Справа № 368/270/25
2-о/368/32/25
Рішення
Іменем України
"09" вересня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області
в складі: головуючого Шевченко І.І.
присяжних Широкоступа О.В. та Салія В.П.
за участю секретаря Назаренко А.І.
заявника ОСОБА_1
захисник особи щодо якої розглядається заява ОСОБА_2 адвоката Токовенка С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , особа щодо якої розглядається заява ОСОБА_2 , захисник особи щодо якої розглядається заява адвокат Токовенко Сергій Анатолійович, заінтересована особа: виконавчий комітет Кагарлицької міської ради Київської області як орган опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки над нею та призначення опікуна, -
заявник просить суд визнати недієздатною особою громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Переселення Кагарлицького району Київської області, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та встановити опіку над недієздатним, призначивши ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , обґрунтовуючи заяву наступним.
Він, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 28 травня 1999 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Кагарлицького районного управління юстиції Київської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження 12.01.1996 року зроблено відповідний запис за № 07.
Його батько, ОСОБА_2 , на даний час має розлади психіки та поведінки. З 05 вересня 2024 року батьку встановлено другу групу інвалідності та призначено підтримуюче лікування у психіатра. Стан батька не поліпшується, а навпаки погіршується, він часто втрачає психічну рівновагу, не усвідомлює значення своїх дій, що нерідко виражалися у неадекватній поведінці, що загрожує самому батьку, а також майну, яке він пошкоджує. Батько потребує постійної уваги та догляду, а також контролю щодо вчасного медичного обстеження та лікування. Він не здатний працевлаштуватися та самостійно відповідати за свої дії, не розуміє та не усвідомлює наслідків своїх дій, губиться у просторі та часі.
В зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не може усвідомлювати своїх дій та керувати ними, він може цим самим поставити себе у скрутний матеріальний стан, стати жертвою недобросовісних людей.
Проживає батько разом з ним в одному будинку, оскільки з його матір'ю, ОСОБА_3 , батько розлучений і вона проживає за іншою адресою, отже, він єдиний син, який може піклуватися та доглядати батька.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Опіка являє собою комплекс заходів, спрямованих на охорону особистих та майнових прав особи, яка не здатна самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки, та встановлюється для забезпечення інтересів такої особи й належного соціального піклування над нею, отже за ст. 41 ЦК України передбачається, що над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка, опіка встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Отже, у відповідності з чинним цивільним законодавством України фізична особа може бути визнана недієздатною виключно судом. Із заявою про визнання фізичної особи недієздатною до суду можуть звернутися члени її сім'ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання, орган опіки та піклування, психіатричний заклад, що регламентовано ч. 3 ст. 296 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ЦК України, фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.
Згідно з положеннями ст.ст.62-63 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем опікуна чи піклувальника. Опікуна або піклувальника призначає орган опіки та піклування, крім випадків, встановлених ст.60 ЦК України. Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
На підставі ч. 4 ст. 67 ЦК України опікун, зобов'язаний вжити заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Відповідно до ч 1. ст. 295 ЦПК України заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцем знаходженням цього закладу.
Ч. 3 ст. 296 ЦПК України передбачено, що заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
У відповідності до положень ст.293 та ст.297 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про: обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи. У заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Відповідно до ч. 1 ст..299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров'я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч.2 ст.299 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про визнання особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.
Захисник особи щодо якої розглядається заява ОСОБА_2 адвокат Токовенко Сергій Анатолійович підтримує заяву щодо визнання недієздатним ОСОБА_2 , оскільки висновком експертизи вказане підтверджено. Щодо призначення опікуном заявника, то з цього питання покладається на погляд суду.
Представник виконавчого комітету Кагарлицької міської ради Київської області як орган опіки та піклування в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи. Окрім того, надійшло рішення виконавчого комітету Кагарлицької міської ради № 1664-106 від 25.08.2025, згідно якого було відмовлено ОСОБА_1 у видачі подання про доцільність призначення його опікуном на ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю рішення суду про визнання її недієздатною особою.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Заяв та клопотань не надходило.
Суд, вислухавши заявника, захисника особи щодо якої подано заяву, приходить до наступного висновку.
Положеннями ст. 4 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. ст. 3, 11, 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно свідоцтва про народження на ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьками якого зазначено: мама - ОСОБА_3 , батько - ОСОБА_2 .
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 13.12.2012 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було розірвано.
Згідно довідки № 47 від 04.02.2025, виданої виконавчим комітетом Кагарлицької міської ради ОСОБА_1 про те, що він дійсно проживає разом з батьком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії АВ № 1079473 ОСОБА_2 встановлена друга група з 05.09.2024 р. до 01.10.2025 р. з рекомендацією лікування у психіатра та сімейного лікаря.
Згідно довідки про реєстрацію у житловому приміщенні, яка видана власнику ОСОБА_1 , про те, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованими є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на майно від 21.02.2014 року ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , який ним отримано на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.
Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства Кагарлицької міської ради «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» ОСОБА_1 не звертався до лікаря психіатра та на обліку в лікаря - психіатра не перебуває.
Згідно довідки Комунального некомерційного підприємства Кагарлицької міської ради «Кагарлицька багатопрофільна лікарня» ОСОБА_1 не звертався до лікаря нарколога та на обліку в лікаря - нарколога не перебуває.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 243-ц від 25.06.2025 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає на хронічний, стійкий психічний розлад - деменцію внаслідок ураження головного мозку судинно-інтоксикаційного ґенезу (F-02.804 за МКХ-10). За своїм психічним станом ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Відповідно до частин першої, другої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.
Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).
Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд, серед іншого, розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи недієздатною.
Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння.
Враховуючи те, що у матеріалах справи наявний висновок судово-психіатричної експертизи про те, що ОСОБА_2 , страждає на хронічний, стійкий психічний розлад - деменцію внаслідок ураження головного мозку судинно-інтоксикаційного ґенезу (F-02.804 за МКХ-10) та за своїм психічним станом ОСОБА_2 не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, суд дійшов висновку, що наявні підстави для визнання ОСОБА_2 недієздатним, визначити йому строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною - два роки, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
Що стосується вимоги заяви ОСОБА_1 про визнання заявника опікуном, то слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
У частинах другій - п'ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Орган опіки та піклування виконавчого комітету Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області рішенням № 1664-106 від 25.08.2025 р. зробив висновок про відмову ОСОБА_1 у видачі висновку про доцільність призначення його опікуном над ОСОБА_2 .
Вказану відмову заявник не оскаржив.
У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі № 753/1905/22 (провадження № 61-8758св23) зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Статтею 55 ЦК України визначено, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Згідно з частинами четвертою та п'ятою статті 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників. Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного.
Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Статтею 300 ЦПК України визначено, що опікун недієздатної особи призначається за поданням органу опіки та піклування.
Право бути опікуном може виникнути лише у разі звернення до суду з обґрунтованим поданням відповідного органу опіки та піклування про призначення такої особи опікуном. Щоб отримати право опіки заявник має звернутися із відповідною заявою до органу опіки та піклування та в подальшому отримати подання такого органу, скероване до суду, для призначення його опікуном. При цьому дії, рішення чи бездіяльність органу опіки стосовно розгляду такої заяви можуть бути оскаржені до суду поза межами цієї цивільної справи, що й буде забезпечувати належний судовий захист права заявника на призначення його опікуном.
Суд зазначає, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, проте без доведення передбачених законом умов воно не може бути підставою для призначення опікуна у судовому порядку.
У постанові Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі №742/887/23 зазначено, що «Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками сімейних відносин для уникнення виконання встановлених законом обов'язків. Зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: особа використовувала право на зло; наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб, держави (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб'єкти, чиї права безпосередньо пов'язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб'єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов: настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які потерпають від зловживання нею правом, або не перебувають); враховується правовий статус особи/осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин)».
Аналіз вказаних правових норм міститься в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №736/1508/17, 29 березня 2021 року у справі №184/858/19, від 19 квітня 2021 року у справі №755/12409/15-ц, від 28 листопада 2021 року у справі №751/9572/19, в яких викладено висновок, що відсутність подання та/або висновку органу опіки та піклування з приводу призначення фізичної особи опікуном унеможливлює вирішення судом вказаного питання, оскільки саме на Орган опіки та піклування покладено обов'язок дослідження обставин щодо можливості особи виконувати обов'язки піклувальника чи опікуна.
У постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 545/1691/16-ц (провадження № 61-4475св18) сформульовано висновок про те, що законодавством не передбачено обов'язку того, що визнання особи недієздатною і призначення опікуна в обов'язковому порядку має відбуватися в єдиному судовому процесі.
Згідно з ст.65 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Оскільки органом опіки та піклування відмовлено у наданні подання про призначення заявника опікуном недієздатним ОСОБА_2 , то заява ОСОБА_1 у призначені його опікуном задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного і керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ЦК України, ст. ст. 265, 293-294, 315-319 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 , особа щодо якої розглядається заява ОСОБА_2 , захисник особи щодо якої розглядається заява адвокат Токовенко Сергій Анатолійович, заінтересована особа: виконавчий комітет Кагарлицької міської ради Київської області як орган опіки та піклування, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки над нею та призначення опікуна - задовольнити частково.
Визнати недієздатною особою громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Переселення Кагарлицького району Київської області, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначити два роки, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне рішення суду складено 12.09.2025 р.
Головуючий суддя І.І. Шевченко
Присяжні В.П. Салій
О.В. Широкоступ