в існуюче рішення.
Виходячи із системного тлумачення положень чинного законодавства, рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, за змістом ст. 271 ЦПК України роз'яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих пунктів рішення, які підлягають виконанню та розуміння яких викликає труднощі.
В силу зазначеної норми процесуального права, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Як вбачається з мотивувальної та резолютивної частини ухвали Черкаського апеляційного суду від 08.08.2025 про залишення апеляційної скарги без руху, в ній чітко зазначені мотиви прийняття ухвали, визначено грошову суму судового збору, яка підлягає доплаті скаржником, враховуючи, що позивач як юридична особа сплатив встановлений розмір ставок судового збору з позовної заяви майнового характеру.
При цьому, позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» подана до суду першої інстанції через підсистему «Електронний суд», то відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак позивач вірно сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн за подачу позову до суду першої інстанції.
Статтею 4 ЗУ «Про судовий збір» встановлено розміри ставок судового збору з позовних заяв майнового характеру, які подані юридичною особою та складають
1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Апеляційний суд звертає увагу, що п. 9 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», на який посилається скаржник у своєму клопотанні, у приведеному Законі не міститься.
Враховуючи, що позивачем сплачений судовий збір 2422,40 грн, то за подачу апеляційної скарги скаржнику необхідно було сплатити3633,60 грн, враховуючи, що ним сплачено лише 606,00 грн, то відповідно потрібно доплатити 3027,60 грн (2422,40*150%-606,00).
Частиною 2 ст. 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи те, що скаржником не усунено недоліки апеляційної скарги, що позбавляє апеляційний суд можливості виконати вимоги ст. 359 ЦПК України щодо відкриття апеляційного провадження у справі, апеляційний суд доходить висновку про надання особі, що подає апеляційну скаргу додаткового строку для усунення вказаних вище недоліків, а саме для доплати судового збору у розмірі 3027,60 грн, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Керуючись ст. ст. 127, 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд,-
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Черкаського апеляційного суду від 08 серпня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху - відмовити.
Продовжити строк для усунення вказаних в ухвалі Черкаського апеляційного суду від 08 серпня 2025 року недоліків, а саме для доплати судового збору в розмірі 3027,60 грн, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання скаржником копії ухвали суду.
Копію ухвали направити скаржнику для виконання.
Оригінал квитанції про сплату судового збору направити на адресу апеляційного суду в десятиденний термін з дня отримання даної ухвали суду.
Роз'яснити особі, що подає апеляційну скаргу, що в разі невиконання цієї ухвали в зазначений термін, апеляційна скарга відповідно до вимог ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Людмила ВАСИЛЕНКО