01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
про повернення позовної заяви
25.11.10№ 05-5- 39 / 13854
Суддя , розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Ярмарок"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемексінвест"
про спонукання до виконання договору суборенди нежитлових приміщень № 43/05/09 від 01.06.2009 року
Позовна заява № 368 від 20.11.2010 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:
Відповідно до п. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно вимог ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Від імені позивача позовна заява підписана "Директором" ОСОБА_2, однак серед документів, доданих до позовної заяви, відсутні докази, які б станом день подання позову до суду підтверджували посадове становище ОСОБА_2 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Ярмарок", як-то: довідка з ЄДРПОУ, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, де було б зазначено керівника позивача, протокол про обрання вказаної особи директором позивача, наказ про призначення тощо.
Виходячи із зазначеного, суд не може дійти однозначного висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження (для юридичних осіб) сторін.
Як визначено ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Аналогічне визначення містить ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.
Місцезнаходження юри дичної особи визначається засновниками в установчих документах та вказується в реквізитах реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи, яка подається реєструючому органу під час державної реєстрації (наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20 квітня 2007 р. № 54).
Згідно ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру.
Отже, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Оскільки позивачем не вказано на жодне з джерел, з яких він отримав дані про належність відповідачу адреси, вказаної у позовній заяві (і до останньої такі не додані), суду не доведено підставність зазначення позивачем у позовній заяві місцезнаходження відповідача за адресою 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, Н/П 43.
При цьому суд звертає увагу, що договір суборенди нежитлових приміщень № 43/05/09 від 01.06.2009 року, на підставі якого позивач звернуся з позовом до суду, містить іншу адресу відповідача, а саме: 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 8/2.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів:
Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов"язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.
Пунктом 2 частини 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270), документом, що підтверджує надання послуг поштового зв"язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 р. “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
Згідно абз. 6 підпункту 3.3. пункту 3 роз'яснень Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18.09.97 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з подальшими змінами) розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку є належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
З вищенаведених роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.97 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” також вбачається, що відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви.
Так, пунктом 19 Правил надання послуг поштового зв'язку передбачено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися з описом вкладення та/або післяплатою. Отже, прийом внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення здійснюється за бажанням відправника, а рівно у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправника до обов»язкового оформлення описів вкладення.
Фактично до позовної заяви у якості доказу надсилання відповідачеві копії позовної заяви подано лише опис вкладання у цінний лист від 22.11.2010 р. (додаток № 5 ), який не зумовлений Правилами надання послуг поштового зв'язку у якості обов»язкового документу, що підтверджує надання послуг поштового зв"язку, а тому не може бути визнаний судом у якості належного доказу направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів. Так, опис вкладення у цінний лист підтверджує лише вміст поштового відправлення, тоді як факт прийняття для пересилання поштового відправлення відділенням зв'язку посвідчується розрахунковим документом, що підтверджує надання даної послуги
Крім того, суд враховує, що відповідно до абз. 6 п. 3.1 Роз'ясненень Вищого арбітражного суда, від 18.09.1997, № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Таким чином, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися, а рівно враховуватися позивачем при виконанні приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України, згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Як вище було зазначено, позивачем не надано доказів того, що вказана у позовній заяві адреса (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 28/2, Н/П 43) є адресою місцезнаходження саме відповідача, а тому суду не доведено підставність зазначення цієї адреси і в описі вкладання у цінний лист від 22.11.2010 р.
Не подано доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку та розмірі (п.п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України):
Відповідно до ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93, платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
За квитанціями № 147 та № 148 від 22.11.2010 р. платником витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та державного мита зазначена фізична особа - ОСОБА_1, а не позивач по справі.
Довіреність на ім"я ОСОБА_1 на виконання останнім представницьких функцій здійснення будь - яких фінансових розрахунків та платежів за Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Ярмарок", в т.ч. і щодо сплати за довірителя державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, фактично до позовної заяви не додана.
Таким чином, сплата витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та держмита за квитанціями № 147 та № 148 від 22.11.2010 р. не визнається судом в якості виконання позивачем вимог п.п. 3, 3-1 ч. 1 ст. 57 ГПК України позивачем, оскільки наведені квитанції є платіжними документами фізичної особи ОСОБА_1
Крім цього, відповідно до п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України 21.01.2004 № 22 Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".
Фактично у квитанціях № 147 та № 148 від 22.11.2010 р. відсутні посилання на документи, на підставі яких було здійснено перерахування коштів п. ОСОБА_1 отримувачу за Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавництво "Ярмарок"
За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Крім того, при повторному зверненні до господарського суду слід звернути увагу на порядок засвідчення копій документів, а саме: відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації" (затв. Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Додані до позовної заяви документи належним чином не засвідчені, а саме: не зазначено посаду особи, що засвідчувала дані документи, та дату їх засвідчення.
Керуючись п.п. 1, 2, 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Суддя Гумега О.В.