Справа № 362/1089/25
Провадження № 2/362/1734/25
12 вересня 2025 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою, в обґрунтування вимог якої зазначила, що вона з відповідачем має спільну повнолітню дитину, яка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні.
Посилаючись на те, що син навчається на денній формі навчання, позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання їх сина до закінчення ним навчання (а.с. 24 - 27).
Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.
Враховуючи, що судове повідомлення про розгляд справи разом із копією ухвали про відкриття провадження по справі та примірником позовної заяви з додатками, які були надіслані відповідачу за адресою реєстрації місця його проживання повернуто до суду з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою», керуючись ч. 4 ст. 130 ЦПК України суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи (а.с. 20, 46, 48).
Оскільки відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку передбаченому статтею 130 ЦПК України, у встановлений цивільним процесуальним законом строк не подав відзив на позов і не заперечив проти вирішення справи в порядку спрощеного провадження, суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Сторони є батьками - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 14 листопада 2003 року (а.с. 4).
Згідно із довідкою № 54/128 від 26 листопада 2024 року Київського національного університету технологій та дизайну, ОСОБА_3 є студентом 3-го курсу денної форми здобуття освіти; термін навчання до 30 червня 2026 року (а.с. 3).
Відповідно до частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Отже, із змісту наведеної норми сімейного законодавства вбачається, що нею встановлено дві умови за існування яких батьки зобов'язані утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання, а саме:
-якщо у зв'язку з навчанням повнолітні дочка, син потребують матеріальної допомоги;
-якщо, батьки можуть надавати матеріальну допомогу.
Тобто, наведені положення закону чітко, безальтернативно та імперативно вказують на те, що батьки повинні мати можливість надавати матеріальну допомогу, а потреба дитини в такій допомозі виникла та існує саме виключно у зв'язку з їх навчанням.
Згідно із частиною третьою статті 10 та частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Разом з цим, до позовної заяви не додано та під час розгляду справи суду не надано будь-яких фактичних, прямих і беззаперечних доказів, які б підтверджували ту обставину, що відповідач може надавати матеріальну допомогу своєму сину у зв'язку із навчанням останнього.
При цьому, всупереч вимогам статей 76 - 84 ЦПК України, позивачем не підтверджено наведені за змістом позову доводи позивачки на те, що відповідач є працездатним, немає інших дітей та немає на утриманні непрацездатних осіб,
Зокрема, до позову не додано та під час розгляду справи позивачкою не надано суду будь-яких належних, допустимих, об'єктивних, прямих і беззаперечних доказів того, що відповідач може надавати матеріальну допомогу своєму сину у зв'язку із навчанням останнього.
Тобто, передбачена частиною першою статті 199 СК України умова про те, що відповідач може надавати матеріальну допомогу, не знайшла свого підтвердження під час розгляду справи по суті, а тому слід зробити висновок, що при існуючих обставинах, відсутній обов'язок відповідача утримувати свого сина до досягнення ним двадцяти трьох років.
Крім того, під час розгляду справи судом не встановлено і позивачем не доведено, що повнолітній син сторін у зв'язку із навчанням потребує матеріальної допомоги.
Також, за змістом позову позивач не вказує на необхідність допомоги її сину, яка (необхідність) виникла та існує саме виключно у зв'язку із навчанням сина.
Серед іншого, суд критично оцінює посилання позивачки на необхідність оплати військової підготовки її сина за контрактом офіцерів запасу, оскільки така підготовка сина сторін є окремим видом надання освітніх послуг, яка (підготовка) здійснюється окремо від тих освітніх послуг які останній отримує за державним замовленням (тобто безоплатно) (а.с. 10, 11, 12, 13).
Одночасно, слід врахувати, що військова підготовка сина сторін за програмою офіцерів запасу здійснюється на підставі контракту № 1131/12/2024 року від 02.09.2024 року укладеного між ОСОБА_3 і Національним університетом оборони України (виконавець) та Київським національним університетом технологій та дизайну (співвиконавець), - а тому, укладаючи даний контракт за власним волевиявленням, ОСОБА_3 повинен був передбачати, усвідомлювати і розуміти необхідність здійснення фінансових витрат на оплату такої підготовки у відповідному розмірі та, за умов неможливості чи утруднення їх здійснення, ОСОБА_3 як замовник, мав можливість не укладати зазначений контракт (а.с. 9).
Таким чином, під час розгляду справи судом не встановлено що син сторін у зв'язку із навчанням дійсно потребує матеріальної допомоги, а відповідач може її надавати.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтею 199 СК України, статтями 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 92, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273 - 279 ЦПК України,
Відмовити в задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Дата складення повного рішення суду - 12 вересня 2025 року.