09.09.2025
Справа № 696/1204/25 Провадження № 2-о/696/57/25
про відмову у відкритті провадження
"09" вересня 2025 р. м. Кам'янка
Суддя Кам'янського районного суду Черкаської області Шкреба В.В., розглянувши спільну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись в суд з вищезазначеною заявою, в якій просять розірвати шлюб в порядку частини 3 статті 293 ЦПК України.
На обґрунтування заяви зазначає про те, що фактично шлюбні відносини між ними припинені, спільне господарство не ведеться та досягнуто домовленість про місце проживання дитини згідно нотаріально завіреного договору.
За таких обставин вони вважають, що нормальні шлюбні відносини між ними не можуть бути поновлені.
За положеннями ч.ч.1, 2 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного провадження (загального або спрощеного) та окремого провадження.
Відповідно до ч.1, 2 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з ч.3 ст.293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст.109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Згідно з п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року N 11, розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст.109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити:
- з ким з них будуть проживати діти;
- яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо;
- умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.
Проте, всупереч вищевказаним вимогам чинного законодавства дана заява про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження подана без договору про розмір аліментів на дитину (дітей), із визначенням умов та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.
З огляду на те, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей, так як в першу чергу для захисту інтересів неповнолітньої дитини суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу.Між тим, до матеріалів заяви не долучено відомостей, що заявники є офіційно працевлаштованими особами, мають стабільний дохід і можуть утримувати дитину як згідно визначених договором розмірів аліментів, так і з власних джерел прибутку.
Також, подана заява не містить даних, що у сторін існують об'єктивні обставини, що унеможливлюють розірвання шлюбу в позовному провадженні.
Недотримання такої вимоги з оформлення матеріалів заяви виключає можливість розгляду судом поданої заяви в порядку окремого провадження відповідно до ч.3 ст.293ЦПК України.
Таким чином, із врахуванням вище викладеного, у суду маються підстави для відмови у відкритті провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження (ч.3 ст.293 ЦПК України).
Суд роз'яснює заявнику, що вона має право звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу в загальному порядку, або із заявою про розірвання шлюбу за спільною заявою подружжя в порядку окремого провадження.
Керуючись ст.ст.186, 293, 353, 354ЦПК України, суд,
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження по справі невідкладно надіслати заявниці разом із заявою та всіма доданими до неї документами.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення та подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя: В.В.Шкреба