Справа № 761/21368/21
Провадження № 2/761/346/2025
(заочне)
11 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Гусак О.Ю.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. 23.12.2017 між позивачем та відповідачем укладено шлюб, від якого народились діти: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя між подружжями поступово погіршувалось, в кінцевому результаті призвело до остаточного припинення шлюбних відносин, спільне господарство не ведуть. Подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, оскільки такий шлюб носить виключно формальний характер без справжніх сімейних відносин. За таких обставин позивачка просить розірвати шлюб, укладений зі ОСОБА_2 та повернути їй дошлюбне прізвище.
Провадження в справі відкрито 15.11.2021, відповідно до положень ст. ст. 19, 274 ЦПК України вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Заперечень щодо заочного розгляду справи та ухваланя заочного рішення подана заява не містить. Також в своїй заяві просить залишити їй прізвище отримане після реєстрації шлюбу.
Відповідач повідомлений належним чином про день та час розгляду справи в судове засідання не з'явився. Заяв та клопотань від нього адресу суду не надходило. Правом на подачу відзиву ОСОБА_2 не скористався.
За таких обставин, зважаючи на положення ст. ст. 223, 280 ЦПК України, за відсутності заперечень сторони позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши докази наявні в матеріалах справи та надавши їм відповідну оцінку, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що 23 грудня 2017 року Шевченківським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві зареєстровано шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 2592 (копія свідоцтва наявна в матеріалах справи).
Після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище - « ОСОБА_1 ».
Від шлюбу подружжя мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтв про народження долучена до матеріалів справи).
Позивачка вказує, що шлюбні стосунки між сторонами фактично припинились та спільне господарство не ведеться. Примирення між позивачем та відповідачем не є можливим.
Зазначені позивачкою обставини не спросовано ОСОБА_2 .
Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про спільне проживання сторін, ведення спільного господарства.
Доказів, які свідчили б про можливість примирення позивача та відповідача в ході розгляду справи також отримано не було.
Також не було отримано доказів, які б свідчили про те, що розірвання шлюбу буде суперечити інтересам сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною 2 ст. 112 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до приписів ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За обставин встановлених судом, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про розірвання шлюбу, оскільки його збереження не відповідає інтересам позивача.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище в зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Так, ОСОБА_1 зазначила в позові, що після розірвання шлюбу бажає залишити прізвище " ОСОБА_4 ".
Разом з тим, 18.08.2025 надійшла заява, з якої вбачається, що має бажання залишити прізвище отримане після реєстрації шлюбу " ОСОБА_1 ".
Розподіляючи судові витрати, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 2-5,11-13,142,258,259,263,268,352,354 ЦПК України, ст. ст. 110,112,113 СК України, суд -
Позов задовольнити.
Шлюб укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 23 грудня 2017 року БШевченківським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 2592 розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП:адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 908 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст.ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст рішення суду складено 11 вересня 2025 року.
Суддя: