ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 46/14817.12.10
За позовомВідкритого акціонерного товариства “Новотроїцьке рудоуправління"
До Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрімпекс”
Простягнення 818 045,30 грн.
Суддя Омельченко Л.В.
Представники:
Від позивачаКльоц О.В. -представник за довіреністю від 16.07.2010 р.
Від відповідача не з'явився
17.12.2010 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відкрите акціонерне товариство “Новотроїцьке рудоуправління” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрімпекс” 818 045,30 грн. заборгованості з оплати вартості товару за договором купівлі-продажу від 04.02.2005 р.
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема через неявку в засідання представника відповідача та неподання витребуваних судом документів, необхідних для правильного вирішення спору та об'єктивного дослідження доказів. При цьому, ухвалою від 22.11.2010 р. за клопотанням позивача судом було витребувано від Мостиського районного суду Львівської області для огляду в судовому засіданні оригінали документів, на які посилається позивач як на докази у справі, а саме: договір, щодо якого виник спір, специфікацій до нього та видаткові накладні, складені Відкритим акціонерним товариством “Новотроїцьке рудоуправління” на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрімпекс”. Задовольняючи клопотання позивача, з поданих позивачем доказів суд встановив, що оригінали описаних документів були вилучені слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Донецькій області згідно з протоколом виїмки від 18.07.2005 р., а в подальшому -направлені Управлінням Служби безпеки України у Львівській області до Мостиського районного суду Львівської області супровідним листом від 04.07.2006 р. № 62-6/2-2250.
10.12.2010 р. на судовий запит у справі № 46/148 від Мостиського районного суду Львівської області надійшов лист, в якому зазначено про неможливість виконання вимог Господарського суду міста Києва через обмеженість параметрів запиту.
У судове засідання, призначене на 17.12.2010 р., з'явився представник позивача, який надав пояснення по суті позовних вимог, доповів обставини справи та підтримав позовні вимоги. Відповідач уповноваженого представника не направив, хоча неодноразово належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін. При цьому, суд також враховує, що оригінали документів, на підставі яких позивачем було подано позов, не були пред'явлені в судове засідання для огляду та дослідження, але також вважає за можливе розглянути спір по суті, оскільки причини, які унеможливлюють їх огляд є об'єктивним та не залежать від волі позивача і суду, яким вчинено всі можливі дії для витребування та дослідження оригіналів таких доказів.
Дослідивши матеріали справи, частково оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
04.02.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством “Новотроїцьке рудоуправління” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрімпекс” (продавець) був укладений договір № 04/02-2005, згідно умов якого продавець продає, а покупець купує металопродукцію.
Згідно з п. 2.1 зазначеної угоди ціна, кількість і якість товару визначаються для кожної його партії за домовленістю сторін та фіксуються у специфікаціях.
Відповідно до п. 2.3 договору розрахунки між сторонами здійснюються в національній грошовій одиниці України шляхом перерахування грошових коштів в безготівковому порядку.
З п. 2.4 договору слідує, що розрахунки можуть проводитися шляхом внесення попередньої оплати.
На підтвердження фактів наявності між сторонами господарських відносин та виконання умов договору до матеріалів справи суду подано специфікації № 1 на суму 1 777 934,30 грн., № 2 на суму 2 371 663,97 грн., № 3 на суму 1 170 335,12 грн., № 4 на суму 11 570 400,0 грн., відповідні видаткові накладні та акти приймання-передачі товару.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 25.03.2005 р. по 26.04.2005 р. згідно зі специфікаціями № 1 від 25.03.2009 р., № 2 від 30.03.2009 р., № 3 від 01.04.2009 р., № 4 від 26.04.2009 р. та видатковими накладними від 25.03.2005 р. № РН-0000001 на суму 1 777 934,30 грн., від 30.03.2005 р. № РН-000002 на суму 2 371 663,97 грн., від 01.04.2005 р. № РН-0000003 на суму 1 170 335,12 грн. позивач прийняв товар загальною вартістю 16 890 333,39 грн. та оплатив його в сумі 3 593 268,09 грн. (платіжні доручення в матеріалах справи).
У подальшому, не реалізувавши кінцевому споживачеві отриманий товар, позивач повернув його відповідачеві що стверджується видатковими накладними на повернення від 22.01.2007 р. на суму 10 603 548 грн., 2 371 663,97 грн., 1 170 335,12 грн., 589 563,05 грн., всього - 14 735 110,60 грн,
Враховуючи те, що зазначені вище договір, накладні та специфікації були вилучені слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Донецькій області згідно з протоколом виїмки від 18.07.2005 р., судом приймаються як належні докази у справі копії цих документів.
Актом звірки розрахунків станом на 27.02.2007 р. сторони підтвердили наявність у відповідача дебіторської заборгованості перед позивачем на суму товару, який було оплачено, але повернуто, тобто товар, щодо якого до позивача від відповідача не перейшло право власності.
У серпні 2007 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 2502/10 від 02.08.2007 р., в якій повідомляв про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрімпекс” дебіторської заборгованості в сумі 1 438 045,30 грн., що виникла з договору від 04.02.2005 р. та вимагав її оплати.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п. 6.1 договору від 04.02.2005 р. строк його дії було встановлено сторонами до 31.12.2005 р. або ж до повного виконання зобов'язань.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зважаючи на те, що у січні 2007 року позивач повернув відповідачеві нереалізований ним товар, а відповідач прийняв його та визнав наявність дебіторської заборгованості перед позивачем, підписавши акт звірки розрахунків, слід вважати, що відносини з купівлі-продажу між сторонами припинилися, а тому позивач правомірно вимагав від відповідача повернення 1 438 045,30 грн. (16 890 333,39 грн. (вартість договору за специфікаціями) -14 735 110,60 грн. (вартість повернутого товару) = 2 155 222,79 грн.; 3 593 268,09 грн. (сплачені кошти) -2 155 222,79 грн. (сума оплаченого товару, що не був повернутий) = 1 438 045,30 грн.
З матеріалів справи судом встановлено, що 20.09.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством “Новотроїцьке рудоуправління” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Сігма-А” був укладений договір часткового відступлення права вимоги № 939 (з додатковими угодами). Згідно з умовами даного договору позивач відступив Товариству з обмеженою відповідальністю “Компанія Сігма-А” частину права вимоги по договору № 04/02-2005 від 04.02.2005 р. в сумі 520 000,00 грн.
17.07.2008 р. позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Трейд кoмм стар” укладено договір часткового відступлення права вимоги № 529/11-08, за умовами якого позивач відступив Товариству з обмеженою відповідальністю “Трейд кoмм стар” частину права вимоги по договору № 04/02-2005 від 04.02.2005 р. в сумі 100 000,00 грн.
Таким чином, права вимоги позивача до відповідача за договором № 04/02-2005 від 04.02.2005 р. на момент подання позову до суду складають 818 045,28 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач не заперечив факти, покладені позивачем в основу своїх позовних вимог, наявність боргу з повернення попередньої плати в сумі 818 045,30 грн. не спростував, доказів належного виконання обов'язку з повернення попередньої плати не довів.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги видаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Виходячи з приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем судові витрати по справі покладаються на відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрімпекс” (03142, м. Київ, вул. Академіка Кримського, 27, кв. 333, ідентифікаційний код 31814725) на користь Відкритого акціонерного товариства “Новотроїцьке рудоуправління” (85732, Донецька обл., Волноваський район, смт. Новотроїцьке, вул. Радянська, 85, ідентифікаційний код 00191810) 818 045 (вісімсот вісімнадцять тисяч сорок п'ять) грн. 28 коп. боргу, 8 180 (вісім тисяч сто вісімдесят) грн. 45 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Л.В. Омельченко
Повне рішення складено: 21.12.2010 р.