ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/21509.11.10
За позовом Сільськогосподарського виробничо-переробного закритого акціонерного
товариства «Буковинапродукт»
До Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль»
Про стягнення 13 949,90 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Дребот В.П. -предст. (дов. № 181 від 08.11.2010 р.)
Від відповідача не з'явився
Суть спору:
27.07.2010 р. Сільськогосподарське виробничо-переробне закрите акціонерне товариство «Буковинапродукт»(далі - позивач), звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль»(далі - відповідач), про стягнення грошових коштів у розмірі 13 949,90 грн. (11 718,41 грн. -основний борг, 1 191,26 грн. -пеня, 780,19 грн. -збитки від інфляції, 260,05 грн. -3% річних) внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору купівлі-продажу від 28.01.2009 р.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 29.07.2010 р. прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 9/54-1273 та призначено розгляд справи на 03.09.2010 р.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 03.09.2010 р. передано матеріали справи № 9/54-1273 за позовом Сільськогосподарського виробничо-переробного закритого акціонерного товариства «Буковинапродукт»до Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль»про стягнення грошових коштів у розмірі 13 949,90 грн. за підсудністю до Господарського суду міста Києва, оскільки згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 10.08.2010 р. № 2567/02-2 відділу Державних реєстраторів Тернопільської міської ради станом на день звернення з позовною заявою до Господарського суду Тернопільської області позивачем - Сільськогосподарським виробничо-переробним закритим акціонерним товариством «Буковинапродукт»(27.07.2010 р.) та станом на час розгляду справи, місцезнаходженням відповідача -Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль»є м. Київ, вул. Л. Українки, буд. 5А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2010 р. прийнято до розгляду справу Господарського суду Тернопільської області № 9/54-1273. Цією ж ухвалою присвоєно справі Господарського суду Тернопільської області № 9/54-1273 номер 12/215 та призначено розгляд справи на 09.11.2010 р.
Відділом діловодства суду 09.11.2010 р. отримано пояснення по справі від представника позивача.
В судове засідання 09.11.2010 р. представник відповідача не з'явився. Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 09.11.2010 р. оголошено повний текст рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
Між Сільськогосподарським виробничо-переробним закритим акціонерним товариством «Буковинапродукт»та Приватним підприємством «Продторг-Тернопіль»було укладено договір купівлі-продажу на умовах відстрочки платежів (далі - договір).
Згідно п 1.1. договору позивач зобов'язується продати, а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити консервовану та іншу харчову продукцію (далі «продукція») в кількості, асортименті і по цінах згідно специфікації, що додається, яка є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 1.2. договору відповідач має право проводити відбір продукції на складі позивача в момент отримання або погоджувати асортимент по телефону. В цьому випадку кожна видаткова накладна одночасно рахується специфікацією -доповненням до договору, строк оплати по кожній накладній вираховується з дня її оформлення.
Відповідно до п. 3.2. договору, його сума орієнтовно становить 300 000 (триста тисяч) грн.
Згідно п. 3.3. договору оплата проводиться по мірі реалізації 1 раз на тиждень, але не пізніше 21 (двадцяти одного) дня з отримання товару. По закінченні вказаного терміну відповідач зобов'язується оплатити повну вартість отриманої продукції, незалежно від фактичної реалізації. У випадку неоплати отриманої продукції у вказаний термін, відповідач сплачує позивачу пеню згідно ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96 ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення платежу.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на суму 18 818,41грн. про що свідчать наступні видаткові накладні: видаткова накладна № РН-0001063 від 01.10.2009 р. на суму 6 221,99 грн.; видаткова накладна № РН-0000066 від 28.01.2009 р. на суму 12 596,42 грн.
Натомість відповідач частково оплатив дану продукцію, а саме 16.07.2010 р. була здійснена оплата продукції на суму 2 000 грн., а 02.10.2010 р. була здійснена оплата продукції на суму 5100 грн.
Отже, заборгованість відповідача становить 11 718,41 грн.
Позивачем надано акт взаємних розрахунків станом на 31.10.2009 р., в якому позивач вказує на наявність заборгованості у розмірі 11 718,41 грн. Даний акт був підписаний позивачем та відправлений відповідачу. Відповідач звірку взаєморозрахунків не зробив, акт не підписав.
Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені у розмірі 1 191,26 грн., збитків від інфляції у розмірі 780,19 грн. та 3% річних у розмірі 260,05 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надав, а саме доказів сплати 11 718,41 грн.
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 11 718,41 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Сільськогосподарське виробничо-переробне закрите акціонерне товариство «Буковинапродукт»просить суд також стягнути з відповідача 1 191 грн. 26 коп. пені за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2010 р., 780 грн. 19 коп. інфляційних нарахувань та 260 грн. 05 коп. 3% річних за період з 03.10.2009 р. по 30.06. 2010 р. (розрахунок в матеріалах справи).
Контррозрахунку суми інфляційних нарахувань та 3% річних відповідачем суду не надано. Розрахунки інфляційних нарахувань та 3% річних відповідають матеріалам справи та положенням Цивільного кодексу України.
В частині стягнення пені суд позов не задовольнив з огляду на наступні обставини.
Згідно п. 3.3. договору оплата проводиться по мірі реалізації 1 раз на тиждень, але не пізніше 21 (двадцяти одного) з дня отримання товару. По закінченні вказаного терміну відповідач зобов'язується оплатити повну вартість отриманої продукції, незалежно від фактичної реалізації. У випадку неоплати отриманої продукції у вказаний термін, відповідач сплачує позивачу пеню згідно ст. 3акону України від 22.11.1996 р. № 543/96 ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення платежу.
Згідно з положенням ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення. Натомість в п. 6.3. договору зазначено, що строк дії договору встановлюється з дня його підписання протягом 12 місяців. Оскільки в договорі не зазначено дату його підписання, то сам договір вважається неукладеним. Наслідком цього є неможливість застосування положень п. 3.3 договору.
Таким чином відповідно до чинного законодавства, а саме ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, то з нього, на підставі ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню 780,19 грн. -збитки від інфляції та 260,05 грн. -3% річних.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 780,19 грн. -збитків від інфляції та 260,05 грн. -3% річних підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів ст.. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль»(01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, 5А, код ЄДРПОУ 34473634, р/р 26005300000103 в ТФ АКБ «Форум», МФО 335846, а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Сільськогосподарського виробничо-переробного закритого акціонерного товариства «Буковинапродукт»(59050, Чернівецька обл., Сторожинецький р-н, с. Кам'яна, код ЄДРПОУ 05398421, р/р 26009012916001 в філії ЛРУАТ "Індекс-Банк", м. Львів, МФО 325279) 11 718 (одинадцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 41 коп. основного боргу, 780 (сімсот вісімдесят) грн. 19 коп. інфляційних нарахувань, 260 (двісті шістдесят) грн. 05 коп. 3% річних, 127 (сто двадцять сім) грн. 58 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко