"15" грудня 2010 р. Справа № 8-17-28-5-9/165-06-5074
Господарський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Лічмана Л.В.,
суддів Оборотової О.Ю., Невінгловської Ю.М.,
секретар судового засідання Борисенко В.В.,
за участю представників:
від позивача -Колибельников Г.В,
від відповідачів:
1) фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 -ОСОБА_2,
2) Дочірнього підприємства „Здоров'я” Відкритого акціонерного товариства „Більшовик” -не з'явився,
від 3-тьої особи -не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „МЕДПРОМПРОЕКТ”, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Затоківська селищна рада Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, до Дочірнього підприємства „Здоров'я” Відкритого акціонерного товариства „Більшовик”, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання виконати певні дії.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.05.2006 р. прийнято позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „МЕДПРОМПРОЕКТ” (далі -ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ”) до розгляду та порушено провадження у даній справі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.07.2006 р. до участі у справі залучено Затоківську селищну раду Білгород-Дністровської міської ради Одеської області як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.06.2010 р. до участі у справі як інших відповідачів залучено фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (далі -ФОП ОСОБА_2) та Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕРКЕР-2005” (далі -ТОВ „ЕРКЕР-2005”).
Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 27.10.2010 р. № 321-р справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя -Лічман Л.В., судді -Оборотова О.Ю., Невінгловська Ю.М.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.10.2010 р. названою колегією прийнято позовну заяву ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” до свого провадження, справі присвоєно номер № 8-17-28-5-9/165-06-5074, призначено її до розгляду в засіданні суду на 17.11.2010 р.
За правилами ст.77 ГПК України в судовому засіданні 17.11.2010 р. розгляд справи відкладено на 01.12.2010 р., у судовому засіданні 01.12.2010 р. -на 15.12.2010 р.
Учасники процесу повідомлені про час і місце засідань господарського суду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення та розписками їхніх представників.
В судовому засіданні 15.12.2010 р. представником позивача заявлено клопотання про витребування засвідченої копії державного акту на право користування ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” земельною ділянкою, де знаходиться майно відповідачів, у Білгород-Дністровської міської ради, Білгород-Дністровської районної ради, Архівного відділу Білгород-Дністровської міської ради, Архівного відділу Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, Державного архіву Одеської області.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки позивачем не доведено неможливість самостійно надати докази (звернення до компетентного органу, отримання відмови тощо), які він просить витребувати, що є обов'язковою умовою для вчинення судом процесуальної дії згідно із ст.38 ГПК України.
Окрім цього, в тому ж засіданні суду представником ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області для підтвердження її працівниками сплати позивачем податку на землю під базою відпочинку „Либідь”.
В задоволенні наведеного клопотання господарський суд також відмовляє з огляду на зміст ст.27 ГПК України та те, що рішення суду на права та обов'язки податкової інспекції не вплине. До того ж обставини, пов'язані зі сплатою земельного податку, поясненнями посадових осіб органу ДПС не доводяться.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.12.2010 р. виключено ТОВ „ЕРКЕР-2005” зі складу відповідачів по справі № 8-17-28-5-9/165-06-5074.
Згідно із приписами ст.85 ГПК України в судовому засіданні 15.12.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про зобов'язання Дочірнього підприємства „Здоров'я” Відкритого акціонерного товариства „Більшовик” (далі -ДП „Здоров'я” ВАТ „Більшовик”) звільнити від свого майна земельну ділянку, орендовану ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” на підставі договору від 13.09.2005 р. із Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради Одеської області для експлуатації та обслуговування бази відпочинку „Либідь”, що знаходиться за адресою: Одеська обл., смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Центральний район.
В процесі розгляду справи, в зв'язку з визнанням рішенням господарського суду Одеської області від 10.04.2008 р. по справі № 30-6/167-07-3779, залишеним без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 08.07.2008 р. та Вищого господарського суду України від 23.10.2008 р., недійсним договору оренди від 13.09.2005 р., ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” подало заяву про зміну підстав та уточнення позовних вимог, згідно якої просить зобов'язати ДП „Здоров'я” ВАТ „Більшовик” звільнити земельну ділянку площею 1,047 га від самовільно встановлених ним будинків на базі відпочинку „Либідь”, вказуючи на наявність у позивача з 1979 р. права постійного користування спірною земельною ділянкою, про що свідчать акт відведення від 15.01.1979 р. та рішення Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів від 15.12.1978 р. № 95.
В подальшому ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” уточнило позов та просило з тих же підстав зобов'язати ДП „Здоров'я” ВАТ „Більшовик” звільнити земельну ділянку бази відпочинку „Либідь”, що знаходиться за адресою: Одеська обл., смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Центральний район, від збірних дерев'яних будинків відпочинку №№54,55,56,57,58,59,60,61,62,63,64,65,66,68,69,70,71,74,75,76,77,79,80,81, металево-азбистофанерного складу № 18 та пожежно металевої ємності для води № 19.
В засіданні суду 17.11.2010 р. ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ”, доповнивши позовні вимоги, виклало їх в остаточній редакції:
- зобов'язати ДП „Здоров'я” ВАТ „Більшовик” звільнити земельну ділянку бази відпочинку „Либідь”, що знаходиться за адресою: Одеська обл., смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Центральний район, від свого майна -збірних дерев'яних будинків відпочинку №№ 54,55, 56,57,58,59,60,61,62,63,64,65,66,68,69,70,71,74,75,76,77,79,80,81, металево-азбистофанерного складу № 18 та пожежно металевої ємності для води № 19;
- зобов'язати ФОП ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку бази відпочинку „Либідь”, що знаходиться за адресою: Одеська обл., смт. Затока, м. Білгород-Дністровський, Центральний район, від свого майна -збірних дерев'яних будинків відпочинку №№ 9,10,12,29,34,36,37, будинку охорони № 24, складу № 27, ввідної шафи ВРП 1-2, електричної збірки і електричного щиту освітлення ЩО-6, які вмонтовані в електрощитовій № 28, а також 18,5 куб. залізобетонних плит.
Обґрунтовуючи позов, ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” зазначає, що діями відповідачів по розміщенню майна суттєво порушується його право постійного користування земельною ділянкою.
ФОП ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву просить у задоволенні її вимог відмовити, т.я. ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” не є на теперішній час єдиним належним користувачем спірної землі.
Ретельно вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши обґрунтованість їхніх доводів, господарський суд дійшов висновку про відмову у позові, виходячи з наступного:
Як зазначено вище, однією з підстав для зобов'язання відповідачів звільнити земельну ділянку від їхнього майна позивач називає набуття ним в 1979 р. права постійного користування земельною ділянкою, на якій розміщено базу відпочинку „Либідь”.
Частиною 1 ст.1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у т.ч. іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
В ст.152 чинного ЗК України закріплено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю; власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків; захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відтак, законодавець наділив поза відносинами представництва тільки власника землі та землекористувача можливістю з урахуванням підвідомчості справ звертатись до господарського суду за захистом права, яке порушується або оспорюється іншою особою, тобто доведення факту існування у позивача статусу власника землі або її користувача є обов'язковим.
Частиною 2 ст.34 ГПК України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судова колегія відзначає, що в 1979 р. питання, пов'язані з правом користування землею, регулювались ЗК УРСР від 08.07.1970 р., в якому вказано, що:
- відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею; форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР; право короткострокового тимчасового користування землею засвідчується рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування; право довгострокового тимчасового користування землею засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів Української РСР; зазначені документи видаються після відводу земельних ділянок в натурі (ч.ч.1-4 ст.20 ЗК УРСР);
- видача документів на право користування землею колгоспам, радгоспам, іншим підприємствам, організаціям і установам провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад депутатів трудящих, незалежно від того, на підставі рішення якого виконавчо-розпорядчого органу державної влади надана земельна ділянка; землекористувачам, яким земельні ділянки надано із земель міст і селищ міського типу, документи на право користування земельними ділянками видаються відповідно виконавчими комітетами міських і селищних Рад депутатів трудящих (ст.21 ЗК УРСР);
- приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється (ст.22 ЗК УРСР).
Таким чином, документом, що посвідчував право та дозволяв приступити до практичного користування землею в 1979 р. був державний акт, форма якого затверджена постановою Ради Міністрів УРСР від 01.10.1974 р. № 473.
З метою з'ясування того, чи оформлювався державний акт, передбачений ст.20 ЗК УРСР, ухвалою господарського суду від 01.12.2010 р., яка залишена без виконання, запропоновано позивачу надати доказово підтверджені відповідні пояснення.
Враховуючи викладене, ненадання позивачем державного акту на право користування земельною ділянкою, яку товариство просить звільнити від майна ДП „Здоров'я” ВАТ „Більшовик” та ФОП ОСОБА_2, те, що саме державний акт, а не рішення Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради народних депутатів та акт про відведення земельної ділянки, виступає допустимим доказом набуття права постійного користування земельною ділянкою, господарський суд вважає, що ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” не доведено факт існування в нього статусу користувача спірної земельної ділянки, а, отже, право на позов у матеріально-правовому сенсі, в зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Окремо необхідно зауважити, що про відсутність у ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” з 1979 р. права постійного користування землею, на якій розташована база відпочинку „Либідь”, непрямо свідчить укладання договору оренди від 13.09.2005 р. із Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, визнаного недійсним рішенням господарського суду Одеської області від 10.04.2008 р. по справі № 30-6/167-07-3779.
Доводи позивача відносно того, що ним сплачується податок за всю спірну земельну ділянку представленими в судовому засіданні звітністю та платіжними дорученнями не підтверджується. При цьому в будь-якому випадку сплата земельного податку за відсутності інших доказів з мотивів, вказаних вище, не є достатньою для визнання обґрунтованими посилань ВАТ „МЕДПРОМПРОЕКТ” на наявність права постійного користування землею.
За таких обставин, у задоволенні позову по справі № 8-17-28-5-9/165-06-5074 слід відмовити.
Керуючись ст.ст.27,33,34,38,43,82-85 ГПК України, вирішив:
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повний текст рішення підписано 20.12.2010 р.
Головуючий суддя
Судді Оборотова О.Ю.
Невінгловська Ю.М.