"13" грудня 2010 р.Справа № 34-13-23/73-05-2591А
13.12.2010р. об 14год.40хв. господарський суд Одеської області
у складі судді Фаєр Ю.Г.
при секретарі судового засідання Жовта М.І.
за участю представників від позивача: не з'явилися; від відповідача: Недялкова О.О., діюча на підставі довіреності №4393/н/10-117 від 01.02.10р.;
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань господарського суду Одеської області №5 адміністративну справу №34-13-23/73-05-2591А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЛАВБУД”
до відповідача Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „ГЛАВБУД”, звернувся до суду з адміністративним позовом та заявою про зміну позовних вимог, в якій просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси від 21.01.2005р. №00026002/0/28 та №0002602/0/29, від 14.02.2005р. №0002602/1/126, №0002602/1/127 та №0002602/1/128, від 14.03.2005р. №0005122602/2/162.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.03.05р. порушено провадження у справі №23/73-05-2591.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.05.2005р. провадження у зазначеній справі зупинено.
Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області №73-р від 17.03.2006р. справу №23/73-05-2591 передано на розгляд судді Панченко О.Л., яка прийняла справу до свого провадження з присвоєнням №13-23/73-05-2591А.
Згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області №136-р від 27.02.2007р., зупинену провадженням справу №13-23/73-05-2591А передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Фаєр Ю.Г., яка ухвалою від 28.02.07р. прийняла справу до свого провадження з присвоєнням справі №34-13-23/73-05-2591А.
У зв'язку з усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі, ухвалою господарського суду Одеської області від 14.10.2010р. провадження у справі №34-13-23/73-05-2591А поновлено.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.11.2010р. здійснено процесуальне правонаступництво, замінено Спеціалізовану державну податкову інспекцію у Приморському районі м.Одеси на державну податкову інспекцію у Приморському районі м.Одеси.
Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву.
Згідно абз.1 п.6 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Після початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні позови, подані до відповідних місцевих господарських судів у справах, що підсудні окружному адміністративному суду, передаються цими судами до окружного адміністративного суду, якщо провадження у справі ще не відкрито (абз.3).
Адміністративні справи, провадження в яких було відкрито місцевими та апеляційними господарськими судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються і вирішуються цими судами відповідно до абзацу першого цього пункту (абз.5).
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Державна податкова адміністрація в Одеській області здійснила додаткову документальну перевірку ТОВ „ГЛАВБУД” з питань правових відносин з ПП „Лідер-С ЛТД” за період з 01.07.2003р. по 01.01.2004р., за результатами якої склала акт перевірки від 19.01.2005р. №3/26-35/25050789.
В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. (із змінами та доп.) внаслідок неправомірного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ згідно податкових накладних №77 від 30.09.2003р. на загальну суму 2701435,2грн., у тому числі ПДВ 450239,2грн., №161 від 28.11.2003р. на загальну суму 154065,6грн., у тому числі ПДВ 25677,60грн., отриманих від ПП „Лідер-С ЛТД”, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №23196745 якого анульоване з моменту видачі -29.07.2003р. на підставі акту №61 від 01.04.2004р. про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно рішення Приморського районного суду м.Одеси від 22.03.2004р. по цивільній справі №2-980/2004.
Таким чином, оскільки ПП „Лідер-С ЛТД” на дату виписки податкових накладних не було зареєстроване як платник ПДВ, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №23196745 якого анульоване з моменту видачі - 29.07.2003р., то відповідно до п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за №233/2037, податкові накладні вважаються недійсними у разі їх заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 даного Порядку, внаслідок чого податкові накладні, видані ПП „Лідер-С ЛТД” не є підставою для включення до податкового кредиту будь-яких операцій по сплаті податку на додану вартість.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем зроблений висновок про заниження позивачем суми податкового зобов'язання з ПДВ за вересень 2003р. на суму 450239,2грн. та завищення невід'ємного значення по ПДВ за листопад 2003р. у розмірі 25677,6грн.
На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ у Приморському районі м.Одеси прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.01.2005р. №0002602/0/28 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 450239,2грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 225119,6грн. та №0002602/0/29 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 25677,6грн., які отримані позивачем 27.01.2005р.
Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями ТОВ „ГЛАВБУД” звернулось до СДПІ у Приморському районі м.Одеси зі скаргою, за результатами розгляду якої остання прийняла рішення від 09.02.2005р. за №4604/10/10-0236 про результати розгляду скарги, яким залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 21.01.2005р. №0002602/0/28, №0002602/0/29 за результатами акту перевірки від 19.01.2005р. №3/26-35/25050789, а скаргу позивача - без задоволення. Крім того, відповідно до зазначеного рішення на підставі пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” СДПІ у Приморському районі м.Одеси застосовано до ТОВ „ГЛАВБУД” штрафну санкцію по податку на додану вартість у сумі 225119,6грн.
На підставі цього рішення СДПІ у Приморському районі м.Одеси від 09.02.05р., остання прийняла податкові повідомлення-рішення від 14.02.05р. №0002602/1/126 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 450239,2грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 225119,6грн., №0002602/1/127 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 25677,6грн., №0002602/1/128 про застосування штрафної санкції по ПДВ у сумі 225119,6грн.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до ДПА в Одеській області зі скаргою, за результатами розгляду якої остання прийняла рішення про результати розгляду скарги від 03.03.05р. №4056/25-0007, яким залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 14.02.05р. №0002602/1/126, №0002602/1/127, №0002602/1/128, за результатами акту перевірки 19.01.2005р. №3/26-35/25050789, а скаргу позивача - без задоволення.
На підставі рішення ДПА в Одеській області від 03.03.05р. №4056/25-0007, СДПІ у Приморському районі м. Одеси прийняла податкове повідомлення-рішення від 14.03.05р. №0005122602/2/162 про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 450239,2грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на суму 450239,2грн.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про визнання їх недійсними.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників відповідача та давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надані позивачем на розгляд суду копії первинних документів, документів бухгалтерського та податкового обліку, підтверджуючі господарські взаємовідносини з ПП „Лідер-С ЛТД” (а.с.9-35, 67-70, 77-79), свідчать про правомірність відображення позивачем податкових накладних в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) за вересень, листопад 2003р., з відображенням суми ПДВ, зазначених в цих податкових накладних, у складі податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період та включенням позивачем до показників розділу ІІ „Податковий кредит”, поданих до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі та прийнятих останньою, декларацій з ПДВ за перевіряємий період.
Згідно із приписами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” в редакції, чинній в перевіряємому періоді, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Законодавець визначає неможливість включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку саме з підстав, викладених в пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. (в редакції, чинній у спірний період) із змісту якого вбачається, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим пунктом документами.
Проаналізувавши наведені норми законодавства, надані до справи податкові накладні, оформлені із повним дотриманням правил щодо їх складання згідно вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, відображені в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) за перевіряємий період, доведення позивачем належними доказами отримання послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності, суд вважає неправомірним визначення позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 450239,2грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на загальну суму 450239,2грн.
Відповідно до вимог п.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Господарський суд відзначає невипадковість покладення законодавцем обов'язку з доказування правомірності прийнятого рішення на суб'єкта владних повноважень, оскільки саме останній має довести законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, підтвердивши свої доводи будь-якими фактичними даними (доказами, отриманими на законних підставах), які знайшли відображення в акті.
Не приймаються до уваги посилання відповідача, зроблені на підставі вимог п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. (із змінами та доп.), на непідтвердження позивачем права на податковий кредит з огляду на визнання рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 22.04.2004р. у справі №2-980/2004р. недійсним статуту ПП „Лідер-С ЛТД”, свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ з моменту видачі -29.07.03р., порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.212 Кримінального кодексу України по відношенню до посадової особи ТОВ „ГЛАВБУД” згідно постанови прокуратури Приморського району м.Одеси від 02.02.2005р., оскільки це відбулося вже після здійснення господарських операцій, за якими контрагентом позивача були видані відповідні податкові накладні і це саме по собі не спричиняє недійсність всіх угод, укладених з моменту реєстрації ПП „Лідер-С ЛТД” і до моменту виключення з державного реєстру, та не позбавляє правового значення виданих за такими господарськими операціями накладних.
Крім того, ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 17.02.2005р. у справі №2-1058/2005р. заяву ТОВ „ГЛАВСТРОЙ” щодо перегляду рішення Приморського районного суду м.Одеси від 22.03.2004р. по цивільній справі №2-980/2004р. за позовом Кілігоя Сергія Анатолійовича до ПП„Лідер-С ЛТД” про визнання установчих документів недійсними за нововиявленими обставинами задоволено, скасовано рішення Приморського районного суду м.Одеси від 22.04.2004р. за нововиявленими обставинами, із продовженням розгляду справи у встановленому ЦПК України порядку, залучивши до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача ТОВ „ГЛАВСТРОЙ”.
Заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 26.07.2006р. у справі №2-11 2006р., яке ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 14.11.2006р. залишено без змін, у задоволенні позову Кілігоя Сергія Анатолійовича до приватного підприємства „Лідер-С ЛТД” про визнання засновницьких документів недійсними відмовлено.
Ухвалою Верховного суду України від 07.02.2007р. касаційна скарга ДПА в Одеській області на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 14.11.2006р. та рішення Приморського районного суду м.Одеси від 26.07.2006р.по справі за позовом Кілігоя С.А. до ПП „Лідер-С ЛТД” про визнання засновницьких документів недійсними прийнята до розгляду, а справу витребувано з Приморського районного суду м.Одеси.
Листом Верховного суду України від 29.07.07р. №6-32104св06 відповідно до Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України” щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ” від 22.02.2007р. №697-V для розгляду і вирішення відповідно до глави 2 розділу V ЦПК України цивільну справу за позовом Кілігоя С.А. до ПП „Лідер-С ЛТД” за участю в якості третіх осіб: прокуратури Приморського району м.Одеси в інтересах ДПА в Одеській області, ДПІ у Приморському районі м.Одеси, ТОВ „ГЛАВБУД” передано до Апеляційного суду Харківської області.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 13.09.2007р. касаційна скарга ДПА в Одеській області відхилена, рішення Приморського районного суду м.Одеси від 26.07.2006р. та ухвала апеляційного суду Одеської області від 14.11.2006р. залишено без змін.
Ухвалою Верховного суду України від 23.01.2008р. у допуску до провадження у зв'язку з винятковими обставинами скарги ДПА в Одеській області відмовлено.
Також, постановою старшого прокурора відділу прокуратури Одеської області Яценко Ю.Г. про закриття кримінальної справи від 10.03.2005р. кримінальну справу №208200500004, порушену старшим слідчим СВ ПМ СДПІ в Приморському районі м.Одеси Мех В.А. за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ „ГЛАВБУД” за ознаками злочину, передбаченого ст.212 ч.3 КК України закрито, матеріали направлено до ГВПМ ДПІ в Приморському районі м.Одеси для організації додаткової перевірки і прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України.
Постановою старшого уповноваженого головного відділу ПМ СДПІ в Приморському районі м.Одеси Гриньків О.В. від 01.04.2005р. у порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб ТОВ „ГЛАВСТРОЙ” за ст.212 КК України відмовлено, у зв'язку із відсутністю в їх діях складу злочину.
Відповідачем також не спростовані доводи позивача про те, що на момент здійснення господарських операцій у вересні, листопаді 2003р. обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, за якими не визнала податкова інспекція, контрагент позивача був в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Отже, замовник не може нести відповідальність як за несплату податків підрядником, так і за можливу недостовірність відомостей про нього, включеного до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності щодо такої.
Пунктом 2 ст.33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.03р. (із змінами та доп.) закріплено, що юридична особа є такою, що припинилась, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців державна реєстрація припинення юридичної особи ПП „Лідер-С ЛТД”, у зв'язку з визнанням банкрутом, відбулася 29.01.08р.
Відповідно до п.25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79, реєстрація платників ПДВ діє до дати її анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п.9.8 ст.9 Закону України “Про податок на додану вартість”. Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання свідоцтва та виключення платника ПДВ з Реєстру платників податку на додану вартість.
Реєстрацію платника податку на додану вартість -ПП „Лідер-С ЛТД” анульовано актом №61 від 01.04.04р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси.
Також відповідач не надав суду й доказів визнання судом недійсним договору підряду №37 від 25.08.203р., укладеного між позивачем та ПП „Лідер-С ЛТД” за спірними правовідносинами.
Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на замовника при несплаті цього податку підрядником, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.
Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що відповідач не довів належним чином законності і обґрунтованості визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 450239,20грн. та застосованим штрафним санкціям по цьому податку на загальну суму 450239,20грн., а також, що прийняті податкові повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі м.Одеси податкові повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі м. Одеси від 21.01.2005р. №00026002/0/28 та №0002602/0/29, від 14.02.2005р. №0002602/1/126, №0002602/1/127 та №0002602/1/128, від 14.03.2005р. №0005122602/2/162 та підстави їх прийняття не відповідають вимогам, викладеним в п.п.1, 3-8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЛАВБУД” підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.
Відповідно до ч.2 ст.89 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила. Таким чином позивач не позбавлений права звернутися до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору. З урахуванням викладеного, позивачу підлягає відшкодуванню судовий збір на суму 166,6грн.
Керуючись ст.ст.71, 72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЛАВБУД” задовольнити повністю.
2. Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення СДПІ у Приморському районі м.Одеси від 21.01.2005р. №00026002/0/28 та №0002602/0/29, від 14.02.2005р. №0002602/1/126, №0002602/1/127 та №0002602/1/128, від 14.03.2005р. №0005122602/2/162.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЛАВБУД” (код ЄДРПОУ 250050789, адреса: 65026, м.Одеса, вул.Пушкінська,12) судовий збір на суму 166(сто шістдесят шість)грн.60коп.
4. Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Суддя
Повний текст постанови складено 17.12.2010р.