Справа № 216/2810/25
провадження №2/216/1967/25
10 вересня 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Гайтко Л.А.
за участю секретаря судового засідання Маленької Т.О.
без участі сторін та без застосування технічного запису
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ "ПРИВАТБАНК", третя особа: Головний сервісний центр МВС Регіональний сервісний центр ГСМ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (Філія ГСМ МВС) Територіальний Сервісний центр МВС № 1243, про захист прав споживача, визнання права власності на транспортний засіб, -
До Центрально-Міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області подано позовну заяву ОСОБА_1 до АТ КБ "ПРИВАТБАНК", третя особа: Головний сервісний центр МВС Регіональний сервісний центр ГСМ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (Філія ГСМ МВС) Територіальний Сервісний центр МВС № 1243, про захист прав споживача, визнання права власності на транспортний засіб.
Позивач просить суд постановити рішення, яким визнати за ним - ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado 150», реєстраційний НОМЕР_1 , 2020 року випуску, номер кузов (шасі) VIN НОМЕР_2 .
Свою позовну заяву обґрунтовує наступним: 15 грудня 2020 року між AT КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір фінансового лізингу №KR95А-00000051. Предметом зазначеного договору є транспортний засіб, а саме автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado 150», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2020 року випуску, номер кузов (шасі) VIN НОМЕР_3 ,6, ціна якого визначена як 1489416,0 грн. У відповідності до умов вказаного договору АТ КБ ПРИВАТБАНК зобов'язувалось придбати, зареєструвати у відповідних органах реєстрації та передати Позивачу у користування транспортний засіб, а Позивач зобов'язався сплатити на це передбачені договором лізингові платежі.
Також, відповідно до п.14.2 ст. 14 Договору фінансового лізингу №KR95A-00000051 від 15 грудня 2020 року строк лізингу - 48 місяців.
Згідно із повідомленням АТ КБ ПРИВАТБАНК, ОСОБА_1 повністю виконані зобов'язання по погашенню авто за договором лізингу №KR95A-00000051 від 15.12.2020 та було надано пакет документів щодо переоформлення автомобіля на ім'я Позивача.
Крім того, відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу Позивачу передано у власність та в повне розпорядження автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado 150», реєстраційний НОМЕР_1 , 2020 року випуску, номер кузов (шасі) VIN НОМЕР_2 , що зафіксовано Актом приймання-передачі транспортного засобу №KR95А-00000051 від 02.08.2024 року.
Отже, з вищевикладеного вбачається, що зі своєї сторони Позивач у повному обсязі виконав зобов'язання щодо сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу №KR95 А-00000051 від 15.12.2020 року.
22.11.2024 року листом Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (Філія ГСЦ МВС) Територіального Сервісного центру МВС № 1243 Позивачу відмовлено у перереєстрації транспортного засобу «Toyota Land Cruiser Prado 150», реєстраційний НОМЕР_1 , 2020 року випуску, номер кузов (шасі) VIN НОМЕР_2 , оскільки АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ: 14360570) знаходиться в Єдиному реєстрі боржників.
Позивач не має можливості оформити на себе документи про право власності на вищевказаний транспортний засіб, чим порушені його права, оскільки ним повністю виконані умови договору фінансового лізингу.
Позивач користується та володіє автомобілем, проте, розпоряджатись ним не може, оскільки право власності на нього не оформлене, отже, Позивач фактично відкрито та безперервно володіє рухомим майном, не порушуючи права та інтереси будь-яких інших осіб.
Ухвалою суду від 29.04.2025 року провадження у справі було відкрито, справу призначено до розгляду по суті у спрощеному провадженню з викликом сторін по справі.
02.06.2025 року представником третьої особи: Головний сервісний центр МВС Регіональний сервісний центр ГСМ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (Філія ГСМ МВС) надіслано на адресу суду пояснення по справі.
05.06.2025 року представником третьої особи: Головний сервісний центр МВС Регіональний сервісний центр ГСМ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (Філія ГСМ МВС) надіслано на адресу суду заяву про розгляд справи без участі представника третьої особи.
10.06.2025 року, від представника відповідача по справі АТ КБ "ПРИВАТБАНК" Пелих Я.М. надійшли до суду заяви про ознайомлення з матеріалами справи, про розгляд справи в режимі відео конференції, та пояснення до позовної заяви. Як вбачається з пояснень на позов, Банк не погоджується з позовними вимогами, які пред'явлені до нього, вважаючи їх необґрунтованими, а себе неналежним відповідачем.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Згідно з частиною 1 статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлені судом обставини та визначені до них правовідносини.
15 грудня 2020 року між AT КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір фінансового лізингу №KR95А-00000051. Предметом зазначеного договору є транспортний засіб, а саме автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado 150», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2020 року випуску, номер кузов (шасі) VIN НОМЕР_3 ,6, ціна якого визначена як 1489416,0 грн. У відповідності до умов вказаного договору АТ КБ ПРИВАТБАНК зобов'язувалось придбати, зареєструвати у відповідних органах реєстрації та передати Позивачу у користування транспортний засіб, а Позивач зобов'язався сплатити на це передбачені договором лізингові платежі.
Також, відповідно до п.14.2 ст. 14 Договору фінансового лізингу №KR95A-00000051 від 15 грудня 2020 року строк лізингу - 48 місяців.
Згідно із повідомленням АТ КБ ПРИВАТБАНК, ОСОБА_1 повністю виконані зобов'язання по погашенню авто за договором лізингу №KR95A-00000051 від 15.12.2020 та було надано пакет документів щодо переоформлення автомобіля на ім'я Позивача.
Крім того, відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків та переходу права власності по фінансовому лізингу Позивачу передано у власність та в повне розпорядження автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado 150», реєстраційний НОМЕР_1 , 2020 року випуску, номер кузов (шасі) VIN НОМЕР_2 , що зафіксовано Актом приймання-передачі транспортного засобу №KR95А-00000051 від 02.08.2024 року.
Отже, з вищевикладеного вбачається, що зі своєї сторони Позивач у повному обсязі виконав зобов'язання щодо сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу №KR95 А-00000051 від 15.12.2020 року.
22.11.2024 року листом Головного сервісного центру МВС Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (Філія ГСЦ МВС) Територіального Сервісного центру МВС № 1243 Позивачу відмовлено у перереєстрації транспортного засобу «Toyota Land Cruiser Prado 150», реєстраційний НОМЕР_1 , 2020 року випуску, номер кузов (шасі) VIN НОМЕР_2 , оскільки АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ: 14360570) знаходиться в Єдиному реєстрі боржників.
Позивач не має можливості оформити на себе документи про право власності на вищевказаний транспортний засіб, чим порушені його права, оскільки ним повністю виконані умови договору фінансового лізингу.
Позивач користується та володіє автомобілем, проте, розпоряджатись ним не може, оскільки право власності на нього не оформлене, отже, Позивач фактично відкрито та безперервно володіє рухомим майном, не порушуючи права та інтереси будь-яких інших осіб.
Позивач виконав усі умови публічного договору №KR95А-00000051 від 15.12.2020, предметом якого є транспортний засіб, а саме автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado 150», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2020 року випуску, номер кузов (шасі) VIN НОМЕР_2 , ціна якого визначена як 1489416,00 грн., але у зв'язку з тим, що юридична особа лізингодавець знаходиться в Єдиному реєстрі боржників, не може оформити право власності на рухоме майно, а також той факт, що він добросовісно володіє автомобілем, відкрито, безперервно здійснює його обслуговування, а інші особи не заявляють вимог щодо повернення вказаного рухомого майна, позовні вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.
Визнання права власності на спірний автомобіль за Позивачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Право власності на транспортний засіб набувається на підставах, які не заборонені - законом, зокрема, на підставі правочинів.
При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст.328 ЦК України).
Договір №KR95А-00000051 від 15.12.2020, укладений між АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ: 14360570) та Позивачем недійсним не визнаний.
Згідно з правовою позицією ВСУ викладеною у Постанові від 10.06.2015р. у справі № 6- 449цс15, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Правовідносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг», Законом України «Про захист прав споживачів».
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути й визнання права.
Частиною першою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (не прямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.
Відповідно до ст. 807 ЦК України, предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.
Згідно із положеннями статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - вид правових відносин, за якими лізингодавець зобов'язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об'єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавщо на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 цього Закону лізингоодержувач має право: вибрати об'єкт фінансового лізингу, що належить лізингодавцю на праві власності і набутий ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем, та/або встановити специфікацію об'єкта фінансового лізингу і доручити вибір такого об'єкта лізингодавцю; відмовитися від прийняття об'єкта фінансового лізингу, що не відповідає встановленим договором фінансового лізингу умовам, специфікаціям; вимагати розірвання договору фінансового лізингу або відмовитися від такого договору у випадках, передбачених договором фінансового лізингу та законодавством; вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням договору фінансового лізингу лізингодавцем; оскаржити в суді одностороннє розірвання договору фінансового лізингу лізингодавцем та повернення об'єкта фінансового лізингу на підставі виконавчого напису нотаріуса, вимагати повернення об'єкта фінансового лізингу і відшкодування збитків, завданих вилученням такого об'єкта.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст. 325 ЦК України, суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи, які можуть бути власниками будь-якого майна.
Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Добросовісність, як одна із загальних засад цивільного судочинства, означає фактичну чесність суб'єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов'язків.
За змістом ст. 11 ЦК України підставами для виникнення зобов'язань можуть бути різні юридичні факти.
Відповідно до ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Згідно ст. 599 ЦК України припинення зобов'язання виконанням зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Згідно з вимогами ст. ст. 76, 78, 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Варто зазначити, що визнання права власності на спірний автомобіль за позивачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Тому суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для визнання за позивачем права власності на вказаний автомобіль, з метою захисту його прав як споживача.
Суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що він не є належним відповідачем, оскільки не порушував прав позивача, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III порядок державної реєстрації транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 (далі Порядок №1388), встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, присвоєння буквено-цифрової комбінації номерних знаків з їх видачею або без такої, оформлення і видачі реєстраційних документів та/або їх формування в електронній формі.
Судом встановлено та не заперечувалось учасниками справи, що на момент виникнення спірних правовідносин АТ КБ «ПРИВАТБАНК» внесено до Єдиного державного реєстру боржників.
Водночас, згідно статті 34 Закону України «Про дорожній рух», у разі звернення особи, яка внесена до Єдиного реєстру боржників, для здійснення перереєстрації, зняття з обліку транспортного засобу з метою його відчуження територіальні органи Міністерства внутрішніх справ України зобов'язані відмовити у вчиненні реєстраційної дії, про що не пізніше наступного робочого дня повідомити зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про такий транспортний засіб.
Пунктом 15 Порядку №1388 визначено, що у разі надходження до сервісного центру МВС звернення щодо транспортного засобу, відомості про власника якого містяться в Єдиному реєстрі боржників, перереєстрація транспортного засобу не здійснюється, крім випадків, коли:
- перереєстрація транспортного засобу не пов'язана з його відчуженням;
- транспортний засіб придбано на електронному аукціоні в порядку, установленому статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження»;
- транспортний засіб отримано в рахунок погашення боргу в порядку, установленому статтею 61 Закону України «Про виконавче провадження»;
- транспортний засіб придбано в порядку, установленому статтею 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»;
- транспортний засіб безоплатно отримано відповідно до пункту 14 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. №985.
У свою чергу, перереєстрація транспортного засобу на підставі договору фінансового лізингу не підпадає під виключення, зазначені у пункті 15 Порядку №1388.
Таким чином, оскарження відмови сервісного центру у реєстрації за позивачем права власності не буде ефективним засобом захисту прав останнього, як набувача майна.
У даному випадку дії позивача щодо перереєстрації транспортного засобу спрямовані на завершення процедури відчуження майна від АТ КБ«ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 за результатами виконання договору фінансового лізингу.
Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи та правовідносини, що виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що в даному випадку наявні всі правові підстави для визнання права власності на транспортний засіб, а саме автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado 150», реєстраційний НОМЕР_1 , 2020 року випуску, номер кузов (шасі) VIN НОМЕР_2 за Позивачем, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, з огляду на те, що позивач при пред'явленні позову до суду був звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 247, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до АТ КБ "ПРИВАТБАНК", третя особа: Головний сервісний центр МВС Регіональний сервісний центр ГСМ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях (Філія ГСМ МВС) Територіальний Сервісний центр МВС № 1243, про захист прав споживача, визнання права власності на транспортний засіб - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , право власності на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado 150», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2020 року випуску, номер кузову (шасі) VIN НОМЕР_2 .
Стягнути з Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Дніпровський Апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Суддя Л.А. ГАЙТКО