Справа №: 398/4549/25
провадження №: 2-а/398/146/25
Іменем України
"11" вересня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Подоляк Я.М., за участі секретаря судового засідання Буличової Н.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Ісмайлова Анна Вікторівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
22.07.2025 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Ісмайлова А.В., звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №183 від 10.03.2025 року.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 22 липня 2025 року головуючим суддею визначено Подоляк Я.М.
Ухвалою суду від 24 липня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
04.08.2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_2 на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, разом з копіями матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 .
Звернувшись до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №183 від 10.03.2025 року за ч.3 ст.210 КУпАП, позивач просив поновити строк на подання позовної заяви, покликаючись на те, що оскаржувану постанову він не отримував. Про існування оскаржуваної постанови дізнався лише після звернення до Олександрійського відділу ДВС в Олександрійському районі з приводу накладення арештів на банківські рахунки.
Суд вивчивши матеріали справи та клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною другою статті 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
У відповідності до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Наведеними вище правовими нормами передбачено, що адміністративний суд зобов'язаний в кожному випадку з'ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Отже, строк повинен бути пропущений виключно з поважних причин.
Як встановлено судом, спірна постанова прийнята відповідачем 10 березня 2025 року
Оскільки предметом оскарження у справі, яка розглядається, є постанова ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП, застосуванню підлягає десятиденний строк звернення до суду з позовом з дня ухвалення відповідного рішення.
Позовна заява з додатками була подана до суду 22 липня 2025 року.
Частиною 1 ст. 118 КАС України встановлено, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені встановлюються судом.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року (справа №444/2499/19, адміністративне провадження №К/9901/15406/20) зазначив, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Цим днем може бути: день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи; день отримання поштового відправлення, в якому особі надіслано рішення, яке вона оскаржує; день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії; день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).
Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Матеріали адміністративної справи №183 за ч.3 ст.210 КУпАП відносно гр. ОСОБА_1 містять копію протоколу №183 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП від 07.03.2025 року, у якому ОСОБА_1 під особистий підпис був оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 10 березня 2025 року для розгляду справи про адміністративне правопорушення. В графі «Заяви та клопотання» ОСОБА_1 власноруч зазначив, що йому роз'яснено, що у разі його неявки на розгляд справи вона буде розглянута без його участі.
Позивач на розгляд справи не прибув, однак він не був позбавлений можливості самостійно або через свого представника проявити зацікавленість щодо результатів розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до копії супровідного листа від 10.03.2025 року №10/354, яку надано відповідачем, копію оскаржуваної постанови було направлено на адресу позивача засобами поштового зв'язку.
Позивач у позові зазначає, що оскаржувану постанову він не отримував, і лише 12.06.2025 року дізнався, що його рахунки заблоковано, а сума штрафу подвоїлася. Також зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не правильно зазначено у постанові адресу місця його проживання.
Щодо посилань позивача проте що листування з ним ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснювалось заадресою, яка не є адресою місця його проживання, а саме: АДРЕСА_1 , замість АДРЕСА_2 , то, як вбачається з наданого позивачем витягу з додатку «Резерв+», дані до якого ним було внесено особисто, адресою місця його реєстрації зазначено: АДРЕСА_2 , а адресою місця проживання: АДРЕСА_1 .
Окрім того, згідно копії супровідного листа Олександрійського відділу ДВС в Олександрійському районі Кіровоградської області копію постанови №183 від 10.03.2025 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 , було направлено адвокату Ісмайловій А.І. 08.07.2025 року. Доказів щодо дати отримання оскаржуваної постанови, яким може бути поштовий конверт/розписка про особисте отримання документів, позивач та його представник не надають, проте до суду звертаються лише 22.07.2025 року.
Отже вказуючи на дані обставини, позивач жодним чином їх не підтверджує, а відтак у суду відсутні підстави вважати їх встановленими та достовірними.
Таким чином, визначені позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду суд вважає неповажними.
Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2023 року у справі № 990/139/23.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи, що факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі, а підстави, вказані ним у клопотанні визнані судом неповажними, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду.
Керуючисьстаттями 287-289 КУпАП, статями 45, 121, 122, 123, 240, 243, 248, 249 КАС України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Ісмайлова Анна Вікторівна, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олександрійського
міськрайонного суду
Кіровоградської області Я.М.Подоляк