Справа № 521/6793/23
Номер провадження № 2/521/158/25
21 серпня 2025 року місто Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючий суддя - Плавич І.В.,
секретар судового засідання - Петренко Д.В.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі клопотання представника ОСОБА_1 про повторне призначення судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі за позовом (первісним) ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про розподіл спільної сумісної власності подружжя,
В провадженні Хаджибейського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про розподіл спільної сумісної власності подружжя.
21 серпня 2025 від представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 до суду надійшло (повторне) клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи та розгляд справи за відсутності позивача за зустрічним позовом та його представника.
Суд, розглянувши клопотання представника позивача за зустрічним позовом про призначення судової будівельно-технічної експертизи, вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
12 квітня 2023 року ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - про розподіл спільної сумісної власності подружжя та призначено підготовче судове засідання.
16 травня 2023 року представником відповідача було подано зустрічну позовну заяву, яка була прийнята судом та об'єднана із первісним позовом в одне провадження.
Ухвалою cуду від 05.08.2024 задоволено клопотання представника Позивача за зустрічним позовом - призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, на час проведення експертизи провадження у цій справі зупинено.
Ухвалою суду від 21.10.2024 поновлено провадження у справі у зв'язку з отриманням клопотання експерта про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи (у т.ч. задля можливості визначення обсягу робіт та формування рахунку за проведення експертизи) та поверненням матеріалів справи з експертної установи.
Ухвалою від 04.12.2024, за (повторним) клопотанням Представника ОСОБА_1 - Суд вдруге призначив судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручив судовому експерту Гончар Н.В., провадження у справі на час проведення експертизи зупинив.
Ухвалою від 27.05.2025 поновлено провадження у справі у зв'язку з надходженням від судового експерта матеріалів про не можливість проведення експертизи, при цьому в обґрунтування неможливості виконання судової будівельно-технічної експертизи судовим експертом зазначено, що затребувані додаткові документи не надані та не наданий дозвіл на виконання експертизи за наявними в матеріалах справи документах.
Як роз'яснено у п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 за № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» - під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Засобом встановлення даних є, у т.ч. висновок експерта.
Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України. Оцінку доказів суд здійснює відповідно до ст. 89 ЦПК України.
Положеннями статей 102, 103 ЦПК України унормовано, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, - суд призначає експертизу.
В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Частиною 2 ст. 43 ЦПК України унормовано обов'язки учасників справи, як то: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановленому законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Так, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Слід зазначити, що застосування критерію добросовісності під час судового розгляду перебувало предметом дослідження Верховного Суду у справі № 234/3341/15-ц (провадження № 61-30536св18), де у Постанові від 22.05.2019 Суд зазначив: «…Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними … добросовісність при правовому регулюванні цивільних відносин повинна розглядатися як відповідність реальної поведінки учасників таких відносин вимогам загально-соціальних уявлень про честь і совість … Відповідно до частини третьої статті 16 ЦК України суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої-п'ятої статті 13 цього Кодексу … Виходячи із аналізу норм, закріплених у ЦК України, поняття «добросовісність» ототожнюється із поняттям «безвинність» і навпаки, «недобросовісність» із «виною» … Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них …».
Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (№ 3477-IV від 23.02.2006) суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до вимог статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого, висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, згідно з пунктом 7 частини 1 статті 129 Конституції України, пунктом 10 частини 3 статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
ЄСПЛ неодноразово наголошував на важливості дотримання розумних строків розгляду справ. Критеріями оцінювання розумності строку судового розгляду, виробленими Європейським судом з прав людини, є: складність справи, наслідки порушення строків судового розгляду, дії державних органів; поведінка самого заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс Проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Не можна залишити поза увагою, також, висновки ЄСПЛ, викладені у рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», відповідно до якого заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 у справі «Тойшлер проти Германії»).
Таким чином, сторона повинна демонструвати зацікавленість у найшвидшому вирішенні її питання судом, брати участь на всіх етапах розгляду, що безпосередньо стосуються її, для чого має утримуватись від дій, що можуть безпідставно затягувати судовий процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Провадження по даній справі було відкрито 12 квітня 2023 року.
Враховуючи вимоги цивільно-процесуального законодавства щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а також положення рішення ЄСПЛ від 19.04.1993 року у справі «Краска проти Швейцарії», судом двічі задовольнялись клопотання позивача за зустрічним позовом про призначення судової будівельно-технічної експертизи, призначались експертизи та провадження у цій справі зупинялось.
Між іншим, експертиза проведена так і не була, у зв'язку із чим суд приходить до висновку, що позивач за зустрічним позовом намагається затягнути розгляд даної справи, тобто зловживає своїми процесуальними правами, про недопустимість чого йдеться у ст. 44 ЦПК України.
Отже, при задоволенні чергового клопотання з боку представника ОСОБА_1 , строк розгляду даної справи не можна буде назвати розумним, оскільки будуть суттєво порушені права відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 , порушені принципи цивільного судочинства, гарантовані сторонам діючим цивільним процесуальним законодавством тощо.
З огляду на викладене, у суду є всі правові підстави для відмови в задоволенні клопотання про проведення судової будівельно-технічної експертизи.
При вирішенні питання щодо (повторного) клопотання представника ОСОБА_1 про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи судом враховано позицію ЄСПЛ, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Керуючись статтями 76, 80, 81, 107, 109, 258, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні (повторного) клопотання представника позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_1 - про призначення судової будівельно-технічної експертизи - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя: І.В. Плавич