Рішення від 22.12.2010 по справі 8/350-47/276-34/418

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/350-47/276-34/41822.12.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Архібуд”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельник-сервіс”

про стягнення 227 499,86 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача не з'явився;

від відповідача Верховський О.В. (довіреність б/н від 28.07.2010).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 197 850,00 грн. заборгованості за Договором підряду № 01/08/07 від 07.08.2007 та 26 385,33 грн. штрафу за несвоєчасну сплату авансу, 3 264,53 грн. пені.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2008 № 8/350 позовні вимоги задоволені повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.04.2009 рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2008 № 8/350 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2009 (суддя Станік С.Р.) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Архібуд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельник-сервіс” про стягнення 227 499,86 грн. було прийнято до нового розгляду за № 8/350-47/276 та призначено до розгляду.

14.07.2009 позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва надано розрахунок штрафних санкцій по Договору підряду № 01/08/07 від 07.08.2007, згідно якого позивачем було нараховано пеню в сумі 58 840,28 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.12.2009 № 8/350-47/276 позовні вимоги задоволені повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2010 рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2009 № 8/350-47/276 змінено та резолютивну частинну судового рішення викладено в новій редакції -позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 197 850,80 грн. основного боргу, 58 840,28 грн. пені та судові витрати, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.09.2010 постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2010 та рішення Господарського суду міста Києва від 15.12.2009 у справі № 8/350-47/276 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Підставою передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції є ненадання судоми, при вирішення спору, оцінки матеріалам справи щодо наявності чи відсутності відповідного волевиявлення відповідача про вчинення одностороннього правочину про припинення зобов'язання зарахуванням та поінформованості позивача про вчинення відповідного правочину, а також доводам відповідача про відсутність предмету даного спору з огляду на припинення заявленого до стягнення зобов'язання до звернення позивача з даним позовом до суду. Враховуючи викладене, судом не було досліджено дійсність (характер, розмір, настання терміну сплати) вимог відповідача щодо яких останній вчинив правочин по зарахуванню однорідних вимог позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2010 (суддя Сташків Р.Б.) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Архібуд” (далі -ТОВ “Архібуд” або позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельник-сервіс” (далі -ТОВ “Будівельник-сервіс” або відповідач) про стягнення 227 499,86 грн. було прийнято до нового розгляду за № 8/350-47/276-34/418 та призначено до розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 10.11.2010 №8/350-47/276 відмовлено ТОВ «Архібуд»в допуску справи до провадження щодо перегляду рішень господарських судів в порядку ст. 11116 Господарського процесуального кодексу України.

13.12.2010 позивач, керуючись ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), подав через канцелярію суду уточнення до позовної заяви, відповідно до яких позивач просив стягнути з відповідача 378 595,37 грн., з яких 197 850,80 грн. основної заборгованості за Договором №01/08/07 від 07.08.2007, 26 385,33 грн. штрафу за несвоєчасне перерахування авансових платежів та 154 359,24 грн. пені за несвоєчасну оплату за виконані роботи. Відповідно до зазначеної заяви про уточнення позовних вимог позивачем також було змінено підставу позову.

Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 №2453-17 до ст. 22 ГПК України було внесено зміни, відповідно до яких встановлено, що позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви лише до початку розгляду господарським судом справи по суті.

Таким чином, оскільки подана позивачем заява про уточнення позовних вимог, якою останній змінив підстави та предмет позову, подана після початку розгляду судом справи по суті, суд не приймає зазначену заяву до розгляд. Крім того, позивачем не було надано суду доказів доплати держаного мита за збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача надав суду розгорнутий розрахунок позовних вимог щодо стягнення з відповідача 197 850,80 грн. основного боргу за виконанні роботи по Договору №01/08/07 від 07.08.2007 та пені за прострочення оплати за виконані роботи у сумі 54 840,28 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов Договору № 01/08/07 від 07.08.2007 не було вчасно виконано свої зобов'язання по оплаті фактично виконаних позивачем робіт в сумі 197 850,80 грн., виконання яких підтверджується актами КБ-2в та КБ-3.

В обґрунтування вимог про стягнення пені в розмірі 58 840,28 грн. (згідно поданих розрахунків) та штрафу позивач посилався на те, що відповідачем всупереч умов за Договором № 01/08/07 від 07.08.2007 було несвоєчасно перераховано авансові платежів перед етапами робіт та оплата за виконані роботи, що згідно п. 69 Договором підряду № 01/08/07 від 07.08.2007 є підставою для стягнення з відповідача пені в сумі 58 840,28 грн. та штрафу в сумі 26 385,33 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених вимог заперечував, просив суд у позові відмовити. Відповідач у письмових запереченнях на позов зазначав про те, що згідно п. 4 Договору № 01/08/07 від 07.08.2007 позивач мав приступити до початку виконання робіт протягом 3 днів з дати передачі будівельного майданчику, проектної документації та внесення авансу в розмірі 252 400,00 грн., розмір якого був обумовлений у додатку № 1 до договору у календарному графіку фінансування робіт. Відповідачем було передано позивачу будівельний майданчик по акту приймання -передавання від 21.08.2008, аванс було перераховано 28.08.2007, комплект проектної документації передано по накладним № 1 від 30.08.2007 та № 2 від 05.09.2007, а тому позивач мав приступити до виконання робіт до 08.09.2007 та завершити роботи у строк до 10.01.2008, але позивачем було завершено роботи лише 30.09.2008, що підтверджується довідкою про вартість виконаних робіт та актом виконаних робіт за вересень 2008 року, тобто із запізненням на 212 днів.

Відповідач зазначав про те, що його заборгованість перед позивачем по Договору № 01/08/07 від 07.08.2007 у розмірі 197 850,80 грн. є погашеною шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у порядку ст. 601 Цивільного кодексу України, що підтверджується листом №248 від 16.10.2008, отримання якого підтверджується позивачем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оглянувши оригінали наданих документів та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.08.2007 між відповідачем -ТОВ “Будівельний-сервіс”, як генеральним підрядником, та позивачем -ТОВ “Архібуд”, як підрядником, було укладено договір № 01/08/07 (далі -Договір), відповідно до умов якого генеральний підрядник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва монолітного каркасу (п. 1).

Умовами вищезазначеного договору, сторони погодили, що підрядник розпочне виконання робіт протягом 3 днів з дня виконання генеральним підрядником зобов'язань щодо: передачі будівельного майданчику, проектної документації, дозвільної документації та сплати повної суми авансу і завершить виконання робіт протягом 120 днів з дня початку виконання робіт (п. 4), договірна ціна робіт визначається на основі локального кошторису, що є невід'ємною частиною договору, є приблизною і складає 3185338,80 грн. (три мільйона сто вісімдесят п'ять тисяч триста тридцять вісім грн. 80 коп.) (п. 9), виконання зобов'язання підрядника за договором забезпечується сплатою у розмірі подвійної ставки НБУ від вартості невиконаних об'ємів робіт за кожен прострочений день (п. 16), генеральний підрядник за актом зобов'язаний передати підряднику будівельний майданчик (в тому числі пристрої, що забезпечують об'єкт послугами) та всю дозвільну документацію протягом 3-х днів з дня підписання договору (п. 38), фінансування робіт здійснюється за рахунок власних коштів та коштів залучених генеральним підрядником (п. 51), генеральний підрядник протягом 10-ти днів з дня підписання договору надасть підряднику аванс для закупівлі матеріалів та обладнання у розмірі 40% відсотків від вартості робіт першого виробничого етапу, яка визначена локальним кошторисом до цього договору. Аванс для закупівлі матеріалів та обладнання за кожний наступний виробничий етап, визначається графіком виконання робіт, виплачується генпідрядником підряднику з 1 по 10 числа поточного місяця згідно календарного графіка виконання робіт (додаток № 1 до Договору) в розмірі 40% від визначеної локальним кошторисом до цього договору вартості відповідного виробничого етапу. Генеральний підрядник має право контролювати використання наданих підрядником сум авансу (п. 58), підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за договором і у таких сумах: за порушення строків виконання робіт, визначених календарним графіком робіт, сплачує неустойку в розмірі 0,05% від вартості договору за кожний день прострочення за перші два місяця затримки і 0,1 відсоток за кожний наступний день (п. 68).

Умовами додаткової угоди № 1 від 09.11.2007 до Договору сторони погодили викласти п. 58 Договору у наступній редакції: генеральний підрядник протягом 10 днів з дня підписання договору надасть підряднику аванс для закупівлі матеріалів та обладнання у розмірі 40% відсотків від вартості робіт першого виробничого етапу, яка визначена локальним кошторисом до цього договору, а також генеральний підрядник при виробничій необхідності, може надати підряднику для закупівлі матеріалів додатково аванс у розмірі 150000,00 грн. Аванс для закупівлі матеріалів та обладнання за кожний наступний виробничий етап, визначається графіком виконання робіт, виплачується генпідрядником підряднику з 1 по 10 числа поточного місяця згідно календарного графіка виконання робіт (додаток № 1 до Договору) в розмірі 40% від визначеної локальним кошторисом до цього договору вартості відповідного виробничого етапу. Генеральний підрядник має право контролювати використання наданих підрядником сум авансу. Інші пункти договору від 06.08.2007 залишились без змін.

Згідно акту прийому-передачі майданчика будівництва офісно-ділового центру по вул. Саксаганського, 105 в м. Києві, підписаного повноважними представниками позивача та відповідача, та посвідчений печатками сторін, відповідач на виконання умов Договору 21.08.2007 передав позивачу будівельний майданчик

Відповідно до накладної № 1 від 30.08.2007 та № 2 від 05.09.2007, підписаних повноважними представниками сторін, відповідач на виконання умов договору передав позивачу проектну документацію передбачену п. 4 Договору.

Згідно з актами приймання-передачі виконаних робіт по Договору, а саме: за листопад 2007р. від 30 листопада 2007р. на суму 956674,80 грн., за грудень 2007р. на суму 295837,20 грн., за січень 2008р. на суму 346928,40 грн., за лютий 2008р. на суму 268124,40 грн., за лютий 2008р. на суму 236889,60 грн., за березень 2008р. на суму 459630,00 грн., за квітень 2008р. на суму 52644,00 грн., за вересень 2008р. на суму 333067,20 грн., та довідок про вартість виконаних підрядних робіт, підписаних повноважними представниками відповідача (генпідрядника) та позивача (підрядника), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт по даним актам складає 3 424 095,60 грн.

Відповідно до платіжних доручень, а саме: № 176 від 28.09.2007 на суму 252 400,00 грн., № 239 від 09.11.2007 на суму 150 000,00 грн., № 271 від 18.12.2007 на суму 554 274,80 грн., № 274 від 26.12.2007 на суму 273 200,00 грн., № 291 від 25.02.2008 на суму 450 000,00 грн., № 300 від 29.02.2008 на суму 637 690,00 грн., № 313 від 24.03.2008 на суму 239 880,00 грн., № 333 від 16.04.2008 на суму 324 000,00 грн., № 349 від 21.05.2008 на суму 344 800,00 грн., загальний розмір перерахованих відповідачем на рахунок позивача грошових коштів в якості оплати виконаних робіт по Договору складає 3 226 244,80 грн.

Відповідно до акту від 10.12.2007, підписаного повноважними представниками сторін та акту проміжного геодезичного контролю, позивачем під час прийняття робіт було виявлено недоліки.

19.02.2008 позивач направив відповідачу лист № 123 від 19.02.2008, яким повідомив про повернення акту виконаних робіт КБ-2в та довідку КБ-3 за січень 2008 року у зв'язку з тим, що виконані за ними роботи не відповідають вимогам СНіП 3.01.03-84, СНіП 3.03.01-87.

19.02.2008 позивач направив на адресу відповідача лист № 38, яким просив розглянути та надати відповідні технічні рішення щодо усунення недоліків: зміщення в плані колон, зміщення прорізів ліфтових шахт, завищення зовнішніх геометричних розмірів ліфтової шахти.

20.02.2008 відповідачем на адресу позивача було надіслано лист № 42, в якому відповідач у зв'язку з відмовою від підписання акта виконаних робіт КБ-2в та довідки КБ-3 за січень 2008 року просив повернути надані для розгляду форми КБ-2в та КБ-3 з зазначеними конкретними позиціями та обсягами, оскільки до листа № 123 від 19.02.2008 зазначені форми додані не були.

21.02.2008 відповідач листом № 45 повідомив позивача про те, що він з 22.02.2008 призупиняє роботи на будівництві офісно-ділового центру по вул. Саксаганського, 105.

26.02.2008 представниками відповідача було складено акт перевірки якості № 2, який посвідчено лише підписом представника відповідача, згідно якого зроблено висновки про те, що заходи стосовно усунення недоліків ТОВ “Архібуд”будуть визначені після надання проектних рішень НПРФ “Реставрація”та висновку ЗАТ “ОТІС”, усунення недоліків ТОВ “Архібуд”виконує в процесу виконання будівельно-монтажних робіт, але не пізніше 7 днів після завершення робіт по будівництву каркасу будівлі офісно-ділового центру по вул. Саксаганського, 105.

31.03.2008 відповідач передав представнику позивача лист № 143 та 4 примірника акта № 2 від 26.02.2008, яким просив позивача підписати акти та повернути два примірника, який представник позивача отримав 31.03.2008, про що свідчить відмітка на зазначеному листі.

14.04.2008 відповідач передав представнику позивача лист № 157, з проханням надати пропозиції по усуненню недоліків, а також акти № 5,6,7 проміжного геодезичного контролю, який представник позивача отримав 14.04.2008, про що свідчить відмітка на зазначеному листі.

08.05.2008 відповідач передав представнику позивача лист № 166, яким вимагав надати пропозиції по усуненню недоліків, який представник позивача отримав 12.05.2008, про що свідчить відмітка на зазначеному листі.

12.05.2008 відповідач передав представнику позивача лист № 168, яким просив відповідача надати геодезичну зйомку конструкцій офісно-ділового центру, з метою недопущення підписання актів виконання робіт, який представник позивача отримав 13.05.2008, про що свідчить відмітка на зазначеному листі.

23.05.2008 позивач передав представнику позивача лист № 174, з вимогою відновити безпідставно зупинені роботи, який представник позивача отримав 26.05.2008, про що свідчить відмітка на зазначеному листі.

16.10.2008 відповідач направив позивачу лист № 248, направлення якого підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 1516 від 16.10.2008, яким заявив про часткове зарахування зустрічних вимог на суму 197 850,80 грн. та вимагав в порядку статті 530 ЦК України здійснити оплату нарахованої позивачем неустойки на суму 668 131,42 грн. за порушення строків виконання робіт за Договором.

У відповідь на лист 248 від 16.10.2008 позивач 31.10.2008 направив на адресу відповідача лист №204 в якому заперечував нарахування пені та здійснення зарахування.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 197 850,80 грн. заборгованості за виконані роботи за Договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За приписами статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

У відповідності до п. 1 договору генеральний підрядник доручив, а підрядник взяв на себе зобов'язання забезпечити відповідно до проектної документації та умов договору виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва монолітного каркасу.

Як зазначалось вище, з наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі виконаних робіт по Договору за листопад 2007р. від 30.11.2007 на суму 956 674,80 грн., за грудень 2007р. на суму 295 837,20 грн., за січень 2008р. на суму 346 928,40 грн., за лютий 2008р. на суму 268 124,40 грн., за лютий 2008р. на суму 236 889,60 грн., за березень 2008р. на суму 459 630,00 грн., за квітень 2008р. на суму 52 644,00 грн., за вересень 2008р. на суму 333 067,20 грн., та довідок про вартість виконаних підрядних робіт, підписаних повноважними представниками сторін та скріплених їх печатками без зауважень вбачається, що позивачем виконано будівельно-монтажні роботи з будівництва монолітного каркасу офісно-ділового центру по вул. Саксаганського, 105 у м. Києві на загальну суму 3 424 095,60 грн.

Факт виконання позивачем робіт на вищезазначену суму представник відповідача не заперечує.

Відповідач же, як генпідрядник, на виконання умов Договору перерахував на рахунок позивача оплату на загальну суму 3 226 244,80 грн., про що свідчать платіжні доручення № 176 від 28.09.2007 на суму 252 400,00 грн., № 239 від 09.11.2007 на суму 150 000,00 грн., № 271 від 18.12.2007 на суму 554 274,80 грн., № 274 від 26.12.2007 на суму 273 200,00 грн., № 291 від 25.02.2008 на суму 450 000,00 грн., № 300 від 29.02.2008 на суму 637 690,00 грн., № 313 від 24.03.2008 на суму 239 880,00 грн., № 333 від 16.04.2008 на суму 324 000,00 грн., № 349 від 21.05.2008 на суму 344 800,00 грн.

16.10.2008 відповідач направив позивачу лист № 248, направлення якого підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 1516 від 16.10.2008, яким заявив про часткове зарахування зустрічних вимог на суму 197 850,80 грн. та вимагав в порядку статті 530 ЦК України здійснити оплату нарахованої позивачем неустойки на суму 668 131,42 грн. за порушення строків виконання робіт за Договором.

Відповідно до 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування; для зарахування достатньо заяви однієї сторони. Аналогічні положення визначені в ст. 601 Цивільного кодексу України.

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними; бути однорідними (правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2010 у справі №47/343 за позовом ТОВ «Будівельник-сервіс»до ТОВ «Архібуд»про стягнення 379 055,32 грн. штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт по договору №01/08/07 від 07.08.2007, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України, встановлено порушення ТОВ «Архібуд»як підрядником строки виконання робіт за Договором на 212 днів та право ТОВ «Будівельник-сервіс»як генерального підрядника на стягнення з ТОВ «Архібуд»пені на загальну суму 579 731,66 грн.

Відповідно до п. 68 Договору підрядник несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов'язань за договором і у таких сумах: за порушення строків виконання робіт, визначених календарним графіком робіт, сплачує неустойку в розмірі 0,05% від вартості договору за кожний день прострочення за перші два місяця затримки і 0,1 відсоток за кожний наступний день.

За своєю правовою природою вимоги щодо сплати пені є вимоги строк виконання яких вважається не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

З аналізу наданих доказів судом встановлено, що вимоги відповідача щодо стягнення з позивача пені та вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за виконанні роботи є зустрічними, однорідними (грошовими) вимогами та такими строк виконання яких настав (строк виконання вимог ТОВ «Будівельник-сервіс»щодо сплати пені настав в момент пред'явлення вимоги).

Крім того, дійсність вимог ТОВ «Будівельник-сервіс»щодо стягнення пені підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2010 у справі №47/343.

За правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін. Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством. За загальними правилами про правочини здійснення відповідної заяви про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов'язань сторін в такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку. Якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду. Такої ж думки дійшов і Вищій господарський суд України у постанові від 22.07.2004 № 15-03/186 та постанові від 09.09.2010 №8/350-47/276.

Як зазначалося вище, 16.10.2008 відповідач направив позивачу лист № 248, направлення якого підтверджується фіскальним чеком Укрпошти № 1516 від 16.10.2008, яким заявив про часткове зарахування зустрічних вимог на суму 197 850,80 грн. та вимагав в порядку статті 530 ЦК України здійснити оплату нарахованої позивачем неустойки на суму 668 131,42 грн. за порушення строків виконання робіт за Договором. Факт отримання зазначеного листа підтверджується листом позивача №204 від 31.10.2008.

Суду не надано доказів оскарження дійсності вчиненого відповідачем одностороннього правочину щодо зарахування зустрічних однорідних вимог та визнання її недійсною.

Таким чином, зобов'язання відповідача щодо оплати виконаних позивачем робіт за Договором у сумі 197 850,80 грн. є припиненими шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Боржника не може бути повторно примушено до виконання зобов'язання, яке припинено боржником належним чином.

Отже, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за виконану роботу у сумі 197 850,80 грн. є безпідставними.

Також, позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 58 840,28 грн. (згідно поданих розрахунків) та штрафу в сумі 26 385,33 грн. за несвоєчасне перерахування авансу.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України).

Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вимогами статті 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 69 Договору генеральний підрядник несе відповідальність перед підрядником за порушення грошових зобов'язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансів, інших платежів) згідно з планом фінансування сплачує пеню в розмірі 0,05 відсотків від простроченої суми за кожний день прострочення за перші два місяці затримки і 0,1 відсоток від простроченої суми за кожний наступний день до фактичного усунення порушення.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань також врегульовано Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р., згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочення платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується представниками сторін, що відповідач неодноразово порушував умови договору щодо передання проектної документації в тому числі (передання окремих етапів проектної документації) та будівельного майданчика і сплаті авансів.

Так, зокрема, у відповідності до п. 38 договору відповідач зобов'язався передати за актом будівельний майданчик упродовж 3-х днів з дня підписання договору, тобто до 10.08.2007, проте зроблено це було лише 21.08.2007, що відповідно призвело до затримки початку будівельних робіт.

Всупереч п.п. 12, 23 договору необхідна проектна документація розроблялась в ході будівництва та передавалась некомплектно і в строки, які унеможливлювали будь-які дії позивача щодо виконання робіт в визначені договором терміни.

В порушення п. 58 договору авансовий платіж першого виробничого етапу був отриманий позивачем 28.08.2007, а не до 17.08.2007, як передбачено умовами договору. Крім того, наступні авансові платежі від 09.11.2007 на суму 150 000,00 грн. та від 26.11.2007 на суму 273 000,00 грн. ніяким чином не відповідають ні по строкам їх проведення, ні по їх вартості відповідно календарному графіку фінансування чи умовам договору, які передбачали проведення таких виплат щоразу до 10 числа поточного місяця в розмірі 40% вартості кожного виробничого етапу (п. 58 договору). А з 26.11.2007 авансування робіт взагалі не проводилося. Про суму, дату та призначення платежів свідчать наявні в матеріалах справи банківські платіжні доручення.

В порушення п. 53 Договору оплата за виконані роботи надходила з запізненням, так про строчка платежу складає за листопад 2007 року -8 днів, за грудень 2007 року -32 дні, за лютий 2008 року - 5 днів, за березень 2008 року -2 дні, за квітень 2008 року -15 днів, за вересень 2008 року -8 днів (з 07.10.2008 до 16.10.2008 - до дати припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних зобов'язань).

Посилання відповідача як на підставу неоплати вартості виконаних робіт у встановлені строки на суму 197 850,80 грн. на те, що підрядні роботи, які виконані позивачем по Договору - виконані позивачем з недоліками -судом відхиляється як необґрунтоване та таке, що суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема статті 858 Цивільного кодексу України, якою встановлено відповідальність підрядника за неякісно виконані роботи і такого виду відповідальності як відсутність зобов'язання по оплаті виконаних робіт внаслідок виконання робіт з недоліками -умовами зазначеної статті не передбачено, як не передбачено такого виду відповідальності і умовами Договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, враховуючи встановлення Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р., граничного розміру відповідальності за прострочення платежу у вигляді пені, суд, здійснивши розрахунок пені, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені є обґрунтованим та підлягають задоволенню у сумі 6465,76 грн., за періоди до 16.10.2008.

В частині стягнення з відповідача 26 385,33 грн. штрафу, суд враховує, що відповідач свої зобов'язання щодо своєчасного перерахування авансу за Договором належним чином у строк, передбачений п.п. 53, 69 даного договору не виконав. Разом з тим, судом встановлено, що стягнення штрафу внаслідок несвоєчасного перерахування авансу умовами Договору не передбачено, а тому не вбачає правових підстав для задоволення вимог позивача в цій частині.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельник-сервіс” (ідентифікаційний код 32486615, місцезнаходження: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 17, оф. 405) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Архібуд” (ідентифікаційний код 31454273, юридична адреса: 01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського,11; поштова адреса: 01135, м. Київ. вул. Пестеля, 9) пеню за неналежне виконання договору № 01/08/07 від 07.08.2007 у сумі 6 465 (шість тисяч чотириста шістдесят п'ять) гривень 76 копійок, а також 64 (шістдесят чотири) гривні 65 копійок витрат по сплаті державного мита та 2 (дві) гривні 70 копійок витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Архібуд” (01023, м. Київ, вул. Л. Первомайського,11 (юридична адреса); 01135, м. Київ. вул. Пестеля, 9 (поштова адреса), ідентифікаційний код 31454273) в доход Державного бюджету України 530 (п'ятсот тридцять) грн. 76 коп. недоплаченого державного мита.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 23.12.2010.

Попередній документ
13015453
Наступний документ
13015456
Інформація про рішення:
№ рішення: 13015455
№ справи: 8/350-47/276-34/418
Дата рішення: 22.12.2010
Дата публікації: 25.12.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір