Справа № 372/4987/25
Провадження 2-2394/25
ухвала
02 вересня 2025 року Суддя Обухівського районного суду Київської області Потабенко Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області Відділ державної реєстрації, третя особа Обухівська державна нотаріальна контора Київської області про скасування запису в Державному реєстрі речових прав та зобов'язання вчинити дії,
01 вересня 2025 до Обухівського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява, прохальна частина якої містить наступні позовні вимоги:
скасувати рішення (запис) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), державного реєстратора Виконавчого комітету Обухівської міської ради, ОСОБА_2 індексний номер: 43980732 від 12.11.2018 р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1690923532116, номер відомостей про речове право 28859492 на нежитлове приміщення загальною площею 456,8 м?, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 ;
скасувати рішення (запис) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), державного реєстратора Виконавчого комітету Обухівської міської ради, Касянчук Інни Олександрівни індексний номер: 43993424 від 12.11.2018 р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1691462132116, номер відомостей про речове право 28869619 на нежитлове приміщення загальною площею 150,8 м?, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 ;
зобов'язати будь-якого державного реєстратора Виконавчого комітету Обухівської міської ради на виконання резолютивної частини рішення Апеляційного суду Київської області від 05 лютого 2015 року у ц/с. №372/450/13 провести державну реєстрацію права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на нежитлове приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », («Кум») загальною площею 456,8 м?, реєстраційний номер 3242209, номер запису 86 у книзі №48, що знаходиться за адресою. АДРЕСА_1 , яке належало на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу приміщення магазину «Гастроном» («Кум»), посвідченого приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Іванців В.П. 25.04.2003 року за реєстровим №№ 3110, реєстрація права власності Обухівським БТІ 30.10.2003 року реєстраційний номер 3242209. Та на нежитлова будівля Бар «Біля Фонтану», загальною площею 150,8 м?, реєстраційний номер 404400, номер запису 68 у книзі №48, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала на праві власності ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, серія НОМЕР_1 , виданого Обухівською міською радою Київської області 21.03.2003 року.
Судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам, передбаченим ст. 175 ЦПК України.
Згідно ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення п.4,5 ч.3 ст.175 ЦПК України в позовній заяві не конкретно викладено зміст позовних вимог та позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Що стосується позовних вимог щодо скасувати рішення (запис) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), державного реєстратора Виконавчого комітету Обухівської міської ради, ОСОБА_2 індексний номер: 43980732 від 12.11.2018 р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1690923532116, номер відомостей про речове право 28859492 на нежитлове приміщення загальною площею 456,8 м?, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 ;
скасувати рішення (запис) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), державного реєстратора Виконавчого комітету Обухівської міської ради, ОСОБА_2 індексний номер: 43993424 від 12.11.2018 р., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1691462132116, номер відомостей про речове право 28869619 на нежитлове приміщення загальною площею 150,8 м?, що розташовано за адресою: АДРЕСА_2 , то суд зазначає наступне.
Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації та їх обтяжень, визначає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно ч. 3ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та оформлені в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про право набувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо оформлених речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.
Відповідно до ч. 1ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Згідно ч. 4ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Відповідно до ч. 1ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою; 3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; 4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; 5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; 6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; 7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього право набувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим право набувачем; 8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав; 9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі; 11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав; 12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор зобов'язаний прийняти рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.
Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 25.12.2015 №1127, Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою КМУ від 26.10.2011 № 1141.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 26Закону №1952 за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб,який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Подібні за змістом правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі№338/180/17-ц, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16-ц, від 30.01.2019 у справі№ 569/17272/15-ц, від 11.09.2019, справа№487/10132/14, від 16.06.2020, справа№145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі№469/1044/17-ц.
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом.
Так, згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 635/2208/16-ц(провадження №61-23269св18) та висновків Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18(провадження № 12-184гс18), від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а(провадження № 11-474апп19), згідно із якими рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності.
Таким чином, вимога про зобов'язання провести державну реєстрацію не відповідає положенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV.
Щодо позовних вимог, заявлених до державного реєстратора Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державним реєстратором є:
1) громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації прав;
2) нотаріус;
3) державний виконавець, приватний виконавець - у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв'язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
Відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права.
Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач -це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Державний реєстратор є публічною особою, якій державою надано повноваження приймати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Виходячи з норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державного реєстратора немає спільних чи однорідних прав та обов'язків стосовно позивача. Він вчиняє реєстраційні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов'язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені реєстраційними діями.
Верховний Суд у постанові від 19 грудня 2022 року у справі №359/3951/17 виснував, що за загальним правилом державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав (абзац четвертий частини п'ятої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Тобто державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб'єктом звернення за такою послугою та суб'єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.
Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Враховуючи наведене, суд вважає, що державний реєстратор Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області є неналежним відповідачем у цій справі.
За таких обставин, вимоги ЦПК України щодо пред'явлення позову не дотримано.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Враховуючи викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області Відділ державної реєстрації, третя особа Обухівська державна нотаріальна контора Київської області про скасування запису в Державному реєстрі речових прав та зобов'язання вчинити дії, залишити без руху, надавши позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних недоліків.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: