Ухвала від 12.09.2025 по справі 367/10582/25

Справа № 367/10582/25

Провадження №1-кс/367/1035/2025

УХВАЛА

Іменем України

12 вересня 2025 року м. Ірпінь

Слідчий суддя Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП №1 Бучанського РУ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111040000778 від 07.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10.09.2025 до Ірпінського міського суду Київської області надійшло клопотання слідчого, погоджене прокурором, про арешт майна на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111040000778 від 07.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Вказане клопотання направлено до суду засобами поштового зв'язку 08.09.2025.

Клопотання вмотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 06.09.2025, приблизно о 17 год 30 хв (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи на подвір'я біля будинку АДРЕСА_1 , побачив раніше невідому йому жінку - ОСОБА_6 , яка в цей час сидячі на лавці біля вказаного будинку розмовляла по мобільному телефону марки Motorola edge 50 Fusion XT 2429-2, який вона тримала в правій руці. В цей час у ОСОБА_5 виник умисел направлений на відкрите заволодіння чужим майном (грабіж).

Надалі ОСОБА_5 реалізовуючи свій кримінально протиправний умисел, спрямований на вчинення відкритого заволодіння чужим майном (грабіж), перебуваючи у тому ж місці, в той же час, стоячи позаду потерпілої, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно, в умовах воєнного стану, шляхом ривка вирвав мобільний телефон марки Motorola edge 50 Fusion XT 2429-2, Imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 з рук потерпілої ОСОБА_6 ..

У подальшому ОСОБА_5 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 , матеріальну шкоду.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: відкритому заволодінні чужим майном (грабежі), вчиненому в умовах воєнного стану.

Слідчим СВ ВП №1 Бучанського РУ ГУНП в Київській області 07.09.2025 в ході затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_5 , 1998 р.н., виявлено та вилучено наступні речі: грошові кошти загальною сумою 463 грн купюрами 4 по 20 грн, 2 по 50 грн, 1 - 200 грн та 83 грн дрібними монетами до спец. пакету №WAR 1977592/

Вилучені під час обшуку речі постановою слідчого від 08.09.2025 визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні в порядку ст. 98, 100 КПК України.

Слідчий, прокурор та володілець майна, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду у судове засідання не з'явилися. У клопотанні про арешт майно заявлено клопотання про розгляд питання без виклику слідчого та прокурора.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Згідно із ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий, за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони, зокрема, використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди, а також одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу.

Відповідно до ч.7 ст.237 КПК України, вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що клопотання за змістом відповідає ч. 2 ст. 171 КПК України.

Так, 07.09.2025 до ЄРДР за №12025111040000778 внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч. 4 ст. 186 КК України.

Зазначені у клопотанні обставини в сукупності підтверджені наданими письмовими доказами, зокрема, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 07.09.2025 копією договору застави майна від 06.09.2025, укладеного ОСОБА_7 із ПТ «Ломбард «Смарт» ТОВ «Шведінвест» і «Компанія», протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 07.09.2025, протоколом проведння слідчого експерименту від 07.09.2025, внаслідок дослідження яких є підстави стверджувати, що грошові кошти мають значення речового доказу та необхідним є забезпечення збереження цього речового доказу.

Відповідно до постанови слідчого СВ ВП №1 Бучанського РУ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 від 08.09.2025 грошові кошти загальною сумою 463 грн, купюрами 4 по 20 грн, 2 по 50 грн. 1- 200 грн та 83 грн дрібними монетами визнано речовими доказами.

Клопотання слідчого відповідає вимогам, встановленим ч. 2 ст. 171 КПК України, містить посилання на конкретні матеріали кримінального провадження та отримані під час досудового розслідування докази, з яких слідчий та прокурор вважають доведеними всі зазначені обставини, у тому числі ті, які б давали достатні підстави вважати, що вилучені об'єкти є доказом вчинення кримінального правопорушення, набуті підозрюваним кримінально протиправним шляхом, мають значення речового доказу та незастосування заборони використання та розпорядження цими об'єктами може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Таким чином, слідчий суддя, дослідивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, дійшов висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на майно.

При цьому слідчий суддя вважає необхідним зауважити, що Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженим постановою КМУ від 19 листопада 2012 року №1104, покладено на сторону кримінального провадження, якій надані речові докази під час досудового розслідування, обов'язок організувати належне збереження таких речових доказів та забезпечити їх схоронність, тому вирішення питання про місце зберігання речових доказів не входить до компетенції слідчого судді, всі питання щодо зберігання речових доказів під час досудового розслідування мають прийматися стороною обвинувачення з урахуванням норм законодавства.

На підставі наведеного, керуючись ст. 98, 131, 170-175, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ ВП №1 Бучанського РУ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_4 , про арешт майна на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111040000778 від 07.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на вилучене 07.09.2025 за адресою: Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Мінеральна, буд. 7А, в приміщенні ВП №2 Бучанського РУ ГУНП в Київській області, в ході обшуку ОСОБА_5 , затриманого в порядку ст. 208 КПК України, грошові кошти загальною сумою 463 гривні: купюрами 4 по 20 гривень, 2 по 50 гривень, 1 - 200 гривень та 83 гривні дрібними монетами, поміщені до спец. пакету № WAR1977592, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, з метою збереження речових доказів.

Заборонити розпорядження та користування арештованим майном.

Роз'яснити, що згідно із ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
130154500
Наступний документ
130154502
Інформація про рішення:
№ рішення: 130154501
№ справи: 367/10582/25
Дата рішення: 12.09.2025
Дата публікації: 15.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ірпінський міський суд Київської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (12.09.2025)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 10.09.2025
Предмет позову: -
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТКАЧЕНКО МАРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА
суддя-доповідач:
ТКАЧЕНКО МАРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА