Справа № 569/19191/25
1-кс/569/6935/25
11 вересня 2025 року м. Рівне
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна, -
Слідчий, у рамках кримінального провадження №12025180000000350 від 08.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором відділу Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 у якому просить накласти арешт на мотоцикл Loncin, без реєстраційного номера, номер рами НОМЕР_1 .
Своє клопотання обґрунтовує тим, що 08.09.2025 приблизно о 21:20 год. водій неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 керуючи мотоциклом Loncin, без реєстраційного номера, рухаючись по вул. Шевченка в с. Ромейки Вараського району, зі сторони вул. Лісова в напрямку вул. Вишнева, поблизу будинку №68, здійснив наїзд на неповнолітніх пішоходів ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які рухалися попереду в попутному напрямку проїзної частиною дороги. У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_5 , від отриманих травм помер на місці події, неповнолітні пішоходи з травмами різного ступеня тяжкості доставлені до Сарненської ЦРЛ, транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень. 09.09.2025 після проведення огляду місця події мотоцикл Loncin, без реєстраційного номера, номер рами НОМЕР_1 , було вилучено та поміщено на територію майданчика відділення поліції № 1 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, що за адресою: вулиця Грушевського, 63, селище Володимирець, Вараського району. Рівненської області.
Покликаючись на наведене, слідчий вказує на необхідність накладення арешту на вказаний транспортний засіб, який являється речовими доказом у кримінальному провадженні, а також на ньому можуть бути наявні сліди вчинення кримінального правопорушення, та транспортний засіб є знаряддям вчинення вказаного кримінального правопорушення, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, є достатньою підставою тимчасового його вилучення.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, враховуючи сукупність наявних підстав вважати, що зазначені транспортні засоби відповідають критеріям, встановленим ст. 98 КПК України, необхідно накласти на них арешт.
Дослідивши надані матеріали, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слід задовольнити із наступних підстав.
З урахуванням неявки та заяви слідчого відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Згідно ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання слідчого розглядається без повідомлення власника майна.
Судом встановлено, що Рівненським РУП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025180000000350 від 08.09.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
09.09.2025 року, під час проведення огляду місця події було вилучено мотоцикл Loncin, без реєстраційного номера, номер рами НОМЕР_1 , який в подальшому постановою слідчого від 09.09.2025 в рамках вказаного кримінального провадження визнано речовим доказом.
Також під час досудового розслідування необхідно провести ряд судових експертиз та проведення слідчих (розшукових) дій з використанням вказаного транспортного засобу.
Відповідно до п. 8 глави 2.6. «Арешт майна» Узагальнення вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження арешт може бути накладено на: нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права; майно у вигляді речей, документів, грошей, якщо вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та (або) матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та (або) є доходами від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим майно є речі, документи, гроші тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом.
Згідно вимог ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно вимог ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із видів забезпечення кримінального провадження. Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статей 94, 132, 173 КПК України при вирішення питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального правопорушення, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і в клопотанні слідчого (прокурора), який звертається з проханням про арешт майна, оскільки згідно зі статтею Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно з частиною першою статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною третьою статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям зазначеним у статті 98 цього Кодексу («матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення»), тобто має ознаки речового доказу.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ст. 174 КПК України).
Таким чином, вилучений мотоцикл Loncin, без реєстраційного номера, номер рами НОМЕР_1 , являється матеріальним об'єктом, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі сліди вчиненого злочину та відповідають вимогам речових доказів, передбачених статтею 98 КПК України.
Враховуючий, що повернення майна його власнику може позбавити орган досудового розслідування можливості повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що у свою чергу позбавить можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання про накладення арешту на зазначений у клопотанні слідчого транспортний засіб, з метою збереження речових доказів, запобігання можливості його переховування, пошкодження, зникнення, знищення або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173,395 КПК України, суд -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на мотоцикл Loncin, без реєстраційного номера, номер рами НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 прож. АДРЕСА_1 , встановивши заборону власнику чи будь-якій іншій особі розпоряджатися чи вчиняти будь-які інші дії із вищевказаним транспортним засобом залишивши зберігати вказаний транспортний засіб на території майданчика відділення поліції № 1 Вараського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, що за адресою: вулиця Грушевського, 63, селище Володимирець. Вараського району. Рівненської області..
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути скасована судом, що накладав арешт.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя -