Справа № 569/5688/25
11 вересня 2025 року
Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді Панас О.В. розглянувши у м. Рівному заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат понесених у зв'язку з розглядом справи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Представник відповідачки ОСОБА_1 адвокат Храброва А.М. подала до суду заяву , у якій просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені у зв'язку з розглядом справи судові витрати, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн. 00 коп.
Свої вимоги обґрунтував наступними доводами. 28.07.2025 року судом ухвалено рішення яким відмовлено у задоволенні позову до ФОП ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Відповідачем при поданні відзиву заявлений попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. Відповідачем укладено договір на професійну правничу допомогу з додатком № 25/03/02, в якому сторони визначили обсяг, перелік робіт (послуг) та вартість правничої допомоги . Відповідно до додатку № 25/03/02 до договору на професійну правничу допомогу сторони договору дійшли згоди та визначили об'єм правничої допомоги, а саме: супровід справи № 569/5688/25 провадження 2/569/2361/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу що розглядається Рівненським міським судом Рівненської області. Складання па подання усіх необхідних та передбачених Цивільним процесуальним кодексом документів необхідних для захисту прав та законних інтересів клієнта - відповідача по справі. За надані правничі послуги Сторони дійшли згоди визначити гонорар у розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.). Відповідач здійснив оплату про що свідчать платіжні доручення про перерахування грошових коштів . Сторони визнали допомогу наданою про що склали акт виконаних робіт від 30 липня 2025 року . Представник позивача адвокат Білько І.П. подав до суду заперечення на клопотання(заяву) (№ 46319/25-вх.) згідно якого просили відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про розподіл судових витрат понесених у зв'язку з розглядом справи, мотивуючи клопотання тим, що в матеріалах справи відсутній розрахунок витрат на правову допомогу, договір про надання професійної правничої допомоги N° 2503/25 від 25.03.2025, а також додаткові угоди до нього та акт виконаних робіт не містять детального опису правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата). Представником Відповідача не надано детального опису робіт, виконаних адвокатом, часу, витраченого на виконання цих робіт (надання послуг), зокрема, не надано детального опису витрат, понесених адвокатом для виконання робіт (надання послуг), не надано розрахунок вартості складових наданих відповідних послуг (робіт), а отже не підлягають стягненню.
Дослідивши матеріали цивільної справи, та оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28.07.2025 р. ухвалено ОСОБА_2 відмовити у задоволенні позову до ФОП ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Судом встановлено, що при ухваленні рішення судом не було вирішено питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 п. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Якщо суд розглядає лише питання судових витрат, то додаткове рішення може бути ухвалено без повідомлення учасників справи.
При вирішенні вимог представника позивача щодо стягнення судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою, то суд застосовує такі норми права.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи. За п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 137 ЦПК України).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду мають бути надані такі документи: договір про надання правової допомоги; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги; детальний опис вчинених дій (наданих послуг). Надання суду вказаних документів є базовою та необхідною умовою для розподілу витрат на правничу допомогу. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. На підтвердження понесених витрат у розмірі 20 000,00 грн. заявником долучені та досліджені судом наступні докази : Договір про надання професійної правничої допомоги №2503/25 від 25.03.2025 укладений між адвокатом Храбровою А.М. та ОСОБА_1 , додаткову угоду №25/03/02 до договору №2503/25 про надання професійної правничої допомоги від 25.03.2025, в якому сторони договору дійшли згоди та визначили об'єм правничої допомоги, та визначили гонорар у розмірі 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.), акт виконаних робіт (наданих) правничих послуг від 30.07.2025, платіжні доручення про перерахування грошових коштів за супровід справ 569/5688/25 на загальну суму 20000 грн.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з частиною першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.
При вирішенні справи суд враховує правові висновки, які містяться в Постанові Верховного Суду від 26.06.2024 року у справі № 686/5757/23.
133. Судові витрати складають судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).
134. Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
135. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
136. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).
137. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).
138. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
139. У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
140. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.
141. Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
142. Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.
143. У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
144. Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
145. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують
з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
146. Велика Палата Верховного Суду врахувала, що ОСОБА_1 не подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, доводів щодо неспівмірності витрат не заявляв.
147. Як зазначалося, правнича допомога, надана ОСОБА_2 в суді касаційної інстанції, полягала виключно в підготовці відзиву на касаційну скаргу. Гонорар адвоката становить 5 000,00 грн.
148. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
149. Врахувавши конкретні обставини цієї справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що зазначені адвокатом витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критерію розумності їхнього розміру з огляду на підготовку лише одного процесуального документа - відзиву на касаційну скаргу, зміст якого частково дублює зміст відзивів на позовну заяву та апеляційну скаргу, за підготовку яких суди першої та апеляційної інстанцій стягнули з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відповідне відшкодування, а тому заявлений відповідачем розмір судових витрат, понесених в суді касаційної інстанції, підлягає зменшенню до 3 000,00 грн.»
Суд враховує правові позиції зазначені вище, згідно з якими при визначенні суми відшкодування витрат на правову допомогу суд бере до уваги дійсність, необхідність та розумність юридичних послуг, вартість яких заявлено відповідачем до відшкодування, виходячи з конкретних обставин справи, а також докази, надані представником на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Враховуючи вищевикладене та складність справи, справа розглядалася у спрощеному позовному провадженні, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також заперечення представника позивача щодо стягнення таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.12, 81, 141,263-268, 270, 273,354, 355 ЦПК України, суд, - в и р і ш и в:
Ухвалити додаткове рішення, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Заяву ОСОБА_1 про розподіл судових витрат понесених у зв'язку з розглядом справи , задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 . Повний текст додаткового рішення виготовлено 11.09.2025
Суддя О.В.Панас