Справа № 366/1567/25
Провадження № 2-о/366/57/25
10.09.2025 с-ще Іванків
Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Слободян Н.П.,
присяжних Лугині Н.Д., Мурги О.П.,
за участю секретаря судових засідань Німченко Н.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ща Іванків в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України; військова частина НОМЕР_1 про оголошення особи померлою,
Короткий зміст заяви
ОСОБА_1 (далі - Заявник) звернувся в суд із заявою, у якій просила оголосити загиблим її чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який виконував бойове завдання в с. Тоненьке Донецької області в період з 27.04.2024 по 03.05.2024.
Заява мотивована тим, що чоловік Заявниці, ОСОБА_2 , в період з 27.04.2024 по 03.05.2024 виконував бойові завдання в с. Тоненьке Донецької області. В зазначеному населеному пункті в згаданий період велись активні та інтенсивні бойові дії, внаслідок яких з 03.05.2024 ОСОБА_2 є безвісти відсутнім. Пошукові операції не дали позитивного результату з пошуку ОСОБА_2 . З моменту його зникнення безвісти пройшов значний проміжок часу, а саме більше одного року.
З огляду на викладене, Заявниця вважає, що є достатні підстави для визнання її чоловіка загиблим.
Рух справи
28.05.2025 заява надійшла до суду. В період з 27.05.2025 по 09.06.2025 головуюча у справі суддя перебувала в нарадчій кімнаті в складі суду у кримінальному провадженні, що унеможливлювало в цей період вирішити питання про відкриття провадження у справі.
09.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження. Судове засідання, призначене на 09.07.2025, відкладене на 05.08.2025 та 10.09.2025. Вирішено питання про залучення до участі у справі в якості заінтересованої особи Міністерства оборони України.
09.07.2025 задоволено клопотання МО України та до участі у справі залучено військову частину НОМЕР_1 .
Позиції сторін
Заявниця у судове засідання не з'явилась, причин неявки не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило. Суд зазначає, що зазначені обставини є підставою для залишення заяви без розгляду на підставі ч. 5 ст. 223 ЦПК України. При цьому суд враховує, що в заяві від 16.07.2025 про участь у судовому засідання в режимі відеоконференції Заявниця зазначила про те, що має погане самопочуття та знаходиться відділено від суду. Тому, оскільки окрім заяви про оголошення особи померлою, Заявниця подавала інші заяви по суті справи, у тому числі на її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що свідчить про її намір отримати доступ до правосуддя, суд вважає, що за таких обставин застосування механізму, визначеного ч. 5 ст. 223 ЦПК України обмежить Заявницю реалізацію її права на доступ до правосуддя, тому суд вважає за можливе розглянути справу по суті за її відсутності.
Представник МО України подав до суду пояснення, у якому просив врахувати, що ОСОБА_2 зник безвісти з 03.05.2024, тоді як активні бойові дії велись в с. Тоненьке Донецької області з 24.02.2022 по 03.04.2024. З 04.04.2024 цей населений пункт є тимчасово окупованою територією України, а відтак оскільки зникнення осіб безвісти в умовах особливого періоду відбувається в умовах невизначеності, не можна на даний час стверджувати про те, що ОСОБА_2 може бути оголошений померлим. Територія Очеретинської сільської ради, до складу якої входить с. Тоненьке не звільнена від окупаційних військ рф, на ній не проводились евакуаційні та пошукові заходи. При цьому, за змістом поданого пояснення, ОСОБА_2 може бути військовополоненим, якого може повернути ворожа сторона після завершення воєнних дій. У разі неповернення ОСОБА_2 можна застосовувати шестимісячний строк для оголошення його померлим.
Представник військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з'явився. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини, встановлені судом та застосовані норми права
23.09.2023 між Заявницею та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб Іванківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ). Внаслідок укладення шлюбу подружжя іменувалось дошлюбними прізвищами (Заявниця - ОСОБА_3 , а чоловік ОСОБА_4 ) (а.с. 13)
09.05.2024 командир військової частини НОМЕР_1 скерував до ІНФОРМАЦІЯ_2 сповіщення про необхідність оповістити Заявницю про те, що її чоловік, військовослужбовець ОСОБА_2 зник безвісти 03.05.2024 поблизу населеного пункту Тоненьке Покровського району Донецької області (а.с. 6)
10.05.2024 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 сповіщенням № 29, скерованим Заявниці оповістив останню про те, що ОСОБА_2 зник безвісти 03.05.2024 під час участі у бойових діях поблизу населеного пункту Тоненьке Покровського району Донецької області (а.с. 5)
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 від 12.05.2024 № 1181/нод, військовослужбовець ОСОБА_2 з 03.05.2024 вважається безвісно відсутнім (безвісно зниклим за особливих обставин) в районі населеного пункту Тоненьке Очеретинської громади Покровського району Донецької області (а.с. 10-11).
Під час вирішення питання про оголошення особи померлою, суд враховує положення нормативно-правових актів, які визначають перелік територій, на яких ведуться бойові дії та які є тимчасово окупованими територіями.
На необхідності врахування положень таких нормативно-правових актів наголошено у п. 84 постанови ВП ВС від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, в с. Тоненьке Очеретинської селищної територіальної громади Покровського району Донецької області в період з 24.02.2022 по 03.04.2024 велись активні бойові дії (пп. 2.2 п. 2 розділу І Переліку), а з 04.04.2024 по теперішній час цей населений пункт є тимчасово окупованою територією України (п. 2 розділу ІІ Переліку)
Таким чином, військовослужбовець ОСОБА_2 зник безвісти на після тимчасової окупації території та після завершення на ній активних бойових дій.
З огляду на встановлені обставини, суд приходить до такого.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Як зазначено у постанові ВП ВС від 08.06.2021 у справі № 662/397/15-ц Суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Натомість, відмова в задоволенні позову через помилкове правове обґрунтування позовних вимог є перешкодою в доступі до правосуддя.
Заявниця, звертаючись в суд із заявою, просила оголосити її чоловіка ОСОБА_2 загиблим, однак як вірно зазначив у письмових поясненнях представник МО України, ні ЦК ні ЦПК не передбачають визнання особи «загиблою».
Враховуючи мету, яку просить встановити Заявниця, а також те, що слова «загибла» і «померла» є тотожними та означають наслідок у вигляді смерті особи, суд розцінює вимогу поданої заяви як необхідність оголошення особи померлою та керується відповідними нормами права.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Суд розглядає справу за участю заявника, свідків, зазначених у заяві, та осіб, яких сам суд визнає за потрібне допитати, і ухвалює рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або про оголошення її померлою (ч. 1 ст. 308 ЦПК України)
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Загальновідомою і такою, що не потребує доказуванню в силу ч. 3 ст. 82 ЦПК України є та обставина, що з 24.02.2022 в України введено воєнний стан внаслідок повномасштабного вторгнення так званих зс так званої рф на територію незалежної України.
У зв?язку з цим, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України введено воєнний стан з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 днів.
18.04.2022 року строк дії воєнного стану продовжено до 24.08.2022 року Указом Президента України, який затверджено Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні». В подальшому Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався і станом на час розгляду справи він не скасований та не відмінений.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», необхідно відрізняти оголошення фізичної особи померлою від встановлення факту смерті особи. Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Встановлення факту смерті особи можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
За наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв'язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).
Така правова позиція наведена у постановах КЦС ВС від 28.02.2024 у справі № 506/358/22 та від 13.03.2024 у справі № 204/7924/23.
Аналіз наведених правових позицій Верховного Суду свідчить про те, що оголошення фізичної особи померлою не потребує достовірних доказів, які б свідчили про факт смерті особи, а лише вимагає, щоб суд, оцінивши надані Заявником докази, мав обґрунтовані припущення у тому, що смерть могла настати за обставин, які зазначено в заяві про оголошення фізичної особи померлою.
Отже, вимоги заяви про оголошення особи померлою за обставин, викладених у заяві, тобто коли відсутні достовірні докази настання смерті ОСОБА_2 є обґрунтованими і Заявниця вірно обрала спосіб звернення до суду.
Надаючи оцінку початку перебігу строків, визначених у ст. 46 ЦК України для визнання особи померлою, суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного суду, викладену у постанові від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22, де Верховний Суд прийшов до таких висновків:
70. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.
71. Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
72. Швидкоплинні зміни суспільних відносин та життєвих обставин, зокрема на території активних бойових дій, впливають на можливість встановлення фактичного місця перебування зниклої особи. Тому, застосовуючи телеологічний підхід до тлумачення досліджуваної норми права, можна зробити висновок, що строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, що відповідає меті законодавчого регулювання - забезпеченню справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах.
73. Оголошення фізичної особи померлою пов'язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов'язань, пов'язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов'язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім'ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов'язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов'язані із зобов'язаннями.
74. Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.
78. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив'язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.
94. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.
95. Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей Захисників і Захисниць України.
96. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.
97. Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв'язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об'єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.
98. Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з'ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
99. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.
100. У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв'язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.
Судом встановлено, що чоловік Заявниці, військовослужбовець ОСОБА_2 зник безвісти після тимчасової окупації території с. Тоненьке Донецької області та після завершення на ній активних бойових дій.
Тобто територія с. Тоненьке після ведення на ній активних бойових дій з 04.04.2025 фактично перебуває під контролем окупаційних військ зс рф та є тимчасово окупованою територією України.
Тому, проведення пошукових заходів уповноваженими державними органами України на цій території з метою виявлення ОСОБА_2 є неможливим.
У наведеній постанові ВП ВС від 11.12.2024 у справі № 755/11021/22 не зазначено, з якого часу слід відраховувати перебіг строків, визначених ст. 46 ЦК України у разі, якщо особа зникла безвісти на території, на якій станом на час її зникнення не велись активні бойові дії і яка станом на час зникнення безвісти особи вже перебувала як тимчасово окупована територія.
Однак, ВП ВС зорієнтувала суди на необхідності врахування обставин, за яких починається відлік строку, визначеного ст. 46 ЦК України за спливом якого особа може оголошуватись померлою.
Зокрема, як зазначено в п. 71 цієї постанови, шестимісячний строк необхідний для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.
При цьому, заборона обчислення строку саме з моменту імовірної загибелі фізичної особи обумовлена тим, що ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Відомості про перебування особи можуть зникнути з низки причин, зокрема особа може вимушено змінити місце перебування, при цьому не може вийти на зв'язок, або є перебуває в полоні тощо (п. 97 постанови ВП ВС).
З огляду на викладене, оскільки ОСОБА_2 зник після тимчасової окупації території с. Тоненьке Донецької області та після завершення на ній активних бойових дій, враховуючи у зв'язку з цим неможливість проведення пошукових операцій та вжиття інших заходів з його виявлення на такій території уповноваженим особами України, суд приходить до висновку, що Заявниця звернулась в суд із заявою передчасно.
У цьому випадку шестимісячний строк для оголошення ОСОБА_2 померлим слід обраховувати з дня після звільнення цієї території від окупації зс рф та, відповідно, проведення на такій території заходів з його місцезнаходження, за результатами яких не буде встановлено його місцезнаходження.
Тому, у задоволенні заяви слід відмовити за передчасністю її подання.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 77-81, 83, 89, 95, 141, 263-265, 273, 293, 308, 354- 355 ЦПК України, суд
У задоволені заяви відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення (12.09.2025).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне найменування сторін:
Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).
Заінтересовані особи:
Міністерство оборони України (Код ЄДРПОУ: 00034022, адреса: 03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6);
Військова частина НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ).
Суддя Н.П. Слободян
Присяжні Лугиня Н.Д.
О.П. Мурга