Справа № 206/5167/25
Провадження № 2-о/206/239/25
12 вересня 2025 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючий суддя Сухоруков А.О.
присяжні: Александров О.М.,
Мінзер О.В.,
секретар судового засідання Панюшкіна О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м. Дніпро цивільну справу окремого провадження за заявою Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради», заінтересована особа: ОСОБА_1 , про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку,
за участю:
прокурора Геник Л.С.,
представника заявника, лікаря-психіатра Тілібаєва В.О., заінтересованої особи ОСОБА_1 ,
захисника, адвоката Пасічної І.І.,
Представник заявника звернувся до суду із заявою про надання ОСОБА_1 психіатричної допомоги в примусовому порядку. В обґрунтування заяви зазначив, що 11.09.2025 року ОСОБА_1 був госпіталізований до Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради». Комісією лікарів підтверджено обґрунтованість госпіталізації. Представник заявника просить суд винести рішення про доцільність подальшого лікування ОСОБА_1 у психіатричному стаціонарі.
Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 11 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку окремого провадження в режимі відеоконференції. Доручено Південно-Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити ОСОБА_1 адвоката для здійснення його представництва за призначенням.
У судовому засіданні лікар - психіатр заяву підтримав та пояснив, що на даний час вбачаються підстави для госпіталізації.
Прокурор просила заяву задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_1 заперечував проти задоволення заяви.
Захисник - адвокат Пасічна Ірина Іванівна поклалась на розсуд суду.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши думки та пояснення учасників процесу, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов'язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів психіатричного закладу для прийняття рішення про доцільність госпіталізації. У випадку, коли госпіталізація визнається недоцільною і особа не висловлює бажання залишитися в психіатричному закладі, ця особа підлягає негайній виписці. У випадках, коли госпіталізація особи до психіатричного закладу в примусовому порядку визнається доцільною, представник психіатричного закладу, в якому перебуває особа, протягом 24 годин направляє до суду за місцем знаходження психіатричного закладу заяву про госпіталізацію особи до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону.
В силу ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує його життєдіяльність.
У судовому засіданні було встановлено, що 11.09.2025 року ОСОБА_1 був госпіталізований до КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної Ради за направленням лікаря-психіатра ШМД Локатош у зв'язку із наявністю у нього тяжкого психічного розладу: емоційно-нестійкий розлад особистості, який обумовлює його небезпеку для себе та оточуючих.
Згідно ч.ч. 2-5 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу» виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного.захворювання, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов'язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.
При наданні психіатричної допомоги лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів незалежні у своїх рішеннях і керуються лише медичними показаннями, своїми професійними знаннями, медичною етикою та законом. Лікар-психіатр, комісія лікарів-психіатрів несуть відповідальність за прийняті ними рішення відповідно до закону. Рішення, прийняте лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів при наданні психіатричної допомоги, викладається у письмовій формі та підписується лікарем-психіатром або комісією лікарів-психіатрів.
При обстеженні психічного стану ОСОБА_1 в КП «ДБКЛПД» ДОР комісія лікарів виявила, що на момент огляду хворий в свідомості, мовному контакту недоступний. До бесіди не залучається, на питання не відповідає. Мова плутана, подекуди нерозбірлива. Тривожний, збуджений, агресивний, лається, погрожує медичному персоналу розправою. Виражене психомоторне збудження. На зауваження не реагує, хворим себе не вважає, від лікування відмовляється. Критика до свого стану повністю відсутня. З даних огляду чергового лікаря, рапорту поліції та супровідного листка ШМД відомо, що хворий раніше неодноразово лікувався в ДБКЛПД, був виставлений діагноз F60.30. 10.09.25, приблизно о 16:00 хворий пішов у 6 міську лікарню (поліклініку) для проходження МСЕК (інвалід 3 групи по травматології), став погрожувати лікарю та медичному персоналу. Після чого випив 0,5 л кон'яка, схватив ніж та почав бігати по двору, бігав за сусідами (в тому числі, за хлопчиком 10 років). Сусідами була викликана КШМД та поліція з приводу того, що «чоловік в стані сп'яніння поводиться неадекватно, бігає з ножом в руках та на всіх кидається, зараз він зайшов у під'їзд». За словами поліції, «зайшовши в під'їзд, було чутно крики та гупання но дверям, на другому поверсі був громадянин. Поводив себе неадекватно, ніс нісенітниці, бився головою об стіну, також руками та ногами наносив удари по стіні, почав повідомляти, що хоче всіх чоловіків та поліцейських зарізати, погрожував розправою, вбивством. Було застосовано фізичний вплив та спец, засіб кайданки». БШМД та поліція, в супроводі дружини хворого, доставили хворого до КП «ДБКЛПД» ДОР. З огляду чергового лікаря: Контакт формальний. Погрожує лікарю фізичною розправою. Інструкції не виконує. На зауваження не реагує. Хворий знаходиться у вираженому психомоторному збудженні. Критика до свого стану відсутня. На правій долоні шрам від поранення.
ОСОБА_1 було поставлено попередній діагноз: емоційно-нестійкий розлад особистості, стан тривалої стійкої декомпенсації.
Лікар-психіатр ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив обставини, щодо поведінки та діагнозу захворювання та зазначив, що ОСОБА_1 необхідно пройти курс лікування у стаціонарних умовах.
Згідно Рішення Конституційного Суду України від 01.06.2016 року № 2-рп/2016 судовий контроль за госпіталізацією недієздатної особи до психіатричного закладу в порядку, передбаченому статтею 13 Закону України «Про психіатричну допомогу», є необхідною гарантією захисту прав і свобод, закріплених, зокрема, статтями 29, 55 Основного Закону України. Суд після незалежного і неупередженого розгляду питання щодо госпіталізації недієздатної особи до психіатричного закладу має ухвалити рішення стосовно правомірності обмеження конституційного права такої особи на свободу та особисту недоторканість.
Враховуючи, що особа виявляє ознаки тяжкого психічного розладу, суд вважає за необхідне госпіталізувати її в психіатричний заклад в примусовому порядку, оскільки існують підстави, передбачені ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу» для її госпіталізації до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди.
Аналогічний висновок викладений і в Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 серпня 2017 року по справі №689/1338/16-ц.
Стаття 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод захищає одне з найголовніших прав людини-право на свободу, однак п."е" цієї статті передбачає затримання психічнохворих, зокрема для надання необхідної їм допомоги.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Госпіталізувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) до Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради (адреса місцезнаходження: 49115, м. Дніпро, вул. Бехтерева, 1) для надання психіатричної допомоги без його усвідомленої згоди.
Роз'яснити, що заява фізичної особи або її законного представника про припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку може бути подана через три місяці з дня ухвалення рішення суду про надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку або її продовження, госпіталізацію у примусовому порядку, її продовження.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 12 вересня 2025 року.
Головуючий суддя: Сухоруков А.О.
Присяжні: Александров О.М.,
Мінзер О.В.