"16" грудня 2010 р.
Справа № 01-15/361
Суддя Черняк Л.О., розглянувши матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк», м. Луцьк,
до відповідачів 1) Приватного товариства «Ірома», м.Луцьк,
2) Підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк,
про визнання недійсними договору оренди від01.02.2005 року та договору оперативної оренди від 01.02.2005 року, стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 226 800грн.
Встановив: позивач -Публічне акціонерне товариство «Західінкомбанк»просить суд: визнати недійсним договір оренди не житлового приміщення з правом передання його в суборенду від 01.02.2005року, укладений між Малим підприємством «Інкомсервіс»та фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1; визнати недійсним договір оперативної оренди не житлового приміщення від 01.02.2005 року, укладений між суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1. та КБ "Західінкомбанк" ТОВ; стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 безпідставно одержані кошти по договору оперативної оренди не житлового приміщення від 01.02.2005 року в розмірі 226 800,00 гривень; судові витрати покласти на відповідача по справі. Отже, в одній позовній заяві об'єднано три вимоги, дві з них переддоговірні і одна майнова.
Сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін і суттєво утруднить вирішення спору.
Відповідно до п.5 ст. 63 ГПК України якщо позивач порушив правила поєднання вимог або поєднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву.
Крім того, в порушення вимог ст.ст. 45, 46 , п. 3 ст. 57 ГПК України позивач, звертаючись до суду із позовом про визнання недійсними договору оренди та договору оперативної оренди, не подав доказів сплати держмита у встановленому порядку та розмірі, а лише подав платіжне доручення про сплату державного мита за майнову вимогу в сумі 2268грн.
Згідно підпункту „б” пункту 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” державне мито сплачується у розмірі: „із заяв немайнового характеру -5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”.
Згідно п. 4, 5 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Керуючись п. п. 4, 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позовну заяву з матеріалами на 37 аркушах повернути позивачу без розгляду, в т. ч. платіжне доручення №188 від 07.12.2010р. на сплату держмита та №189 від 07.12.2010р. на сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. Роз'яснити сторонам, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Суддя Черняк Л.О.