11.09.2025 Справа № 363/3450/25
11 вересня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Баличевої М.Б.,
за участі секретаря - Гриб І.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-
20.06.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із вищезазначеним позовом, в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) на тверду грошову суму та стягувати з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 5000 (п?ять тисяч) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; з?вільнити її від сплати судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29.10.2006 року між сторонами зареєстровано шлюб. Відповідно до рішення Вишгородського районного суду Київської області від 25.04.2014 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано. Від даного шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18.06.2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Державний виконавець Вишгородського відділу виконавчої служби у Вишгородському району Київської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Матвієнко В.В. про зменшення розміру стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості - задоволено частково. Вирішено зменшити розмір аліментів, які відповідно до судового наказу, виданого Вишгородським районним судом Київської області 17.12.2018 по справі № 363/2525/18, стягуються щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частини на 1/6 частину усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Позивачу стало відомо, що у Відповідача змінились життєві обставини, оскільки він звільнився зі структури Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що суттєво вплине на виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18.06.2024 року по справі № 363/1736/23 щодо стягнення аліментів на дитину. Тому у неї виникла необхідність звернутися із цим позовом з метою змінити спосіб стягнення аліментів, а саме стягувати аліменти у твердій грошовій сумі задля достатнього утримання, створення належних умов проживання, навчання, відпочинку неповнолітнього сина - ОСОБА_3 .
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 15.07.2025 року по справі було відкрито провадження правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач у судове засідання не з'явилася, 04.09.2025 року через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, 28.07.2025 року через канцелярію суду подав заяву про визнання позовних вимог.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідність до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням, особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_2 та ОСОБА_4 народився син - ОСОБА_3 (а.с. 4).
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18.06.2024 року зменшено розмір аліментів, які, відповідно до судового наказу, виданого Вишгородським районним судом Київської області 17.12.2018 по справі № 363/2525/18, стягуються щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/3 частини на 1/6 частину усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Зменшено розмір аліментів, які, відповідно до судового наказу, виданого Вишгородським районним судом Київської області 16.01.2019 у справі № 363/4126/18, стягуються щомісячно з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 1/3 частини на 1/6 частину усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття. Зменшено розмір аліментів, які відповідно до виконавчого листа, виданого Вишгородським районним судом Київської області 21.01.2021 у справі № 363/3912/20, стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 , яка проживає з дитиною з інвалідністю: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на її утримання із 1/4 частини на 1/8 частину всіх видів заробітку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю, але не більше досягнення ним повноліття. Звільнено ОСОБА_2 від частини нарахованої заборгованості зі сплати аліментів, що утворилась у зв'язку із стягненням 1/3 частини на підставі судового наказу, виданого Вишгородським районним судом Київської області 17.12.2018 у справі №363/2525/18 по ВП 57932354 у розмірі 80603, 06 грн. Звільнено ОСОБА_2 від частини нарахованої заборгованості зі сплати аліментів, що утворилась у зв'язку із стягненням 1/3 частини на підставі судового наказу, виданого Вишгородським районним судом Київської області 16.01.2019 у справі № 363/4126/18 по ВП 58116186 у розмірі 97 851, 68 грн. Звільнено ОСОБА_2 від частини нарахованої заборгованості зі сплати аліментів, що утворилась у зв'язку із стягненням 1/4 частини на підставі виконавчого листа, виданого Вишгородським районним судом Київської області 21.01.2021 у справі №363/3912/20 по ВП 64285482 у розмірі 24719, 14 грн. В іншій частині позову - відмовлено (а.с. 5-14).
Згідно ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 р., яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 р. та набула чинності для України 27.09.1991 р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Обов'язок батьків по утриманню дітей до досягнення ними повноліття закріплений в ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно з ч. 2 ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дітей, може брати участь у їх утриманні в грошовій і /або/ натуральній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ч. 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду і пов'язує таку заміну із способом їх присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).
Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на наявність імперативного дозволу змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.ст. 183, 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 05.02.2014 року у справі № 6-143цс-13, відповідно до якої вимоги зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватись, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обумовлюватись разовим її здійсненням й відповідно з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження.
Як встановлено судом, розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дитини на користь позивачки визначено судом в розмірі 1/6 частин усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Позивачка зазначає, що їй стало відомо, що у Відповідача змінились життєві обставини, оскільки він звільнився зі структури Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що суттєво вплине на виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18.06.2024 року по справі № 363/1736/23 щодо стягнення аліментів на дитину
В той же час відповідач подав до суду заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі.
Суд приходить до висновку, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права або інтереси інших осіб. Тому, визнання позову відповідачем слід прийняти.
З огляду на викладене та враховуючи положення законодавства щодо права того з батьків, з яким проживає дитина, вирішувати питання щодо способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні положення закріплені в ч. 3 ст. 7 Закону Україна «Про судовий збір».
Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
З огляду на зазначене та враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, на підставі норм ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 50% ставки, яка підлягала сплаті при пред'явленні даного позову.
Так, при поданні даного позову, судовий збір повинен був бути сплачений у розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи норми ч. 1 ст. 142 ЦПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», на користь держави з відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 605, 60 грн (1211,20 х 50% = сумі 605, 60 грн).
Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України» при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили
Керуючись ст.ст. 12,81,89,141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 180-182,192 Сімейного кодексу України, суд,-
позов задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2
на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу) на тверду грошову суму та стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти в розмірі 5000 (п?ять тисяч) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт НОМЕР_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 )
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 )
Суддя М.Б. Баличева