Провадження № 11-сс/821/429/25 Справа № 705/5068/25 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
10 вересня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 серпня 2025 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Гірманка, Чернігівського району, Чернігівської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, який офіційно не працевлаштований, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
25.08.2025 слідчий відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_10 (далі по тексту - слідчий ОСОБА_10 ) звернулась до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_11 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 серпня 2025 року клопотання слідчого задоволено залишено без задоволення.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту без використання електронних засобів контролю в межах строку досудового розслідування, тобто до 23 жовтня 2025 року.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_9 такі процесуальні обов'язки:
- не залишати цілодобово місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , крім випадків виклику до слідчого, прокурора або суду;
- з'являтися за кожною офіційною вимогою до Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, Уманської окружної прокуратури, Уманського міськрайонного суду Черкаської області;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками щодо обставин даного кримінального провадження.
У період дії воєнного стану на території України дозволено підозрюваному ОСОБА_9 , після сигналу «Повітряна тривога» і протягом 15 хвилин після сигналу «Відбій повітряної тривоги», відлучатися з місця проживання з метою перебування останнього в укритті.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати через невідповідність висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог Кримінального процесуального кодексу України. Просить винести нову ухвалу, якою обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.
В апеляційній скарзі, прокурор вказує, що слідчий суддя в достатній мірі не врахував усіх обставин, передбачених ст. 178 КПК України, не мотивував належним чином висновки про відсутність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, всупереч вимогам ст. ст. 94, 178 КПК України, не оцінив обставини, на які посилалися слідчий та прокурор, та додані до клопотання документи в сукупності їх достатності та взаємозв'язку, для прийняття відповідного рішення.
Дослідивши матеріали справи, доводи прокурора у підтримку апеляційної скарги, думку адвоката підозрюваного, який заперечував проти її задоволення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Частина перша статті 404 КПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
З матеріалів справи вбачається, що Уманським РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250320001170 від 22.08.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.08.2025 близько 14 години 00 хвилин у приміщенні літньої кухні домоволодіння АДРЕСА_2 між мешканцем вказаного домоволодіння ОСОБА_9 та його зятем ОСОБА_12 , під час спільного вживання алкогольних напоїв, виникла суперечка, в ході якої ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою спричинення останньому тілесних ушкоджень, взяв правою рукою зі столу кухонний ніж та наніс лезом ножа один умисний удар ОСОБА_12 в ділянку живота справа, вчинивши тим самим відносно свого зятя ОСОБА_12 домашнє насильство у формі фізичного насильства, як форми домашнього насильства, відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
В результаті скоєного, згідно з медичною довідкою № 1315/01-08 від 22.08.2025, ОСОБА_9 спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини справа, які відповідно пункту 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ № 6 від 17.01.1995, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння, після чого ОСОБА_12 було доставлено та госпіталізовано до хірургічного відділення КНП «Уманська центральна районна лікарня» Паланської сільської ради.
22.08.2025 о 19 год. 35 хв. ОСОБА_9 затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
23.08.2025 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
В обґрунтування підозри ОСОБА_9 слідчий ОСОБА_10 посилається на: рапорт інспектора-чергового СМ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_13 від 22.08.2025; протокол огляду місця події за адресою: АДРЕСА_2 , від 23.08.2025; довідку № 1315/01-08 від 22.08.2025 КНП «Уманська центральна районна лікарня» Паланської сільської ради; протоколи допиту свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_16 від 22.08.2025; протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 22.08.2025; протокол огляду предметів від 23.08.2025; протокол допиту потерпілого ОСОБА_12 від 23.08.2025; інші матеріали кримінального провадження. Копії названих та інших документів долучено до клопотання.
Згідно зі ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до положень ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 4 статті 194 КПК України встановлює, що, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні в справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей ст. 5 п. 1 п. п. с) Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
З мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_9 цілодобовий домашній арешт.
На думку колегії суддів цілодобовий домашній арешт щодо ОСОБА_9 зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризику можливої втечі чи переховування від органу досудового слідства, ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти тиск на потерпілого та свідків.
З матеріалів провадження вбачається, що підозрюваний ОСОБА_9 офіційно не працює, вважається таким, що раніше не судимий, проживає з сім'єю, з потерпілим не проживає за однією адресою, а отже не зможе чинити тиск на останнього.
Водночас, надаючи оцінку заявленим в апеляційній скарзі прокурора доводам, апеляційний суд приймає до уваги ту обставину, що під час апеляційного розгляду скарги прокурор не надав жодних доказів, які б дали підстави вважати, що до підозрюваного ОСОБА_9 необхідно застосувати найтяжчий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Отже, доводи прокурора про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу тримання під вартою апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вони не ґрунтуються на беззаперечних доказах та не доведені прокурором під час апеляційного розгляду скарги.
Зважаючи на вище викладене, колегія суддів, приходить до висновку про залишення запобіжного заходу, визначеного слідчим суддею.
На думку апеляційного суду, одна лише тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, не можуть бути єдиними підставами для застосування відносно останнього найбільш суворого запобіжного заходу а повинні оцінюватись в сукупності з наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, матеріалами які характеризують особу підозрюваного та його поведінку після вчиненого.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції залишає ухвалу без змін.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 193, 194, 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 серпня 2025 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_9 , залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: