Справа № 366/1490/25
Провадження 2-а/366/53/25
23 червня 2025 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Ткаченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Морозової Я.Р., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Латиш Катерини Олександрівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 68/1 від 20.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, -
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі по тексту Позивач), через свого представника - адвоката Латиш Катерини Олександрівни (далі по тексту Представник позивача), звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту Відповідач) про скасування постанови № 68/1 20.01.2025 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , як військовозобов'язаний.
20 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 було складено постанову про накладення адміністративного стягнення №68/1, по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП.
Відповідно даним, вказаним у постанові, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 у строк, а саме 09 січня 2025 року, зазначений в направленій через АТ «Укрпошта» з повідомленням про вручення повістці від 26.12.2024 року №863, для уточнення військово-облікових даних.
Як зазначено в постанові №68/1 від 20.01.2025 року, 27 грудня 2024 року ІНФОРМАЦІЯ_7 було надіслано через АТ «Укрпошта» повістку від 26.12.2024 року №863.
03 січня 2025 року вказане відправлення було повернуто з довідкою про причину повернення, в якій було зазначено, що адресат відсутній за вказаною адресою. Того ж дня, а саме: 27 грудня 2024 року, ІНФОРМАЦІЯ_7 було надіслано через АТ «Укрпошта» повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП у разі неприбуття за повісткою від 26 грудня 2024 року №863 для уточнення військово-облікових даних.
Тобто, Відповідачем на адресу Позивача було відправлено ОДНОЧАСНО і повістку про виклик для уточнення військово-облікових даних і повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. У разі неприбуття за цією повісткою від 26 грудня 2024 року №863 для уточнення військово-облікових даних, напевно заздалегідь передбачаючи, що ОСОБА_1 повістку не отримає, а тому, щоб не втрачати часу, одразу направив і повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Обидва поштові відправлення були отримані ІНФОРМАЦІЯ_8 теж в один день, а саме 03.01.2025 року із відміткою про відсутність адресата.
Позивач не погоджується з вищезазначеною постановою, у зв'язку із тим, що на час направлення повістки №863 від 26.12.2024 року та повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я» Одеської міської ради. Відповідно епікризу №3463/1/583 ОСОБА_1 поступив на лікування 12.12.2024 року та вибув 06.01.2025 року.
Виходячи з викладеного, позивач фізично не міг отримати 03.01.2025 року будь-яке поштове повідомлення та бути присутнім 20.01.2025 року під час ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення №68/1.
Також, Позивач звертає увагу суду, що через додаток «Резерв+» 23.12.2024 року ОСОБА_1 отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 07.02.2025 року.
Позивач вважає вказану постанову незаконною, необґрунтованою та такою, яка винесена з грубим порушенням під час провадження у справі про адміністративне правопорушення вимог ст. ст. 254-256, 268, 277, 277-2, 278, 280 КУпАП та такою, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.
ОСОБА_1 не отримував другого примірника протоколу про адміністративного правопорушення, на підставі якого була складена постанова №68/1 від 20.01.2025 року, не підписував його, не був повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Постанова про адміністративне правопорушення №68/1 від 20.01.2025 року не була направлена на адресу позивача, а копію даної постанови він отримав від Іванківського ВДВС у Вишгородському районі Київської області ЦМУМЮ м. Київ.
Також в спірній постанові відсутній підпис позивача з відомостями про її отримання.
Отже, позивач належним чином не був повідомлений про розгляд справи про адміністративне правопорушення, яке відбулося 20.01.2025 року.
Тому, позивач (через свого представника) звернувся до суду та просив скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 Київської області Прибори М.В. № 68/1 від 20.01.2025 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього штрафу, у розмірі 25 500 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривен); закрити провадження у справі.
Рух справи
Ухвалою суду від 26.05.2025 року було відкрито провадження у даній справі, призначено справу до судового розгляду на 23.06.2025 року в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву (п'ять днів з моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження).
Позиції сторін у справі
Зі змісту позову вбачається, що позивач та його представник просили проводити розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують, просять їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач, у строк визначений в ухвалі про відкриття провадження у справі від 26.05.2025 року відзиву на позов до суду не надав, за таких обставин, на підставі ч. 5, 6 ст.162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження на підставі ст. ст. 171, 257, 262, 286 КАС України, відповідно до п. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Встановлені судом обставини та застосовані норми права
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зі змісту адміністративного позову вбачається, що позивачу про наявність оскаржуваної постанови стало відомо 14 травня 2025 року після отримання копії оскаржуваної постанови на адвокатський запит. Копія оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачу не направлялась, на підтвердження чого представником позивача долучено копію оскаржуваної постанови, в якій у відповідній графі, відсутня відмітка про отримання її копії позивачем.
За таких обставин, враховуючи, що доводи представника позивача щодо дати отримання та ознайомлення позивачем та його представником зі змістом оспорюваної постанови та ознайомлення з її змістом, відповідачем не спростовані, враховуючи, що зі змісту адміністративного позову вбачається, що представником позивача було заявлено клопотання про поновлення строку для звернення із даним позовом до суду, суд вважає за необхідне поновити позивачу строк на подання даного позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі надані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного:
Так, ст. 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Крім того з ч. 1 ст. 5 КАС України випливає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист в тому числі і шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Статтями 72-79 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Стаття 90 КАС України передбачає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази - не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, дослідивши надані сторонами докази судом встановлено:
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , як військовозобов'язаний /а.с. 10 зворт.стор./.
20 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 було прийнято постанову № 68/1 про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу, в розмірі 25 500 грн. /а.с. 8/.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що «20 січня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_9 встановлено, що гр. ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_6 у строк, а саме: 09 січня 2025 року, зазначений в направленій через ТА «Укрпошта» з повідомленням про вручення повістці від 26 грудня 2024 року за № 863, для уточнення військово-облікових даних. Своїми діями гр. ОСОБА_1 порушив підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року, відповідно 09 січня 2025 року скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
З наданого позивачем Резерв+, 23.12.2024 року ОСОБА_1 06.12.2024 року оновив свої дані та отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 07.02.2025 року /а.с. 10 звор. стор./.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Згідно з абз. 2 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
Відповідно до пп.2 п.1 Додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Пункт 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 (далі по тексту Порядок) передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Відповідно до п. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Вимоги до повістки передбачені у п.29 Порядку, з якого слідує, що у повістці зазначаються:
-прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка;
-найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку;
-мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ;
-місце, день і час явки за викликом;
-найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою;
-прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
-реєстраційний номер повістки;
-роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Аналогічні вимоги щодо повісток визначені і у ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210--1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ч. 2 ст. 235 КУпАП).
Водночас, суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення є не лише документуванням правопорушення та повідомленням особи про розгляд її справи, а й формою пред'явлення особі звинувачення у вчиненні правопорушення, за яке законом передбачено адміністративну відповідальність, тобто відповідальність згідно Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення разом з долученими до нього матеріалами підлягає розгляду органом (посадовою особою), визначеним КУпАП.
Процедуру складання ТЦК протоколів та оформлення матеріалів про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони №3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за №36/41381 (далі по тексту Інструкції).
У відповідності до п. 10 Розділу ІІ Інструкції розглянувши справу про адміністративне правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Копія постанови протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої постанову винесено (абз. 2 п. 14 Інструкції). Копія постанови вручається особі, притягнутій до адміністративної відповідальності, особисто під підпис. У постанові зазначається дата її вручення і ставиться підпис правопорушника. У разі якщо копія постанови надсилається поштою, про це робиться відповідна відмітка у справі, до якої долучається повідомлення про вручення поштового відправлення.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За змістом п. 1 частини 1 ст. 247 КУпАП умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, на підставі належних та допустимих доказів поза розумним сумнівом встановити, що особою вчинено протиправне та винне діяння, що містить всі ознаки конкретного складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед іншого, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Статтею 277-2 КУпАП визначено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 21.03.2019 року у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 року у справі №205/7145/16-а.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а, від 3103.2021 року у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 року у справі №465/5145/16-а, відповідно до якої "факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу….".
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач посилається на порушення процедури притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді неповідомлення про час розгляду його справи за три доби, а також не вручення йому копію оскаржуваної постанови, після її винесення.
Так, 20 січня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було прийнято постанову № 68/1 про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено на нього стягнення у виді штрафу, в розмірі 25 500 грн без участі останнього.
З матеріалів справи слідує, що під час розгляду постанови, ОСОБА_1 не був присутній, так як і відсутні докази про належне повідомлення його про розгляд справи.
Копію оскаржуваної постанови позивач отримав тільки 14 травня 2025 року завдяки тому, що її копію надав державний виконавець Іванківського ВДВС у Вишгородському районі Київської області ЦМУМЮ м. Київ.
Таким чином, суду не надані докази того, що позивач повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду відносно нього справи про адміністративне правопорушення, яка перебувала на розгляді у ІНФОРМАЦІЯ_4 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказане свідчить про те, що позивач був обмежений в праві брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно нього, що відповідно до процитованих вище висновків Верховного Суду є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки при такому розгляді без доказів належного повідомлення особи порушуються положення 268, 278 КУпАП та ч. 2 ст. 2 КАС України.
Судом також встановлено, що через додаток «Резерв+» 23.12.2024 року ОСОБА_1 отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 07.02.2025 року.
Враховуючи викладене, суд вважає підставними посилання сторони позивача про те, що його не повідомили про розгляд справи та ним не було отримано копію оскаржуваної постанови протягом трьох днів з дня її винесення, про що свідчить, в тому числі, відсутність підпису у постанові. Такий недолік, разом із розглядом справи у відсутності позивача, сам по собі є підставою для скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу.
Суд зазначає, що неповідомлення позивача про час розгляду справи про адміністративне правопорушення у даному випадку позбавило позивача права мати професійну правову допомогу під час розгляду справи.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає, що розглядаючи справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою відповідача на розгляд справи не забезпечено можливості реалізації позивачем його прав, передбачених частиною першою статті 268 КУпАП.
Вказані процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, відмова у забезпеченні участі захисника є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Як наслідок, позивач був позбавлений прав, передбачених Конституцією України та ст. 268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, скористатися професійною правничою допомогою.
Відтак, відповідачем не забезпечено завчасне повідомлення позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, яке в розумінні Конвенції є кримінальним обвинуваченням, не надано мінімально встановлений КУпАП строк для підготовки до розгляду справи та не гарантовано позивачу отримання часу і можливості, необхідних для підготовки свого захисту, які регламентовані пунктом «b» частини 3 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», що свідчить про порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідачем в силу положень ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено правомірності свого рішення та не надано доказів, які б спростували доводи позивача, а тому, суд вважає, що позивача неправомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, у зв'язку з чим його позов слід задовольнити, рішення суб'єкта владних повноважень відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАСУ скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову до суду.
На підставі викладеного та керуючись статтями 73-77, 90, 242-244, 246, 250-251, 271, 273 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Латиш Катерини Олександрівни до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 68/1 від 20.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, - задовольнити.
Скасувати постанову № 68/1 начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 20 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, - закрити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення /23.06.2025/.
Повне найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1
Представник позивача: ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_10 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя Юрій ТКАЧЕНКО