Справа № 369/5353/24
Провадження № 2/369/2017/25
10.09.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Янченка А.В.,
за участі секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Сапонова О.В.,
представника відповідачів 1, 2, 4 Василевської К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/5353/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання правочинів удаваними, застосування правових наслідків удаваних правочинів та поділ спільного майна подружжя,
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Сапонов Олександр Вікторович 29 березня 2024 року звернулася до суду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів удаваними, застосування правових наслідків удаваних правочинів та поділ спільного майна подружжя.
В обґрунтування позову зазначив, що 01.02.2003 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві було зареєстровано шлюб громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації актів про одруження 01.02.2003 року було зроблено запис за № 83. Після реєстрації зазначеного шлюбу дружина Позивача залишила своє дошлюбне прізвище - « ОСОБА_6 ».
Від попереднього шлюбу ОСОБА_2 мала доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Від даного шлюбу ОСОБА_2 з Позивачем народився син ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач майже все свідоме життя віддав військовій службі, маючи військове звання полковник, був виключений з військового обліку за станом здоров'я 02.06.2022 року.
Перебуваючи на військовій службі Позивач мав відповідне грошове забезпечення, після одруження 01.02.2003 року з ОСОБА_2 , Позивач формував переважну частину сімейного бюджету подружжя.
Після одруження Позивача 01.02.2003 року з ОСОБА_2 , та народження у подружжя сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сім'я Позивача у складі зазначених осіб перебувала на «квартирній» черзі щодо надання квартири сім'ї Позивача за рахунок держави, або ж надання Позивачу відповідної грошової компенсації на придбання квартири.
Тобто фактично, маючи потребу у власному житлі, маючи матеріальну можливість придбати власне житло (відповідний об'єкт нерухомості), проте перебуваючи на військовій «квартирній» черзі, ані подружжя Позивача та ОСОБА_2 , ані наприклад будь-хто з членів даного подружжя, не міг придбати квартиру на власне ім'я за наявні кошти сімейного бюджету, бо у такому випадку сім'ю Позивача було б позбавлено права на перебування у військовій «квартирній» черзі.
Про зазначене вище рішення щодо придбання нерухомості для подружжя Позивача та ОСОБА_2 , у спосіб укладення заздалегідь удаваного правочину, останні повідомили ОСОБА_3 , яка на це погодилась, тобто погодилась діяти від імені та в інтересах подружжя Позивача та ОСОБА_2 , кожний з яких у дійсності був рівноправним покупцем об'єкта нерухомості, ОСОБА_3 погодилась укласти відповідні договори купівлі-продажу об'єктів нерухомості, зареєструвавши в подальшому одноосібно на власне ім'я право власності на кожний з придбаних подружжям Позивача та ОСОБА_2 за кошти сімейного бюджету об'єкти нерухомості, після чого сім'я Позивача мала «офіційно» отримати квартиру за рахунок перебування у військовій «квартирній» черзі, або ж Позивач мав отримати від держави відповідну грошову компенсацію. Надалі ж, після отримання сім'єю Позивача «державної» квартири, або ж після отримання Позивачем «державної» грошової компенсації, сім'ю Позивача мало бути «знято» з військового «квартирного» обліку, після чого ОСОБА_3 , як чинний власник зазначених вище об'єктів нерухомості, мала укласти від власного імені, як «дарувальник», відповідні договори дарування зазначених вище об'єктів нерухомості, на користь Позивача та ОСОБА_2 , як «обдаровуваних», у рівних частинах.
Проте, дружина Позивача ОСОБА_2 , вирішила позбавити Позивача як будь-яких прав на нерухомість, так й взагалі фактично - позбавитись Позивача як власного чоловіка.
Дружина працюючи у Посольстві України в Республіці Хорватія, ОСОБА_2 прийняла рішення в подальшому взагалі не повертатись на проживання в Україну, набути громадянство іншої країни та одружитися з іншим чоловіком.
Під час зустрічі з Позивачем, ОСОБА_2 повідомила останнього про те, що вона подала позовну заяву до суду про розірвання шлюбу з Позивачем, при цьому, за словами ОСОБА_2 , протягом березня 2024 року Позивач має підшукати собі якесь інше житло, бо квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 54,50 кв.м, в якій станом до теперішнього часу зареєстрований та проживає Позивач, а також нежитлове приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 4,10 кв.м, є начебто одноосібною власністю доньки ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , жодних прав на спірну квартиру Позивач не має, а якщо Позивач буде заперечувати проти зазначеної «пропозиції» ОСОБА_2 , то в такому разі Позивача буде примусово знято із зареєстрованого місця проживання у спірній квартирі, та виселено із спірної квартири в судовому порядку.
Так за кошти сімейного бюджету подружжя, фактично самим подружжям, яким було уповноважено в інтересах подружжя на укладення відповідних договорів купівлі-продажу доньку ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , спірну квартиру та спірне приміщення.
06.03.2020 року у місті Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, було укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений того ж дня, 06.03.2020 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Герасимів Юлією Вадимівною за реєстр. № 1176 (далі - договір купівлі-продажу квартири від 06.03.2020 р.).
Відповідно до умов договору купівлі-продажу квартири від 06.03.2020 р., укладеного між відповідачем 3 ОСОБА_4 як «Продавцем», та донькою ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , як «Покупцем», яка діяла фактично від імені та в інтересах подружжя Позивача та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купила двокімнатну квартиру загальною площею 54,50 кв.м, житловою площею 25,90 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , тобто спірну квартиру, за що продавцю спірної квартири за рахунок грошових коштів сімейного бюджету подружжя Позивача та ОСОБА_2 , останньою було фактично сплачено 833112,00 грн, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою від 10.04.2018 року.
При цьому, з умовами попереднього договору купівлі-продажу спірної квартири ознайомився під підпис особисто Позивач, в тому числі попередній договір купівлі-продажу спірної квартири від 10.04.2018 року було укладено від імені дружини Позивача ОСОБА_2 , але підписано особисто Позивачем, акт приймання-передачі спірної квартири від імені дружини Позивача ОСОБА_2 було підписано особисто Позивачем.
Також, 19.10.2021 року у місті Фастів Фастівського району Київської області, було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений того ж дня, 19.10.2021 року приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Сушановою Тетяною Вікторівною за реєстр. № 1287 (далі - договір купівлі-продажу нежитлового приміщення від 19.10.2021 р.).
Відповідно до умов договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 19.10.2021 р., укладеного між ОСОБА_4 , як «Продавцем», та донькою ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , як «Покупцем», яка діяла фактично від імені та в інтересах подружжя Позивача та ОСОБА_2 , ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_3 купила нежитлове приміщення загальною площею 4,10 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , тобто спірне приміщення, за що продавцю спірного приміщення за рахунок грошових коштів сімейного бюджету подружжя Позивача та ОСОБА_2 , до моменту укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 19.10.2021 р., було фактично сплачено відповідні грошові кошти сімейного бюджету подружжя Позивача та ОСОБА_2 .
Усі нотаріальні послуги щодо нотаріального оформлення угод щодо купівлі-продажу спірної квартири та спірного приміщення було оплачено присутнім Позивачем, що підтверджується відповідними квитанціями.
Також, після фактичного вселення подружжя Позивача та ОСОБА_2 , саме Позивач опікувався укладенням відповідних договорів з постачальниками комунальних послуг, копії відповідних договорів також додаються до цієї позовної заяви.
Як було зазначено вище, подружжя Позивача та ОСОБА_2 мало намір спочатку придбати для себе квартиру у місті Києві або Київській області, зазначивши у відповідному договорі купівлі-продажу покупцем такої квартири або ж обох членів даного подружжя як рівноправних покупців, або ж самого Позивача, бо ОСОБА_2 працювала за межами України і самостійно підписати в Україні відповідний договір купівлі-продажу можливості не мала, про що попередньо, а саме 04.12.2018 року, ОСОБА_2 навіть видала Позивачу відповідну довіреність.
Також, 23.04.2011 року, за кошти сімейного бюджету подружжя Позивача та ОСОБА_2 , у Молдові у місті Кишиневі, було придбано легковий автомобіль марки/моделі VOLKSWAGEN JETTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір червоний, рік випуску 2009, об'єм двигуна 2480, кількість сидячих місць з місцем водія - 5, тип - загальний легковий седан-в, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 (далі - спірний автомобіль), покупцем якого у відповідному договорі купівлі-продажу було зазначено одноосібно ОСОБА_2 .
Також, крім спірної квартири, спірного приміщення, та спірного автомобіля, до сукупної маси спільного майна подружжя Позивача та ОСОБА_2 належать й витрати на проведення ремонтно-оздоблювальних робіт у спірній квартирі, придбання меблів та іншого обладнання для спірної квартири, про що буде зазначено нижче.
Так зокрема, за рахунок грошових коштів сімейного бюджету подружжя Позивача та ОСОБА_2 було здійснено витрати на проведення ремонтно-оздоблювальних робіт у спірній квартирі, придбання меблів та іншого обладнання для спірної квартири на загальну суму 424649,55 грн. (чотириста двадцять чотири тисячі шістсот сорок дев'ять гривень 55 копійок), про що докладно зазначено у «Переліку витрат коштів сімейного бюджету подружжя на проведення ремонтних робіт, придбання меблів та обладнання (частина 1)», що є Додатком № 1 до цієї позовної заяви.
Також, за рахунок грошових коштів сімейного бюджету подружжя Позивача та ОСОБА_2 було здійснено витрати на придбання меблів та іншого обладнання для спірної квартири на загальну суму 260943,51 грн. (двісті шістдесят тисяч дев'ятсот сорок три гривні 51 копійка), про що докладно зазначено у «Переліку витрат коштів сімейного бюджету подружжя на придбання меблів та обладнання (частина 2)», що є Додатком № 1 до цієї позовної заяви.
Позивач обґрунтовано вважає, що крім спірної квартири, спірного приміщення, та спірного автомобіля, підлягає визнанню в судовому порядку спільним майном подружжя Позивача та ОСОБА_2 :
- спірна квартира ринковою вартістю 2793479,00 грн., враховуючи витрати на проведення ремонтно-оздоблювальних робіт, меблі та обладнання згідно «Переліку витрат коштів сімейного бюджету подружжя на проведення ремонтних робіт, придбання меблів та обладнання (частина 1)» (Додаток № 1 до цієї позовної заяви) сукупною вартістю 424649,55 грн.;
- спірне приміщення ринковою вартістю 97454,00 грн.;
- спірний автомобіль ринковою вартістю 302170,84 грн.;
- меблі та обладнання згідно «Переліку витрат коштів сімейного бюджету подружжя на придбання меблів та обладнання (частина 2)» (Додаток № 1 до цієї позовної заяви) сукупною вартістю 260943,51 грн.;
що у сукупності дорівнює ціні цього позову: 3454047,35 грн. (три мільйони чотириста п'ятдесят чотири тисячі сорок сім гривень 35 копійок).
На підставі зазначеного позивач просив суд:
1) визнати удаваним правочином договір купівлі-продажу двокімнатної квартири загальною площею 54,50 кв.м, житловою площею 25,90 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 06.03.2020 року у місті Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, посвідчений 06.03.2020 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Герасимів Юлією Вадимівною за реєстр. № 1176, між ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України НОМЕР_4 , виданий 09.02.2007 р. Калінінським РВ ДМУ ГУ МВС України в Донецькій обл.; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), як «Продавцем», та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ; паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм, документ № НОМЕР_6 , запис № 19950121-02066, виданий 30.10.2017 р. органом № 8036; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ), як «Покупцем», вчиненим для приховання іншого правочину,
та визнати, що у дійсності 06.03.2020 року у місті Вишневе Києво-Святошинського району Київської області, було укладено договір купівлі-продажу двокімнатної квартири загальною площею 54,50 кв.м, житловою площею 25,90 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений 06.03.2020 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Герасимів Юлією Вадимівною за реєстр. № 1176, продавцем якої є: ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України НОМЕР_4 , виданий 09.02.2007 р. Калінінським РВ ДМУ ГУ МВС України в Донецькій обл.; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), а покупцями якої у рівних частинах є: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ; паспорт громадянина України НОМЕР_8 , виданий 29.05.2010 р. Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_9 ; паспорт громадянина України НОМЕР_10 , виданий 23.03.2000 р. Середино-Будським РВ УМВС України в Сумській обл.; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 );
2) визнати удаваним правочином договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 4,10 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 19.10.2021 року у місті Фастів Фастівського району Київської області, посвідчений 19.10.2021 року приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Сушановою Тетяною Вікторівною за реєстр. № 1287, між ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України НОМЕР_4 , виданий 09.02.2007 р. Калінінським РВ ДМУ ГУ МВС України в Донецькій обл.; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), як «Продавцем», та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ; паспорт громадянина України з безконтактним електронним носієм, документ № НОМЕР_6 , запис № 19950121-02066, виданий 30.10.2017 р. органом № 8036; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ), як «Покупцем», вчиненим для приховання іншого правочину,
та визнати, що у дійсності 19.10.2021 року у місті Фастів Фастівського району Київської області, було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 4,10 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений 19.10.2021 року приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу Київської області Сушановою Тетяною Вікторівною за реєстр. № 1287, продавцем якого є: ОСОБА_4 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; паспорт громадянина України НОМЕР_4 , виданий 09.02.2007 р. Калінінським РВ ДМУ ГУ МВС України в Донецькій обл.; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), а покупцями якого у рівних частинах є: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ; паспорт громадянина України НОМЕР_8 , виданий 29.05.2010 р. Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_9 ; паспорт громадянина України НОМЕР_10 , виданий 23.03.2000 р. Середино-Будським РВ УМВС України в Сумській обл.; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 );
3) визнати спільним майном подружжя ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ; паспорт громадянина України НОМЕР_8 , виданий 29.05.2010 р. Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_9 ; паспорт громадянина України НОМЕР_10 , виданий 23.03.2000 р. Середино-Будським РВ УМВС України в Сумській обл.; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ):
- двокімнатну квартиру загальною площею 54,50 кв.м, житловою площею 25,90 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , ринковою вартістю 2793479,00 грн. (два мільйони сімсот дев'яносто три тисячі чотириста сімдесят дев'ять гривень 00 копійок), в тому числі враховуючи витрати на проведення ремонтно-оздоблювальних робіт, меблі та обладнання згідно «Переліку витрат коштів сімейного бюджету подружжя на проведення ремонтних робіт, придбання меблів та обладнання (частина 1)» (Додаток № 1 до цієї позовної заяви) зазначеної квартири, сукупною вартістю 424649,55 грн. (чотириста двадцять чотири тисячі шістсот сорок дев'ять гривень 55 копійок);
- нежитлове приміщення загальною площею 4,10 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , ринковою вартістю 97454,00 грн. (дев'яносто сім тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок);
- легковий автомобіль марки/моделі VOLKSWAGEN JETTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір червоний, рік випуску 2009, об'єм двигуна 2480, кількість сидячих місць з місцем водія - 5, тип - загальний легковий седан-в, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , ринковою вартістю 302170,84 грн. (триста дві тисячі сто сімдесят гривень 84 копійки);
- меблі та обладнання згідно «Переліку витрат коштів сімейного бюджету подружжя на придбання меблів та обладнання (частина 2)» (Додаток № 1 до цієї позовної заяви), що перебувають у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , сукупною вартістю 260943,51 грн. (двісті шістдесят тисяч дев'ятсот сорок три гривні 51 копійка);
4) поділити спільне майно подружжя ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ; паспорт громадянина України НОМЕР_8 , виданий 29.05.2010 р. Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_9 ; паспорт громадянина України НОМЕР_10 , виданий 23.03.2000 р. Середино-Будським РВ УМВС України в Сумській обл.; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ),
визнавши в порядку поділу спільного майна подружжя право власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ; паспорт громадянина України НОМЕР_8 , виданий 29.05.2010 р. Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) на:
1/2 (одну другу) частину двокімнатної квартири загальною площею 54,50 кв.м, житловою площею 25,90 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , ринковою вартістю 2793479,00 грн. (два мільйони сімсот дев'яносто три тисячі чотириста сімдесят дев'ять гривень 00 копійок), в тому числі враховуючи витрати на проведення ремонтно-оздоблювальних робіт, меблі та обладнання згідно «Переліку витрат коштів сімейного бюджету подружжя на проведення ремонтних робіт, придбання меблів та обладнання (частина 1)» (Додаток № 1 до цієї позовної заяви) зазначеної квартири, сукупною вартістю 424649,55 грн. (чотириста двадцять чотири тисячі шістсот сорок дев'ять гривень 55 копійок);
1/2 (одну другу) частину нежитлового приміщення загальною площею 4,10 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , ринковою вартістю 97454,00 грн. (дев'яносто сім тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок);
легковий автомобіль марки/моделі VOLKSWAGEN JETTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір червоний, рік випуску 2009, об'єм двигуна 2480, кількість сидячих місць з місцем водія - 5, тип - загальний легковий седан-в, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , ринковою вартістю 302170,84 грн. (триста дві тисячі сто сімдесят гривень 84 копійки);
визнавши в порядку поділу спільного майна подружжя право власності ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_9 ; паспорт громадянина України НОМЕР_10 , виданий 23.03.2000 р. Середино-Будським РВ УМВС України в Сумській обл.; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) на:
1/2 (одну другу) частину двокімнатної квартири загальною площею 54,50 кв.м, житловою площею 25,90 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , ринковою вартістю 2793479,00 грн. (два мільйони сімсот дев'яносто три тисячі чотириста сімдесят дев'ять гривень 00 копійок), в тому числі враховуючи витрати на проведення ремонтно-оздоблювальних робіт, меблі та обладнання згідно «Переліку витрат коштів сімейного бюджету подружжя на проведення ремонтних робіт, придбання меблів та обладнання (частина 1)» (Додаток № 1 до цієї позовної заяви) зазначеної квартири, сукупною вартістю 424649,55 грн. (чотириста двадцять чотири тисячі шістсот сорок дев'ять гривень 55 копійок);
1/2 (одну другу) частину нежитлового приміщення загальною площею 4,10 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , ринковою вартістю 97454,00 грн. (дев'яносто сім тисяч чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок);
меблі та обладнання згідно «Переліку витрат коштів сімейного бюджету подружжя на придбання меблів та обладнання (частина 2)» (Додаток № 1 до цієї позовної заяви), що перебувають у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , сукупною вартістю 260943,51 грн. (двісті шістдесят тисяч дев'ятсот сорок три гривні 51 копійка);
стягнувши з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ; паспорт громадянина України НОМЕР_8 , виданий 29.05.2010 р. Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_9 ; паспорт громадянина України НОМЕР_10 , виданий 23.03.2000 р. Середино-Будським РВ УМВС України в Сумській обл.; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ), в порядку відшкодування різниці між вартістю легкового автомобіля марки/моделі VOLKSWAGEN JETTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір червоний, рік випуску 2009, об'єм двигуна 2480, кількість сидячих місць з місцем водія - 5, тип - загальний легковий седан-в, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , ринковою вартістю 302170,84 грн. (триста дві тисячі сто сімдесят гривень 84 копійки) та вартістю меблів та обладнання згідно «Переліку витрат коштів сімейного бюджету подружжя на придбання меблів та обладнання (частина 2)» (Додаток № 1 до цієї позовної заяви), що перебувають у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , сукупною вартістю 260943,51 грн. (двісті шістдесят тисяч дев'ятсот сорок три гривні 51 копійка), грошові кошти у розмірі 41227,33 грн. (сорок одна тисяча двісті двадцять сім гривень 33 копійки).
5) Відшкодувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_9 ; паспорт громадянина України НОМЕР_10 , виданий 23.03.2000 р. Середино-Будським РВ УМВС України в Сумській обл.; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ; паспорт громадянина України НОМЕР_8 , виданий 29.05.2010 р. Шевченківським РУ ГУ МВС України в місті Києві; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) документально підтверджені судові витрати.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від 03.04.2024 року провадження у справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від 10.04.2024 року заяву про забезпечення позову задовольнити частково та накладено арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . В решті вимог відмовлено.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченка А.В. від 27.02.2025 року постановлено залучити ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_6 ) в якості співвідповідача у цивільній справі № 369/5353/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання правочинів удаваними, застосування правових наслідків удаваних правочинів та поділ спільного майна подружжя.
25.03.2025 року від представника відповідачів 1,2,4 до суду подано відзив на позов, у якому він зазначив, що договори купівлі-продажу квартири та нежитлового приміщення укладалися безпосередньо між ним та ОСОБА_3 .
Позивач та його дружина ймовірно мали намір придбати спірне майно, однак з аналізу долучених доказів, такий намір не знайшов свого відображення у вчиненні правочину спрямованого на набуття права власності шляхом укладення відповідних договорів купівлі-продажу та здійснення відповідних розрахунків з продавцем.
Також, позивач долучає копію довіреності ОСОБА_2 , якою вона уповноважує Позивача, цитуємо: купити на моє ім'я за ціною та на умовах на свій особистий розсуд квартиру в м. Києві/Київській області та укласти відповідний договір купівлі-продажу квартири; Зареєструвати моє право власності на належну мені квартиру та одержати відповідний Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію власності.
Із вказаного доказу вбачається, що колишня дружина мала намір придбати об'єкт нерухомості та виключно уповноважила позивача на укладення даного правочину, із вказаної довіреності неможливо встановити за які саме кошти планувалось придбавати дане майно (тобто це були спільні сумісні заощадження чи особисті грошові кошти довірителя).
Також, в обґрунтування заявлений вимог позивач надає як доказ заяву, за змістом якої ОСОБА_9 прийняв для ОСОБА_10 від ОСОБА_2 (Відповідач-1) грошові кошти у розмірі 31 920 доларів США, що еквівалентно 833 112, 00 гривень для придбання нею квартири, за адресою: АДРЕСА_2 .
Вищевказаний доказ не заслуговує на увагу з огляду на те, що відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 06.03.2020 року її вартість становить 491 300 гривень, а сторони даного правочину підтверджують факт здійснення саме між ними розрахунків за даним договором, а не третіми особами.
Стороною заявляються вимоги щодо визнання договорів купівлі-продажу удаваними в частині покупця, що прямо суперечить ст. 235 ЦК України та правому висновку викладеному ОП ВС КЦС по справі №346/2238/15 віл 14.02.2022 року де чітко зазначено, що удаваний правочин не може приховувати сторону правочину, тобто визнання правочину удаваним в частині сторони не допускається, обраний стороною спосіб захисту є неналежним, що відповідно є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
На підставі зазначеного відповідачі 1,2,4 просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на користь відповідачів судові витрати понесені ними на правничу допомогу.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.05.2025 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті.
У судовому засіданні 02.09.2025 року позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх у повному обсязі.
У судовому засіданні 02.09.2025 року представник відповідачів 1,2,4 просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав викладених у відзиві.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про одруження виданого 01.02.2003 року, у Відділі реєстрації актів громадянського стану Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві було зареєстровано 01.02.2003 року шлюб між громадянами України позивачем ОСОБА_1 та відповідачем 1 ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації актів про одруження 01.02.2003 року було зроблено запис за № 83. Після реєстрації зазначеного шлюбу дружина залишила своє дошлюбне прізвище - « ОСОБА_6 ».
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_11 виданого 03.04.2008 року, позивач ОСОБА_1 перебував на військовому обліку та був знятий з нього 02.06.2022 року.
Відповідно до довідки № FD-23-11379 від 07.12.2023 року виданої позивачу ОСОБА_1 який працював станом на дату видачі довідки в ПрАТ «ВФ Україна», за період з 03.12.2007 року по 30.11.2023 року позивач мав дохід 2 643 919,39 грн.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади № 2023/009338601 від 15.11.2023 року позивача ОСОБА_1 станом на 15.11.2023 року зареєстровано у спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , з 22.02.2022 року.
04.12.2018 року відповідач 1 ОСОБА_2 надала довіреність, якою уповноважила позивача ОСОБА_1 бути її представником в усіх підприємствах, установах та організаціях всіх форм власності, незалежно від їх підпорядкування, органах влади та місцевого самоврядування та їх виконавчих органах, відповідних державних адміністраціях, їх управліннях та відділах, відповідному бюро технічної інвентаризації, будь-яких банківських установах, нотаріальних конторах, експертних установах, відповідному житлово-експлуатаційному підприємстві, підприємствах енергопостачання, АТС, відповідних підрозділах органів внутрішніх справ, службі пожежної охорони, перед будь-якими фізичними та юридичними особами, з таких питань:
- купити на моє ім'я за ціною та на умовах на свій особистий розсуд квартиру в м. Києві та/або в Київській області та укласти відповідний Договір купівлі-продажу квартири;
- зареєструвати моє право власності на належну мені квартиру та одержати про це відповідний Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності;
- у разі необхідності відкривати рахунки, необхідні для перерахування коштів за придбану квартиру, а також розпоряджатися цими рахунками;
- укладати договори з утримання будинку та прибудинкової території, та всі інші договори з забезпечення комунальними послугами, електроенергією, послугами водопостачання та водовідведення, газопостачання, теплопостачання (опалення), телефонним зв'язком придбаної на моє ім'я квартири тощо;
- управляти (без права розпорядження) в подальшому придбаною на моє ім'я квартирою, сплачувати комунальні послуги, послуги за користування електроенергією, телефоном, послуги з водопостачання та водовідведення, газопостачання, теплопостачання (опалення), провадити поточні та капітальні ремонти, здійснювати облаштування квартири приладами обліку (лічильниками) води, газу, електроенергії, мати вільний цілодобовий доступ до квартири, замовляти та одержувати необхідні довідки та документи, а також приймати участь від мого імені при вирішені будь-яких питань, пов'язаних з експлуатацією квартири.
Зазначена довіреність нотаріально посвідчена 04.12.2018 року другим секретарем з консульських питань Посольства України в Республіці Хорватія Божко В.Ю.
Згідно нотаріально посвідченої заяви від 10.04.2018 року зареєстрованої у реєстрі за № 1460, ОСОБА_9 , повністю розуміючи значення своїх дій та без будь-якого тиску зі сторони, відповідно до власного волевиявлення, цією заявою підтвердив, що він прийняв для ОСОБА_10 від гр. України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , грошові кошти в розмірі 833 112,00 грн, за курсом, встановленим сторонами: 1 долар США = 26.10 грн., що становить в доларовому еквіваленті 31920,00 доларів США, в якості оплати вартості квартири АДРЕСА_1 , згідно попереднього договору купівлі-продажу квартири від 10 квітня 2018 року.
Відповідно до попереднього договору купівлі-продажу від 10.04.2018 року ОСОБА_9 як продавець та ОСОБА_2 як покупець, зобов'язалися укласти у майбутньому у строу не пізніше 31.03.2019 року договір купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Від попереднього шлюбу відповідач 1 ОСОБА_2 мала доньку відповідача 2 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_12 від 03.08.2000 року (актовий запис № 70 від 03.03.1995 року).
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 06.03.2020 року між відповідачем 3 ОСОБА_4 як продавцем та з другої сторони ОСОБА_3 як покупцем, укладено договір про продаж та передачу від продавця покупцеві у власність квартиру АДРЕСА_1 . Продаж вищевказаної Квартири за домовленістю Сторін вчиняється за 491300,00 грн., які покупець повністю сплатив продавцю до підписання даного договору.
Згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 203270452 від 06.03.2020 року спірна квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності відповідачу 2 ОСОБА_3 .
24.08.2020 року ОСОБА_3 надала ОСОБА_1 довіреність, якою уповноважила його представляти її інтереси в органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях (їх структурних підрозділах) незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, в тому числі в центрах надання адміністративних послуг, органах поштового та телефонного зв'язку, комунальних органах, органах тепло, водо, - газо, енергопостачання та зв'язку тощо, з питань, що стосуватимуться мене як власника належної мені квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи для подальшого подання до суду (№ 115-246 від 22.03.2024 р.), ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 54,50 кв.м (тобто - спірної квартири), складає 2793479,00 грн. (два мільйони сімсот дев'яносто три тисячі чотириста сімдесят дев'ять гривень 00 копійок), а ринкова вартість нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 4,10 кв.м складає: 97454,00 грн.
Крім того, між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 укладено попередній договір на безкоштовне користування нерухомим майном (подавальним приміщенням) від 06.09.2019 року.
Надалі, відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 19.10.2021 року, між ОСОБА_4 як продавцем та ОСОБА_3 як покупцем укладено договір про купівлю відповідачем 3 нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Продаж здійснено за 47 071,00 грн
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 279969642 від 19.10.2021 року право власності на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване за ОСОБА_3 .
23.04.2011 року ОСОБА_2 було придбано легковий автомобіль марки/моделі VOLKSWAGEN JETTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір червоний, рік випуску 2009, об'єм двигуна 2480, кількість сидячих місць з місцем водія - 5, тип - загальний легковий седан-в, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .
Згідно зі статтями 6,11 та 12 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень статті 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За своєю суттю договір купівлі-продажу передбачає для однієї сторони право отримання предмета купівлі-продажу у власність та зобов'язання сплатити його покупну ціну, а для другої сторони право на отримання ціни та обов'язок передати предмет договору наступному власнику.
Крім того, покупець може домовитись з іншою особою про придбання власності за її рахунок з наступним відшкодуванням цій особі витрат.
Отже, предмет договору належить продавцю та переходить у власність покупця, якщо інше не передбачено домовленістю сторін, та покупець має сплатити ціну за власний рахунок, якщо інше не передбачено домовленістю сторін договору або покупцем та іншою особою.
Якщо сторонами вчинено правочин для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, він є удаваним (стаття 235 ЦК України).
У разі встановлення, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.
Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.
Відповідно до частини першої статті 202, частини третьої статті 203 ЦК України головною умовою правомірності правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, тому основним юридичним фактом, який суд повинен установити, є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору, а також з'ясувати питання про те, чи не укладено цей правочин з метою приховати інший та який саме.
Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права (статті 12, 81 ЦПК України).
За загальним правилом тягар доказування удаваності правочину покладається на позивача.
Заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, позивач має довести: а) факт укладання правочину, що на його думку є удаваним; б) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин; в) настання між сторонами інших прав та обов'язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином.
Такі висновки застосування норм матеріального права викладено в постановах Верховного Суду України: від 14 листопада 2012 року в справі № 6-133цс12, від 07 вересня 2016 року в справі № 6-1026цс16, які у подальшому підтримані у постановах Верховного Суду: від 07 листопада 2018 року в справі № 742/1913/15 (провадження № 61-13992св18), від 21 серпня 2019 року в справі № 303/292/17 (провадження № 61-12404св18), від 30 березня 2020 року в справі № 524/3188/17 (провадження № 61-822св20) та підтримані у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року в справі № 346/2238/15 (провадження № 61-14680сво20).
Також зазначене узгоджується з пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року в справі № 346/2238/15 (провадження № 61-14680сво20) зроблено висновок про те, що удаваним є правочин, що вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Тобто сторони з учиненням удаваного правочину навмисно виражають не ту внутрішню волю, що насправді має місце. Відтак, сторони вчиняють два правочини: один удаваний, що покликаний «маскувати» волю осіб; другий - прихований, від якого вони очікують правових наслідків.
Аналізуючи надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обставини, які підтверджують укладення сторонами удаваних правочинів.
У відповідності з частинами 1, 2 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Доказів підтвердження внесення оплати за договорами купівлі-продажу об'єктів нерухомості квартири та нежитлового приміщення позивачем його особистих або спільних сумісних грошових коштів матеріали справи не містять. Крім того, у п. 4 Договору купівлі-продажу квартири зазначено, що продаж вищевказаної Квартири за домовленістю Сторін вчиняється за 491300,00 грн., які покупець ОСОБА_3 повністю сплатила продавцю ОСОБА_4 до підписання даного договору.
Суд погоджується, з доводами відповідачів про то, що за своїм змістом заява, довіреність, як і попередній договір купівлі-продажу не містить доказового навантаження на підтвердження того факту, що придбана відповідачами нерухомість є фіктивним правочином, а реальним було укладення даного договору з метою сприяння позивачу вчинити недобросовісні дії спрямовані на уникнення виконання вимог законодавства.
Позивачем не доведено, що грошові кошти за які було придбано спірні об'єкти є його особистими грошовими коштами або спільним сумісними з його дружино, стороною не надано доказів підтвердження, що саме позивач вносив грошові кошти за спірними договорами, не надано доказів на спростування того, що укладені відповідачами договори містять ознаки удаваного правочину, тобто реальний намір придбання родиною об'єктів нерухомості має на меті інший правочин, беручи до уваги, що заявлені вимоги стосуються добросовісних набувачів, тягар доказування удаваного правочину та необхідність доведення, що сторони є недобросовісними набувачами покладається на позивача, а матеріали справи не доводять приналежність позивача до даних об'єктів нерухомості.
Отже, попередній договір купівлі-продажу спірної квартири від 10.04.2018 року укладався між відповідачем 1 ОСОБА_2 та ОСОБА_9 з встановленим строком для укладення основного договору - 31.03.2019 року, а Договір купівлі-продажу квартири між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено 06.03.2020 року.
Тобто Договір купівлі-продажу квартири від 06.03.2020 року укладено після спливу строку встановленого на укладення основного договору між ОСОБА_2 та ОСОБА_9 зазначеним у попередньому договорі купівлі-продажу, та між іншим сторонами.
Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що меблі та обладнання згідно «Переліку витрат коштів сімейного бюджету подружжя на придбання меблів та обладнання (частина 2)», що перебувають у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , сукупною вартістю 260 943,51 грн. були придбані саме позивачем та відповідачем 1, що такі меблі перебувають саме у спірній квартирі.
Таким чином, оскільки позивачем не доведено, що донька його дружини укладаючи договори купівлі-продажу квартири та нежитлового приміщення діяла від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині визнання правочинів удаваними та застосування правових наслідків удаваних правочинів та визнання права власності подружжя на квартиру та нежитлове приміщення.
Згідно із ст. 60 Сімейного кодексу України (далі - СК України), майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу) (ч. 1). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (ч. 2).
Згідно ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 61 СК України об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 368 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.
Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (ст.60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України, виклавши його у Постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року №6-2333цс15.
Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
В ст. 71 СК України встановлені способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і вказано, що майно є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя. Можлива компенсація вартості за частку у майні одному з подружжя у разі його згоди.
Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11від 21 грудня 2007 р., поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Пункт 23 Постанови Пленуму ВСУ № 11 від 21 грудня 2007 р., передбачає, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Відповідно до п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.
При розгляді справи сторони не заперечували факту придбання легкового автомобіля марки/моделі VOLKSWAGEN JETTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір червоний, рік випуску 2009, об'єм двигуна 2480, кількість сидячих місць з місцем водія - 5, тип - загальний легковий седан-в, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , у період зареєстрованого шлюбу та за спільні кошти подружжя.
Таким чином, судом встановлено, що сторони придбали спірний автомобіль під час перебування у зареєстрованому шлюбі, тому суд дійшов висновку про те, що відповідач 2 має право на грошову компенсацію половини вартості спірного транспортного засобу.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 грудня 2023 року усправі №127/21002/21 (провадження № 61-5340св23), від 24 травня 2023 року у справі № 278/2482/21 (провадження № 61-12736св22), від 16 січня 2023 року у справі № 754/3132/16-ц (провадження № 61-5956св22).
Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи цю норму права (ст.60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
Тобто критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд України, виклавши його у Постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року №6-2333цс15.
Відповідно до ст. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
В ст. 71 СК України встановлені способи та порядок поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і вказано, що майно є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя. Можлива компенсація вартості за частку у майні одному з подружжя у разі його згоди.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення експертного автотоварознавчого дослідження (№ 942/03-24 від 22.03.2024 р.), станом на 21.03.2024 року ринкова вартість легкового автомобіля марки/моделі VOLKSWAGEN JETTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір червоний, рік випуску 2009, об'єм двигуна 2480, кількість сидячих місць з місцем водія - 5, тип - загальний легковий седан-в, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 (тобто - спірного автомобіля) становить: 302 170,84 грн.
Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у ст. 69 СК України. Поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини 1, 2 ст. 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (ч. 2 ст. 364 ЦК України).
Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Це означає, що ані дружина, ані чоловік не зобов'язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, воно вважається таким, що належить подружжю. Якщо майно придбане під час шлюбу, то реєстрація прав на нього лише на ім'я одного з подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача шляхом:
- визнання спільним майном подружжя ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_9 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) легкового автомобіля марки/моделі VOLKSWAGEN JETTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір червоний, рік випуску 2009, об'єм двигуна 2480, кількість сидячих місць з місцем водія - 5, тип - загальний легковий седан-в, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ;
- поділу спільного майна подружжя ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_9 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ), визнавши в порядку поділу спільного майна подружжя право власності ОСОБА_1 на легковий автомобіль марки/моделі VOLKSWAGEN JETTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір червоний, рік випуску 2009, об'єм двигуна 2480, кількість сидячих місць з місцем водія - 5, тип - загальний легковий седан-в, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ;
- стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_9 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ), в порядку відшкодування різниці між вартістю легкового автомобіля марки/моделі VOLKSWAGEN JETTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір червоний, рік випуску 2009, об'єм двигуна 2480, кількість сидячих місць з місцем водія - 5, тип - загальний легковий седан-в, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , грошові кошти у розмірі половини вартості транспортного засобу - 151 085,42 грн.
Відповідно до вимог частин першої, другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданого позову.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Керуючись ст.ст.12, 81, 82, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16, 369 Цивільного кодексу України, ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання правочинів удаваними, застосування правових наслідків удаваних правочинів та поділ спільного майна подружжя, - задовольнити частково.
Визнати спільним майном подружжя ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_9 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) легкового автомобіля марки/моделі VOLKSWAGEN JETTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір червоний, рік випуску 2009, об'єм двигуна 2480, кількість сидячих місць з місцем водія - 5, тип - загальний легковий седан-в, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 ;
Поділити спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнавши в порядку поділу спільного майна подружжя право власності ОСОБА_1 на легковий автомобіль марки/моделі VOLKSWAGEN JETTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір червоний, рік випуску 2009, об'єм двигуна 2480, кількість сидячих місць з місцем водія - 5, тип - загальний легковий седан-в, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_7 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_9 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ), в порядку відшкодування різниці між вартістю легкового автомобіля марки/моделі VOLKSWAGEN JETTA, реєстраційний номер НОМЕР_1 , колір червоний, рік випуску 2009, об'єм двигуна 2480, кількість сидячих місць з місцем водія - 5, тип - загальний легковий седан-в, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , грошові кошти у розмірі половини вартості транспортного засобу - 151 085 (сто п'ятдесят одна тисяча вісімдесят п'ять) грн 42 коп.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 12.09.2025 року.
Суддя А.В. Янченко