Житомирський апеляційний суд
Справа №295/13719/24 Головуючий у 1-й інст. Панченко Г. В.
Номер провадження №33/4805/478/25
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
11 вересня 2025 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Андрійчук Людмили Іванівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 05 березня 2025 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 05 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 07.09.2024 о 00 год 42 хв, м Житомирі по вул Вільський Шлях, 14, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volvo S40», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Вважає, що рішення суду не ґрунтується на належних та допустимих доказах, його вина у вчиненні правопорушення не доведена. Зокрема, матеріали справи не містять доказів керування ним транспортним засобом та відмови від проходження огляду на стан сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 07.09.2024 о 00-42 год, м Житомирі по вул Вільський Шлях, 14 керував транспортним засобом «Volvo S40», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1-3).
За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№124481 від 07.09.2024 (а.с.1-3); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); направленням водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «ОМСЦ «ЖОР» (а.с.5); рапортом поліцейського взводу №2 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП від 07.09.2024 (а.с.6); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА№29996249 від 07.09.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП (а.с.7); відеозаписом з автомобільного відеореєстратора та нагрудної бодікамери поліцейського (а.с.8).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводами апеляційної скарги під час апеляційного розгляду справи висновків суду першої інстанції не спростовано.
На наявному в матеріалах справи відеозаписі з відеореєстратора службового автомобіля та з нагрудної камери працівника патрульної поліції об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення та в достатньому обсязі для вирішення питання про наявність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в діях ОСОБА_1 .
Відеозаписом підтверджено, що ОСОБА_1 беззаперечно керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції у відповідності до ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» у зв'язку з необхідністю перевірки транспортного засобу, який рухався під час дії комендантської години, про що його було проінформовано. У ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та останній на неодноразову чітку вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу або в закладі охорони здоров'я своїми діями свідомо ухилився, у зв'язку з чим така поведінка правильно розцінена поліцейськими, як відмова від проходження огляду. Водія ознайомлено з його правами та обов'язками, протоколом про адміністративне правопорушення та іншими процесуальними документами.
Доводи апеляційної скарги про те, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху є предметом оскарження в судовому порядку не спростовують вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. В даному випадку, після зупинки автомобіля, ОСОБА_1 були надані пояснення щодо мотивів зупинки, а тому подальші дії водія регламентуються нормами п.2.5 ПДР та не знаходяться у причинному зв'язку з його незгодою з діями працівників поліції стосовно зупинки автомобіля.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння спростовуються відеозаписом, яким зафіксовано, що фактична поведінка водія свідчить про ухилення від виконання обов'язку, передбаченого п. 2.5 ПДР. Висловлення наміру пройти огляд після складання адміністративних матеріалів не змінює факту вчинення правопорушення та не впливає на правову оцінку дій водія.
Дії працівників поліції відповідали вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 та ст.266 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Посилання захисника у додаткових поясненнях на невручення уповноваженими особами акту огляду на стан сп'яніння та направлення на проходження медичного огляду на стан сп'яніння не є обставиною, яка виключає винуватість ОСОБА_1 , оскільки останній відмовився від такого огляду.
Враховуючи, що під час проведення огляду поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису згідно ч. 2 ст.266 КУпАП, то присутність свідків у даному випадку не була обов'язковою.
Безпідставними є також твердження захисника у додаткових поясненнях про неналежне повідомлення судом першої інстанції ОСОБА_1 про розгляд справи та порушення його права на захист. Матеріали справи свідчать, що розгляд справи призначався судом сім разів. Учасники справи належним чином повідомлялися судом про час та місце розгляду справи.За клопотаннями ОСОБА_1 та його захисника Андрійчук Л.І. справа багаторазово відкладалась. Тому, враховуючи положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а також з метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи, встановлений законом, суд обґрунтовано розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 та його захисника Андрійчук Л.І.
Підстави про закриття провадження у справі з огляду на те, що на час апеляційного розгляду закінчився, передбачений ст.38 КУпАП, річний строк накладення адміністративного стягнення, відсутні, оскільки справа судом першої інстанції розглянута в межах строків накладення адміністративного стягнення, а закінчення таких строків на час розгляду справи апеляційним судом не є підставою для закриття провадження на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП.
Інші доводи апеляційної скарги, додаткових письмових пояснень та пояснення захисника в суді апеляційної інстанції не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 не має.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 05 березня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич