ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 34/50908.12.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ністас-Україна»
доДержавного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»
простягнення штрафу у сумі 8 623 999,37 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники
від позивача:Дементьєв І.Т., предст. за дов. №21 від 22.11.2010;
від відповідача:Лесько Н.О., предст. за дов. №ЦХП-18/4207 від 19.07.2010;
Ткаченко Ю.В., нач. від. прав. забезп., дов. №ЦХП-18/1206 від 19.07.210.
У листопаді 2010 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Ністас-Україна»(далі -позивач, або Товариство) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач»(далі -відповідач, або Підприємство) про стягнення штрафу у сумі 8 623 999,37 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Підприємством порушено п.12.7 договору поставки №ЦХП-07-00207-01 (далі -Договір поставки), яким передбачено, що права і обов'язки за цим договором не можуть бути передані (відступлені) сторонами третім особам, в тому числі і шляхом факторингу.
Згідно з даним пунктом Договору поставки, для настання відповідальності ДП «Укрзалізничпостач», відповідач повинен передати (відступити) свої права та обов'язки за Договором поставки третім особам, в тому числі шляхом факторингу.
Позаяк, між ТОВ «НВФ «Дніпротехтранс»(цедент) та ДП «Укрзалізничпостач»(цесіонарій) укладено договір про відступлення права вимоги №ДФ-01/08, який фактично є договором факторингу, позивач вважає, що відповідачем було порушено умови Договору поставки, на підставі чого Товариством нараховано штраф у розмірі 20% від суми договору, який за розрахунком позивача становить 8 623 999,37 грн.
Ухвалою суду від 18.11.2010 було порушено провадження у справі № 34/509, розгляд справи було призначено на 08.12.2010.
Відповідач проти позову заперечив з тих підстав, що згідно з договором від 04.08.2008 №ДФ-01/08, ДП «Укрзалізничпостач», як цесіонарій, набуло право вимоги до ТОВ «Ністас-Україна»за іншим договором, а саме договором поставки від 27.03.2007 №Д06/07, укладеним між ТОВ «НВП «Дніпротехтранс»(виробник продукції) та ТОВ «Ністас-Україна», в розмірі 14 327 999 грн.
Однак, ДП «Укрзалізничпостач»жодних прав та обов'язків за Договором поставки не відступало, а лише набуло право вимоги до ТОВ «Ністас-Україна». Набуті Підприємством права вимоги до позивача виникли не з Договору поставки, а стосуються правовідносин за договором поставки від 27.03.2007 №Д06/07.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
07.03.2007 між Підприємством (Покупець) та Товариством укладено Договір поставки, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність, а Покупець прийняти й оплатити Продукцію в асортименті та кількості відповідно до Специфікації до даного договору, що є невід'ємною його частиною.
Пунктом 4.1 Договору поставки визначено, що ціна визначається даним договором і приймається сторонами в національній валюті України -гривні. Постачання здійснюється за цінами, передбаченими у Специфікації до даного договору.
Специфікацією №1 до Договору поставки сторони визначили код продукції, її найменування, тип, №ТУ, одиницю виміру, кількість, ціну та суму в гривнях, яка становить 43 119 996,86 грн.
Відповідно до п.12.7 Договору поставки права і обов'язки за цим договором не можуть бути передані (відступлені) сторонами іншим особам в тому числі шляхом факторингу.
Отже, причиною виникнення спору є те, що, на думку позивача, Підприємством порушено п.12.7 Договору поставки, оскільки 04.08.2008 між ТОВ «НВФ «Дніпротехтранс»та Підприємством було укладено договір про відступлення права вимоги №ДФ-01/08, який є договором факторингу, тому з відповідача підлягає стягненню штраф.
Як слідує з матеріалів справи, 04.08.2008 між ТОВ «НВФ «Дніпротехтранс»(Цедент) та ДП «Укрзалізничпостач»(Цесіонарій) укладено договір відступлення права вимоги №ДФ-01/08, за умовами якого Цедент відступає, а Цесіонарій набуває право вимоги сплати заборгованості у розмірі зазначеному в п.2.1 цього договору, за договором поставки №Д06/07 від 27.03.2007 (далі -Основний договір), укладеним між ТОВ «НВП «Ністас-Україна», яке виникло у Цедента на підставі договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 27.12.2007, укладеного між Цедентом та ТОВ «НВП «Дніпротехтранс».
Тобто, ДП «Укрзалізничпостач», як Цесіонарій набуло право вимоги до Товариства за договором поставки від 27.03.2007 №Д06/07, укладеного між ТОВ «НВП «Дніпротехтранс»(виробник продукції) та ТОВ «Ністас-Україна», в розмірі 14 327 999 грн., а відтак права та обов'язати, визначені Договором поставки не були передані ДП «Укрзалізничпостач»третім особам, в тому числі за договором факторингу.
Що ж стосується посилання позивача щодо наявності у відповідача заборгованості перед позивачем суд зазначає наступне.
Продукція за Договором поставки прийнята та повністю оплачена ДП «Укрзалізничпостач».
Позивач закидаючи Підприємству наявність заборгованість посилається на те, що оплата за Договором поставки не була здійснено повністю, у зв'язку з чим, борг відповідача перед позивачем складає 14 327 999 грн.
06.08.2008 відповідач звернувся до позивача із заявою про залік зустрічних однорідних зобов'язань, в порядку ст.601 ЦК України. В даній заяві, відповідач заявив намір провести залік по однорідним зобов'язанням на загальну суму 14 327 999 грн., мотивуючи його укладеним 04.08.2008 договором про відступлення права вимоги, за умовами якого Цедент відступає, а Підприємство набуває право вимоги сплати заборгованості у розмірі 14 327 999 грн., яка виникла внаслідок договору від 27.03.2007 №Д06/07, укладеного між ТОВ «НВФ «Дніпротехтранс»та ТОВ «Ністас-Україна».
Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2010 у справі №17/281-17/128, встановлено, що заява відповідача про залік однорідних вимог відповідача вимогам статті 602 ЦК України, була отримана позивачем, а тому суд дійшов висновку про достатність цієї заяви для припинення зарахування зобов'язань відповідача щодо сплати боргу у сумі 14 227 999,40 грн. за договором від 27.03.2007 №Д06/07.
Як на підставу стягнення штрафу у сумі 8 623 999,37 грн. позивач посилається на п.9.4 Договору поставки.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Так, пунктом 9.4 договору поставки визначено, що при постачанні неякісної Продукції Постачальник замінює цю Продукцію на якісну та сплачує штраф у розмірі 20% від суми поставленої продукції.
Даною умовою Договору поставки встановлена цивільно-правова відповідальність за інше правопорушення, ніж те, яке начебто було вчинено відповідачем.
Згідно ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно встановленою підвідомчістю господарських прав за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Підставою для стягнення з Підприємства штрафу може бути укладений між відповідачем та третьою особою договір, за яким права та обов'язки його Договором поставки будуть передані іншій особі, а оскільки такий договір не укладався суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача штрафу у сумі 8 623 999,37 грн.
Позивачем не доведено тих обставин на які він посилається на обґрунтування позовної вимоги.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя Сташків Р.Б.
Повне рішення складено 21.12.2010