Житомирський апеляційний суд
Справа №274/2131/25 Головуючий у 1-й інст. Яковлєв О. С.
Номер провадження №33/4805/701/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
10 вересня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: захисника - адвоката Олянюка В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 квітня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 квітня 2025 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті складає 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 23 березня 2025 року о 19 год. 41 хв. по вулиці Житомирській, 43 в м. Бердичеві ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фольксваген Гольф», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Олянюк В.Л. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову скасувати та звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права в частині щодо позбавлення права керування транспортними засобами, неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що ОСОБА_1 працює на посаді начальника виробництва в ТОВ «Профільтех» та посвідчення водія йому необхідно для виконання ним свої службових обов'язків і керування транспортним засобом є його єдиним джерелом заробітку, відсутність обтяжуючих обставин під час вчинення адміністративного правопорушення, вважає, що варто застосувати ст. 22 КУпАП та звільнити порушника від адміністративної відповідальності.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника - адвоката Олянюка В.Л., який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, дослідивши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Підпунктом «а» п. 2.9 Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння та у забороні керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Щодо доводів апеляційної скарги про застосування ст. 22 КУпАП та звільнення правопорушника від адміністративної відповідальності, апеляційний суд зазначає наступне.
Так, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не являється правопорушенням, яке можна розцінити, як малозначне.
Крім того, судом першої інстанції накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_1 з врахування обставин, визначених ч. 2 ст. 33 КУпАП, окрім того санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення. Також, зважаючи на безальтернативність адміністративного стягнення за ст. 130 ч. 1 КУпАП та пряму заборону застосування статті 22 КУпАП до правопорушення, апеляційний суд не вбачає законних підстав для задоволення апеляційної скарги, зокрема, застосування ст. 22 КУпАП через пряме обмеження в цій нормі щодо ст. 130 КУпАП.
Суд дійшов обґрунтованого висновку про вид та розмір застосованого адміністративного стягнення у вигляді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП України відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
У рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи наведене, доходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про вид та розмір застосованого адміністративного стягнення у вигляді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами на певний строк.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстави для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича, в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 28 квітня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь