Справа № 369/15008/25
Провадження № 3/369/7653/25
Іменем України
11.09.2025 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Куценко М.О., розглянувши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , громадянки України, працюючої продавцем ТОВ «МП-КИЇВ», ЄДРПОУ 43422208, юридична адреса: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с. Слобожанське, вул. Бабенка 2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 2371/10-36-07-08 від 06.08.2025 ОСОБА_1 , будучи продавцем ТОВ «МП-КИЇВ», що знаходиться адресою: Київська обл., Бучанський р-н, м. Вишневе, вул. Європейська 35, допустила порядок ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, що мало місце 06.08.2025 року, чим порушено вимоги п.12 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась. Про причини неявки не повідомила.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнов проти України" зазначено, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З метою уникнення затягування розгляду справи, відповідно до ст. 268 КУпАП вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопрушення, вважаю недоведеним, що в діях ОСОБА_1 наявний склад інкримінованих правопорушень.
Так на підтвердження винуватості у скоєнні інкримінованого правопорушення до матеріалів справи долучено: протокол про адміністративне правопорушення № 2371/10-36-07-08 від 06.08.2025 року; копія акту (довідки) фактичної перевірки ДПС № 0000217 з письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 06.08.2025.
Суд наголошує, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
За змістом ст. 252КУпАП та загальних норм Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Для встановлення в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, необхідно встановити чи є остання суб'єктом адміністративного проступку, який здійснює розрахункові операції.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Диспозицією ч. 1 ст. 155-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
Так, у матеріалах про адміністративне правопорушення міститься протокол про адміністративне правопорушення № 2371/10-36-07-08, складений 27.07.2021 головним державним ревізором-інспектором ГУ ДПС у Київській області, відносно продавця ОСОБА_1 , проте у матеріалах справи відсутні дані про те, що остання перебуває у трудових відносинах з фізичною особою підприємцем, де було встановлено факт можливого адміністративного правопорушення. Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що саме на ОСОБА_1 покладено обов'язок проводити розрахункові операції.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, викладені зокрема в рішенні від 09.09.2011 року у справі "Лучанінова проти України", від 15.05.2018 року у справі "Надточій проти України", який неодноразово зазначав, що до провадження в справах про адміністративні правопорушення застосовується кримінальний аспект та відповідні гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, згідно яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Зміст стандарту доведення поза розумним сумнівом надано, зокрема, в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 року по справі N 688/788/15-к, згідно якої вказаний стандарт означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Верховний Суд в постанові від 27.06.2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
За вказаних обставин, відомості, викладені у протоколах про адміністративне правопорушення та надані докази, які наведені вище, суд оцінює критично, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, не доведена.
Так, матеріали справи не містять належних доказів, які б підтверджували та дозволяли суду дійти висновку поза розумним сумнівом про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч .1 ст. 155-1 КУпАП, тобто відсутні об'єктивні докази про вчинення останньою інкримінованого правопорушення.
При цьому ст. 62 Конституції України закріплено, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пункт 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП передбачає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір стягується у разі накладення адміністративного стягнення. Оскільки провадження по справі підлягає закриттю, то судовий збір з ОСОБА_1 не стягується.
На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 247, 268, 283, 284 КУпАП України, суд
Провадження у справі за протоколом про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , громадянки України, працюючої продавцем ТОВ «МП-КИЇВ», ЄДРПОУ 43422208, юридична адреса: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с. Слобожанське, вул. Бабенка 2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя Михайло КУЦЕНКО